Рішення

від 09.12.2008 по справі 30/415

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 30/415 09.12.08

За позовом До Про Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» 1) Відкритого акціонерного товариства «Київська універсальна біржа» (відповідач-1) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» (відповідач-2) 3) Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач-3) 4) Державного підприємства «Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу» (відповідач-4) 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» (відповідач-5) визнання біржових торгів та договору недійсними Суддя Іванова Л.Б.

Представники сторін:

Від позивача предст. ОСОБА_2, дов. № б/н від 05.09.2008р.

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

Від відповідача-3 не з'явився

Від відповідача-4 предст. ОСОБА_3, дов. № 43/01 від 05.06.2008р.

Від відповідача-5 предст. ОСОБА_4, дов. № б/н від 01.07.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» до Відкритого акціонерного товариства «Київська універсальна біржа» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» , Приватного підприємця ОСОБА_1, Державного підприємства «Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» про визнання недійсними біржових торгів Відкритого акціонерного товариства «Київська універсальна біржа» від 14.03.06. по продажу нежилої будівлі загальною площею 226,1 кв. М, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Любченка Панаса, 15 (літера Б); визнання недійсним договору купівлі-продажу на біржових торгах від 14.03.06., що укладений між ТОВ «СП «Укрспецсервіс» , що діяв на підставі договору -доручення в інтересах Державного підприємства «Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу» , та Приватним підприємцем ОСОБА_1, що діяв на підставі договору-доручення в інтересах ТОВ «Гермес» .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.07. порушено провадження у справі № 30/415, розгляд справи призначено на 22.11.07р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.07. задоволено заяву позивача та на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжито заходів до забезпечення позову у справі № 30/415.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.07. розгляд справи № 30/415 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 13.12.07. о 10-00.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.07. у справі № 30/415, відповідачі-4, 5 звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.08. у справі № 30/415 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» та Державного підприємства «Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.07. у справі № 30/415 -без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.08. розгляд справи № 30/415 було призначено на 20.03.08. о 11-30.

Судове засідання, призначене на 20.03.08. не відбулось, оскільки справу № 30/415 було скеровано до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 03.04.08. було відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.02.08. у справі № 30/415.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.08. розгляд справи № 30/415 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 17.06.08. о 14-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року розгляд справи № 30/415 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 08.07.2008 року.

Однак, судове засідання 08.07.2008 року не відбулось в зв'язку зі скеруванням справи № 30/415 за запит до Київського апеляційного господарського суду для подальшої передачі до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2008 року касаційну скаргу ТОВ Гермес на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2008 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 року повернуто заявнику, а матеріали справи до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/390 від 07.08.2008 року в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у щорічній відпустці та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 30/415 передано на розгляд судді Івановій Л.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/415 від 11.08.2008 року суддею Івановою Л.Б. прийнято справу № 30/415 до провадження та призначено розгляд справи на 26.08.2008 року о 10:45.

Однак, у призначений час розгляд справи не відбувся в зв'язку зі скерування справи № 30/415 до Вищого господарського суду України для подальшої передачі до Верховного Суду України для розгляду касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» .

Ухвалою Верховного Суду України від 11.09.2008 року відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 23.07.2008 року у справі № 30/415, а справу повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/415 від 06.11.2008 року розгляд справи № 30/415 було призначено на 18.11.2008 року.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явились, однак, через канцелярію суду подали заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі та повідомляють, що проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» заперечують.

Представник відповідача-3 в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2008 року розгляд справи було відкладено на 09.12.2008 року.

В судовому засіданні 09.12.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-4 проти позову заперечує посилаючись у відзиві на позовну заяву на те, що позивач не довів перед судом факт порушення своїх прав та законних інтересів.

Представник відповідача-5 проти позову заперечує в зв'язку з його необґрунтованістю та просить суд в позові ВАТ «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» відмовити в повному обсязі.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання не з'явились про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Жодних клопотань та пояснень про причини неявки в судове засідання через канцелярію суду не подали та суд не повідомили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.12.2008 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2006 року між членом Київської універсальної біржі ТОВ Укрспецсервіс , в особі брокера ОСОБА_5, брокерської контори № 805, який діяв на підставі договору доручення № 7 від 27.02.2006 року в інтересах Державного підприємства Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу , в особі директора ОСОБА_6, яка діяла на підставі Статуту, на виконання плану досудової санації та дозволу на відчуження Міністерства промислової політики № 10/5-1-890 від 24.06.2005р. (продавець) з однієї сторони та членом біржі приватним підприємцем ОСОБА_1, брокерська контора № 772, який діяв на підставі договору доручення від 13.03.2006р. в інтересах ТОВ Гермес в особі директора ОСОБА_7 (покупець) з другої сторони, відповідно до Закону України Про товарну біржу та Правил біржової торгівлі, було укладено на біржі Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Любченка Панаса, 15 (літера Б), площею 226, 10 кв.м.

Нерухоме майно, яке є предметом зазначеного договору на час укладення договору належало державі Україна та перебувало на балансі Державного підприємства Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу на підставі Свідоцтва про право власності, що видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва 22 серпня 2005 року на підставі Наказу від 22.08.2005р. № 1194-В.

На виконання плану досудової санації Державного підприємства Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу , який затверджений Міністерством промислової політики України 17.02.2005 року, Державне підприємство Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу звернулось до Міністерства промислової політики України з листом щодо надання дозволу на відчуження споруди, яка являє собою прибудову (одноповерхова цегляна будівля), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Панаса Любченка, 15, загальною площею 226, 1 кв.м., залишковою вартістю 22749, 69 грн., яка знаходиться на балансі вищезазначеного підприємства і не задіяна у виробничому процесі.

Листом № 10/5-1-890 від 24.06.2005 року Міністерством промислової політики України було надано дозвіл на реалізацію вищезазначеної прибудови згідно з чинним законодавством України за ринковою вартістю, але не нижче залишкової з урахуванням індексу інфляції і податку на додану вартість.

27 лютого 2006 року між Державним підприємством Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Укрспецсервіс (виконавець), членом Київської універсальної біржі, було укладено договір, відповідно до якого продавець доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання продати на конкурентних засадах на біржових торгах Київської універсальної біржі нежилу будівлю, загальною площею 226, 1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Любченка Панаса № 15 (літера Б) та враховується на балансі Державного підприємства Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу за мінімальною початковою ціною 345 120, 00 грн.

Повідомлення про те, що на біржові торги Київської універсальної біржі виставлено нежитлову будівлю по вул. П. Любченка, 15 (літера Б) площею 226, 1 кв.м. було оприлюднене у газеті Україна BUSINESS № 10, 10-17 березня 2006р.

Відповідно до витягу з протоколу біржових торгів Київської універсальної біржі від 14.03.2006 року початкова ціна торгів об'єкту нерухомості складала 345 120, 00 грн. В ході торгів на підвищення ціни брокерська контора № 772 - ПП ОСОБА_1, що діяла в інтересах ТОВ Гермес запропонувала 350 000, 00 грн. При цьому, інших пропозицій на підвищення ціни продажу даного об'єкту не надходило.

За наслідками проведення біржових торгів 14 березня 2006 року між продавцем -членом Київської універсальної біржі ТОВ СП Укрспецсервіс в особі брокера ОСОБА_5, який діяв в інтересах ДП Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу та покупцем, який запропонував найвищу ціну -членом біржі Приватним підприємцем ОСОБА_1, який діяв в інтересах ТОВ Гермес було укладено спірний договір купівлі -продажу нерухомості, а саме: нежитлової будівлі загальною площею 226, 10 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Панаса Любченка, 15 (літера Б).

За таких обставин, Господарським судом міста Києва встановлено, що право власності на нежитлову будівлю загальною площею 226, 10 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Панаса Любченка, 15 (літера Б) було набуто ТОВ Гермес на підставі договору купівлі -продажу від 14 березня 2006 року.

Крім того, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес на нежитлову будівлю, що розташована в Голосіївському районі міста Києва по вул. Любченка Панаса, № 15 (літера Б) площею 226, 10 кв.м. визнано рішенням Господарського суду міста Києва № 32/479 від 21.09.2007 року, яке набрало законної сили та залишене без змін постановою Вищого господарського суду України № 32/479 від 14 січня 2008 року.

У відповідності до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, ТОВ Гермес , придбавши нежитлову будівлю за договором купівлі-продажу від 14.03.2006 року, одночасно отримало і право власності на земельну ділянку, яка знаходиться під цією спорудою та частиною ділянки, яка необхідна для обслуговування вказаної споруди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, обов'язок доведення обґрунтованості та законності позовних вимог покладається законом на позивача.

Однак, господарський суд вважає, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду тієї обставини, що внаслідок будь-яких дій відповідачів та внаслідок укладення договору купівлі-продажу на біржових торгах від 14.03.2006 року було допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» .

Зокрема, посилання позивача на те, що земельна ділянка, площею 0,13 га, яка знаходиться за адресою: вул. Любченка, 15 та на якій згідно з умовами Інвестиційного договору № 2/05 від 12.04.2005 року планується будівництво двоповерхової будівлі станції технічного обслуговування, перебуває у користуванні ВАТ УкрНДІшвейпром спростовується наявним в матеріалах справи Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 19.11.1979р. № 1494/10 Про відведення земельної ділянки Мінлегпрому УРСР для будівництва інженерно-лабораторного корпусу експериментального конструкторсько-технологічного бюро фурнітури , яким постановлено відвести Міністерству легкої промисловості УРСР земельну ділянку площею близько 0,13 га по вул. Панаса Любченка, 15 (ріг вул. ОСОБА_3) під будівництво інженерно-лабораторного конструкторсько-технологічного бюро фурнітури загальною площею 4 500 кв.м.

Крім того, в позовній заяві позивач як на підставу порушення своїх прав посилається на те, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ТОР та ОСОБА_8 було укладено інвестиційний договір № 2/05 від 12.04.2005 року, предметом якого є участь у будівництві двоповерхової нежитлової будівлі станції технічного обслуговування з адміністративним поверхом, що буде збудована по вул. Панаса Любченка, 15 у Голосіївському районі м. Києва на земельній ділянці площею 0, 13 га, яка знаходиться за цією ж адресою.

Однак, до матеріалів справи долучено ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2008 року у справі № 22-3621/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес до ОСОБА_8, ВАТ «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» , ТОВ Науково-виробничий центр ТОР , третя особа: ДП Центр ринкових інформаційних технологій та маркетингу про захист майнових прав шляхом визнання правочину недійсним, якою апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилено та залишено без змін рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2008 року, яким було визнано недійсним інвестиційний договір № 2/05 від 12.04.2005 року, укладений між ВАТ УкрНДІшвейпром , ТОВ Науково-виробничий центр ТОР та ОСОБА_8, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_8 до ТОВ Гермес , треті особи: ВАТ УкрНДІшвейпром та ТОВ Науково-виробничий центр ТОР про визнання права на укладання інвестиційного договору та визнання договору дійсним відмовлено.

В матеріалах справи також знаходиться ухвала Верховного Суду України від 27 червня 2008 року у вищезазначеній справі, якою касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилено, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2008 року залишено без змін.

За таких обставин, інвестиційний договір № 2/05 від 12.04.2005 року, на який позивач посилається як на підставу порушення своїх прав, визнаний в судовому порядку недійсним, а отже, не приймається судом до уваги.

Крім того, позивачем не надано суду жодних первинних документів та інших доказів, які б підтверджували наявність у Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут швейної промисловості» права власності або оформленого належним чином права користування земельною ділянкою площею 0, 13 га за адресою: вул. Панаса Любченка, 15 (літера Б).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, позивачем не доведено існування факту порушення його прав та законних інтересів, а також, не встановлено відношення позивача до нежитлової будівлі, площею 226, 1 кв.м., що розташована в м. Києві, вул. Панаса Любченка, 15 (літера Б) та до земельної ділянки площею 0, 13 га за цією ж адресою.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, Господарський суд міста Києва дійшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судові витрати на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю. 2.Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/415 від 02.11.2007 року. 3.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Б.Іванова