Ухвала

від 21.09.2017 по справі 910/2483/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.09.2017Справа № 910/2483/15-г за скаргою Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк

на дії Старшого державного виконавця відділу примусового виконання

рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства

юстиції України Пироговської-Харитонівни Яніни Олексіївни

у справі № 910/2483/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАТІОРА

про стягнення 933 693 051,90 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від стягувача (скаржника): Галдецький Я.А. (довіреність),

від боржника: не з'явився,

від виконавчої служби: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі № 910/2483/15-г позов Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАТІОРА на користь Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк 649000281,12 грн. заборгованості по кредиту, 108743819,97 грн. заборгованості по процентами за користування кредитом, 69185208,05 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8469284,73 грн. пені за прострочення сплати процентів, 57042612,64 грн. інфляційних нарахувань, 9026024,43 грн. трьох процентів річних, 10484649,40 грн. штрафу за порушення умов договору застави № 12-13-980-Z від 02.08.2013, 21705171,56 грн. штрафу за порушення відповідачем умов договору застави № 12-13-980-Z1 від 02.08.2013.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

17.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк надійшла скарга на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонівни Яніни Олексіївни.

У поданій скарзі скаржник просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонівни Яніни Олексіївни при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві; скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання № 531/6 від 19.10.2016 та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 25.06.2015 у справі № 910/2483/15-г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 у справі № 910/2483/15-г (суддя Стасюк С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 (головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко Р.А.), задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яніни Олексіївни; визнано незаконними дії державного виконавця при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 19.10.2016 № 513/6; визнано недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 19.10.2016 № 531/6, яке винесено старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харитоновою Я.О.; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 25.06.2015 у справі № 910/2483/15-г.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.08.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 910/2483/15-г скасовано, справу № 910/2483/15-г передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 910/2483/15-г передано на розгляд судді Турчина С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 розгляд скарги призначено на 21.09.2017.

У судовому засіданні 21.09.2017 представник стягувача (скаржника) надав суду пояснення щодо доданої скарги та просив суд її задовольнити.

Представники боржника та відділу примусового виконання рішень у судове засідання 21.09.2017 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 21.09.2017 суд, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вислухавши пояснення представника скаржника, дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 910/2483/15-г та направляючи скаргу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 17.08.2017 зазначив, що не прийнявши до уваги норми пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження в редакції від 05.10.2016, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили питання наявності/відсутності підстав для повернення державним виконавцем заяви стягувача з вказаних в повідомленні про повернення підстав.

Згідно статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 17.08.2017, судом першої інстанції під час розгляду скарги на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.16 № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016, визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2016 Публічне акціонерне товариство Брокбізнесбанк звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження № 7264 від 04.10.2016, в якій просило винести постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2483/15-г, винести постанову про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать боржнику та внести інформацію про накладення арешту до відповідних державних реєстрів, примусово стягнуті з боржника грошові кошти перерахувати на рахунок стягувача за вказаними реквізитами.

Вказана заява була отримана ВДВС 06.10.2016 та зареєстрована за вхідним номером № 30579-0-33-16 від 06.10.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного листа та реєстраційно-контрольною карткою № 30579-0-3316.

19.10.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Пироговською-Харітоновою Я.О. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2016 № 531/6.

В обґрунтування вказаного повідомлення державний виконавець зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Оскільки у пред'явленому на виконання пакеті документів відсутнє підтвердження сплати авансового внеску, який є обов'язковим, державний виконавець виніс повідомлення, яким повернув виконавчий документ стягувачу без виконання з посиланням на п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Скаржник, заперечуючи проти повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2016 № 531/6 зазначає, що скаржник, як стягувач, подав до відділення зв'язку заяву про відкриття виконавчого провадження до вступу в законну силу Закону України Про виконавче провадження , редакція якого діє з 05.10.2016, а тому старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передчасно винесено повідомлення про повернення виконавчого стягувачеві без прийняття до виконання.

Відповідно до статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі чи встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, згідно з якими втратив чинність, крім статті 4, Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV.

Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно цього Закону.

З наведених норм вбачається, що лише за умови, якщо здійснення виконавчих дій розпочато до 05.10.2016, такі дії завершуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , який діяв до 05.10.2016.

У розумінні Закону України Про виконавче провадження в редакції від 05.10.2016, виконавчі дії виконавець вчиняє під час здійснення виконавчого провадження, а виконавче провадження відповідно - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції, яка діяла станом на 04.10.2016), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, до 05.10.2016 здійснення виконавчих дій по відповідному виконавчому документу розпочато не було.

Направлення 04.10.2016 заявником поштою заяви про відкриття виконавчого провадження, тобто в період дії попередньої редакції Закону, не свідчить про початок виконавчих дій до набрання чинності нової редакції Закону. Подання заяви про відкриття виконавчого провадження не є виконавчою дією, а є дією стягувача, направленою на ініціювання вчинення уповноваженим суб'єктом виконавчих дій.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у державного виконавця після 05.10.2016 були відсутні підстави відкривати виконавче провадження за нормами Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до положень статті 42 вказаного Закону авансовий внесок стягувача входить до складу коштів виконавчого провадження і за його рахунок здійснюють витрати виконавчого провадження, зокрема: виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; проведення розшуку боржника, його майна; послуги перевезення, зберігання арештованого майна тощо (Види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016).

Таким чином, на момент винесення оспорюваного позивачем повідомлення сплата стягувачем авансового внеску забезпечувала реалізацію виконавцем своїх обов'язків щодо примусового виконання рішення у спосіб визначений Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Отже, з урахуванням викладених обставин, враховуючи приписи Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) та ненадання стягувачем доказів сплати авансового внеску, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевстановлені судом обставини щодо правомірності винесення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонівни Яніни Олексіївни.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 за № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк .

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонівни Яніни Олексіївни.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя С.О. Турчин