АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/3173/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги директора ПП «ЖБК «СЛАВУТИЧ» - ОСОБА_6 та директора ТОВ «Флімарк Трейд» - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на пшеницю загальним об`ємом 1163,15 тонн, власником якого є ТОВ «Флімарк Трейд» (код ЄДРПОУ 39135082), яка зберігається у складських приміщеннях ТОВ «СП Рісоіл Термфінал», а також на документи, вилучені в ході проведення огляду місця події в приміщенні Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС, яке розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно зазначене у клопотанні слідчого, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно, оскільки майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та може бути використане як доказ у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, директор ПП «ЖБК «СЛАВУТИЧ» ОСОБА_6 , та директор ТОВ «Флімарк Трейд» ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт зазначеного у клопотанні слідчого майна.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти зазначають, що ПП «ЖБК «Славутич» та ТОВ «Флімарк Трейд» не мають жодного відношення до підконтрольних підприємств організаторів злочинної схеми по виводу валютної грошової виручки за кордон та до даного кримінального провадження. Додають, що відповідно до вимог закону, власником арештованого майна, а саме пшениці, є ПП «ЖБК «Славутич», а ТОВ «Флімарк Трейд» є комісіонером і особою відповідальною за здійснення експорту сільськогосподарської культури.
Також, апелянти вказують, що в клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном підозрюваним. Додають, що слідчим суддею, в порушення вимог чинного законодавства, клопотання слідчого не повернуто особі, яка його подала, через його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги директора ПП «ЖБК «СЛАВУТИЧ» ОСОБА_6 та директора ТОВ «Флімарк Трейд» ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 20 вересня 2017 року, про що надіслано повідомлення прокурору 04.09.2017 року, апелянти повідомлені шляхом телефонограми 01.09.2017 року, проте в судове засідання ні прокурор, ні апелянти не з`явились, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Також представник державного обвинувачення, будучи належно повідомленим, не прибув у судові засідання, які були призначені на 29.06.2017р., 12.07.2017 р., 01.08.2017 р., 31.08.2017 р.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42017101010000003, відомості про яке 11.01.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.
Слідчий Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва ОСОБА_9 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на пшеницю власником якого є ТОВ «Флімарк Трейд» (код ЄДРПОУ 39135082), яка зберігається у складських приміщеннях ТОВ «СП Рісоіл Термфінал», а також на документи, вилучені в ході проведення огляду місця події в приміщенні Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС, яке розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, яке ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року задоволено.
Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження № 42017101010000003, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Посилання апелянтів на те, що ПП «ЖБК «Славутич» та ТОВ «Флімарк Трейд» не мають жодного відношення до підконтрольних підприємств організаторів злочинної схеми та до даного кримінального провадження, не заслуговують на увагу, оскільки необхідність доведення обгрунтованої підозри щодо особи має місце у разі накладення арешту з метою передбаченою пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, що у цьому випадку не мало місця, з огляду на мету арешту передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Наявність же обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України) доведена стороною обвинувачення доданими до клопотання матеріалами. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання авторів апеляційної скарги на те, що стороною обвинувачення не надано доказів про належність майна підозрюваним у даному кримінальному провадженні.
Твердження апелянтів про невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України слід визнати непереконливими, оскільки спростовуються змістом самого клопотання та доданими до нього матеріалами.
Доводи апеляційних скарг в частині того, що власником арештованого майна є ПП «ЖБК «Славутич», а ТОВ «Флімарк Трейд» є комісіонером і особою відповідальною за здійснення експорту сільськогосподарської культури, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки положення ст. 170 КПК України дозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що мало місце у даному випадку.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Не є підставою для скасування ухвали слідчого судді і посилання апелянтів на відсутність у клопотанні даних про документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, з урахуванням доданих до клопотання матеріалів.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на пшеницю загальним об`ємом 1163,15 тонн, власником якого є ТОВ «Флімарк Трейд» (код ЄДРПОУ 39135082), яка зберігається у складських приміщеннях ТОВ «СП Рісоіл Термфінал», а також на документи, вилучені в ході проведення огляду місця події в приміщенні Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянтів щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги директора ПП «ЖБК «СЛАВУТИЧ» ОСОБА_6 та директора ТОВ «Флімарк Трейд» ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на пшеницю загальним об`ємом 1163,15 тонн, власником якого є ТОВ «Флімарк Трейд» (код ЄДРПОУ 39135082), яка зберігається у складських приміщеннях ТОВ «СП Рісоіл Термфінал», а також на документи, вилучені в ході проведення огляду місця події в приміщенні Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС, яке розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, залишити без змін, а апеляційні скарги директора ПП «ЖБК «СЛАВУТИЧ» - ОСОБА_6 та директора ТОВ «Флімарк Трейд» - ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 69126266 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Масенко Денис Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні