Ухвала

від 26.09.2017 по справі 731/353/17

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 731/353/17

Провадження 1-кс/731/90/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року

Слідчий суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Варва подане адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , клопотання про тимчасовий доступ до речей з можливістю їх вилучення при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270100000164 від 22 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2017 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей - двох морозильних камер вертикального завантаження, з можливістю їх вилучення в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 , який використовує ОСОБА_5 .

З клопотання вбачається, що 22 липня 2017 року Варвинським ВП Прилуцького ВП ГУНП України в Чернігівській області внесено до ЄРДР за № 12017270100000164 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, тобто привласнення майна ОСОБА_4 , яке знаходилось у належному їй магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та разом з магазином здавалость в оренду. ОСОБА_4 визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.

Декілька років тому, придбавши та здійснивши реконструкцію нежитлового приміщення за адресою: в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 передала його в управління своєму братові ОСОБА_5 як магазин. Задля формалізації взаємин, а також укладення всіх договорів з обслуговуючими компаніями та належного ведення господарської діяльності між ними було укладено договір оренди даного готового магазину, який в подальшому отримав назву " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Магазин був укомплектований в повному обсязі за рахунок на та замовлення ОСОБА_4

22 липня 2017 року при витребуванні ОСОБА_4 у ОСОБА_5 свого магазину після закінчення договору оренди було встановлено факт незаконного привласнення належного їй майна колишнім орендарем ОСОБА_5 , якому таке майно було ввірено.

Допитана з даного приводу потерпіла ОСОБА_4 повністю підтвердила інформацію, викладену нею в повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, та деталізувала, що фактично було привласнено: 1) морозильні вітрини вертикального завантаження - 2 шт.; 2) Жорсткий диск 1.5 TB SAMSUNG 32 MB SATA II - 1 шт. Крім того, в своїх показаннях потерпіла ОСОБА_4 чітко вказала на місце зберігання привласненого майна, а саме морозильних камер вертикального завантаження у кількості 2 шт., які вона разом із ОСОБА_6 бачила 22 липня 2017 року у приміщенні магазину, розташованого по АДРЕСА_1 , який наразі використовує ОСОБА_5 . Крім того, в ході допиту ОСОБА_4 повідомила, що всі документи щодо взаємин з ОСОБА_5 той протиправно привласнив і не повернув.

Вартість привласненого майна складає 11100,00 грн. (2 морозильні камери по 5000,00 грн. та жорсткий диск вартістю 1100,00 грн.).

28 липня 2017 року ОСОБА_4 подала у кримінальному провадженні цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 11100,00 (одинадцять тисяч сто) гривень та моральної шкоди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Надання тимчасового доступу до вищевказаних речей надасть змогу органу досудового розслідування встановити фактичні обставини вчинення злочину. Ці речі можуть бути доказами під час судового розгляду справи по суті, адже вони є безпосереднім предметом злочинного посягання, по яких необхідно криміналістичні та товарознавчі експертизи. Відповідно до показань ОСОБА_4 вони зберігаються в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Адвокат ОСОБА_3 , який звернулася до суду з клопотанням про доступ до речей з можливістю їх вилучення, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання ОСОБА_3 не надав.

Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, в судове засідання не викликалась на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засдіання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити виїмку) та здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про тимчасовий доступ до речей, свідчить про те, що сторона фактично не підтримує подане клопотання та не бажає доводити обставини, передбачені ч. 5 ст. 163 КПК України, що оцінюється судом як підстава для відмови в задоволенні клопотання.

Крім того, статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (приватне обвинувачення).

Згідно ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Збирання доказів, в тому числі і речових, відбувається через інститут слідчих дій (зокрема, вилучення в ході огляду, проведення обшуку тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Саме слідчі органів досудового розслідування мають повноваження проводити слідчі (розшукові) дії (ст. 40 КПК України), зокрема, проводити огляд та обшук, здійснювати інші слідчі (розшукові) дії, передбачені главою 20 КПК України, а також здійснювати вилучення речей, складати протоколи огляду і вилучення майна, визнавати вилучене речовими доказами та передавати ці речі на зберігання до кімнати речових доказів, виносити постанови про проведення експертизи та інше.

Разом з тим заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

В даному випадку адвокат ОСОБА_3 намагається здійснити підміну слідчих (розшукових) дій заходом забезпечення кримінального провадження (доступом до речей). При цьому подане ним клопотання спрямоване на досягнення мети, яка таким заходам не властива.

Отже, у випадку вилучення морозильних камер адвокатом, який є представником потерпілої, самостійно, без участі органів досудового розслідування, може призвести до недопустимості доказів та інших непередбачуваних наслідків, що можуть зашкодити кримінальному провадженню.

Адвокат ОСОБА_3 має право подати слідчому або прокурору клопотання про проведення необхідних на його думку слідчих (розшукових) дій та в подальшому, в разі відмови слідчого або прокурора проводити ці слідчі (розшукові) дій або в разі нездійснення цих дій, оскаржити постанову про відмову або подати скаргу на бездіяльність.

Керуючись ст. ст. 40, 91-93, 131-132, 159-166, 220, 223 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей (двох морозильних камер вертикального завантаження) з можливістю їх вилучення при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270100000164 від 22 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1