Ухвала

від 26.09.2017 по справі 825/579/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/579/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Куликівські аграрні інвестиції до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни, Чернігівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Горбів Агро про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. про визнання протиправним та скасування рішення індексний № 31521946 від 22 вересня 2016 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А., звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є орендарем земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, на підставі договору оренди землі від 15 червня 2008 року, укладеного з ОСОБА_3 (орендодавець). Строк дії договору - 10 років (до 15 червня 2018 року) (п. 8 Договору).

Відповідно до відмітки, договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК 25 червня 2008 року за № 040883500326.

Факт передачі вказаної земельної ділянки в оренду підтверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки від 15 червня 2008 року.

Право власності орендодавця на земельну ділянку, яку було передано в оренду, підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 11 червня 2008 року, виданого Відділом земельних ресурсів у Куликівському районі Чернігівської області.

Довідкою Головного управління Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області від 20 липня 2017року № 9-25-0.29-180/108-17 підтверджено реєстрацію вищевказаного договору оренди у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в розділі 4 за № 040883500326 від 25 червня 2008 року.

Крім того, встановлено, що 10 серпня 2015 року між ПП Куликівські аграрні інвестиції (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) було укладено додатковий договір до вищевказаного договору оренди землі, яким сторони домовились збільшити розмір орендної плати за земельну ділянку.

Вищевказані договори сторонами достроково не розривалися, їх державна реєстрація не скасована та вони є чинними.

Разом із тим, до закінчення строку дії вищевказаних договорів оренди державним реєстратором повторно зареєстровано право оренди на ту ж саму земельну ділянку в період чинності договору оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та ОСОБА_3

Так, Державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31521946 від 22 вересня 2016 року (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди землі від 16 серпня 2016 року № р485, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_3, орендар - ТОВ Горбів Агро , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, та копією реєстраційної справи № 1034431874227.

Вважаючи дії державного реєстратора стосовно проведення державної реєстрації прав оренди за договором оренди, укладеним між ТОВ Горбів Агро та ОСОБА_3, протиправними, а рішення таким, що має бути скасованим, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеної між ТОВ Горбів Агро та ОСОБА_3 без дотримання вимог законодавства, а саме не здійснено в повному обсязі дії щодо встановлення факту наявності або відсутності вже зареєстрованих прав оренди землі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , Законом України Про Державний земельний кадастр , Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на час реєстрації договору оренди земельної ділянки ПП Куликівські аграрні інвестиції , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди землі з позивачем, (далі - Закон № 161-ХІV), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон № 1952-IV), в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства щодо набрання чинності договором оренди після його державної реєстрації, а не з моменту укладення, колегія суддів дійшла до висновку, що станом на 22 вересня 2016 року.

У ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Отже, наведеними правовими нормами чітко передбачений обов'язок державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Крім того, Державна реєстраційна служба України у своєму листі від 06 серпня 2013 року № 2951/05-15-13 надала роз'яснення Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами , що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Проте, в порушення вимог чинного законодавства державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень за договором оренди землі, укладеним з ТОВ Горбів Агро , належним чином не перевірив, чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тої самої земельної ділянки, тоді як реєстрація договору оренди землі за новим орендарем можлива лише після закінчення строку дії або дострокового розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем та відповідної реєстрації цих фактів. Вказане є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року по справі № 21-760а15, яка в силу вимог ч. 2 ст. 161 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні правової норми.

Відповідачем не надано суду доказів звернення з відповідним запитом про наявність або відсутність зареєстрованого договору оренди земельної ділянки до Відділу Держземагенства (Держгеокадастру) у Куликівському районі Чернігівської області як до у органу, який здійснював таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Разом з тим, відповідачем та третіми особами до суду не надано доказів щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ПП Куликівські аграрні інвестиції та власником земельної ділянки - ОСОБА_3

Із довідки Головного управління Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області від 20 липня 2017 року № 9-25-0.29-180/108-17 вбачається, що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі містяться відомості щодо реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_3

Також зазначено, що реєстрація земельної ділянки з відкриттям Поземельної книги з кадастровим номером НОМЕР_1 проведена 11 червня 2008 року.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до положень Тимчасового порядку, державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 по справі № К/800/26933/16 (№ 802/324/16-а).

Таким чином, враховуючи наявність даних у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі про оренду та у Поземельній книзі щодо оренди спірної земельної ділянки ПП Куликівські аграрні інвестиції , суд вважає, що державна реєстрація цих договорів є здійсненою.

Відсутність реєстраційних справ, реєстраційних карток, відсутність відомостей в базі даних АС ДЗК, не свідчить про незавершеність чи відсутність державної реєстрації як такої та не може ставитись за вину позивачу, оскільки обов'язок щодо внесення відомостей у Поземельну книгу покладався на реєстратора державного реєстру земель та оператора (реєстратора).

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 27 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.