Рішення

від 12.09.2017 по справі 910/8855/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017Справа №910/8855/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта"

до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про зобов'язання перерахувати грошові кошти в розмірі 16 186,65 євро, що складає 477 872,93 грн.

Представники сторін :

від позивача: Моніна І.А. - представник за довіреністю № б/н від 31.03.2016 р.;

від відповідача: Кобзар Ю.Б. - представник за довіреністю 8225-К-Н-О від 23.08.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зобов'язання перерахувати грошові кошти в розмірі 16 186,65 євро, що складає 477 872,93 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.12.2005 року між ним та відповідачем укладено договір №21/05 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті.

Відповідно до додаткової угоди, строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 01.10.2016 року.

Листом вих.. №25 від 15.12.2016 року позивач направив на адресу відповідача вимогу перерахувати грошові кошти, які розміщені за депозитним договором та нараховані відсотки на поточний рахунок позивача.

Відповідач вимогу про перерахування коштів з депозитного вкладу не виконав, грошові кошти підприємства, які тимчасово були внесене на депозитний рахунок, не повернув.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті , що був укладений 9 грудня 2005 року між Приватбанком і ТОВ Фірма Експоцентр-Ялта у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 186,65 Євро нараховані відсотки на поточний рахунок ТОВ Фірма Експоцентр-Ялта №26005262121034 в ПАТ КБ Приватбанк , м. Київ, код банку 300711.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.2017 р.

В судове засідання 20.06.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.06.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 19.06.2017 р. до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів по справі.

Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду від 02.06.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.06.2017 року розгляд справи відкладено на 24.07.2017 року.

В судовому засіданні 24.07.2017 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та не виконав вимоги ухвали суду від 02.06.2017 р.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд зобов'язав представника відповідача виконати вимоги ухвал суду від 02.06.2017 р. та від 20.06.2017 р.

В судовому засіданні оголошено перерву до 01.08.2017 року.

В судовому засіданні 01.08.2017 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження по справі.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Суд зобов'язав представника позивача надати суду докази внесення депозитних коштів.

В судовому засіданні оголошено перерву до 05.09.2017 року.

31.08.2017 р. до канцелярії суду позивач подав заперечення, додаткові пояснення, заяву про збільшення розміру позовних вимог.

04.09.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача заявив усне клопотання про витребування доказів по справі.

Представник позивача виніс дане клопотання на розсуд суду.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено перерву до 12.09.2017 року.

11.09.2017 р. до канцелярії суду позивач подав пояснення по справі.

В судовому засіданні 12.09.2017 року представник відповідача подав пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В позовній заяві (додаткова) позивач просив зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті , що був укладений 9 грудня 2005 року між Приватбанком і ТОВ Фірма Експоцентр-Ялта у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 188,43 Євро нараховані відсотки на поточний рахунок ТОВ Фірма Експоцентр-Ялта №26005262121034 в ПАТ КБ Приватбанк , м. Київ, код банку 300711. Стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 341,95 євро за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З вищезазначеної заяви вбачається, що позивачем заявлено нову вимоги, а саме: щодо стягнення 3% річних.

У зв'язку з чим, судом не приймається дана заява в частині нової вимоги (стягнення 3% річних в розмірі 341,95 євро).

В іншій частині подана позивачем заява приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.12.2005 року між ТОВ фірма Експоцент-Ялта (клієнт) та публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (банк) укладено договір №21/05 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.1.1 глави 1 Постанови Правління Національного банку України Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами № 516 від 03.12.2003 року, вклад (депозит) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Предметом цього договору є внесення клієнтом та прийняття банком тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі та на строк, що зазначені у додатковій угоді до цього договору, з обов'язками виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Перша додаткова угода, складено на 1 сторінці, є невід'ємною частиною договору, оформлюється сторонами у письмовому вигляді та у той самий день, що й договір, підписується сторонами на кожному аркуші. (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, грошові кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, перераховуються виключно з його поточного рахунку.

09.12.2005 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №21/05 від 09.12.2005 року в якою доповнено розділ 1 договору пунктами наступного змісту: предметом цього договору є внесення клієнтом валютних коштів, далі вкладу, у сумі 10 000,00 євро, на депозитний рахунок, на строк, вказаний в пункті 3.1 цієї додаткової угоди. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди №1 від 09.12.2005 року, валютні кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, поступають виключно з його валютного рахунку. Строк розміщення валютних коштів на депозитному рахунку встановлюється по 11 березня 2006 року.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, а саме: №2 від 13.03.2006 року, №3 від 13.06.2006 року, №4 від 14.09.2006 року, №6 від 21.03.2007 року, №7 від 20.09.2007 року, №8 від 21.11.2007 року в яких змінювались проценти за користування вкладом, номери депозитних рахунків на якому розміщені кошти та строк розміщення грошових коштів на депозитному вкладі.

Також, 25.02.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №21/05 від 09.12.2005 року в якій доповнено розділ 1 пунктами наступного змісту:

1.2 предметом цього договору є внесення клієнтом тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі 10 000,00 євро, на депозитний рахунок, на строк, вказаний в пункті 3.1 цієї додаткової угоди. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок.

1.3. за користування вкладом банк зобов'язується виплачувати клієнту проценти з розрахунку процентної ставки в розмірі 6,5 % річних.

3.1 грошові кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, перераховуються виключно з його поточного рахунку.

Строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 01.10.2016 р.

3.12 проценти по вкладу виплачуються клієнту: в день закінчення строку розміщення вкладу, передбаченого пунктом 3.1 цієї додаткової угоди/ щомісячно кожного числа місяця. Проценти, що залишилися невиплаченими, підлягають виплаті одночасно з сумою вкладу.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2016 року листом вих..№25 ТОВ фірма Експоцент-Ялта звернулося до ПАТ КБ Приватбанк в якому зазначено, що 01.10.2016 року закінчився термін розміщення грошових коштів згідно додатковою угодою №1 від 25.02.2011 року, у зв'язку з чим просило перерахувати 16185,69 євро на поточний рахунок №26005262121034 в ПАТ КБ Приватбанк , м. Київ, код банку 300711. сума складається з депозиту у сумі 10000,00 євро, які було зараховано на р/р 26157054900377, відсотки в сумі 2549,28 євро, які були нараховані до підписання додаткової угоди 25.02.11, тобто, станом на 25.02.11, на р/р 26182054900405, а також відсотки у сумі 3636,61 євро за період 26.02.11-30.09.2016, які повинні бути нараховані відповідно до п.1 додаткової угоди на р/р 26182054900405. Даний лист направлено на адресу відповідача 17.12.2016 року.

18.01.2017 року позивач звернувся до відповідача з листом вих.. № 3 у якому повторно вимагав перерахувати кошти на рахунок підприємства

У відповідь відповідач надіслав лист № 20.1.0.0.0/7-20161223/2133 від 23.01.2017 року в якому повідомив, що постановою Правління НБУ № 260 від 06.05.2014 Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим було припинено роботу структурних підрозділів банків в АР Крим. ПАТ КБ Приватбанк був вимушений припинити свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя відповідно до п.5 постанови НБУ № 260 від 06.05.2014 року. У листі відзначається, що обов'язок виконувати нормативно правові акти НБУ покладений на відповідача ПАТ КБ ПриватБанк вимогами ст. 56 Закону України Про Національний банк України . В разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, якими у даному випадку є Постанова НБУ від 06.05.2014 № 260, Національним банком України можуть бути застосовані заходи впливу за порушення банківського законодавства до банків-порушників.

Додатково зазначено, щодо договір №21/05 від 09.12.2005р. та додаткова угода №1 від 25.02.2011р. має посилання на інший договір про розміщення грошових коштів на строковому депозиті.

Оскільки, станом на момент звернення до суду кошти не перераховані по договору депозиту, тому позивач звернувся до суду.

Заперечуючи проти позовом у відзиві відповідач зазначив, що позивачем не надано ані оригінал депозитного договору №21/05 від 09.12.2005р., ані додаткової угоди №1 від 25.02.2011 року до нього, при поданні позовної заяви позивачем не було надано документів, які б могли підтвердити факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок. Також, зазначено, що ТОВ фірма Експоцент-Ялта не звернувся до банку на дату закінчення дії депозитного договору, тому договір вважається продовженим відповідно до його умов.

Вищезазначені твердження відповідача спростовуються наступним.

Так, в судових засіданням представником позивача надавалися для огляду оригінали депозитного договору №21/05 від 09.12.2005р. та додаткової угоди №1 від 25.02.2011 року до нього.

В матеріалах справи наявні копії банківських виписок з депозитного рахунку №26107054900457 станом на 09.12.2005 року та № 26157054900377 станом на 27.07.2011 року з яких вбачається наявність (розміщення) коштів в розмірі 10 000,00 євро.

Відповідно до п.2.4 додаткової угоди №1 від 09.12.2005 року, клієнт зобов'язується перераховувати вільні валютні кошти у сумі, обумовленій в пункті 1.2 цієї додаткової угоди за наступними реквізитами: рахунок 26107054900457.

Згідно з п.2.5 додаткової угоди №1 від 25.02.2011 року, клієнт зобов'язується перераховувати вільні грошові кошти у сумі, обумовленій в пункті 1.2 цієї додаткової угоди, за наступними реквізитами: рахунок № 26157054900377.

Також, матеріали справи містять надані позивачем скриншот з ресурсу Приват-24 .

Так, виписки руху коштів на депозитному рахунку № 26157054900377 за період з 19.11.2007 по 30.11.2007. По рахунку зафіксовано рух коштів у сумі 10 000 евро, які 21.11.2007 були зараховані на депозитний рахунок № 26157054900377, який був зазначений у додаткової Угоді № 8 від 21.11.2007 року.

Скриншот виписки по рахунку № 26157054900377 за лютий 2011 року, який підтверджує знаходження на рахунку коштів у суми 10 000 евро у цей період.

Скриншот з ресурсу Приват-24 виписки по рахунку № 26182054900405 за лютий 2011 року підтверджує нарахування банком відсотків за депозитним договором № 21/05 від 09.12.2005.

Станом на квітень 2014 року саме на рахунку № 26157054900377 згідно до умов договору та додаткових угод до нього обліковувались депозитні кошти позивача у сумі 10 000 евро. Це підтверджується скриншотом виписки з рахунку за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року.

Нарахування відсотків на тіло депозиту здійснювалось банком згідно до умов договору та додаткових угод до договору до 4 квітня 2014 року.

Згідно з випискою з рахунку № 26182054900405 за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, відсотки за депозитом у сумі 1.78 евро в останнє нараховані банком 04.04.2014 року.

Таким чином, наявні в матеріалах справи банківські виписки підтверджують до 2014 року умови депозитного договору виконувались сторонами договору.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо того, що розміщення депозитних коштів за договором №21/05 від 09.12.2005 р. та додаткової угоди до нього №1 від 25.02.2011 року продовжений на новий термін (до 01.10.2017 року), згідно умов зазначених у додатковій угоді, у зв'язку із відсутністю доказів щодо їх розірвання за взаємною згодою із банком, та зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди №1 від 25.02.2011 року, строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 01.10.2016 р.

Згідно з п.3.5 договору, у випадку не витребування клієнтом коштів вкладу у визначений пунктом 3.1 цього договору строк, з урахуванням умов пункту 3.2 цього договору, договір вважається продовженим зі сплатою процентів у розмірі , передбаченому за вкладами на вимогу ПриватБанку , починаючи з дня закінчення строку розміщення вкладу, у відповідності з пунктом 3.1 цього договору.

Повернення клієнту не витребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється банком на підставі письмової заяви клієнта з урахуванням умов пункту 3.2 цього договору.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено,що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (ч.3 статті 1060 ЦК України).

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу , якщо інше не встановлено договором (ч.4 статті 1060 ЦК України).

Згідно з ч.2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника .

Крім того, згідно умов п.4 додаткової угоди №1 від 25.02.2011 року, сторони погодили, що строком розірвання договору є розірвання договору з ініціативи клієнта до закінчення строку, зазначеному у пункті 3.1 у редакції цієї додаткової угоди, тобто до 01.10.2016 року.

Таким чином, вимога позивача від 15.12.2016 року про перерахування грошових коштів вкладу не є достроковим розірвання договору.

Відповідно до ч.1 статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно з п.3.3 договору, нарахування процентів за вкладом проводиться за період розміщення грошових коштів, починаючи з дня, наступного за днем надходження вкладу на депозитний рахунок, вказаний в пункті 2.4 і редакції додаткової угоди до цього договору. День повернення банком вкладу у інтервал розрахунку процентів не включається.

Нарахування процентів за договором проводиться щодня з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та році (п.3.4 договору).

Відповідно до п.1.3 додаткової угоди №1 від 25.02.2011 року за користування вкладом банк зобов'язується виплачувати клієнту проценти з розрахунку процентної ставки в розмірі 6,5 % річних.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті , що був укладений 9 грудня 2005 року між Приватбанком і ТОВ Фірма Експоцентр-Ялта у сумі: 10 000 Євро - тіло депозиту, 6 188,43 Євро нараховані відсотки (за період з 09.12.2005 року по 01.10.2016 року) на поточний рахунок ТОВ Фірма Експоцентр-Ялта №26005262121034 в ПАТ КБ Приватбанк , м. Київ, код банку 300711 визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) перерахувати грошові кошти, які були розміщені за договором №21/05 Про розміщення грошових коштів на строковому депозиті , що був укладений 9 грудня 2005 року між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" і товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Експоцентр-Ялта у сумі: 10 000 (сто тисяч) Євро - тіло депозиту, 6 188 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) євро 43 Євроценти нараховані відсотки (за період з 09.12.2005 року по 01.10.2016 року) на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Експоцентр-Ялта (02660, м. Київ, вулиця Попудренка, будинок 52, кімната №39, код ЄДРПОУ 23432096) №26005262121034 в ПАТ КБ Приватбанк , м. Київ, код банку 300711.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Експоцентр-Ялта (02660, м. Київ, вулиця Попудренка, будинок 52, кімната №39, код ЄДРПОУ 23432096) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 168 (сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 10 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.09.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий