Постанова

від 21.09.2017 по справі 820/2275/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2017 р. № 820/2275/17

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Ділбаряна А.О.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ «ВДК 2016» , про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» , звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, в якому просить суд: скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу АХ № 0201047 від 03.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Позивач не погоджується із зазначеним штрафом та посилається на те, що 09.03.2017 о 09:45 у Волинській області, 382 км а/д М-07 був зупинений транспортний засіб RENAULT Magnum АХ9026ЕК, який був раніше переданий позивачем в суборенду ТОВ ВДК 2016 , та яким керував водій ТОВ ВДК 2016 - ОСОБА_4, прийнятий на роботу 09.03.17 у м. Харкові, тож і притягувати позивача до відповідальності немає жодних підстав.

Представник відповідача не погодився з позовом та надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, під час проведення перевірки водієм були надані документи на вантаж та на автомобіль, які підтверджували його належність саме позивачу, будь-яких заперечень ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт висловлено не було, перевізником, який має право здійснювати міжнародні перевезення вантажів, є саме позивач, через що вважає накладений на позивача штраф правомірним.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» ОСОБА_1 - в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Харківській області ОСОБА_2 - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДК 2016» ОСОБА_3 - в судовому засіданні підтримав позицію позивача та просив задовольнити позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

На підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 13.12.2015 громадянин ОСОБА_5 передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» в користування за плату вантажний автомобіль RENAULT Magnum 440, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 (а.с.56-58).

Умовами зазначеного договору не передбачено право орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» - передавати транспортний засіб RENAULT Magnum 440, державний номер НОМЕР_1 у суборенду.

Також на підставі нотаріально посвідченого договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.12.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_5 передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» в користування за плату спеціалізований напівпричіп н/пр. - рефрижератор-е, марки SCHMITZ, модель SKO 24, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с.59-60).

У п. 5 договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.12.2016 передбачено, що за домовленістю сторін наймач (орендар) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» має право передати ТЗ в суборенду іншим особам без попередньої згоди наймодавця (орендодавця) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

На підставі зазначених договорів позивачем були оформлені відповідні свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів за ТОВ ВЛК 2011 : вантажного транспортного засобу RENAULT Magnum 440, державний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпу н/пр. - рефрижератор-е, марки SCHMITZ, модель SKO 24, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2, в яких зазначено, що ТОВ ВЛК 2011 не є власником та міститься примітка для участі у міжнародному русі (а.с.15-17).

Надалі ТОВ ВЛК 2011 в особі ОСОБА_6О, з одного боку та ТОВ ВДК 2016 в особі ОСОБА_7, з другого боку, уклали у простій письмовій формі договори, за якими орендодавець, ТОВ ВЛК 2011 передає орендатору, ТОВ ВДК 2016 , у тимчасове володіння та користування:

- сідловий тягач RENAULT Magnum 440, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 (договір від 29.06.2016);

- спеціалізований напівпричіп н/пр. - рефрижератор-е, марки SCHMITZ, модель SKO 24, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (договір від 17.12.2016) (а.с.11-14).

Судом встановлено, що саме вказаний автомобіль був зупинений під час проведення рейдової перевірки при наступних обставинах.

Так, на підставі Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 216 від 03.03.2017 та направлення на перевірку № 024254 від 06.03.2017, 09.03.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на 382 км а/д М-07 Ягодин - Київ проводилась рейдова перевірка (а.с.88-93).

Під час цієї перевірки було виявлено транспортний засіб RENAULT д/н НОМЕР_1, яким здійснювалися перевезення вантажів на договірних умовах.

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу з даних технічного паспорту (а.с.16,17) та CMR 037084 від 06.03.2017 (а.с.100) було встановлено, що він експлуатується позивачем, а транспортним засобом здійснюється вантажне перевезення у міжнародному сполученні за маршрутом Україна - Польща. Водій для здійснення контролю не надав державним інспекторам щоденний реєстраційний листок режимів праці та відпочинку (тахокарти) за 09.03.2017 та за попередні 28 днів, які відповідно до ст. 53 Закону України Про автомобільний транспорт та п.7 ст 12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

У зв'язку з виявленням зазначених в акті перевірки порушень, державними інспекторами було складено Акт АС № 0040394 від 09.03.2017. (а.с.94)

Водій зі змістом акту АС № 0040394 від 09.03.2017 був ознайомлений, підписав акт без зауважень, пояснень про причини порушень не зазначив.

Повідомленням № 2216 від 26.04.2017, направленим поштою 26.04.2017 відповідно до Списку згрупованих поштових відправлень, позивача було викликано на 03.05.2017 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Повідомлення було отримано позивачем 28.04.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.95-97).

На розгляд справи щодо акту АС № 0040394 від 09.03.2017 уповноважена особа ТОВ "ВЛК 2011" не прибув. Письмових пояснень та документального підтвердження на спростування факту допущеного порушення не надавав.

За результатами розгляду справи прийнято постанову про застосування до ТОВ ВЛК 2011 адміністративно-господарського штрафу АХ № 0201047 від 03.05.2017 за порушення п. 7 ст. 13-34 ЄУТР та ст. 53 Закону України Про автомобільний транспорт та відповідно до абз.11 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт - застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 680 грн.(а.с.98)

На виконання вимог п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, відповідачем направлено копію постанови АХ № 0201047 від 03.05.2017 на адресу позивача рекомендованим листом та отримано ним 08.05.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.97-99).

При розгляді цього спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7-8 ст. 53 Закону України Про автомобільний транспорт у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи. Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Законом України Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) № 2819-IV від 07.09.2005 Верховна Рада України постановляє: приєднатися до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016), укладеної 1 липня 1970 року в м. Женева.

Зведений текст від 20 вересня 2010 р Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) розміщений на офіційному сайті Європейської економічної комісії ООН за посиланнями: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/trans/doc/2010/sc1/ECE-TRANS-SC1-2010-AETR-en.pdf, http://www.unece.org/fileadmin/DAM/trans/doc/2010/sc1/ECE-TRANS-SC1-2010-AETR-ru.pdf.

Відповідно до п.7 ст. 12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі за текстом - ЄУТР), якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до доповнення 1, то він повинен бути в змозі пред'явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуюча посадова особа: і) реєстраційні листки за поточний тиждень та листки, використані водієм Протягом попередніх 15 календарних днів; іі) картку водія, якщо вона у нього є; і ііі) будь-які записи, зроблені вручну, і роздруківки, зроблені протягом поточного тижня і попередніх 15 календарних днів, як це вимагається відповідно до цієї Угоди. Починаючи з дати застосування, встановленої в статті 13-біс цієї Угоди, періоди часу, згадані в підпунктах і) та ііі), повинні охоплювати поточний день і попередні 28 календарних днів (з 2008 року).

Отже, відповідно до п. 7 ст. 12-34 ЄУТР, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати та надавати до перевірки тахокарти за поточний день та 28 попередніх календарних днів.

Вичерпний перелік питань, які перевіряються під час рейдової перевірки, встановлюється п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, а саме, зокрема, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Зважаючи на зазначені норми чинного законодавства, співробітники Укртрансбезпеки під час рейдових перевірок уповноважені здійснювати перевірку наявності документів, на підставі яких здійснюються вантажні перевезення, а також щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія (тахокарт).

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385, у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

09.03.2017 водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом RENAULT Magnum АХ9026ЕК, який відповідно до реєстраційних документів належить ТОВ ВЛК 2011 , у відповідності до оформленої ТОВ ВЛК-2011 міжнародної товаро-транспортної накладної СМR №037084 від 06.03.2017 здійснювалося перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом Україна - Польща .

Відповідно до п. 3.2. Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №757 від 20.08.2004, дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім'я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів.

Для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред'являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Отже, враховуючи вищезазначене, транспортні засоби, які використовуються перевізниками на підставі договору оренди, та на які не оформлено реєстраційні документи на транспортні засоби та належні документи на вантаж, а саме СМR, не допускаються до міжнародних перевезень вантажів.

Судом зі службової записки посадової особи Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.09.2017 № 02/483-17 встановлено, що дозволи на здійснення міжнародних перевезень вантажів протягом лютого-березня 2017 на транспортний засіб RENAULT з державним номером АХ9026ЕК, в тому числі дозвіл від 09.02.2017 (ПВД Львів ), отримані ТОВ ВЛК 2011 , якому відповідно до реєстраційних документів і належить право експлуатації вказаного транспортного засобу.

Також при розгляді справи судом встановлено, що саме позивач має діючу ліцензію на провадження господарської діяльності на здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом. Вказана обставина не заперечувалася представниками позивача протягом розгляду справи.

Як вбачається з витягу з Єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки Ліцензування відомості щодо транспортних засобів RENAULT державний номер НОМЕР_1 та напівприч SCHMITZ державний номер НОМЕР_2 внесені до інформації по наявному у позивача рухомому складі як ліцензіата.

Відповідно до вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1001 від 02.12.2015 (далі за текстом - Ліцензійні умови), ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавались до заяви на отримання ліцензії, протягом не пізніше ніж одного місяця з дня настання таких змін.

Згідно п. 7 Ліцензійних умов до заяви на отримання ліцензії, окрім інших документів, ліцензіат зобов'язаний надати відомості про власні, орендовані, надані в кредит або лізинг транспортні засоби та завірені копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів.

З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що ліцензіат, яким є ТОВ ВЛК 2011 , зобов'язаний подавати до Укртрансбезпеки, що є органом ліцензування, в обов'язковому порядку інформацію про зміни, що відбуваються з його рухомим складом (вибуття з користування, отримання в користування тощо) та долучати в такому випадку копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів.

Як стверджує Позивач, транспортні засоби RENAULT державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу SCHMITZ державний номер НОМЕР_2 передані ним в тимчасове користування згідно договорів оренди ТОВ ВДК 2016 , однак, станом на теперішній час ТОВ ВЛК 2011 як ліцензіат не виконав свого обов'язку щодо повідомлення Укртрансбезпеки про зміни в його рухомому складі, про що свідчать надані відомості з Єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки Ліцензування .

З показів допитаного в судовому засіданні ОСОБА_5, який є власником транспортного засобу RENAULT, державний номер НОМЕР_1, та напівпричепу SCHMITZ, державний номер НОМЕР_2, та одночасно є директором третьої особи - ТОВ «ВДК 2016» , встановлено, що ТОВ «ВДК 2016» не отримало та не має на даний час ліцензії на здійснення перевезення вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом, договору з медичною установою щодо перевірки водіїв перед рейсами не укладало та таки огляди не проводилися. Однак, як вважає ОСОБА_5, разом із орендованим автомобілем до ТОВ ВДК 2016 перейшла й ліцензія ТОВ ВЛК 2011 , що дає право третій особі здійснювати перевезення вантажів.

Щодо порядку прийняття на роботу водія ОСОБА_4 ОСОБА_5 пояснив, що трудовий договір з вказаною особою фактично було підписано декілька днів раніше зазначеної у ньому дати, після чого останній поїхав до Волинської області, де вже перебував автомобіль RENAULT, державний номер НОМЕР_1.

В своїх показах зазначав, що вважає правомірним допуск водіїв, оформлених у ТОВ ВДК 2016 до перевезень вантажів без проходження медичних оглядів, здійснивши власноручну оцінку їх стану з їх зовнішнього виду.

Також ОСОБА_5 не заперечував те, що не надавав водію ОСОБА_4 бланку підтвердження діяльності, який має пояснювати підстави відсутності тахокарти за попередні 28 днів у разі, якщо водій щойно приступив до роботи або замінює іншого водія.

На підставі викладеного, суд критично ставиться до наданого в останньому судовому засіданні представником позивача ОСОБА_8 підтвердження діяльності, оскільки неможливо встановити, коли та де він був дійсно виготовлений, оскільки директор ТОВ ВДК 2016 ОСОБА_5 09.03.2017 перебував у Харкові, а за його свідченнями, водій поїхав до Волинської області за кілька днів до цього, однак 09.03.2017 місцем складання ОСОБА_8 визначений населений пункт ОСОБА_9 області. Також суд зазначає, що підпис водія проставлений поряд з місцем складання ОСОБА_8, а не на спеціально передбаченому для цього полі.

Також надана в останньому судовову засіданні представником позивача для огляду тахокарта за 09.03.2017 водія ОСОБА_4, копія якої залучена до матеріалів справи, якраз підтверджує її невикористання на час зупинення транспортного засобу працівниками Укратрансбезпеки о 09:45 годині 09.03.2017.

Відповідно до абз.11 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб'єктами відповідальності за вказаною нормою є автомобільні перевізники.

В ході судового розгляду справи повністю підтверджене встановлене під час перевірки порушення - управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів.

Факт перебування водія ОСОБА_4 з 09.03.2017 в трудових правовідносинах з ТОВ ВДК 2016 не спростовує встановлене під час проведення перевірки правопорушення, оскільки саме позивач, як ліцензований автоперевізник, який є користувачем транспортних засобів RENAULT державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу SCHMITZ державний номер НОМЕР_2 відповідно до оформлених свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, є спеціальним суб'єктом, який несе відповідальність за дотриманням вимог Закону України Про автомобільний транспорт .

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що адміністративно-господарський штраф був застосований відповідачем в межах їх повноважень, до належного суб'єкта, відповідно до складу правопорушення, передбаченого абзацем11 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , з дотриманням законодавчо встановленої процедури, в т.ч. щодо належного та завчасного повідомлення позивача про розгляд справи уповноваженим органом.

Таким чином, в задоволенні позову належить відмовити через доведеність відповідачем відповідності спірної постанови приписам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК 2011» до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ «ВДК 2016» , про скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2017 року.

Суддя Білова О.В.