Ухвала

від 20.09.2017 по справі 49/38-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" вересня 2017 р.Справа № 49/38-09

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши заяву дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) про заміну сторони (вх. №28074 від 01.09.2017) у справі №49/38-09

за позовом дочірньої компанії Газ-тепло Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , 03065, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 35482239;

до комунального підприємства Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області, 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23, код ЄДРПОУ 33373495;

про стягнення 10571655,75 грн.

за участю представників:

стягувача ДК Газ України НАК Нафтогаз України - ОСОБА_2 (довіреність №278/16 від 27.12.2016);

відповідача (боржника) КП Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області - не з'явився;

КП Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.01.2017).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.05.2009 у справі №49/38-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2009, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Теплові мережі» Лозівської міської ради на користь дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 7178554,19 грн. основного боргу, 2483779,75 грн. інфляційних витрат, 362603,13 грн. трьох відсотків річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в задоволені позовних вимог в частині стягнення 44219,89 грн. пені та 502498,79 грн. штрафу.

На примусове виконання вказаного рішення 22.10.2009 було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2010 задоволено заяву стягувача, здійснено заміну стягувача у справі № 49/38-09 ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

01 вересня 2017 року дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 28074 від 01.09.2017) про заміну сторони, в якій просить суд залучити до участі у справі комунальне підприємство Теплоенерго та замінити відповідача у справі №49/38-09 - комунальне підприємство Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області на правонаступника за зобов'язаннями, що виникли з договору №12/05-448 від 01.10.2005 - комунальне підприємство Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області.

На підставі розпорядження №842 від 01.09.2017 керівника апарату суду ОСОБА_4 у зв'язку із відпусткою судді Макаренко О.В. було проведено повторний автоматичний розподіл заяви та розподілено її судді Новіковій Н.А., підтвердженням чого є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2017 призначено заяву дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про заміну сторони (вх. №28074 від 01.09.2017) у справі №49/38-09 до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2017 о 11:50.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2017 відкладено розгляд заяви дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про заміну сторони (вх. №28074 від 01.09.2017) у справі №49/38-09 на 20.09.2017 о 15:30.

КП Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області (боржник) явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечило, документально обґрунтованих пояснень по суті заяви не надало, причини неявки не повідомило, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлене своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 14.09.2017, що повернулося до суду 18.09.2017.

КП Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області надало відзив на заяву про заміну (вх. №29960 від 18.09.2017), який долучено судом до матеріалів справи.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у заяві. Заяву мотивувала тим, що на підставі рішень Лозівської міської ради від 23.03.2012 №596 та №598, а також договору про надання на праві господарського відання комунального майна, яке використовується для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, обліковується на балансі КП Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області від 30.04.2012, та акту №2 від 30.04.2012, КП Теплоенерго було передано на баланс у господарське відання відокремлену частину майна, що належить на праві комунальної власності територальній громаді м. Лозова Харківської області, що перебувало на балансі боржника за рішенням у цій справі. А відтак, КП Теплоенерго стало правонаступником боржника за борговими зобов'язаннями в порядку ч.3 ст.22 Закону України Про теплопостачання . Здійснюючи правове обґрунтування заяви посилалася на ст.25 Господарського процесуального кодексу України, ст. 22 Закону України Про теплопостачання , ст.ст. 509, 510 Цивільного кодексу України.

Представник КП Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області проти задоволення заяви заперечував з підстав, вказаних у відзиві на заяву про заміну (вх. №29960 від 18.09.2017). Зауважив, що як вбачається із витягу з ЄДРПОУ засновником КП Харківські теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області є Лозівська міська рада, відомості про правонаступників КП Теплові мережі у реєстрі відсутні, боржник знаходиться у стані припинення, однак не ліквідований та не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, засновником КП Теплоенерго є Лозівська міська рада, проте ні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ні в статуті КП Теплоенерго не міститься інформації щодо правонаступництва. Наголосив, що договір про надання на праві господарського відання комунального майна, що укладений між КП Теплоенерго та Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, не передбачає будь-яких застережень чи визначення боргових зобов'язань за боргами боржника (КП ХТМ ), також в акті приймання-передачі майна не міститься відомостей щодо передачі боргових зобов'язань боржника до КП Теплоенерго . Зазначив, що постановою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 у справі №5023/5586/11 визнано КП ХТМ Лозівської міської ради Харківської області банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою суду від 05.12.2011 у вказаній справі затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги, зокрема, ДК Газ України НАК Нафтогаз України у розмірі 42662887,53 грн., у тому числі за судовим рішенням у справі №49/38-09. Відтак, заявник визнав боржником за спірними зобов'язаннями саме КП ХТМ Лозівської міської ради Харківської області, як таке, за рахунок якого він очікує задоволення своїх кредиторських вимог. Наголосив, що заявник (стягувач) всупереч законодавства хоче залучити КП Теплоенерго не у якості правонаступника, а у якості суб'єкта, який у разі задоволення заяви стягувача буде нести солідарну відповідальність разом з існуючим боржником за зобов'язаннями боржника. Також зауважив, що частина 3 ст.22 Закону України Про теплопостачання містить чітко поняття передачі у користування цілісного майнового комплексу, мається на увазі не будь-яка передача у користування цілісного майнового комплексу, а визначені у Закону відносини з передачі у користування, які ґрунтуються на правовідносинах оренди, концесії, управління та тому подібних відносинах. Однак відповідно до рішень Лозівської міської ради Харківської області ХХХ сесії VІ скликання від 23.02.2012 за №596, 598 передача майна територіальної громади міста Лозова на праві господарського відання КП Теплоенерго не тотожна передачі в оренду, концесію, управління та іншим подібним правовідносинам, тому як такі відносини не передбачають платності та не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню угод за такими правовідносинами, крім того, врегульовані іншими нормами права, передбачають зовсім інший порядок передачі та інші критерії до майбутніх користувачів. Зазначив, що за рішенням суду заборгованість КП ХТМ перед позивачем виникла за зобов'язаннями узятими за договором комісії №12/05-448 від 01.10.2005, що передбачав продаж боржником теплової енергії, що належала позивачу кінцевим споживачам, тоді як ч. 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання передбачає правонаступництво за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.

Представник стягувача у судовому засіданні проти відзиву на заяву про заміну сторони заперечувала. Вказала, що з ч. 3 ст.22 Закону України Про теплопостачання вбачається, що законодавцем необмежено перелік надання в користування суб'єкту господарювання цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, тобто такий перелік є невичерпним, що підтверджується словом тощо після виразу в користування (оренду, концесію, управління тощо) . Крім того, зазначила, що судова практика, яка склалася щодо застосування ст.25 ГПК України та ст.22 Закону України Про теплопостачання , свідчить про те, що правонаступництво на підставі ст.22 Закону України Про теплопостачання можливе за борговими зобов'язаннями, що виникли за договорами комісії, пославшись на постанови Вищого господарського суду України від 14 березня 2017 у справі №33/139-07, від 21 березня 2017 року №53/07-07.

Відповідно до ст.77 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засіданні на 10 хвилин.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників заявника та КП Теплоенего Лозівської міської ради Харківської області, суд встановив, що заява дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про заміну сторони у справі №49/38-09 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як свідчать матеріали справи на підставі рішення Лозівської міської ради ХХХ сесії VI скликання №596 від 23 березня 2012 року вилучено з балансу КП Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області та передано на баланс управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради відокремлену частину комунального майна, що належить на праві власності територіальній громаді м. Лозова згідно із переліком (т.3 а.с.132).

Також на підставі рішення Лозівської міської ради ХХХ сесії VI скликання №598 від 23 березня 2012 року передано з балансу управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради на баланс в господарське відання комунальному підприємству Теплоенерго Лозівської міської ради Харівської області майно, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Лозова, відповідно до переліку (т.3 а.с.133).

З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2012 року між управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (далі, представник власника майна) та комунальним підприємством Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області (далі, користувач) було укладено договір про надання на праві господарського відання комунального майна, яке використовується для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, обліковується на балансі комунального підприємства Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області.

Пунктом 1.1. вказаного вище договору передбачено, що предметом договору є надання користувачем на праві господарського відання комунального майна, яке використовується для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для всіх категорій споживачі теплової енергії в м. Лозова Харківської області та см. Панютине, обліковується на балансі користувача і не може бути відокремлене від його основного виробництва.

При цьому у п.1.2. цього договору зазначено, що перелік комунального майна яке перебуває на балансі користувача та надається йому на праві господарського відання, зазначається в акті №2 від 30 квітня 2012 року, який є невід'ємною частиною договору (т.3 а.с.79, 80).

Із акту №2 приймання-передачі з балансу управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області відокремленої частини майна, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Лозова Харківської області, на баланс у господарське відання комунальному підприємству Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області від 30.04.2012 вбачається, що управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області в особі начальника УЖКГБ Лозівської міської ради ОСОБА_1 передало з балансу відокремлену частину комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Лозова Харківської області, а комунальне підприємство Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області, в особі директора ОСОБА_5, приймає на баланс у господарське відання вищезазначене майно. Акт підписано представниками сторін та скріплено печатками (т.3 а.с.81-131).

Частиною 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання передбачено, що у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Відповідно до частин 4, 5 Закону України Про теплопостачання , договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

Виходячи з правового аналізу вищезазначених приписів Закону, суд дійшов висновку, що реалізація ч. 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання та перехід боргових зобов'язань до суб'єкта господарювання, що отримав у користування цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, можливі лише за умови погодження та визначення переліку тих боргових зобов'язань, що мають перейти до такого суб'єкта господарювання.

Згідно із статтями 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст.43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, заявник (стягувач) в порушення вищезазначених законодавчих положень, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин погодження порядку погашення комунальним підприємством Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області заборгованості комунального підприємства Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області за договором комісії №12/05-448 від 01.10.2005, підтвердженої рішенням господарського суду Харківської області від 07.05.2009 у справі №49/38-09.

Надані заявником копії рішень Лозівської міської ради Харківської області ХХХ сесії VI скликання № 596 від 23.03.2012 Про передачу відокремленої частини комунальної майна з балансу КП Теплові мережі на баланс управління житлово-комунального господарства та будівництва та №598 від 23 березня 2012 року Про передачу частини комунального господарства та будівництва на баланс в господарське відання КП Теплоенерго оцінюється судом критично, оскільки відповідні документи не підтверджують обставини фактичної передачі відокремленої частини майна, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Лозова Харківської області КП Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області, у передбаченому законом порядку, і не містить жодних застережень щодо передачі КП Теплоенерго боргових зобов'язань боржника, зокрема, підтверджених рішенням суду у цій справі.

Поряд з цим, наданий суду акт №2 приймання-передачі з балансу управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області відокремленої частини майна, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Лозова Харківської області, на баланс у господарське відання комунальному підприємству Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області від 30.04.2012 не містить жодних відомостей чи застережень щодо передання останньому боргових зобов'язань комунального підприємства Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин переходу до КП Теплоенерго боргових зобов'язань КП Теплові мережі у розумінні приписів ст. 22 Закону України Про теплопостачання суду не надано.

Водночас, як вбачається із приписів ч.3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання правонаступництво можливе за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Як свідчать матеріали справи, а саме рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2009 у справі №49/38-09, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2009, з КП Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області (боржника) стягнуто заборгованість, що виникла за договором комісії №12/05-448 від 01.10.2005, укладеного між позивачем та відповідачем (боржником).

Із матеріалів справи, а саме із вказаного договору комісії вбачається, що його предметом була теплова енергія, вироблена відповідно до договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-447 від 01.10.2005, укладеного між позивачем (комітентом) та відповідачем (комісіонером).

Пунктом 2.1. договору комісії №12/05-448 від 01.10.2005 передбачено, що позивач (комітент) доручав, а відповідач (комісіонер) зобов'язувався укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії відповідно до умов договору зі споживачами за рахунок позивача.

Відповідно до п.4.8. цього договору, відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату теплової енергії спожитої споживачами за угодами, укладеними на виконання умов цього договору.

Згідно з п. 4.9. вказаного договору, відповідач прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за виконання споживачами своїх зобов'язань за угодами.

Пунктом 5.1. цього договору передбачено, що оплата за реалізовану відповідачем теплову енергію здійснюється споживачами на зазначений в договорі рахунок позивача грошовими коштами.

Таким чином, суд доходить висновку, що заборгованість за договором комісії №12/05-448 від 01.10.2005, яку стягнуто з відповідача (боржника) на користь позивача рішенням суду від 07.05.2009 у цій справі, є по суті заборгованістю кінцевих споживачів з оплати за спожиту теплову енергію та не є відповідно заборгованістю відповідача (боржника) з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, так як останній виступав за дорученням позивача та виконував обов'язки комісіонера, в тому числі і щодо забезпечення своєчасної оплати теплової енергії спожитої споживачами комітенту (позивачу) за відповідними правочинами, укладеними на виконання умов договору комісії. Разом з цим, відповідач (боржник) прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем (комітентом) за невиконання споживачами своїх зобов'язань за правочинами, укладеними між відповідачем (боржником) та такими споживачами, при цьому забезпеченням поруки виступала сума винагороди відповідача (боржника), визначена сторонами у договорі, а саме сума комісійної плати. Відтак боргове зобов'язання КП Теплові мережі , що виникло з договору комісії №12/05-448 від 01.10.2005, не є борговим зобов'язанням з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виключає правонаступництво за ним на підставі ч.3 ст.22 Закону України Про теплопостачання .

Отже, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів переходу до КП Теплоенерго Лозівської міської ради Харківської області боргових зобов'язань КП Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області у порядку, передбаченому законодавством, а також з огляду на те, що заборгованість, яка стягується з боржника за вищезазначеним рішенням суду у цій справі, виникла з договору комісії №12/05-448 від 01.10.2005, та є фактично заборгованістю кінцевих споживачів за спожиту теплову енергію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни відповідача у справі №49/38-09 на правонаступника за зобов'язаннями, що виникли з договору №12/05-448 від 01.10.2005 на підставі ст.25 ГПК України з урахуванням ст. 22 Закону України Про теплопостачання .

Крім того, судом встановлено (на підставі інформації отриманої із Єдиного державного реєстру судових рішень), що ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2011 на підставі заяви КП Теплові мережі Лозівської міської ради, порушено провадження у справі №5023/5586/11 про банкрутство КП Теплові мережі .

Як вбачається із ухвали господарського суду Харківської області від 05.12.2011 по справі №5023/5586/11 та підтверджується заявником (стягувачем), визнано грошові вимоги 3-х конкурсних кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 42662887,53 грн., у тому числі і за судовим рішенням у справі №49/38-09.

Постановою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 у справі №5023/5586/11 визнано комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області (код 33373495), яке зареєстровано виконавчим комітетом Лозівської міської ради 13.04.2005 р. за адресою: 64602, м.Харків, вул. Ломоносова, буд.23 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Вищезазначені обставини свідчать про визнання дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України боржником за спірними зобов'язаннями саме комунальне підприємство Теплові мережі Лозівської міської ради Харківської області, як особи, за рахунок якої стягувач очікує задоволення своїх кредиторських вимог.

Крім того, з відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо КП Теплові мережі Лозівської міської ради, вбачається, що вказане підприємство перебуває у стані припинення, однак не ліквідоване та запис про державну реєстрацію такої юридичної особи в реєстрі відсутній.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про заміну сторони у справі №49/38-09 з огляду на її доказову необґрунтованість та безпідставність.

Разом з цим суд зазначає, що у зв'язку із прийняттям Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII, Господарський процесуальний кодекс України доповнено статтею 122-4, якою врегульовано заміну сторони у виконавчому провадженні.

В свою чергу стягувач звернувся із заявою про заміну сторони у справі №49/38-09, керуючись ст.25 ГПК України, однак вже після винесення судом рішення у цій справі та видачі наказу на його примусове виконання, а тому вказана заява по своїй суті є заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, однак така заміна можлива лише в разі існування виконавчого провадження, а стягувачем не надано суду доказів наявності на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №49/38-09.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про заміну сторони у справі №49/38-09.

Суддя ОСОБА_6