Постанова

від 27.03.2018 по справі 910/8176/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8176/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Краснова Є.В.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (Кропивна Л.В. - головуючий, судді: Смірнова Л.Г., Дикунська С.Я.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго",

про стягнення збитків в розмірі 60 616 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт" (далі - ТОВ "Форт") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (далі - Комунальне підприємство) збитків на суму 60 616 грн., та витрат за послуги адвоката на суму 6 060 грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем обов'язків по обслуговуванню нежитлових приміщень в будинку, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 3-А, де знаходиться магазин "Wine &", який належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва від 06.03.2007, в результаті чого 10.03.2016 сталася аварія (пошкодження системи центрального опалення та розрив стоякової труби), що призвело до залиття водою та пошкодження майна позивача, чим завдано останньому збитки на суму 60 616,00 грн.

На підтвердження факту залиття та пошкодження належного позивачу майна 18.03.2016 складено акт за участю головного інженера дільниці №1 відповідача ОСОБА_3, майстрів технічної дільниці: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_7, слюсаря-сантехніка ОСОБА_8, затвердженого заступником начальника дільниці №1 відповідача Райдугіним Н.В.

Актом зафіксовано, що причиною аварії є розрив стоякової труби в квартирі № 44, розташованої поверхом вище, через включення рамки керування системою центрального опалення будинку працівниками ПАТ "Київенерго" після завершення ремонтних робіт на зовнішній мережі, яка знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго".

Внаслідок залиття пошкоджено: 1) в торговому залі №1 - підвісну стелю "Armstrong", площею 34,56 м 2 (розмокання та обвал стелі), - підлогове покриття типу "ламінат", площею 53,5 м 2 та плінтус, довжиною 31,6 мп; 2) у торговому залі №2 - підвісну стелю "Armstrong" у кількості 6-ти плиток, площею 2,16 м 2 ; гіпсокартонну стелю, площею 1,5 м 2 та пластикові панелі, площею 2,5 м 2 (розмокання та обвал стелі), а також стельовий багет, довжиною 4 м. Виявлено залиття 8-ми світильників та витяжки. На підлозі приміщення пошкоджено підлогове покриття, типу "ламінат", площею 89,8 м 2 та плінтус, довжиною 52,3 мп. На стіні пошкоджено штукатурку на площі 4,4 м 2 .

Згідно висновку експерта від 06.04.2016 № 06/04-2016 вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень складає 60 616,00 грн.

08.04.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків у позасудовому порядку.

Листом від 19.04.2016 №10634-1219 відповідач повідомив, що для підтвердження обсягів нанесених збитків його представниками до 26.04.2016 буде проведено обстеження приміщення магазину "Wine &" та складено відповідний кошторис. Питання відшкодування збитків буде вирішуватися після виготовлення кошторисної документації.

На момент розгляду справи судом першої інстанції відповідач обстеження приміщення магазину "Wine &" із складенням кошторису не провів, збитки у розмірі 60 616 грн. не відшкодував, що і стало предметом розгляду даної справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 (суддя Пінчук В.І.) в задоволені позову відмовлено.

Судовий акт місцевого суду обґрунтовано положеннями частини 1 статті 1166, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також статей 33, 41 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017)), з урахуванням яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову через відсутність договірних відносин між сторонами спору з обслуговування нежитлового фонду, який був пошкоджений та відсутністю доступу відповідача до приміщень позивача, що виключає вину комунального підприємства у вирішенні питання про нарахування та стягнення збитків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постанова апеляційного суду мотивована положеннями частин 1, 2 статті 22, статті 1166 ЦК, статтею 1, частиною 2 статті 21, статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", розділу 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005 №76 (далі - Правила утримання № 76), пункту 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45 (далі - Правила користування № 45), а також частини 1 статті 44, частини 5 статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), зважаючи на які апеляційний суд дійшов висновку про доведеність позивачем складу цивільного правопорушення для настання відповідальності шляхом відшкодування відповідачем збитків, завданих позивачу, та розміру заявленої вартості судових витрат на послуги адвоката з підстав співрозмірності витрат ступеню складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг і тривалості розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Комунальне підприємство просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 скасувати повністю, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень статей 36, 39, 43 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), наголошуючи, що апеляційним судом: 1) не в повній мірі з'ясовано обставини, щодо відсутності договірних відносин між сторонами спору, якими б передбачався обов'язок балансоутримувача здійснювати регламенті роботи по перевірці внутрішніх комунікацій нежитлових приміщень в будинку, що виключає вину та відповідальність комунального підприємства за завдані збитки; 2) винесено акт, який ґрунтується на неналежних доказах, а саме: діаграмах робочого тиску в трубопроводах, які не містять ані дат, ані часу та є неінформативними в контексті з'ясування причинно-наслідкового зв'язку між аварією та виною відповідача в її виникненні; 3) не досліджувалися належним чином питання втручання власника приміщення в систему централізованого теплопостачання будинку і якщо так, то чи могли такі дії спричинити аварію (розрив труби).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу позивач і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відповідача не подавали.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційної інстанції про те, що будинок, де сталася аварія, знаходиться на балансі відповідача згідно з рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 "Про затвердження статуту КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва".

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що балансоутримувачем будинку за вказаною адресою є саме відповідач.

Наразі, відповідно до положень частини 3 статті 1 частини 2 статті 21 та статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. При цьому, серед іншого, має забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством, а також забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Згідно з пунктом 12 Правил користування № 45 встановлено, що балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.

За приписами статей 22, 1166 ЦК особа, якій завдано збитки у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за вказаних обставин діє презумпція вини особи, до якої пред'явлений позов.

В якості доводів на спростування висновків про вину комунального підприємства, відповідач зазначив, що дії з включення системи опалення будинку працівниками ПАТ "Київенерго" призвели до гідроудару, пошкодження труби та власне аварії, а не дії працівників відповідача, які не мають можливості запобігти аварії, оскільки рама керування системою опалення знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго" .

Проаналізувавши вказане в контексті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції, з чим погоджується й колегія суддів, дійшов висновку, що такі доводи відповідача спростовуються наступним.

Договором від 30.06.2015 № 0710002 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розподіл функцій та відповідальності між виконавцем та балансоутримувачем, укладеного між ПАТ "Київенерго" та комунальним підприємством передбачено, що балансоутримувач несе відповідальність за збитки, завдані в результаті неналежного утримання ним внутрішньо будинкових мереж, невиконання необхідних заходів з підготовки житлових будинків до опалювального періоду та інших покладених на нього обов'язків з утримання будинку у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.2. договору).

Згідно з додатками №№ 3, 4 до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 № 250003 "Схема межі поділу теплової мережі" та "акта розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін" межею розподілу балансової належності (відповідальності за технічний стан та експлуатацію) між ПАТ "Київенерго" та відповідачем є другі фланці засувок на вузлах приєднання центрального опалення в житловому будинку за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 3-А, гаряче водопостачання на балансі відповідача.

На час пошкодження системи опалення та розриву стоякової труби, внаслідок якого відбулося залиття та пошкодження водою належне позивачу майно, відповідач, як професійна особа, яка забезпечує належне утримання у технічно-справному стані будинку та його внутрішньо-будинкових систем, відповідає перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку за збитки, пов'язані з неналежним виконанням своїх обов'язків по утриманню у технічно-справному стані всіх внутрішньо-будинкових систем будинку, який знаходиться на його балансі.

Розмір завданих збитків належним чином доведений та підтверджується висновком професійного оцінювача (експертний висновок від 06.04.2016 №06/04-2016), за підрахунками якого втрати, які позивач має понести для відновлення свого майна, становлять 60 616 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позивачем підстав для стягнення збитків.

Окрім того, позивач просив стягнути витрати на послуги адвоката в розмірі на суму 6 060 грн.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

За змістом частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) можливе покладення на сторони у справі в якості судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання саме послуг адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат сторони на послуги адвоката, з чим також погоджується колегія суддів, зважаючи на підтвердження правової допомоги відповідним договором від 22.03.2016 № 22/03/16, актом приймання-передачі наданих послуг за договором від 22.03.2016 № 22/03/16 та копією платіжного доручення від 05.04.2016 № 248 на суму 6 060 грн. При цьому, повноваження адвоката підтверджено копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.11.2008 № 3800/10 та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 11.03.2015.

Отже, вимоги про стягнення вартості адвокатських послуг також заявлені правомірно і підстави для скасування постанови в цій частині відсутні.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

З приводу доводів відповідача про відсутність договірних відносин між сторонами спору, що виключає обов'язок комунального підприємства відшкодовувати збитки, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, зважаючи на таке.

Судом апеляційної інстанції достеменно встановлено, що вказаний житловий будинок, включаючи нежитлове приміщення передано відповідачу на баланс на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.01.2015 № 50, що зобов'язує комунальне підприємство вчасно здійснювати заходи з належного обслуговуванню нежитлових приміщень в будинку та їх комунікацій, враховуючи приписи цивільного законодавства.

Позадоговірні (деліктні) правовідносини, що виникли між ТОВ "Форт" та Комунальним підприємством, не виключають обов'язок відповідача довести відсутність вини у вказаному цивільному правопорушенні, зважаючи на вимоги статті 1166 ЦК.

З цих же підстав спростовуються доводи скаржника про можливе втручання власника приміщення в систему централізованого теплопостачання будинку , що могло спричинити аварію (розрив труби) та неналежні докази, покладені в основу оскаржуваної постанови.

Отже, наведене свідчить про правильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції щодо стягнення збитків у розмірі 60 616 грн. та витрат за послуги адвоката в розмірі 6 060 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 (ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017) покладається на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" залишити без задоволення.

Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 910/8176/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

Є.В. Краснов