Постанова

від 18.09.2017 по справі 906/1024/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" вересня 2017 р. Справа № 906/1024/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Філіпова Т.Л. ,

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача- не з'явився;

відповідача 1- ОСОБА_1 (договір №33 від 04.09.2017р.);

відповідача 2- ОСОБА_2 (довіреність від 20.04.2017р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Державного підприємс-тва Баранівське лісомисливське господарство на рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2017р. у справі №906/1024/16

за позовом Державного підприємства Баранівське лісомисливське господарство

с.Зеремля Баранівського р-ну Житомирської обл.

до 1. Житомирської торгово-промислової палати м.Житомир

2. Публічного акціонерного товариства Українська залізниця м.Київ

про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини при виконанні

зобов'язань з оплати за Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014р. та

визнання відсутнім права на отримання оплати,-

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського про-цесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процессу за-явлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.07.2017р. у справі №906/1024/ 16 (суддя Кудряшова Ю.В.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства Баранівсь-ке лісомисливське господарство (надалі в тексті - Підприємство) до Житомирської торгово-про-мислової палати (надалі в тексті - Торгово-промислова палата) та Публічного акціонерного товарис-тва Українська залізниця (надалі в тексті - Залізниця) про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини при виконанні зобов'язань з оплати за Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ ДНЮ-4 від 23.10. 2014р. та визнання відсутнім права на отримання оплати.(арк. справи 186-189).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявляючи вимоги про зобов'я-зання Відповідача видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, Позивач фактично вимагає підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду. Таким чином, предмет позову - оскарження дій щодо відмови у видачі певного доказу, зобов'язання видати такий доказ не передбачені як спосіб захисту.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, у якій просить скасувати рішення Житомирської області від 14.07.2017р. та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.(арк.справи 200-206).

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального права, оскільки суд не врахував, що Торгово-промислова палата залишила без реагування заяву Під-приємства щодо видачі сертифікату про форс-мажорні обставини. При цьому, у адміністративних судах визнано незаконною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримці понад гранич-ний строк вагонів комерційного призначення з паливною деревиною Підприємства.(арк.справи 200-201).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р. поновлено про-пущений строк та прийнято до провадження апеляційну скаргу Позивача, справу призначено до слухання.(арк.справи 197, 198).

У день судового засідання через канцелярію суду від Залізниці та Торгово-промислової пала-ти надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у яких вони просять залишити її без задоволення, а рі-шення суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 222-223, 226-230). Крім того, від Торгово-про-мислової палати надійшло клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу із Позивача у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги. До вказаного клопотання долучено ордер про на-дання правової допомоги №36281, договір про надання правової допомоги №33 від 04.09.2017р., витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, копія посвідчення адвоката, копія рахунка-фактури та копія виписки з банку по рахунку щодо сплати вартості послуг.(арк.справи 235-243).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2017р. представники відповідачів запере-чили проти доводів та вимог апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї право-вої позиції.

Скаржник не забезпечив явку свого представника у призначене на 18.09.2017р. судове засі-дання, хоч про час та місце розгляду був повідомлений у встановленому порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.(арк.справи 221). Разом з тим, у день судового засідання 18.09.2017р. на електронну адресу суду від Скаржника надійшло клопотання про відкла-дення розгляду справи через неможливість представника прибути в судове засідання.(арк.справи 224-225).

Колегія суддів відхилила вказане клопотання, оскільки межі перегляду справи в апеляційній інстанції встановлені статтею 101 ГПК України. Так, у процесі перегляду справи апеляційний гос-подарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, а додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду пер-шої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Також колегія суддів зауважує, що апеляційне провадження у справі №906/1024/16 поруше-не за скаргою саме Позивача. При цьому, відкладення розгляду справи є правом і прерогативою су-ду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а немо-жливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу в судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15. Крім то-го, коло осіб, які можуть представляти інтереси Скаржника не є обмеженим, а ухвалою від 17.08. 2017р. явка представників не визнавалася обов'язковою (арк.справи 198) і матеріалів справи дос-татньо для розгляду справи по суті, тому з підстав ст.77 ГПК України, клопотання Позивача про відкладення розгляду справи відхилено за необґрунтованістю. Крім того, представники Відповіда-чів заперечили проти клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріа-льного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організа-цію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014р. та Договору №2800 про подачу та забирання вагонів від 22.03.2012р. за послуги, пов' -язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, збері-гання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (на піввагонів)) - ПАТ Українська залізни-ця організовувала перевезення деревини за замовленням ДП Баранівське лісомисливське госпо-дарство у вагонах №67674176, №67672048, №67389080, №65751265, №65810202, №66735234, № 66788423, №66239336.(арк.справи 13-15, 88-92).

Матеріали справи свідчать, що 13.05.2016р. Закарпатською обласною державною адміністра-цією прийнято розпорядження №236 Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатської області , згідно якого доручено Закарпатській митниці ДФС Украї-ни, Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства під час оформлен-ня документів на експорт деревини паливної керуватися вимогами державних стандартів ДСТУ-3243-88 та ДСТУ 3071-95. а саме: Розміри дров обмежені довжиною 1 метр з максимальним відхи-ленням по довжині від 0,5 до +0,10 м, можуть бути в корі, так і без кори. Дрова довжиною 1 м і мен-ше за товщиною від 16 до 26 см повинні бути розколоті на дві частини, товщиною від 28 до 40 см - на чотири частини, товщиною 42 см і більше - на кількість частин, при якому найбільша лінія розко-лу по торцю любої частини не має перевищувати 22 см. (арк.справи 16).

На підставі вказаного розпорядження Закарпатської ОДА Закарпатською митницею ДФС за-тримано рухомий склад залізниці з експортною деревиною (дрова) вагонів Позивача, що стверджує-ться митними деклараціями №101040001/2016/000765, №101040001/2016/000766, №101040001/2016/ 000767, №101040001/2016/000769, №101040001/2016/000772, №101040001/2016/000781, № 101040001/2016/000782, №101040001/2016/000783 відносно вагонів №67674176 залізнична наклад-на №401596 від 23.05.2016р., №67672048 залізнична накладна №401554 від 23.05.2016р., № 67389080 залізнична накладна №400853 від 23.05.2016р., №65751265 залізнична накладна № 401570 від 23.05.2016р., №65810202 залізнична накладна №401588 від 23.05.2016р., №66735234 залізнична накладна №403170 від 24.05.2016р., №66788423 залізнична накладна №403253 від 24.05.2016р., №66239336 залізнична накладна №403188 від 24.05.2016р. на залізничній станції Батьово митно-го посту Залізничний Закарпатської митниці ДФС.(арк. справи 17-20, 21-36).

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2016 Державне підприємство Баранівське лісомис- ливське господарство (Позивач) звернулось до Житомирської торгово-промислової палати із зая-вою від 15.07.2016р. про підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які діють при виконанні зобов'язань за укладеним з Державне територіально-галузеве об'єднання Пів-денно-Західна залізниця (правонаступник Публічного акціонерного товариства Українська заліз-ниця ) договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуг.(арк.справи 12).

Матеріали справи, при цьому, не містять доказів реагування Торгово-промислової палати на зазначену заяву.

Вважаючи своє право порушеним Підприємство звернулося до господарського суду із позо-вом до Торгово-промислової палати та Залізниці про зобов'язання видати сертифікат про форс-ма-жорні обставини при виконанні зобов'язань з оплати за Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014р. та визнання відсутнім права на отримання оплати.(арк.справи 3-6).

Як зазначалося вище, суд першої інстанції рішенням від 14.07.2014р. відмовив у позові.(арк. справи 186-189).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є зобов'язання вчинити дії.

Колегія суддів зауважує, що частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи має захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 ЦК України. Так, спосо-бами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до пору-шення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення пра-вовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відш-кодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездільності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовря-дування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений догово-ром або законом.

Аналогічно врегульовано способи захисту свого порушеного права у статті 20 Господарсь-кого кодексу України (надалі в тексті ГК України). Так, кожний суб'єкт господарювання та спожи-вач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб' -єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або част-ково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарю-вання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господа-рювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присуд-ження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських сан-кцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, перед-баченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юри-дичні особи мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Переглядаючи рішення у даній справі, апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодав-ством встановлено право особи звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Підприємство зазначає, що Торгово-промислова палата залишила без реагування заяву Підприємства щодо видачі сертифікату про форс-мажорні обставини. При цьому, у адміністративних судах визнано незаконною бездіяльність Закар-патської митниці ДФС щодо затримці понад граничний строк вагонів комерційного призначення з паливною деревиною Підприємства, а тому у Позивача відсутній обов'язок оплачувати Залізниці вартість організації перевезення.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (надалі в тексті - Закон), торгово-промислова палата є недер-жавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і ді-ють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Торгово-промислова палата України, відповідно до ч.3 ст.14 Закону, засвідчує форс-мажор-ні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Ук-раїні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собі-вартістю.(cтаття 14 1 Закону).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-про-мисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішен-ням Президії ТПП України від 18.12.2014р. за №44(5).

Згідно з п.6.3 Регламенту - заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (додатки 1, 2, 3 до Регламенту*) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням-довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її до-рученням-довіреною особою. У заяві, зокрема, вказуються, які саме зобов'язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, поча-ток їх виникнення і термін дії, які на думку заявника унеможливили виконання цих зобов'язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін, та інші відповідні відомості. У заяві зазначаються також телефонні номери для зв'язку, електронна адреса, спосіб отримання сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур'єрською чи звичайною по-штою тощо).

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встанов-леної ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин неперебор-ної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.(п.3.3 Регламенту)

За приписом ч.2 ст.14 1 Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов' -язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчи-ми та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погро-за такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголо-шена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнен-ня, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстра-ція, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних ор-ганів влади, зак-риття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ура-ган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Підпунктом 3.1 Регламенту визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами не-переборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють вико-нання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб' -єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наяв-ність зазначених обставин.(п.6.2 Регламенту).

Матеріалами справи стверджено, що обставиною непереборної сили Позивач вважає прий-няте Закарпатською ОДА розпорядження від 13.05.2016р. №236 Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатської області і, як наслідок - затримку вагонів із його деревиною, що зумовило нарахування додаткової плати Залізницею за організацію переве-зень. А позаяк, висновок Торгово-промислової палати не є актом державного органу і може бути лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили, то заявляючи вимоги про зобов'язан-ня Відповідача видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, Позивач фактично ви-магає підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не від-носиться до компетенції суду.

Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи за-безпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, колегія суддів дійшла вис-новку, що такий спосіб захисту права як оскарження дій Торгово-промислової палати щодо відмо-ви у видачі певного доказу, зобов'язання видати такий доказ не передбачений як спосіб захисту чинним законодавством та не поновить порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №910/14673/15 від 26.11.2015р., №910/11826/15 від 17.02.2016р.

Таким чином, вимога про зобов'язання Житомирської торгово-промислової палати видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин не підлягає задоволенню як вірно встанов-лено судом першої інстанції.

Позивач заявив також вимогу про визнання відсутнім у Залізниці права на отримання оп-лати за Договором у зв'язку із форс-мажорними обставинами.

Переглядаючи оскаржуване рішення в цій частині, колегія суддів звертає увагу, що відпо-відно до ст.ст. 626, 638 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами дого-вору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 ГК України.

Пунктом 5.2 Договору від 23.10.2014р. передбачено, що сторона яка не може виконувати зо-бов'язання за цим договором через форс-мажорні обставини, зазначені в п.5.1 Договору, повинна протягом 2 діб з дати настання цих обставин повідомити про це іншу сторону. Строк дії форс-ма-жорних обставин підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Тобто, з Договору від 23.10.2014р. випливає, що у разі відсутності підтвердження Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин - Залізниця не позбавлена права стягува-ти платежі згідно Договору.

Відповідно до ст.908 ЦК України, ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажів окре-мими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезен-нями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами вноситься плата з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів, пов'язаної з митним оформ-ленням.

З огляду на такі положення законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що право на отримання оплати прямо передбачено як законом так і договором. то-му в задоволенні вимоги про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Українсь-ка залізниця у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) права на отримання оплати згідно договору №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 належить відмовити. Крім того, з ура-хуванням, що вимога про визнання відсутнім права на отримання плати за організацію перевезень фактично є похідною від вимоги про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини - вона не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про не-правомірність висновків суду першої інстанції, а тому рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2017р. належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Отже, з вищевикладених мотивів колегія суддів зазначає, що фактичні обставини, які вхо-дять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повно-тою. В той же час, судом першої інстанції в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктив-но розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, врахо-вано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апе-ляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріально-го та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволен-ня.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник Торгово-промислової па-лати подав клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, до якого долучив ордер про надання правової допомоги №36281, договір про надання правової допомоги №33 від 04.09. 2017р., витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, копію посвідчення адвоката, копію рахунка-фактури та копію виписки з банку по рахунку щодо сплати вартості послуг.(арк.справи 235-243).

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до п.6 ст.1 названого Закону - інші види правової допомоги це види адвокат-ської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, пра-вового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клі-єнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової до-помоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійс-нюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера ад-воката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій . Дотримання такої практики знайшло відображення і у п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України ,

Тому, враховуючи, що Торгово-промислова палата подала всі необхідні докази на підтверд-ження оплати послуг адвоката, а також відмову у задоволенні позову та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Житомирської торгово-промислової палати про відшкодування за рахунок Державного підприємства Баранівське лісомисливське господарс-тво 2 500 грн. витрат на правову допомогу відповідно до статті 49 Господарського процесуально-го кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Державного підприємства Баранівське лісомисливське господарство на рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2017р. у справі №906/1024/16 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2 . Стягнути з Державного підприємства Баранівське лісомисливське господарство (12732, Житомирська обл., Баранівський р-н, с.Зеремля, вул.Лісництво, 6, код 13554881) на користь Жито-мирської торгово-промислової палати (10002, м.Житомир, вул.Гагаріна, 24, код 02944685) 2 500 грн. витрат на правову допомогу.

3 . Надати господарському суду Житомирської області доручення про видачу відповідного наказу.

4 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5 . Справу №906/1024/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.