Постанова

від 26.09.2017 по справі 909/550/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 909/550/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 р. у справі№909/550/16 господарського судуІвано-Франківської області за позовомФінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" треті особи 1)Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, 2)Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області проспонукання до укладення договору

за участю представників від: позивачаЧекайла В.М. (дов. від 20.07.17), відповідача-1не з'явилися, були належно повідомлені, відповідача-2не з'явилися, були належно повідомлені, третьої особи-1не з'явилися, були належно повідомлені, третьої особи-2не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - Фінансове управління) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Гідроенергобуд" та ТОВ "Гільдія" про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, в редакції, запропонованій Фінансовим управлінням.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2016 р. у справі №909/550/16 (суддя Малєєва О.В.), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 р. (судді: М.І. Хабіб, О.В. Зварич, Я.О. Юрченко) позов задоволено. Визнано укладеним Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та замовниками будівництва - ТОВ "Гідроенергобуд" та ТОВ "Гільдія" договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з дня набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову, рішення господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області 15.10.2015 р. за №ІФ14315288 (номер декларації вказаний згідно з наявною в матеріалах справи копією декрарації), є закінчений будівництвом культурно-відпочинковий комплекс з надбудовою житлових приміщень, розташований на вулиці Пасічній, 41 в м. Івано-Франківську, загальною площею 8967,0 кв. м, з якої: 6719,7 кв.м площа житлового будинку, 903.3 кв.м площа вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку, 1344,0 кв.м -площа нежитлових приміщень громадського призначення ( п.14, п.15 декларації). Названий об'єкт збудований на земельній ділянці, наданій в оренду згідно з договором оренди землі №172 від 17.06.2011 р. (п.13 декларації). Замовниками цього будівництва є відповідачі -ТОВ"Гідроенергобуд" та ТОВ"Гільдія" (п.2 декларації). Згідно з п.11 декларація про початок виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті була зареєстрована Управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області 01.10.2015 р. за №ІФ083152741598.

Як встановлено судами, на орендованій земельній ділянці загальною площею 0,87 га (перший договір оренди від 22.09.2008 р., наступний - №172 від 17.06.2011 р.) вже збудовано відповідачами 2 об'єкти щодо яких укладено 2 договори про пайову участь, а саме:

- згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 01.10.2010 р. №753 та Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - І черга культурно-відпочинкового комплексу з надбудовою житлових приміщень на вулиці Пасічній, поруч торгово-мотельного комплексу (вул. Пасічна,39), зареєстрованою Інкспекцією Держархбудконтролю в Івано-Франківській області 05.11.2012 р., є закінчений будівництвом об'єкт загальною площею 6 202 кв.м, житлова площа якого 4613,4 кв.м.; щодо цього об'єкта укладений договір на пайову участь № 185 від 22.11.2012 р. на суму 915 530,53 грн.;

- згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт від 08.09.2011 р., зареєстрованою Управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області 09.09.2011 р. за №ІФ08331104027 та Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації культурно-відпочинкового комплексу з надбудовою житлових приміщень ІІ черга на вулиці Пасічній, зареєстрованою Інкспекцією Держархбудконтролю в Івано-Франківській області 31.03.2014 р. за №ІФ143140900602, є закінчений будівництвом об'єкт -ІІ черга (4 під'їзди - І пусковий комплекс) загальною площею 5993,9 кв.м, з якої: 4767,9кв.м площа житлового будинку, 1039,6 кв.м. площа вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку, 186,4 кв.м. - площа нежитлових приміщень громадського призначення. Щодо цього об'єкта був укладений договір на пайову участь № 28 від 18.06.2014 р. на суму 914 084,58 грн., який згідно з довідкою Фінансового управління від 09.04.2015 р. № 2-08/189 та додатковою угодою від 30.11.2015 р. виконаний.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів укладення договору про пайову участь щодо об'єкта, введеного в експлуатацію згідно з декларацією, зареєстрованою15.10.2015 р., судам не надано.

16.06.2016 р. Фінансове управління надіслало відповідачам листа № 2-15/309 від 14.06.2016 р. про укладення договору про пайову участь, до якого додало проект договору разом з розрахунком розміру пайової участі на суму 2 515 049,35грн. , який залишений відповідачами без відповіді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є замовниками будівництва культурно-відпочинкового комплексу з надбудовою. Позивач вважає, що ухилення від укладення договору є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачене законом. Крім того, позивач вказує, що в п. 22 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 15.10.2015 р. внесена недостовірна інформація щодо укладення договору про пайову участь № 28 від 18.06.2014 р. та сплати розміру пайової участі в обсязі авізо №1 від 30.04.2015 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що укладення договору про пайову участь є обов'язковим в силу прямої вказівки закону і відповідно до ч.1 ст. 188 ГК України.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

З 12.03.2011 р. набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. N 3038-VI (далі - Закон N 3038-VI), частиною 2 ст. 40 якого встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3 ст. 40 цього Закону, яка набрала чинності з 1 січня 2013 року.)

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону ( ч. 1 ст. 40 Закону N 3038-VI).

При цьому, відповідно до ч.6 ст. 40 цього Закону встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

На час виникнення спірних правовідносин діяло і діє Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 р. № 1231-38 (далі- Положення).

Пунктами 1.2 та 2.13 названого Положення передбачено укладання 3-х стороннього договору про пайову участь, який украється Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та замовником будівництва.

Пунктом 6.2 Положення встановлено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та порядок її сплати визначається в залежності від категорії об'єктів містобудування та відповідно до типового договору укладеного з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури) (додаток №1) та на основі вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування. Вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об'єкту:

- 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та споруд;

- 4 відсотки вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків.

70% поступлень спрямовуються на соціальну інфраструктуру міста та 30% - на інженерно транспортну інфраструктуру міста.

Згідно з п.1.3 та п.4.4 Положення договір про пайову участь укладається на підставі звернення замовника будівництва на ім'я заступника міського голови.

Відповідно до ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі є замовниками будівництва культурно-відпочинкового комплексу з надбудовою житлових приміщень на орендованій земельній ділянці площею 0,87га по вулиці Пасічній, поруч торгово-мотельного комплексу (вул.Пасічна,39), у м. Івано-Франківську.

Отже, в силу вимог Закону N 3038-VI та Положення відповідачі зобов'язані укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 7 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд та 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Як встановлено судами, на вказаній земельній ділянці відповідачами збудовано та введено в експлуатацію 3 об'єкти містобудування щодо яких укладено 2 договори про пайову участь, а саме:

- згідно з Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою 05.11.2012 р., введена в експлуатацію І черга об'єкту загальною площею 6 202 кв.м, житлова площа якого 4613,4кв.м; щодо І черги об'єкта укладений договір на пайову участь № 185 від 22.11.2012 р. ;

- згідно з Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою 31.03.2014, введена в експлуатацію ІІ черга об'єкту ( 4 під'їзди - І пусковий комплекс) загальною площею 5993,9 кв.м, з якої: 4767,9кв.м площа житлового будинку, 1039,6 кв.м площа вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку, 186,4 кв.м -площа нежитлових приміщень громадського призначення; щодо цього об'єкта був укладений договір на пайову участь № 28 від 18.06.2014 р., який виконаний;

- згідно з Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою 15.10.2015 р., ввдено в експлуатацію культурно-відпочинковий комплекс з надбудовою житлових приміщень загальною площею 8967,0 кв. м., з якої: 6719,7 кв.м. площа житлового будинку, 903.3 кв.м. площа вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку, 1344,0 кв.м. -площа нежитлових приміщень громадського призначення.

Однак, як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, щодо об'єкта, введеного в експлуатацію згідно з декларацією, зареєстрованою 15.10.2015 р., відповідачі не зверталися у встановленому порядку про укладення договору про пайову участь, такий договір сторонами не був укладений, хоча позивач звертався до відповідачів з пропозицією укласти договір про пайову участь щодо цього об'єкта, надіслав їм проект договору разом з розрахунком розміру пайової участі.

Таким чином, касаційний суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій та відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на договори про пайову участь № 185 від 22.11.2012 р. та № 28 від 18.06.2014 р., оскільки ці договори не стосуються об'єкта, введеного в експлуатацію згідно з декларацією, зареєстрованою15.10.2015 р.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16.11.2016 р., прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі № 922/5937/15 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, строк, визначений законом для укладення договору про пайову участь не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку, і невиконання такого обов'язку не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов'язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов'язок.

В силу ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього кодексу ( неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права) є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відтак колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договір про пайову участь може бути укладений лише до введення об'єкта в експлуатацію.

Поряд з тим, слід зазначити, що згідно з Декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою 01.10.2015 р., та Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою 15.10.2015 р., будівництво об'єкта загальною площею 8967,0 кв.м. здійснено за період з 01.10.2015 р. по 15.10.2015 р., тобто, за 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Держархбудінспекції в Івано-Франківської області, залучене до участі у справі апеляційним судом як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, не надало на вимогу суду жодних пояснень щодо реєстрації названих декларацій.

Відповідно до п.5 ст. 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

В пункті 2.10 розділу 2 "Визначення термінів" Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 р. № 1231-38, роз'яснено, що вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - величина, яка визначається множенням показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житла/нежитлових будівель та споруд (без урахування ПДВ), що діє на момент складання проекту договору на загальну площу, та доведена Мінрегіонбудом, або визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності, затверджених рішенням міської ради. Вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об'єкту.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - величина, визначена згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій та повинна мати висновок ДП Укрдержбудекспертизи", або його філій".

З матеріалів справи вбачається, що доказів визначення загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, який споруджений згідно з декларацією, зареєстрованою 15.10.2015 р., з відповідним висновком ДП "Укрдержбудекспертизи", або його філій відповідачі не надали.

Поряд з тим, органом місцевого самоврядування не встановлено нормативів для одиниці створеної потужності.

Отже, вартість будівництва об'єкта належить визначати згідно з абз.1 п. 2.10 Положення шляхом множенням показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житла/нежитлових будівель та споруд (без урахування ПДВ), доведеного Мінрегіонбудом.

На момент звернення позивача до відповідачів з пропозицією про укладення договору про пайову участь (16.06.2016 р.) діяв наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2016 року N 103 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", яким затверджені та рекомендовані до застосування середньорічні показники опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м житла (загальної площі квартир будинку), розраховані станом на 01.04.2016 р., зокрема, в Івано-Франківській області у розмірі 7083 грн. з ПДВ ( 5 902,50 грн. без ПДВ).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач визначив вартість будівництва об'єкта, який споруджений на земельній ділянці (6719,70 м кв. житлової нерухомості та 2 247,30 м кв. нежитлової нерухомості), виходячи із середньорічного показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м житла в Івано-Франківській області - 5 902,50 грн без ПДВ ( 7083 грн. з ПДВ), затвердженого наказом №103 від 27.04.2016 р., та визначив величину пайової участі позивача в сумі 2 515 049,35 грн., виходячи із 7 % від вартості будівництва - для нежитлових будівель та споруд та 4% від вартості будівництва - для житлових будинків.

Отже, як вірно зазначено судами, величина пайової участі відповідачів у розвитку інфраструктури міста визначена позивачем у відповідності до норм чинного законодавства. Зі змісту договору в редакції, запропонованій позивачем, вбачається, що договір містить всі істотні умови, визначені законом.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2016 р. у справі № 909/550/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Ж. О. Корнілова

С. К. Могил