Постанова

від 13.09.2017 по справі 910/8176/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа№ 910/8176/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дикунської С.Я.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Котягін А.С. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Грач І.П. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-1: не з`явились;

від третьої особи-2: Кравчик С.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017р.

у справі №910/8176/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт"

до відповідача Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення збитків в розмірі 60 616,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" про відшкодування збитків в розмірі 60 616,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач здійснює обслуговування нежитлових приміщень в будинку, який перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва та знаходиться на балансі відповідача, і несе ризики неналежного виконання ним своїх обов'язків. Внаслідок пошкодження системи центрального опалення житлового будинку і розриву стоянкової труби сталося залиття водою і пошкодження належного позивача майна, що завдало збитків на суму 60 616,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2017р. у справі 910/8176/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з мотивами та висновками суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга умотивована тим, що судовий акт винесено судом першої інстанції з недотриманням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В. судді: Смірнова Л.Г., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2017р.

01.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

11.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.

Третя особа-1 до судового засідання, що відбулось 13.09.2017р., не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у приміщенні магазину "Wine & Food", яке належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 06.03.2007р., в будинку №3А на вулиці Набережно-Хрещатицька у м. Києві, відбулося проникнення води і пошкодження нею майна позивача.

18.03.2016р. на підтвердження факту залиття та пошкодження належного позивачу майна був складений акт, участь у складанні якого взяли: головний інженер дільниці №1 відповідача Карпенка А.М. - голова комісії, майстри технічної дільниці ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, майстер ремонтної дільниці ОСОБА_10, слюсар - сантехнік ОСОБА_11

Акт затверджений заступником начальника дільниці №1 відповідача Райдугіним Н.В. та скріплений печаткою.

Актом зафіксовано, що причиною залиття 10.03.2016р. приміщення магазину і пошкодження водою наявного у ньому майна через розрив стоянкової труби в квартирі № 44, яка розташована поверхом вище приміщення магазину, через включення системи центрального опалення будинку працівниками ПАТ "Київенерго" після завершення ремонтних робіт на зовнішній мережі. Також у акті вказано, що рамка керування системою опалення знаходиться на балансі ПАТ Київенерго .

Внаслідок залиття приміщення магазину було пошкоджене водою:

- в торговому залі №1 - підвісну стелю Armstrong на площі 34,56 м.кв. (розмокання та обвал стелі). На підлозі даного приміщення пошкоджено підлогове покриття типу ламінат на площі 53,5 м.кв. та плінтус, довжиною 31,6 мп.

- в торговому залі №2 - підвісну стелю Armstrong в кількості 6-ти плиток, площею 2,16 м. кв.; гіпсокартонну стелю, площею 1,5 м. кв. та пластикові панелі, площею 2,5 м. кв. (розмокання та обвал стелі), а також стельовий багет , довжиною 4 м. Виявлено залиття 8 світильників та витяжки. На підлозі приміщення пошкоджено підлогове покриття, типу ламінат , на площі 89,8 м. кв. та плінтус довжиною 52,3 мп. На стіні пошкоджено штукатурку на площі 4,4 м.кв.

Згідно висновку експерта № 06/04-2016 від 06.04.2016р. вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 3-А, приміщення магазину "Wine & Food", складає 60 616,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 08.04.2016р. про відшкодування у добровільному порядку розміру збитків.

Листом № 10634-1219 від 19.04.2016р. відповідач повідомив, що для підтвердження обсягів нанесених збитків його представниками до 26.04.2016р. буде проведено обстеження приміщення магазину "Wine & Food" та складено відповідний кошторис. Питання відшкодування збитків буде вирішуватися після виготовлення кошторисної документації.

На момент розгляду справи судом першої інстанції відповідач обстеження приміщення магазину "Wine & Food" із складенням кошторису не провів, збитки у розмірі 60 616,00 грн. не відшкодував.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу господарського правопорушення, за наявності яких позов про стягнення збитків підлягає задоволенню.

Проте з таким висновком суд апеляційної інстанції погодитись не може.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом, викладеним у нормі статті 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Колегією суддів встановлено, що розрив стоянкової труби відбувся у житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 3а, який згідно з рішенням Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014р. Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва та розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 50 від 29.01.2015р. Про затвердження статуту КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва перебуває на балансі відповідача.

За загальним правилом відсутність своєї вини у спричиненні збитків доказується особою, до якої пред'явлено позов.

Заперечуючи свою відповідальність за шкоду, заподіяну залиттям водою майна позивача, відповідач посилався на ту обставину, що розрив стоянкової труби стався через включення системи центрального опалення будинку працівниками ПАТ "Київенерго" після завершення ремонтних робіт на зовнішній мережі будинку.

Суд апеляційної інстанції такі доводи відповідача вважає неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідач зобов'язаний, серед іншого, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Стаття 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлює обов'язок балансоутримувача по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Зазначені обов'язки балансоутримувача передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р. (далі - Правила).

Розділом 2 зазначених Правил технічним обслуговуванням жилих будинків є комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків .

Пунктом 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006р. встановлено, що балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Твердження відповідача про те, що включення системи опалення будинку працівниками ПАТ "Київенерго" призвело до гідроудару, внаслідок чого було пошкоджено трубу, а працівники відповідача не могли та не мали можливості запобігти аварії, оскільки рама керування системою опалення знаходиться на балансі ПАТ Київенерго , відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до договору №0710002 від 30.06.2015р. про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розподіл функцій та відповідальності між виконавцем та балансоутримувачем, укладеного між ПАТ Київенерго та відповідачем передбачено, що балансоутримувач несе відповідальність за збитки, завдані в результаті неналежного утримання ним внутрішньо будинкових мереж, невиконання необхідних заходів з підготовки житлових будинків до опалювального періоду та інших покладених на нього обов'язків з утримання будинку у порядку, визначеному чинним законодавством (пункти 3.2 договору).

Згідно з додатками №3,4 до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №250003 від 01.10.2008р. Схема межі поділу теплової мережі та акту розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін межею розподілу балансової належності (відповідальності за технічний стан та експлуатацію) між ПАТ Київенерго та відповідачем є другі фланці засувок на вузлах приєднання центрального опалення в житловому будинку за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 3а, гаряче водопостачання на балансі відповідача.

На час пошкодження системи опалення і розриву стоянкової труби, внаслідок якого відбулося залиття і пошкодження водою належне позивачу майно, відповідач, як професійна особа, яка забезпечує належне утримання у технічно-справному стані будинку та його внутрішньо-будинкових систем, відповідає перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку за збитки, пов'язані з неналежним виконанням своїх обов'язків по утриманню у технічно-справному стані всіх внутрішньо-будинкових систем будинку, який знаходиться на його балансі.

Розмір завданих збитків належним чином доведений і підтверджується висновком професійного оцінювача (експертний висновок №06/04-2016 від 06.04.2016р.), за підрахунками якого втрати, які позивач має понести для відновлення свого майна, становлять 60 616,00 грн.

За таких обставин справи, судова колегія вважає доведеним наявність усього складу цивільного правопорушення для настання відповідальності у вигляді відшкодування завданих цим порушенням збитків, а позов про відшкодування завданих позивачу збитків за рахунок відповідача - обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пунктах 6.3, 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 статті 49 ГПК.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд, з урахуванням обставин даної справи , зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 22/03/16 від 22.03.2016р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3800/10 від 20.11.2008р., витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 11.03.2015р., акт приймання-передачі наданих послуг за договором №22/03/16 від 22.03.2016р., копію платіжного доручення № 248 від 05.04.2016р. на суму 6 060,00 грн.

Колегія суддів враховує, що сторони договору про надання правової допомоги мають право визначити відповідний розмір витрат на правову допомогу, однак, суд може обмежити розмір судових витрат в частині плати за послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Перевіривши співрозмірність заявлених витрат за послуги адвоката на відповідність вказаним критеріям, врахувавши ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, тривалість розгляду справи, судова колегія вважає, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову, тож адвокатські витрати у розмірі 6 060,00 грн. у складі судових витрат підлягають покладенню на відповідача.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду як таке, що прийняте з невірним тлумаченням норм матеріального права, - скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017р. у справі №910/8176/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017р. у справі №910/8176/16 - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, ЄДРПОУ 39609111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 3-А, ЄДРПОУ 21625201) 60 616 (шістдесят тисяч шістсот шістнадцять) грн. 00 коп. збитків, 6 060 (шість тисяч шістдесят) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позову, 1 515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №910/8176/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

С.Я. Дикунська