Ухвала

від 27.09.2017 по справі 734/2092/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 734/2092/15-ц Провадження № 22-ц/795/1650/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Анохін А. М. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М., суддів:Бечка Є.М., Шарапової О.Л., при секретарі:Герасименко Ю.О. за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, його представника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду від 25 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування,

треті особи: ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І.

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду від 25 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5, а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково; визнано особистою приватною власністю ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1.; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_5 та за ОСОБА_7 право власності за кожним на 1\2 частину:

- будівлі кафетерію, площею 652,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,0415 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлової будівлі з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3;

- земельної ділянки для обслуговування магазину, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,0681 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3;

- нежитлової будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;

- земельної ділянки для обслуговування магазину, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0,0350 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4;

- комплексу нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5;

- земельної ділянки для комерційного користування, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0,5051 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5; - житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_6;

- земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6;

- житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7;

- 11/25 частки житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_8;

- автомобіль Citroen Berlingo , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1;

- автомобіль Volkswagen LT-46 , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2; зобов'язання за кредитним договором № К4308399 від 06 квітня 2012 року укладений між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_7 визнано спільними, а сторін солідарними боржниками; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про поділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7 відмовлено; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання недійсним договору-дарування засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І. від 26.11.2014, квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 відмовлено.

Додатковим рішенням Козелецького районного суду від 06 червня 2017 року вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні вимог ОСОБА_7 відмовити. Посилається на те, що суд не допитав заявлених нею свідків, не звернув увагу на докази, якими вона обгрунтовувала позовні вимоги, наполягаючи на тому, що майно, придбане за час шлюбу з відповідачем, було придбане за її особисті кошти, зокрема, магазин в АДРЕСА_7, 1\2 частину будинку в АДРЕСА_8 та земельну ділянку за цією ж адресою, магазин в АДРЕСА_4, дві земельні ділянки в с. Новики та с.Опеньки, приміщення гаражів по АДРЕСА_5. Стверджує, що за її власні кошти також була здійснена добудова, реконструкція будівлі кафетерію, а отриманий відповідачем кредит в ПАТ „Дельта Банк" він використав не в інтересах сім'ї.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить змінити рішення суду лише в частині вирішення позовних вимог про визнання квартири АДРЕСА_1 особистою власністю ОСОБА_5, визнавши за ним право власності на 1\2 частину цієї квартири. Наполягає на тому, що зазначена квартира є спільним сумісним майном подружжя, придбана вона в період шлюбу, за спільні кошти, в тому числі і запозичені, в цей період він займався підприємницькою діяльністю, мав дохід.

В письмових запереченнях ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5, вважаючи її доводи необгрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне майно є спільним сумісним майном подружжя, крім квартири АДРЕСА_1, яка є особистою власністю ОСОБА_5, частки сторін є рівними; боргові зобов'язання по отриманому кредиту 06.04.2012 року в ПАТ „Дельта Банк" є спільними.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 липня 2003 року по 07 жовтня 2014 року.

Сторонами не заперечується, що під час перебування у шлюбі ними були придбані:

- будівля кафетерію в АДРЕСА_2;

- земельна ділянка площею 0,0415 га в АДРЕСА_2;

- нежитлова будівля з надвірними спорудами по АДРЕСА_3;

- земельна ділянка для обслуговування магазину, площею 0,0681 га, в АДРЕСА_3;

- нежитлова будівля магазину, АДРЕСА_4;

- земельна ділянка площею 0,0350 га в АДРЕСА_4;

- комплекс нежитлових будівель в АДРЕСА_5;

- земельна ділянка площею 0,5051 га, АДРЕСА_5;

- житловий будинок в АДРЕСА_6;

- земельна ділянка в АДРЕСА_6;

- житловий будинок в АДРЕСА_7;

- 11/25 частки житлового будинок в в АДРЕСА_8;

- квартира АДРЕСА_1.

- автомобіль Citroen Berlingo , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1;

- автомобіль Volkswagen LT-46 , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_2;

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що квартира АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_5, оскільки була придбана за кошти, що їй належали до шлюбу, що підтверджується матеріалами справи (а.с.222-234 том 1, а.с.142-149 том 2), яким суд дав належну оцінку.

Твердження ОСОБА_7 про те, що спірна квартира була придбана за кредитні кошти, отримані за кредитним договором з ВАТ „Укргазбанк" від 01.06.2006 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки цільове використання кредитних коштів не підтверджено жодним належним доказом, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що інше спірне майно, крім квартири АДРЕСА_1, придбане в період шлюбу сторін за спільні сумісні кошти.

З інформації, наданої Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі вбачається, що ОСОБА_7 був зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності 30.06.2004 року, подавав звіти про обсяг виручки, тобто мав дохід.

ОСОБА_5 не надано жодного належного доказу, який би однозначно стверджував, що спірне майно, про визнання права власності на яке нею заявлено позов, було придбано лише за її особисті кошти, хоча і в період шлюбу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного і обгрунтованого висновку, що майно, набуте сторонами в шлюбі, крім квартири АДРЕСА_1, є спільним сумісним майном подружжя.

Враховуючи викладені обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, а також оцінюючи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, апеляційний суд вважає законними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції по суті заявлених сторонами позовних вимог.

Таким чином, справа судом першої інстанції розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: