Постанова

від 18.09.2017 по справі 910/7716/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Справа№ 910/7716/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Алданової С.О.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Буняк В.С., Чередніченко І.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Загребельська А.А., Верцімаха Г.А., Павленко О.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р.

у справі №910/7716/17 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій

до відповідача Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення АМК №142-р від 06.04.2017р., яким ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій визнано таким, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання.

В обгрунтування позовних вимог ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій стверджувало, що рішення АМК №142-р від 06.04.2017р. прийняте на підставі припущень і необ'єктивних висновків, у зв'язку з чим не відповідає вимогам Закону України Про захист економічної конкуренції .

Рішенням Господарського суду міста Києва 20.07.2017р. у задоволенні позову ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю обставин, на які посилається АМК в рішенні №142-р від 06.04.2017р., об'єктивністю та всебічністю збору та перевірки фактичних даних Антимонопольним комітетом України й обґрунтованістю зроблених Антимонопольним комітетом України висновків, а також невідповідністю обставинам на яких ґрунтується позов.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач, ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішенням Господарського суду міста Києва 20.07.2017р. та прийняти нове, яким позов задовольнити й визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р.

В апеляційній скарзі ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій посилався на те, що конкурентні переваги на ринку надання послуг з виготовлення студентських (учнівських) квитків ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій мав завдяки власним досягнення та розробленим продуктам інтелектуальної власності, а не внаслідок наділення його Міністерством освіти та науки України ексклюзивними повноваженнями; у позивача відсутня ринкова влада на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій , фактичного допуску інших учасників на вказаний ринок не здійснював; зловживання монопольним (домінуючим) положенням на ринку у вигляді створення штучних перешкод для входження на ринок Україно-польського Спільного підприємства Макрохем-Україна (далі - СП Макрохем-Україна ) у спосіб затягування підписання господарських договорів на використання комп'ютерної програми не вчиняв. Крім того, ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій в апеляційній скарзі стверджував, що АМК в оскаржуваному рішенні надав оцінку іншій послузі - інформаційному супроводженню, пов'язаному з державними базами даних, стосовно якої Антимонопольним комітетом України розслідування не проводилося, чим вийшов за межі своєї компетенції, надавши в оскаржуваному рішенні оцінку програмним продуктам без застосування для такої оцінки спеціальних технічних знань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Алданова С. О., Смірнова Л. Г., та призначено розгляд справи на 12.09.2017р.

30.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив Антимонопольного комітету України на подану апеляційну скаргу, в якому відповідач наводив свої заперечення на доводи апеляційної скарги, стверджував про обґрунтованість і законність рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін. На вказаний відзив ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій подано 15.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду письмові заперечення.

У судовому засіданні 12.09.2017р. оголошено перерву до 18.09.2017р.

15.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист з додатковими документами до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.09.2017р. представники ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. та прийняти нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити й визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р.

Представники Антимонопольного комітету України в судовому засіданні 18.09.2017р. просили апеляційну скаргу ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій відхилити, рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами, якщо сторона обґрунтувала неможливість їх подання в суді першої інстанції з причин, що не залежали від неї, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. в справі №130-26.13/140-16 визнано, що ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій займало монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення карток студентських (учнівських) квитків протягом 2015-2016 років і вчинило зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення карток студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання. Відповідно до п. 3 рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. за вчинення зазначеного порушення на ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій накладено штраф у розмірі 433 347,00 грн.

Статтею 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин передбачені статтею 42 Конституції України та регламентовані приписами Господарського кодексу України та Закону України Про захист економічної конкуренції .

Зокрема, згідно п. 2 ч. 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено порушенням законодавства про захист економічної конкуренції зловживання суб'єктом господарювання монопольним (домінуючим) положенням на ринку та передбачено ст. 52 зазначеного Закону повноваження Антимонопольного комітету України накладати штраф за відповідне порушення у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладено штраф.

Конкретні способи зловживання монопольним (домінуючим) становищем визначені ст. 29 ГК України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Зокрема, наведений у ст. 29 ГК України перелік дій, що визнаються таким зловживанням, не можна вважати вичерпним. Однак, як випливає зі змісту положень чинного законодавства про економічну конкуренцію та пп. 15.3 п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства , дії, поставлені в вину суб'єкту господарювання мають бути за своєю суттю протиправними і при цьому достатньо конкретизовані Антимонопольним комітетом України у відповідному рішенні, аби суб'єкт господарювання мав можливість усвідомлювати як певні обмеження його діяльності з точки зору конкурентного законодавства, так і точні причини відповідальності за його порушення.

Як випливає з п. 193 мотивувальної частини рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017 року та резолютивної частини зазначеного рішення, зловживання ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій монопольним (домінуючим) положенням на ринку надання послуг з виготовлення карток студентських (учнівських) квитків були вчинені у вигляді створення перешкод у доступі на ринок іншому суб'єкту господарювання, а саме шляхом штучного затягування процесу підписання договорів зі СП Макрохем-Україна , які були необхідні для здійснення СП Макрохем-Україна господарської діяльності з виготовлення карток студентських (учнівських) квитків, без будь-яких об'єктивних обставин, що зумовили б таку поведінку ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій та шестимісячний процес підписання зазначених договорів. Аналогічне твердження викладене Антимонопольним комітетом України й у п. 1 відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій : … у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) положенням на ринку виготовлення карток студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання (затягування підписання ліцензійних договорів для використання спеціалізованого програмного технічного забезпечення СП Макрохем-Україна без об'єктивних на те причин) .

Враховуючи принцип змагальності господарського судочинства, саме в межах поставлених у вину ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій конкретних діянь, як вони визначені Антимонопольним комітетом України, апеляційний господарський суд має з'ясувати, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони ці обставини підтверджують.

Як зазначається у п. 96 рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р., та не заперечується сторонами, ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій було виготовлено в 2015 році 58,60173 відсотків карток студентських квитків від загальної кількості виготовлених в Україні карток студентських квитків, а в 2016 році - 56,15408 відсотків карток студентських квитків від загальної кількості виготовлених в Україні карток студентських квитків. Однак зазначений факт сам по собі не свідчить про порушення ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій законодавства про економічну конкуренцію.

У той же час у рішенні Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. відсутнє посилання на положення нормативно-правового акту та/або пункт договору, згідно якого мало місце встановлення строків для укладення між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій і СП Макрохем-Україна ліцензійних договорів. Вказана обставина була визнана 18.09.2017р. в судовому засіданні представниками Антимонопольного комітету України.

Наявні в справі докази не дають підстав стверджувати, про те, що дії ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій в процесі укладення зазначених договорів з СП Макрохем-Україна насправді були направлені на обмеження доступу на ринок виготовлення карток студентських квитків іншим суб'єктам господарювання. Зокрема, визнані сторонами обставини укладення договір між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій і СП Макрохем-Україна не суперечать загальному порядку та строкам укладення господарських договорів, у тому числі положенням ст. 181 ГК України, якою передбачено можливість укладення господарських договорів шляхом обміну листами.

До того ж твердження Антимонопольного комітету України з приводу того, що процедура укладення ліцензійних договорів між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій і СП Макрохем-Україна тривала півроку, не відповідає встановленим відповідачем обставинам справи.

Зокрема, у рішенні Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. (пункти 145, 147, 154) зазначено, а сторонами в судовому засіданні 18.09.2017р. визнано, що ліцензійний договір між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій і СП Макрохем-Україна №059/151 укладено 07.12.2015 року, тоді як перший лист від СП Макрохем-Україна вих. №454 до ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій було датовано 22.10.2015р. Тобто, процес підписання зазначеного ліцензійного договору склав один місяць і два тижні.

Крім того, як визначено в п. 85 рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р., товаром, щодо якого проводилося розслідування Антимонопольним комітетом України, є послуга з виготовлення карток студентських (учнівських) квитків. Однак ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій по суті було притягнено Антимонопольним комітетом України до відповідальності за зловживання правами інтелектуальної власності - правом на використання комп'ютерної програми Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними (п. 185, 193 рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017 року). Як стверджує Антимонопольний комітет України, отримання вказаного програмного продукту є обов'язковим і безальтернативним елементом для надання послуги з виготовлення карток студентських (учнівських) квитків особою.

Проте такий висновок Антимонопольного комітету України є непереконливим, хоча саме на Антимонопольним комітет України покладено обов'язок довести монопольне (домінуюче) положення ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій у частині володіння програмним продуктом, необхідним і безальтернативним для друку карток студентських (учнівських) квитків. Так, у рішенні Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. відсутні посилання на технічні та функціональні характеристики вказаного програмного продукту. Дослідження ринку програмних продуктів на предмет можливості використання інших, ніж виготовлений позивачем Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними , виключні майнові права на який належать ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій , Антимонопольним комітетом України не проводилося. Зокрема, Антимонопольним комітетом України не надано даних інформаційного пошуку з цього питання Державної служби інтелектуальної власності України або іншої компетентної установи, чи інших належних і достовірних доказів аналізу характеристик зазначеного програмного продукту для висновку про наявнисть або відсутністіь його аналогів. Також, Антимонопольним комітетом України не доведено належними й допустимими доказами неможливість надання суб'єктом господарювання послуги з друку карток студентських (учнівських) квитків за відсутності у нього програмного продукту Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними .

Твердження Антимонопольного комітету України про обов'язок ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій укласти ліцензійні договори та передати частину майнових прав інтелектуальної власності на програмний продукт Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними не підтверджуються нормативно-правовими актами та наявними у справі договорами між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій та Міністерством освіти і науки України від 22.11.2005р., а також між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій та державним підприємством Інфоресурс №7 від 01.10.2015р. Зокрема, у судовому засіданні 18.09.2017р. представники Антимонопольного комітету України посилалися на положення договору між ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій і Міністерством освіти та науки України від 22.11.2005р., згідно якого ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій забезпечує розробку, впровадження і супроводження програмного забезпечення для виготовлення студентських та учнівських квитків в інформаційно-виробничих вузлах системи . Однак вказані положення договору про співробітництво не містять обов'язкових елементів господарського договору за ч. 3, 4 ст. 180 ГК України: предмет, строки виконання сторонами своїх зобов'язань, ціну й опис якісних і кількісних характеристик програмного продукту. Крім того, як Антимонопольним комітетом України, так і господарським судом міста Києва в рішенні від 20.07.2017р. не враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №752 Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти було визнаною такою, що втратила чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року №841 Про створення та впровадження держаної інформаційно-виробничої системи в галузі освіти та постанову Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1304 Про затвердження Порядку функціонування держаної інформаційно-виробничої системи в галузі освіти . Відповідно, накази Міністерства освіти та науки України щодо інформаційно-виробничої системи Освіта , а також права й обов'язки, які з них випливали, хоча й не були скасовані, однак є чинними лише в тій частині, в якій вони не суперечать новим нормативно-правовим актам щодо функціонування нової Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду в апеляційному господарському суді й інші висновки Антимонопольного комітету України, які мали опосередковано стверджувати порушення ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій конкурентного права. Зокрема, в рішенні Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. стверджується, що ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій фактично допускає інших суб'єктів господарювання до участі в ринку виготовлення студентських квитків шляхом укладення або не укладення з ними договору (п. 92, 98, 99 рішення). Однак відповідно до п. 12, 78 рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р., і зазначена обставина не оспорюється сторонами, суб'єкту господарювання надається статус інформаційно-виробничого вузла, який надає право надавати послугу з виготовлення карток студентських (учнівських) квитків, на підставі висновку державного підприємства Інфоресурс і наказу Міністерства освіти та науки України. Відповідно, нормативно допуск учасників на ринок виготовлення карток студентських (учнівських) квитків здійснюється Міністерством освіти та науки України та державним підприємством Інфоресурс . Фактична участь у такому допуску ПрАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій на стороні Міністерства освіти та науки України або державного підприємства Інфоресурс матеріалами справи не стверджується.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року №6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак наведені вище обставини справи, судом першої інстанції належним чином не досліджені, за результатами їх дослідження, були прийняті помилково.

Приймаючи рішення №142-р від 06.04.2017р., Антимонопольний комітет України помилково оцінив встановлені ним же фактичні обставини, допустив неповноту дослідження інших обставин справи, поклав в основу своїх окремих висновків припущення й міркування, чим допустив помилкове застосування норм законодавства України про захист економічної конкуренції та неправомірне притягнення до відповідальності суб'єкта господарювання.

За таких обставин згідно ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та помилковим застосуванням в результаті цього норм матеріального й процесуального права, що, відповідно, є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позовної заяви та перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на відповідача у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. в справі №910/7716/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. в справі №910/7716/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

Позов Приватного акціонерного товариства Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій до Антимонопольного комітету України задовольнити повністю. Визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №142-р від 06.04.2017р. .

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ЄДРПОУ 00032767) на користь Приватного акціонерного товариства Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, ЄДРПОУ 30674051) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Справу №910/7716/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.О. Алданова

Л.Г. Смірнова