Рішення

від 16.08.2010 по справі 17/127д/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.10 Справа № 17/127д/10

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: приватного підприємця ОСОБА_1, 72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 143

до відповідача: Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 5

про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 20.04.10 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

30.04.10 до господарського суду Запорізької області звернувся приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі ПП ОСОБА_1О.) з позовною заявою до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 15.08.02 № 605 та додаткової угоди до цього договору.

Ухвалою від 30.04.10 судом порушено провадження у справі № 17/127д/10, судове засідання призначено на 09.06.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 09.06.10 за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено до 05.07.10.

Ухвалою суду від 05.07.10, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 14.07.10.

Ухвалою від 14.07.10 судом у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.07.10. Крім того, цією ж ухвалою судом було визнано обов'язковою явку в судове засідання 22.07.10 керівника або уповноваженого представника управління Держкомзему у м. Мелітополь Запорізької області для надання пояснень щодо суті спору.

В судовому засіданні 22.07.10 представник управління Держкомзему у м. Мелітополь Запорізької області ОСОБА_3 надала суду усні пояснення щодо суті спору.

Ухвалою суду від 22.07.10 розгляд справи було відкладено до 16.08.10. Цією ж ухвалою судом були витребувані письмові пояснення від уповноваженого представника управління Держкомзему у м. Мелітополь Запорізької області щодо предмету спору у справі господарського суду Запорізької області № 17/127д/10.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.08.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях до неї, зазначив наступне. 12.08.02 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до умов якого відповідач передав земельну ділянку площею ідеальної частки 0,008846 га (загальна площа земельної ділянки складає 0.357123) під благоустрій у стані придатному для її цільового призначення, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 36 (кадастровий номер 2310700000.02.006.0066), а позивач прийняв земельну ділянку в оренду та у відповідності з п. 3.1. договору зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, що в 2002 році становило 448,32 грн. за один календарний рік. У 2009 році, між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, згідно якої внесені зміни щодо розміру орендної плати та здійснення перерахунку орендної плати, яка встановлювалась договором. 06.11.09 позивач надіслав відповідачу заяву про намір достроково припинити договір оренди земельної ділянки. Однак, Мелітопольська міська рада відмовила відповідачу, що підтверджується витягом рішення 38 сесії V скликання від 28.08.09 № 2/15. Позивач вказує, що земельна ділянка повинна бути індивідуалізована, повинна бути реально виділена в натурі, в інакшому випадку не буде істотної умови договору оренди - об'єкта договору оренди. В договорі йде посилання на так звану ідеальну частку земельної ділянки, поняття якої відсутнє в чинному законодавстві і не може бути предметом договору оренди. Крім того, на думку позивача, на земельній ділянці, яка передана позивачу за договором оренди, розташована не тільки вбудоване приміщення, що належить ПП ОСОБА_1 на праві власності, але й інші квартири власниками яких сплачується відповідна плата за користування тієї ж земельної ділянкою. Стосовно додаткової угоди до спірного договору оренди земельної ділянки, позивач пояснює, що додаткова угода не підлягала державній реєстрації, а тому є недійсною. Також, позивач звернув увагу, що додаткова угода укладена між ОСОБА_1 (як фізичною особою) та Мелітопольською міською радою, тоді як договір оренди земельною ділянки укладений між ПП ОСОБА_1 та відповідачем, що є підставою для визнання її недійсною. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 3, 13, 15 Закону України «Про оренду землі» , ст. ст. 42, 93, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 27, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити в задоволенні вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним внаслідок пропуску строку позовної давності. Що стосується вимог про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відповідач зазначив наступне. З метою приведення у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» діючих орендних ставок, Мелітопольською міською радою було прийнято рішення від 17.01.08 №5, яким встановлено, що з 01.01.08 мінімальна відсоткова ставка орендної плати встановлено в трикратному розмірі земельного податку. У зв'язку з визнанням неконституційним та втрату чинності деяких положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» , прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.08 та внесенням відповідних змін до Закону України «Про оренду землі» , рішенням Мелітопольської міської ради від 17.07.08 № 1/24 внесені відповідні зміни до рішення від 17.01.08 № 5. При обчисленні платником суми щорічної орендної плати за земельні ділянки населених пунктів, які перебувають у державній або комунальній власності, слід виходити з трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та складає 1% від грошової оцінки земельної ділянки. Незалежно від внесення змін до договору оренди землі в частині приведення розміру орендної плати у відповідність до норм чинного законодавства, орендна плата повинна складати 3% від її нормативної грошової оцінки. Також відповідач вказує, що відсутні посилання на норми законодавства, якими передбачено підстави та наслідки визнання договору недійсним. У зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно з наданими письмовими поясненнями за підписом начальника управління земельних ресурсів у м. Мелітополь Запорізької області ОСОБА_4 за вих. від 27.07.10 № 395, наданими на виконання вимог ухвал господарського суду Запорізької області від 14.07.10 та від 22.07.10 у справі № 17/127д/10, рішенням Мелітопольської міської ради від 26.06.10 № 1/36 «Про надання в оренду земельних ділянок під викупленими та приватизованими об'єктами» затверджено проект відведення земельної ділянки площею ідеальної частки 88,46 м 2 від загальної площі земельної ділянки під розміщення вбудованого приміщення магазину в оренду строком на 40 років приватному підприємцю ОСОБА_1 по вул. Кірова, 36. 15.08.02 у Книзі реєстрації договорів оренди було зареєстровано договір оренди земельної ділянки за № 605 між ПП ОСОБА_1 та Мелітопольської міською радою. Розрахунок ідеальної частки земельної ділянки вбудованого приміщення магазину ПП ОСОБА_5О було виконано згідно з положенням «Про порядок встановлення та закріплення меж при будинкових територій існуючого житлового фонду у суспільне користування або у сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків» затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України. Держжитлокомунгоспу України та Фонду державного майна України від 05.04.96 № 31/30/53/396 (наказ втратив чинність на підставі наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 383/13/3161 від 13.12.05) та відповідно до «Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах» , затв. Держкомземом України 18.05.98. Згідно з «Технічними вказівками щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах» , розмір земельної ділянки визначається проектом землеустрою за угодою між співвласниками майна, за рішенням суду з врахуванням розміру часток їх власності на нерухоме майно або за рішенням органу місцевого самоврядування. В межах земельної ділянки можуть бути виділені реальні або ідеальні земельні частки. Ідеальна частка не може бути встановлена в натурі без втрати її сутності. Її величина виражається дробом від розміру земельної ділянки. Незалежно від того, чи є земельна ділянка реальною або ідеальною, їй притаманні всі властивості, характерні для земельної власності. Організацією, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт виконано проект відведення земельної ділянки по вул.. Кірова, 36 площею ідеальної частки 88,46 м 2 від загальної площі земельної ділянки, який пройшов погодження та отримав позитивні висновки управління земельних ресурсів, управління містобудування та архітектури, міжрайонної державної екологічної інспекції, міськсанепідемстанції та відділу охорони культурної спадщини, а також пройшов державну землевпорядну експертизу документації та отримав позитивну оцінку.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.02 між Мелітопольською міською радою (Орендодавець) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець, відповідно до рішення сесії Мелітопольської міської ради від 26.06.02 № 1/36 передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Кірова, 36 (кадастровий номер 2310700000.02.006.0066).

В оренду передається земельна площею ідеальної частки 0,008846га (загальна площа земельної ділянки складає 0,357123 га), під благоустрій __ га, у стані, придатному для її цільового призначення (п.1.2.).

Пунктом 1.5. договору визначено цільове призначення земельної ділянки: розміщення житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину.

Відповідно до п. 2.1., договір укладається на термін 40 (сорок) років починаючи з дати його державної реєстрації.

Згідно із п. 3.1. договору, орендна плата встановлена у розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, що в 2002р. становить 448,32 грн. за один календарний рік.

Орендна плата змінюється без додаткової угоди у разі зміни грошової оцінки земельної ділянки, земельного податку, на підставі законодавчих актів України, актів державних органів та органів місцевого самоврядування (п. 3.2). Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної оренд ної плати на розрахунковий рахунок міського бюджету, код ЄДРПОУ 23787406. УДК у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 33213813900013 код платежу 13050500 протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця (п.3.3).

Пунктом 4.4. договору сторони передбачили, що Орендар зобов'язаний, зокрема, додержувати режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історик культурного призначення, вимог екологічної безпеки землекористування і збереження родючості державних норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови

Згідно із п. 5.1. договору, у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку, стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду та придатному для її подальшого використання.

Відповідно до розділу 6 договору, на орендовану земельну ділянку існують такі правові обмеження та обтяження: зміна цільового використання земель; заборона будівництва без згоди орендодавця; зміна зовнішнього виду нерухомого майна. Земельна ділянка, що передається в оренду, під забороною (арештом), в заставі не перебуває, не обтяжена правами третіх осіб, судових спорів не ведеться.

За невиконання зобов'язань цього договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність згідно з законами України (п. 8.2.). Ризик випадкового пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар (п.8.3.).

Згідно із п. 9.1., цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та підлягає державній реєстрації у виконкомі Мелітопольської міської ради.

Невід'ємною частиною договору оренди є план земельної ділянки (п. 9.3.).

Договір оренди земельної ділянки від 12.08.02 посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області, підписано сторонами, підписи скріплено печатками Мелітопольської міської ради та ПП ОСОБА_1 15 серпня 2002 договір зареєстровано у Мелітопольському виконавчому комітеті, про що вчинено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 605.

Визнання названого договору та додаткової угоди до нього недійсним стало предметом розгляду у рамках даної справи.

Позивач вказує, що спірним договором не визначено об'єкт оренди, що є істотною умовою договору оренди земельної ділянки, а додаткова угода не підлягала державній реєстрації. Окрім того, додаткова угода укладена між ОСОБА_1 (як фізичною особою) та Мелітопольською міською радою, тоді як договір оренди земельною ділянки укладений між ПП ОСОБА_1 та відповідачем.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши дослідженні докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, земельні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли, починаючи з червня 2002 року, з дати прийняття рішення № 1/36 сесії Мелітопольської міської ради та укладеного на підставі наведеного рішення договору оренди земельної ділянки від 15.08.02.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» , Цивільним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також договором оренди землі.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди) передбачено, зокрема, що Орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Особливості передачі в оренду земельних ділянок із земель державної і комунальної власності, врегульовані ст. 124 ЗК України, ч. 1 якої визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку.

Термін договору оренди земельної ділянки (у т.ч. й до настання певної умови) визначається за погодженням сторін, але не більш як на п'ятдесят років (ст. 17 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» , істотними умовами договору оренди земельної ділянки є:

1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

2) термін договору оренди;

3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду);

4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;

5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки;

7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

8) відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, за загальним правилом ЦК України застосовується до тих відносин, що ви никли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 р. Але, оскільки акти цивільного законодавства не мають зворотної сили і це підтверджується положенням про те, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, відповідно до ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносин, що виникли до набрання чинності ЦК України, його норми застосовуються тільки до тих прав і обов'язків, що виникли або продов жують існувати після набрання ним чинності. Отже, ЦК України поширюється на права і обов'язки, які хоча і виникли до 1 січня 2004 р., але не припиняються і трива ють після 1 січня 2004 р.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, (ГК України), кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач вказує, що поняття ідеальна частка земельної ділянки відсутня в чинному законодавстві і не може бути предметом договору оренди, оскільки об'єктом договору оренди може бути тільки земельна ділянки з визначеними межами і розташуванням, тобто повинна бути реальна.

Вирішуючи справу по суті спору судом прийнято до уваги наступне.

Підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця.

Рішенням 2 сесії 24 скликання Мелітопольської міської ради від 26.06.02 № 1/36, на підставі ст. ст. 93, 120, 124, 125 Земельного кодексу України, вирішено затвердити проекти відведення земельної ділянки з висновками державної землевпорядної експертизи та матеріали інвентаризації земельної ділянки під викупленим об'єктом. Вилучити із земель запасу земельну ділянку та надати в оренду ПП ОСОБА_1 по вул. Кірова, 36, площею ідеальної частки 88,46 кв.м від загальної площі земельної ділянки під розміщення вбудованого приміщення магазину строком на 40 років.

Мелітопольською міською філією Державного підприємства «Запорізький регіональний Центр Державного земельного кадастру» розроблено проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 площею ідеальної частки 88,46 кв.м по вул. Кірова, 36.

Розрахунок ідеальної частки земельної ділянки вбудованого приміщення магазину виконано згідно з положенням «Про порядок встановлення та закріплення меж при будинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків» , затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Держжитлокомунгоспу України та Фонду державного майна України від 05.04.96 № 31/30/53/396, та відповідно до «Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах» , затверджених Держкомземом України 18.05.98.

Встановлено, що проект відведення земельної ділянки підготовлений на підставі позитивних висновків комунальних служб міста, погоджуючи землеволодіння: головного Управління архітектури та містобудування; Мелітопольської міжрайонної інспекції екологічної безпеки; міської санепідемстанції; відділу культури; Мелітопольського міського Управління земельних ресурсів.

Мелітопольським міським управлінням земельних ресурсів, згідно з Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю» та з рішенням 26 сесії міської ради 23 скликання від 28.03.01 № 2/28, виконано розрахунок річної орендної плати за земельну ділянку по вул. Кірова, 36, площею 88,46 кв.м, про що свідчить довідка № 1748 про грошову оцінку з додатком.

Згідно висновку Мелітопольського міського управлінням земельних ресурсів від 15.02.02 № 24, розглянуті матеріали відведення земельної ділянки загальною площею 3571,23 кв.м, у т.ч. ідеальна частка земельної ділянки площею 88,46 кв.м відповідають вимогам земельного законодавства.

Законом України «Про оренду землі» встановлені чіткі вимоги щодо змісту договорів оренди землі. Такі вимоги є істотними умовами цього виду договорів.

Як зазначалось вище, істотною умовою до говору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки). Це означає, що в оренду може передаватися лише земельна ділянка, яка відведена в натурі.

Місце розташування земельної ділянки позначається поштовою адресою. Розмір земельної ділянки визначається в гектарах.

На підставі спірного договору позивачу передано в оренду земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Кірова, 36, площею ідеальної частки 0,008846 га.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що договором оренди земельної ділянки від 15.08.02 визначено така істотна умова, як об'єкт оренди.

За таких обставин доводи позивача з цього приводу суд вважає необґрунтованими.

Окрім того, договором оренди земельної ділянки від 15.08.02 Орендодавцем і Орендарем передбачені й інші істотні умови, а саме: визначено строк дії договору - 40 років, починаючи з дати його державної реєстрації; розмір орендної плати в грошовій формі, строки та порядок внесення і пе регляду, відповідальність за несплату; рішенням відповідного органу влади визначено цільове призначення земельної ділянки, умови використання і збереження стану об'єкта оренди; як умови повернення земельної ділянки орендодавцеві визначено її стан та її подальше використання; у договорі зафіксовано факт наявності обмежень та відсутності об тяжень; визначено, що ризик випадкового пошкодження або зни щення об'єкта оренди чи його частини несе орендар; у договорі оренди землі сторони визначити заходи їх відповідальності за невиконання умов договору.

До спірного договору оренди земельної ділянки надано план-схему земельної ділянки, котрий згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі» є невід'ємною його частиною.

Підписаний Орендодавцем і Орендарем договір оренди земельної ділянки 12.08.02 посвідчено нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області, зареєстровано в реєстрі за № 6743. Після чого, договір зареєстровано у Мелітопольському виконавчому комітеті, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 15.08.02 № 605.

Державна реєстрація є офіційним визнанням і підтверджен ням державою факту виникнення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 12.08.02 укладений відповідно до приписів зазначеного вище законодавства України, а тому підстав щодо його недійсності суд не вбачає, як і порушення будь-яких прав позивача внаслідок його укладення.

У зв'язку з викладеним, у задоволені вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.08.02 з підстав, вказаних у позові, відмовляється.

Стосовно вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 15.08.02 № 605 від 2009 року, укладеної між ОСОБА_1 та Мелітопольською міською радою, недійсною суд зазначає наступне.

Так, дійсно, фізична особа та фізична особа - підприємець це два різних поняття. Поняття «фізична особа» міститься в главі 4 Цивільного кодексу України, а поняття «фізична особа - підприємець» - у главі 5 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 24 ЦК України, фізичною особою являється людина. Фізичними особами являються громадяни України та особи без громадянства.

Згідно із ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

З вищевикладеного вбачається, що фізичною особою є кожна людина, а фізичною особою - підприємцем являється лише та особа, яка пройшла державну реєстрацію на право здійснювати підприємницьку діяльність та яка отримала свідоцтво про державну реєстрацію.

Стаття 51 ЦК України передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Однак, беручи до уваги той факт, що додаткова угода є невід'ємною частиною договору та враховуючи, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 12.08.02, який зареєстровано 15.08.02, ПП ОСОБА_1 надана земельна ділянка для здійснення підприємницької діяльності, то можна вважати, що не зазначення у додатковій угоді ФОП є помилкою та не є підставою для визнання додаткової угоди недійсною.

На підтвердження вказаного свідчать і кадастровий номер земельної ділянки, а саме: № 2310700000.02.006.0066, на який є посилання в оспорюваних договорі оренди земельної ділянки та в додатковій угоді до нього.

Стосовно доводів позивача, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 15.08.02 не підлягала державній реєстрації, а тому є недійсною судом до уваги не приймається, оскільки державна реєстрація засвідчує факт набрання чинності договору оренди земельної ділянки (та додаткових угод до нього) після досягнення домовленості з усіх істотних умов та не є підставою для визнання додаткової угоди не дійсною.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 15.08.02 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволені вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним внаслідок пропуску строку позовної давності.

Вказане клопотання відповідача судом залишається без задоволення оскільки угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладання. При цьому недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строк позовної давності не застосовується.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 30, 33, 34, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення у повному обсязі складено і підписано 21.08.2010.