Постанова

від 25.09.2017 по справі 903/445/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Справа №903/445/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю від 01.05.2017р.)

відповідача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю №230 від 25.07.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" на рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2017 року у справі №903/445/17

позивач: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ"

відповідач: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК"

про стягнення 383 653,82 грн.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.07.2017 року (суддя Костюк С.В.) позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог по справі №903/445/17, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-Луцьк" на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" 382 153,08 грн., з них 325 248,00 грн. заборгованості, 47 286,43 грн. інфляційних, 9 601,52 грн. - 3% річних, 17,13 грн. пені, а також 5 732,30 грн. витрат по судового збору. В позові про стягнення інфляційних в сумі 1500,74 грн. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково. Сплатив позивачу лише 236 000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 325 248,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції належним чином не з'ясовано яке саме право чи інтерес позивача порушено, а також не надано належної правової оцінки обставині, що свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов за договором.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №903/445/17 від 14.08.2017, колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Мамченко Ю.А., суддя Савченко Г.І., прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" на рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2017 р. у справі №903/445/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2017 року.

06.09.2017 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2017 р. у справі №903/445/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" - без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №01-04/1328 від 25.09.2017 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №903/445/17.

Автоматизованою системою документообігу суду, визначено колегію суддів для розгляду справи №903/445/17 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/445/17 від 25.09.2017 року колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" на рішення господарського суду Волинської області від 25.07.17 р. у справі №903/445/17.

В судове засідання 25.09.2017 року з'явились представники позивача та відповідача.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду в судовому засіданні 25.09.2017 року, заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 25.07.17 р. у справі №903/445/17залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2016 р. між ТзОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» (продавець) та ТзОВ «БП-Луцьк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу обладнання №DK 06-16/12 (а.с. 15-17).

Відповідно до. п. 1.1. предметом договору є купівля-продаж обладнання у відповідності до акту приймання-передачі (додаток-1).

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість обладнання, що підлягає передачі покупцю відповідно до умов цього договору складає 561 248,00 грн.

На виконання даного договору відповідачу 01.06.2017р. було передано товар на загальну суму 561 248,00 грн., що підтверджується актом передачі - приймання матеріальних цінностей та видатковою накладною №2 від 06.06.2016 року. Акт передачі - приймання матеріальних цінностей та видаткова накладна підписані представниками сторін без жодних зауважень, претензій та скріплені їх печатками (а.с. 19,20).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав та не оплатив в повному обсязі вартість поставленого позивачем обладнання у встановлені Договором строки,

21.07.2017 року від позивача до суду першої інстанції надійшла заява №17/07-17-12/01 від 21.07.2017 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 383 653,82 грн. з них: 325 248,00 грн. основного боргу, 17,13 грн. пені, 48 787,17 грн. інфляційних втрат та 9 601,52 грн. 3% річних, у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме основного боргу в розмірі 236 000,00 грн.

При перевірці наданого позивачем розрахунку суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач при розрахунку інфляційних не врахував дефляцію в розмірі 99,7 % за серпень 2016 року, тому суд першої інстанції провів перерахунок інфляційних, згідно якого сума інфляційних з серпня 2016 року по квітень 2017 року складає 47 286,43 грн..

Враховуючи вище викладене місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягає задоволенню на суму 382 153,08 грн., з них 325 248,00 грн. заборгованості, 9601,52 грн. 3 % річних, 47 286,43 грн. інфляційні, 17,13 грн. пені.

З такими висновками господарського суду Волинської області погоджується колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції належним чином не з'ясовано яке саме право позивача порушено, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої обов'язки по поставці обладнання за договором купівлі-продажу виконав належним чином, поставив відповідачу відповідний товар та надав рахунок-фактуру на оплату переданого обладнання одночасно з підписанням ОСОБА_2 передачі-приймання матеріальних цінностей (Додаток № 1) від 01.06.2016р. до Договору купівлі-продажу обладнання №DK 06-16/12 від 01.06.2016р.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що розрахунки за передане обладнання здійснюються покупцем в безготівковій формі (в національній валюті України), на рахунок продавця на протязі 60-ти днів з дати підписання акту приймання-передачі.

Видатковою накладною №2 від 06.06.2016р. підтверджується факт передачі обладнання позивачем та факт що відповідач прийняв відповідне обладнання.

Враховуючи вище викладене, у позивача, відповідно до п. п. 4.1., 4.3 договору, виникло право на отримання від відповідача 561 248 грн. загальної вартості за поставлене за Договором обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач порушив встановлені Договором строки проведення розрахунків за отримане обладнання сплативши позивачу лише 236 000,00 гри. основного боргу, що підтверджується бухгалтерською довідкою №175 від 14.07.2017р. та випискою з рахунку, у зв'язку з чим відповідач допустив виникнення заборгованості за договором в сумі 325 248,00грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставині, що свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов за договором купівлі-продажу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства істотними умовами будь-якого договору є умови про предмет; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода (ст. 638 ЦК).

Важливими умовами договору крім самого предмету договору, є кількість, якість, асортимент, комплектність товару. Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Ще однією важливою умовою договору купівлі-продажу є ціна товару. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже зазначалося вище. п. 1.1. договору передбачено, що предметом договору є купівля-продаж обладнання у відповідності до акту приймання-передачі (додаток-1).

Відповідно до п. 4.1. договору загальна вартість обладнання, що підлягає передачі покупцю відповідно до умов цього договору складає 561 248,00 грн.

На виконання даного договору відповідачу 01.06.2017р. було передано товар на загальну суму 561 248,00 грн., що підтверджується актом передачі - приймання матеріальних цінностей та видатковою накладною №2 від 06.06.2016 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 передачі - приймання матеріальних цінностей та видаткова накладна підписані представниками сторін без жодних зауважень, претензій та скріплені їх печатками (а.с. 19,20).

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт в порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав належних доказів, які б підтверджували, що сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу.

А тому, доводи апелянта про недосягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає також безпідставними.

Інші доводи скаржника викладені ним в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2017 року у справі №903/445/17 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України.

Також, оскільки ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" під час подання апеляційної скарги не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 25 грн. 09 коп., зважаючи на вимоги ст.4 Закону України "Про судовий збір" апеляційний господарський суд також приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" не сплаченої суми судового збору в розмірі 25 грн. 09 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2017 року у справі №903/445/17 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" залишити без задоволення.

3. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "БП-ЛУЦЬК" 25 грн. 09 коп., несплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

5. Справу №903/445/17 повернути до господарського суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.