Постанова

від 07.12.2017 по справі 904/8186/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017 року Справа № 904/8186/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 01.01.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, юрисконсульт претензійно-позовної групи по роботі з юридичними особами, довіреність № 113/11-14 від 24.03.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2017р. у справі № 904/8186/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання недійсними рахунків, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227", з урахуванням заяви б/н від 01.11.2016 про зміну предмету позову, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсними рахунків № 18367 від 29.02.2016 на суму 36932,16 грн. та № 36683 від 30.04.2016 на суму 28159,54 грн., на загальну суму 65071,22 грн., пред'явлені Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 у справі № 904/8186/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 судові акти попередніх інстанцій скасовано та справу № 904/8186/16 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області (суддя Воронько В.Д.) у справі № 904/8186/16 прийнято 21.09.2017р. рішення, яким в в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2017р. у справі № 904/8186/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсягу.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на помилковість висновків суду про дотримання відповідачем процедури оформлення результатів відбору проб стічної води, порушення якої, також встановлено у постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2017 у даній справі.

Вказує скаржник і на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин постанови НКРЕКП № 632 від 30.05.2014 та № 2713 від 05.11.2015 про встановлення відповідачу тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, оскільки вони не пройшли державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 14.11.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладений в судове засідання на 05.12.2017р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 05.12.2017р. по 07.12.2017р.

Представник скаржника у судових засіданнях по справі доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на те, що ним під час відбору проб стічної води були дотримані усі вимоги Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська від 19.02.15 № 129. На час здійснення розрахунків розміру оплати за скид понаднормативних забруднень постанови НКРЕКП № 632 від 30.05.2014 та № 2713 від 05.11.2015 про встановлення відповідачу тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення були чинними, тому обгрунтовано застосовані відповідачем.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2014 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227" (далі - абонент, позивач) укладено договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання і водовідведення № 4840, за умовами п. 2.1. якого водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язується оплачувати послуги у в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Відповідно до п. 2.2. договору, місцем надання послуг водоканалом абоненту є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток № 1 договору).

Сторонами визначено, зокрема п. 3.15 договору, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі.

У додатку 4 договору наводяться допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах, встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська".

Нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 3.16 договору).

Пунктом 3.18 договору сторони погодили, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепідемнагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації (п. 3.19 договору).

02.12.2015 представником відповідача - КП "Дніпроводоканал" в присутності представника підприємства позивача здійснено відбір проби стічної води, про що складено акт, підписаний представниками сторін без зауважень.

В результаті проведеного аналізу відібраної проби лабораторією КП "Дніпроводоканал" виявлено перевищення допустимої концентрації таких забруднюючих речовин як завислі речовини, азот амонійний, ортофосфати, нафтопродукти, залізо, БСК5.

Відповідачем, відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за жовтень-грудень 2015 року на суму 36 932,16 грн.

03.03.2016 представником відповідача - КП "Дніпроводоканал", в присутності представника позивача здійснено відбір проби стічної води, про що складено акт, підписаний представниками сторін без зауважень.

За результатами зазначеного вище відбору, проведено аналіз відібраної проби лаболаторією КП "Дніпроводоканал" та виявлено перевищення допустимої концентрації таких забруднюючих речовин як: сухий залишок, хлориди, азот амонійний, ортофосфати, БСК5.

Розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за січень-березень 2016 року, відповідачем здійснено відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та нараховано додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в розмірі 28 159,54 грн.

29.02.2015 та 30.04.2016 відповідачем позивачу були виставлені відповідні рахунки № 18367 від 29.02.2016 та № 36683 від 30.04.2016 для оплати за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності і нормативну плату за очищення (перевищення ДК).

Не погоджуючись з нарахованою відповідачем платою за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсними рахунків № 18367 від 29.02.2016 на суму 36 932,16 грн. та № 36683 від 30.04.2016 на суму 28 159,54 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем дотримані усі вимоги чинного законодавства під час встановлення скиду позивачем стічних вод з понаднормативним забрудненням та здійснення розрахунку величини плати за такий скид стічних вод.

Проте, з такими висновками суду першої істанції погодитись не можна, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та не враховують обставин, які були наведені у постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2017 у даній справі в якості підстав для скасування судових актів попередніх інстанцій і передачі справи на новий розгляд.

Так, відповідно пункту 7.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №403/6691 (далі Правила приймання стічних вод № 37), підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації; перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються водоканалом.

Згідно п. 7.5 Правил приймання стічних вод № 37, водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства.

Пунктом 7.8 Правил приймання стічних вод № 37 передбачено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб; виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень; відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", місцеві ради у межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також здійснюють інші повноваження відповідно до цього закону та інших законів України.

Відповідно до пп. 5 п."а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 за № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємства в систему каналізації м. Дніпропетровська (надалі - Правила), що поширюються на КП Дніпроводоканал та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (п. 1.2 Правил).

В п. 1.5 Правил зазначено, що Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають свої стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і водоканалу, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Пунктами 2.1.2, 2.1.3 Правил встановлено, що водоканал має право згідно графіку відбору контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання.

Відповідно п. 2.1.6 Правил, водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи.

За п. 3.2 Правил, підприємство несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу.

Відповідно до п.п. 7.8., 7.11., 7.12. цих Правил, водоканал здійснює контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства. З метою контролю якості стічних вод підприємств, відповідач здійснює відбір разових проб. Виявлені у цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, який підписують як представники позивача, так і представник підприємства - абонента.

Додатком № 4 Правил затверджена Інструкція про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, п.п. 2.3., 2.5. якої визначені місця (точки) відбору проб стічних вод - контрольні колодязі усіх випусків стічних вод.

З наданих до матеріалів справи копій актів відбору проб стічних вод від 02.12.2015 та 03.03.2016 вбачається, що місцем відбору проб є контрольний колодязь. Однак, зазначені акти не містять інформації про конкретне розташування цього контрольного колодязю, зокрема відбір здійснювався із контрольного колодязя на території підприємства з внутрішньої каналізаційної мережі, як вказує позивач, або ж з контрольного колодязя перед місцем потрапляння стічних вод підприємства до міської каналізації, як стверджує відповідач. Не містять визначення контрольного колодязя чи колодязів і додатки до договору.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що п. 1.4. Правил, на який посилався суд першої інстанції під час прийняття рішення, містить лише визначення термінів, що вживаються у Правилах, а наведене визначення терміну Контрольний колодязь не виключає можливість існування інших контрольних колодязів на каналізаційній системі підприємства. До того-ж, згідно з Інструкцією про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, відбір здійснюється з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод.

Отже, матеріали справи не містять достовірних даних щодо місць відбору стічних вод для їх контролю. Між тим, точка відбору має суттєве значення для вирішення питання чи мав місце факт перевищення концентрації забруднюючих речовин і відповідні підстави для здійснення плати за скид понаднормативних забруднень.

Також, згідно з п. 7.12 Правил, відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у актах (Додаток № 3 "ОСОБА_1 обстеження водопровідних та каналізаційних систем підприємства" та Додаток №5 "ОСОБА_1 відбору проб стічних вод"), які підписують як представник водоканалу, так і представник підприємства. В акт відбору проб обов'язково заносяться дані про попередню обробку проби (консервування). Акти складаються у двох примірниках - для водоканалу та підприємства. Обов'язково робиться примітка про отримання підприємством свого екземпляра акту. У разі відмови підписати акт представником підприємства останній підписується представниками водоканалу із зазначенням прізвища представника підприємства, який відмовився підписати акт. Такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення ДК).

Таким чином, п. 7.12 Правил при здійсненні відбору разових проб стічних вод передбачено складання двох актів, однак як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем представниками водоканалу не складався акт обстеження водопровідних та каналізаційних систем підприємства, форма якого затверджена Додатком № 3 до Правил.

Між тим, відповідно до вимог Правил обидва акти (обстеження водопровідних та каналізаційних систем та відбору води) є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення ДК).

Відсутні у справі і належні докази виконання відповідачем п.п. 7.22., 7.23. Правил, згідно з якими водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

За твердженням відповідача 03.02.2016 він надіслав на адресу позивача лист про порушення Правил приймання стічних вод № 729/5901, в якому сповістив позивача про виявлені лабораторними дослідженнями перевищення допустимих концентрацій у стічних водах його підприємства та розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Також, 29.04.2016 відповідач надіслав на адресу позивача лист про порушення Правил приймання стічних вод № 3113/5901, в якому знову сповістив позивача про виявлені лабораторними дослідженнями перевищення допустимих концентрацій по сухому залишку, хлориду, азоту амонійного, ортофосфату, БСК5, у стічних водах його підприємства та розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

На підтвердження направлення позивачу вищенаведених листів-повідомлень та протоколів вимірювань відповідачем подано до матеріалів справи копії витягів з Журналів вихідної документації (а.с. 66-68, 71-73, 76-79), однак апеляційний суд, враховуючи, що позивач заперечує одержання таких документів від відповідача, вважає вказані витягі неналежними доказами направлення поштової кореспонденції, якими, у даному випадку, можуть бути лише відповідні поштові повідомлення та розрахункові чеки органу зв'язку.

З матеріалів справи, також вбачається та підтверджується відповідачем, що тариф, який застосований при проведенні розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням здійснений на підставі постанов НКРЕКП від 30.05.14 № 632 та від 26.11.15 № 2868 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради , які не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яке затверджено Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1073/2011, рішення Комісії, які є нормативно-правовими актами, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін і тарифів (крім установлення цін і тарифів для населення).

Зі змісту постанови НКРЕКП від 30.05.14 № 632 вбачається, що нєю були встановлені тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення без визначення певної категорії споживачів, а зі змісту постанови від 26.11.15 № 2868 вбачається, що нєю були встановлені тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, як споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, так і споживачам, які не є такими суб'єктами.

Отже, оскільки з вищенаведених постанов не вбачається, що вони встановлюють тарифи виключно для споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання і водовідведення та не стосуються населення, застосування відповідачем цих постанов, які не пройшли державної реєстрації, при проведенні розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є безпідставним.

Виходячи з усього вищевикладеного, слід дійти висновку, що відповідачем здійснено відбір стічних вод позивача для їх контролю з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, тобто складені відповідачем акти відбору проб та протоколи вимірювань відібраних таким чином проб не можуть бути належними доказами понаднормативого забруднення стічних вод позивачем, а відтак не можна вважати правомірним та обгрунтованим і розрахунок величини плати за скид стічних вод, яка заявлена до сплати згідно спірних рахунків. Окрім цього, такий розрахунок здійснювався з застосуванням тарифів, що встановлені нормативно-правовими актами, які не пройшли державну реєстрацію.

Згідно з п. 2.3.2. Правил, підприємства мають право звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати аналізу проведення стічних вод.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листами (а.с. 12-13) про обмеження послуг з водопостачання з підстав не сплати заборгованості по нарахуванню плати за скид поднормативних забрудень у міську каналізацію у сумі 65071,22 грн., тобто плати за спірними рахунками.

За наведених обставин, належним способом захисту порушеного права позивача, у даному випадку, є визнання недійсними рахунків № 18367 від 29.02.2016 на суму 36932,16грн. та № 36683 від 30.04.2016 на суму 28159,54 грн., на загальну суму 65071,22грн., пред'явлені Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, що узгоджується з таким способом захисту, встановленому ст. 20 ГК України, як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом за недоведеністю обставин, щоі мають значення для справи, які суд визнав встановленими та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з ст.ст. 49, 99 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги слід віднести на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2017р. у справі № 904/8186/16 - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2017р. у справі № 904/8186/16 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги позивача - задовольнити.

Визнати недійсними рахунки № 18367 від 29.02.2016 на суму 36932,16грн. та № 36683 від 30.04.2016 на суму 28159,54грн., на загальну суму 65071,22грн., пред'явлені Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227".

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227" судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1378,00грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 1515,80грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ у відповідності до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.12.2017 року.