Постанова

від 13.09.2017 по справі 910/9821/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа№ 910/9821/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мальченко А.О.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Яструб О.П. - за належним чином оформленною довіреністю;

від відповідача: Кобзар Ю.Б. - за належним чином оформленною довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р.

у справі №910/9821/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Благодійного фонду "Школа здоров'я та радості"

до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про розірвання договору та стягнення 3 141 353,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Благодійний фонд "Школа здоров'я та радості" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про розірвання депозитного договору та стягнення, шляхом перерахування 3 141 353,42 грн., у тому числі 51 189,04 грн. процентів за користування депозитним вкладом за період з 09.04.2014р. по 14.05.2014р., 90 164,38 грн. процентів за користування депозитним вкладом за період з 15.05.2014р. по 17.05.2017р. на вказаний позивачем рахунок.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. у справі №910/9821/17 позовні вимоги задоволено. Розірвано договір приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014р., укладеному між Благодійним фондом "Школа здоров'я та радості" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Благодійного фонду "Школа здоров'я та радості" 3 000 000,00 грн. боргу, 51 189,04 грн. процентів за користування депозитним вкладом за період з 09.04.2014р. по 14.05.2014р., 90 164,38 грн. процентів за користування депозитним вкладом за період з 15.05.2014р. по 17.05.2017р. та 48 720,31 грн. судового збору.

Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції при вирішенні спору, відповідач -ПАТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"- звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про неврахуванням судом першої інстанції правових позицій Верховного Суду України в аналогічних правовідносинах. Апелянт стверджував, що депозитний договір укладався у відділенні банку на території міста Севастополь, а територія Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнана тимчасово окупованою. Тож, вважав апелянт, позивач мав підтвердити укладення у письмовій формі депозитного договору, а не посилатися на його копію. Апелянт також вказував на сумнівність наданих позивачем виписок про рух коштів на депозитному рахунку і наявності на ньому коштів після закриття філії Кримського РУ ПАТ КБ Приватбанк . Заперечував апелянт також і ту, визнану судом, обставину, що позивач звертався до банку з вимогою достроково розірвати депозитний договір, зазначаючи, що заява про закриття рахунку та заява про дострокове розірвання договору не є ідентичними.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2017р.

05.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.02.2014р. між Благодійним фондом "Школа радості та здоров'я" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (банк) укладено договір приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому (далі - договір), предметом якого є внесення клієнтом та прийняття банком тимчасово вільних грошових коштів на строк, що зазначений, з обов'язком виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, що встановлені Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб'єктів господарювання, у тому числі з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями, щодо порядку розміщення грошових коштів на депозиті строковому.

Відповідно до пункту 2.1 договору клієнт вносить тимчасово вільні грошові кошти у сумі 3 000 000,00 грн. на депозитний рахунок, на строк по 14.05.2014р. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору за користування вкладом банк зобов'язується виплачувати клієнту проценти з розрахунку процентної ставки у розмірі 17,3 % річних.

Пунктом 2.5 договору визначено, що проценти по вкладу виплачуються клієнту: щомісячно, кожного останнього числа місяця. Проценти, що залишаються невиплаченими, підлягають виплаті одночасно з сумою вкладу, або за письмовою заявкою клієнта, перераховуються у поповнення вкладу з подальшим подовженням терміну дії цього договору на підставі укладення додаткової угоди з урахуванням цих змін.

Позивач стверджував, що за його вказівкою і з його поточного рахунку № 26004054901429 Банк перерахував безготівкові грошові кошти у розмірі 3 000 000,00 грн. на відкритий у Банку депозитний рахунок № 26100000654602.

Ці доводи позивач підтвердив платіжним дорученням № 2 від 12.02.2014р., випискою банку з р/р № 26004054901429 за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., випискою банку з р/р № 26100000654602 за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., наявними в матеріалах справи.

Позивач також зазначав, що Банк свої зобов'язання щодо нарахування та виплати процентів, передбачені пунктами 2.2., 2.5. договору, виконував до 08.04.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача № 26004054901429 за період з 01.02.2014р. по 08.04.2014р.

28.05.2014р. як стверджував позивач посилаючись на виписку Банку за рахунком № 2610000065460 за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., та виписку Банку за рахунком № 2903600654602 за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., копії яких додані до позовної заяви, Банк в односторонньому порядку, без відповідного розпорядження клієнта, перерахував з депозитного рахунку № 26100000654602 грошові у розмірі 3 000 000,00 грн. на транзитний рахунок № 2903600654602 з призначенням платежу "Сальдо рахунку відповідно до Наказу № 6695879".

Заперечуючи такі доводи позивача, Банк посилався на те, що надані позивачем виписки про рух коштів Банком не завірено, а тому ці документи не можуть вважатися допустимими доказами.

15.11.2016р. позивач звернувся до Банку із заявою № 3 про повернення суми вкладу та виплату процентів на банківський вклад та надав для виконання Банком платіжні доручення № 1 та № 2 від 15.11.2016р. на суму 3 000 000,00 грн. для зарахування коштів на розрахунковий рахунок № 26007050249710, відкритий у ПАТ КБ "ПриватБанк". Вказана заява отримана банком 17.11.2016р.

В подальшому позивач звертався:

із заявою № 5 від 30.11.2016р. про повернення суми вкладу та виплату процентів на банківський вклад з доданими для виконання платіжними дорученнями № 3 та № 4 від 30.11.2016р. на суму 3 000 000,00 грн. на повернення коштів на рахунок клієнта № 26007050249710, відкритий у ПАТ КБ "ПриватБанк";

із заявою № 7 від 14.04.2017р. про повернення суми вкладу та виплату процентів на банківський вклад на суму 3 000 000,00 грн. на рахунок позивача № 260091176500, відкритий у ПАТ "Банк "Український капітал";

із заявою №10 від 03.05.2017р. про розірвання договору, повернення суми вкладу та виплату процентів на банківський вклад, при цьому, надав для виконання платіжні доручення № 25 та № 26 від 27.04.2017р. на суму 3 000 000,00 грн. для повернення коштів банком на рахунок № 260091176500 відкритий у ПАТ "Банк "Український капітал", МФО 320371.

Вказані заяви отримані банком, проте платіжні доручення не були виконані банком, а депозитний рахунок - не закритий, у зв'язку чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною 3 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Стаття 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 1060 Цивільного кодексу України унормовано, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки позивач, вимоги щодо повернення суми строкового вкладу зі спливом строку до 14.05.2014р. не заявляв, договір № 246389 від 12.02.2014р. про розміщення грошових коштів на депозиті вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу.

Колегією суддів встановлено, що договір приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014р. укладено в порядку, визначеному Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб'єктів господарювання - з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 3.8.1.6 Умов та правил передбачено, що система Приват24 для бізнесу дозволяє здійснювати, зокрема, операції відкриття депозитів, а також можливість їх поповнення/зняття.

Відповідно до п. 3.8.2.1.2 Умов та Правил, клієнт доручає банку проводити платіжні операції за допомогою системи дистанційного обслуговування Приват24 на підставі дистанційних розпоряджень уповноважених/довірених осіб клієнта, переданих системі за допомогою мережі Інтернет.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень № 2 від 12.02.2014р. позивачем розміщено вклад у сумі 3 000 000,00 грн., який перераховано на депозит згідно відкритої оферти Банку договору № 246389 від 12.02.2014р. на строк 91 день.

Разом з тим позивач звертався до банку із заявами № 3 від 15.11.2016р., №5 від 30.11.2016р., №7 від 14.04.2017р. та №10 від 27.04.2017р. з проханням повернути суму вкладу та виплатити проценти на банківський вклад на рахунок в іншому банку - ПАТ "Банк "Український капітал". Проте, доказів повернення грошових коштів відповідачем у розмірі 3 000 000,00 грн. до матеріалів справи не надано.

З огляду на невиконання відповідачем обов'язку з повернення вкладу на вимогу позивача, вимоги останнього про зобов'язання відповідача повернути вклад у загальному розмірі 3 000 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення апелянта стосовно того, що при укладені договору банківського вкладу не було дотримано письмової форми договору, і позивач не надав суду оригінал вказаного договору, текст якого викладений у формі єдиного документу, колегією суддів відхиляються, адже договір банківського вкладу був укладений з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями.

Та обставина, що депозитивний рахунок було відкрито у філії Кримського РУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не звільняє банк від обов'язку повернути вклад на вимогу вкладника, закрити рахунок та перерахувати залишок коштів на вказаний клієнтом рахунок, оскільки кожний рахунок у банку являє собою лише обліковий реєстр грошових вимог, а депозитний рахунок - обліковий запис прийнятого вкладу. Ведення рахунку, у тому числі депозитного, є послугою банку, тож вкладник може у будь-який час відмовитися від послуг банку в силу належності йому цього права на підставі загальної норми ч. 1 ст. 907 ЦК України і спеціальної норми - ч. 2 ст. 1060 ЦК України.

З матеріалів справи випливає, що вкладник вимагав повернути йому вклад, однак, цю його вимогу банк залишив без задоволення.

Враховуючи простроченням банком виконання зобов'язання щодо повернення розміщених на депозиті грошових коштів, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 51 189,04 грн. процентів за користування неповернутими грошовими коштами за період з 09.04.2014р. по 14.05.2014р., виходячи з процентної ставки 17,3%; за період з 15.05.2014р. по 17.05.2017р. на суму 90 164,38 грн., виходячи з процентної ставки 15%.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Здійснивши перерахунок, колегією встановлено, що до стягнення з відповідача підлягають 141 353,42 грн. процентів за користування неповернутими грошовими коштами за наведені періоди, тож позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про розірвання договору приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому, укладеному 12.02.2014р. між позивачем та відповідачем, то колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося, вкладник має право на одностороннє розірвання договору банківського вкладу. Утім, суд апеляційної інстанції вважає, що за наявністю спору між сторонами з приводу укладення банківського вкладу та його припинення, право вкладника на одностороннє розірвання договору підлягає судовому захисту шляхом розірвання у судовому порядку укладеного між ними договору приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014р.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Посилання апелянта на невірність стягнутої судом першої інстанції суми судового збору, спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. у справі №910/9821/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017р. у справі №910/9821/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9821/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.О. Мальченко

Л.Г. Смірнова