Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/9821/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/9821/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017

(суддя - Привалов А.І.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017

(головуючий - Кропивна Л.В., судді: Мальченко А.О., Смірнова Л.Г.)

за позовом Благодійного фонду "Школа здоров'я та радості",

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",

про розірвання договору та стягнення 3 141 353, 42 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Яструб О.П.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року Благодійний фонд "Школа здоров'я та радості" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про розірвання договору приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014, стягнення 3 000 000, 00 грн. основного боргу, 51 189, 04 грн. відсотків за користування депозитним вкладом за період з 09.04.2014 по 14.05.2014 та 90 164, 38 грн. відсотків за користування депозитним вкладом за період з 15.05.2014 по 17.05.2017.

Матеріально-правовою підставою позову визначені стаття 193 Господарського кодексу України, статті 526, 530, 536, 610, 629, 1058, 1060, 1061, 1066, 1068, 1070, 1073, 1073 Цивільного кодексу України, пункти 2.4., 3.3. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України № 516 від 03.12.2003.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" послалось на недоведеність фактів укладення договору банківського вкладу у зв'язку з недодержанням його письмової форми, внесення заявленої суми на рахунок, неналежність та недопустимість банківських виписок, наданих суду Благодійним фондом "Школа здоров'я та радості" та відсутність доказів звернення до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про розірвання договору приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі позовні вимоги задоволено. Суд розірвав договір приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014, укладений між Благодійним фондом "Школа здоров'я та радості" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та стягнув з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Благодійного фонду "Школа здоров'я та радості" 3 000 000,00 грн. боргу, 51 189, 04 грн. процентів за користування депозитним вкладом за період з 09.04.2014 по 14.05.2014 та 90 164,38 грн. процентів за користування депозитним вкладом за період з 15.05.2014 по 17.05.2017 та 48 720,31 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2017 - без змін з тих же мотивів.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 12.02.2014 між Благодійним фондом "Школа радості та здоров'я" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (банк) укладено договір приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому (далі по тексту - договір), предметом якого є внесення клієнтом та прийняття банком тимчасово вільних грошових коштів на строк, що зазначений, з обов'язком виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, що встановлені Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб'єктів господарювання, у тому числі з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями, щодо порядку розміщення грошових коштів на депозиті строковому.

- за умовами пункту 2.1. договору клієнт вносить тимчасово вільні грошові кошти у сумі 3 000 000,00 грн. на депозитний рахунок, на строк по 14.05.2014. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок (пункт 2.1 договору);

- згідно з пунктом 2.2, 2.5 договору за користування вкладом банк зобов'язується виплачувати клієнту проценти з розрахунку процентної ставки у розмірі 17,3 % річних. Проценти по вкладу виплачуються клієнту: щомісячно, кожного останнього числа місяця. Проценти, що залишаються невиплаченими, підлягають виплаті одночасно з сумою вкладу, або за письмовою заявкою клієнта, перераховуються у поповнення вкладу з подальшим подовженням терміну дії цього договору на підставі укладення додаткової угоди з урахуванням цих змін;

- договір є продовженим на умовах вкладу на вимогу, оскільки Благодійний фонд "Школа радості та здоров'я" вимог про повернення суми строкового вкладу зі спливом строку (по 14.05.2014) не заявляв;

- договір укладено в порядку, визначеному Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб'єктів господарювання - з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями;

- згідно платіжного доручення № 2 від 12.02.2014 Благодійним фондом "Школа радості та здоров'я" розміщено вклад у сумі 3 000 000,00 грн., який перераховано на депозит згідно відкритої оферти Банку договору № 246389 від 12.02.2014 на строк 91 день., що підтверджується випискою банку з р/р № 26004054901429 за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, випискою банку з р/р № 26100000654602 за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.

- відповідно до виписки Банку за рахунком № 2610000065460 за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, та виписки Банку за рахунком № 2903600654602 за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, 28.05.2014 банк перерахував з депозитного рахунку № 26100000654602 грошові у розмірі 3 000 000,00 грн. на транзитний рахунок № 2903600654602 з призначенням платежу "Сальдо рахунку відповідно до Наказу № 6695879";

- Благодійний фонд "Школа радості та здоров'я" звертався до банку із заявами № 3 від 15.11.2016, № 5 від 30.11.2016, № 7 від 14.04.2017 та № 10 від 27.04.2017 з проханням повернути суму вкладу та виплатити проценти на банківський вклад на визначений рахунок у банку та надав для виконання платіжні доручення №№ 1, 2 від 15.11.2016, №№ 3, 4 від 30.11.2016, №№ 11, 12 від 14.04.2017, №№ 25, 26 від 27.04.2017, які залишені останнім без задоволення та виконання;

- у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" прострочило повернення розміщених на депозиті грошових коштів, Благодійний фонд "Школа радості та здоров'я" нарахував 51 189,04 грн. процентів за користування неповернутими грошовими коштами за період з 09.04.2014 по 14.05.2014, виходячи з процентної ставки 17,3 % та за період з 15.05.2014 по 17.05.2017 на суму 90 164,38 грн., виходячи з процентної ставки 15 %.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована недоведеністю фактів укладення договору банківського вкладу у зв'язку з недодержанням його письмової форми, внесення заявленої суми на рахунок, неналежністю та недопустимістю банківських виписок, наданих Благодійним фондом "Школа здоров'я та радості", відсутністю доказів звернення до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про розірвання договору приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014 та невірним розподілом судових витрат судом першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 касаційну скаргу прийнято до касаційного провадження та призначено її до розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 25.01.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 13.02.2018.

Благодійний фонд "Школа здоров'я та радості" не скористався правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з частиною 3 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Стаття 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимог про повернення суми строкового вкладу зі спливом строку (по 14.05.2014) Благодійний фонд "Школа радості та здоров'я" не заявляв, тому договір приєднання № 246389 від 12.02.2014 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому є продовженим на умовах вкладу на вимогу.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що договір приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014 укладено в порядку, визначеному Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб'єктів господарювання - з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями.

Відповідно до пунктів 3.8.1.6, 3.8.2.1.2 таких Умов та Правил, система Приват24 для бізнесу дозволяє здійснювати, зокрема, операції відкриття депозитів, а також можливість їх поповнення/зняття. Клієнт доручає банку проводити платіжні операції за допомогою системи дистанційного обслуговування Приват24 на підставі дистанційних розпоряджень уповноважених/довірених осіб клієнта, переданих системі за допомогою мережі Інтернет.

Встановивши на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів факт невиконання відповідачем зобов'язання з повернення вкладу за вимогою на підставі платіжних доручень, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов в частині повернення позивачу банківського вкладу та нарахованих процентів за користування неповернутими грошовими коштами.

Колегія вважає достатньо обґрунтованими висновки судів про задоволення позову і в частині розірвання договору приєднання № 246389 про розміщення грошових коштів на депозиті строковому від 12.02.2014 на підставі статей 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України, враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт порушення Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" умов договору.

Як зазначено у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Мотивуючи прийняття такого рішення Конституційний Суд зазначив, що обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, недотримання вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 01.12.2009 у справі № 50/101-08, від 17.06.2008 у справі № 8/32пд, від 28.11.2011 у справі № 43/308-10, від 08.05.2012 у справі № 5021/966/2011.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів відхиляє посилання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у касаційній скарзі на те, що Благодійний фонд "Школа здоров'я та радості" не звертався до нього з пропозицією розірвати спірний договір.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" стосовно того, що при укладенні договору банківського вкладу не було дотримано письмової форми договору, оскільки договір банківського вкладу був укладений з використанням технологій дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24 за платіжними дорученнями, про що зазначено в пункті 1 спірного договору.

Крім того, посилання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на те, що депозитний рахунок було відкрито у філії Кримського РУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", діяльність якого припинена, не звільняє банк від обов'язку повернути вклад на вимогу вкладника, закрити рахунок та перерахувати залишок коштів на вказаний клієнтом рахунок.

Доводи Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у касаційній скарзі про невірний розподіл судових витрат судом першої інстанції є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 910/9821/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська