Рішення

від 26.09.2017 по справі 449/833/16-ц

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/833/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

головуючого: судді Борняк Р.О.,

секретаря: Баран П.Д.,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 організації ОСОБА_5 асоціації депутатів першого демократичного скликання ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 організації ОСОБА_5 асоціації депутатів першого демократичного скликання , про спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправдивою поширену відповідачами інформацію, та зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 організацію ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання опублікувати у газеті ОСОБА_5 вісті спростування інформації, яка була опублікована у вказаній газеті, зобов'язати ОСОБА_4 організацію ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання забезпечити позивачу право на відповідь, шляхом опублікування в Газеті ОСОБА_5 вісті його позиції щодо поширеної ОСОБА_2 інформації та обставин порушення його прав на недоторканність сімейного життя та на повагу до честі та гідності, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 організації ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання у користь позивача відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. солідарно та судові витрати у справі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом квітня - травня 2016 р. у газеті ОСОБА_5 вісті було опубліковано низку статей автором - ОСОБА_2 (лікар-терапевт ОСОБА_5), а саме: від 21.04.2016 р. випуск № 19 (96), від 28.04.2016 р. випуск № 20 (97) та випуск від 05.05.2016 р. № 21 (98). У вказаних статтях авторка ОСОБА_2 поширила неправдиву інформацію про обставини звернення покійної матері ОСОБА_8 до ОСОБА_5 районної лікарні в січні 2015 р., але і грубо порушила свій професійний обов'язок щодо нерозголошення лікарської таємниці. Такими діями ОСОБА_2 вчинила посягання на честь та гідність позивача, чим завдала йому моральної шкоди. Після виходу зазначених статей він знаходиться у стані постійного морального дискомфорту, вимушений постійно виправдовуватись перед своїми друзями та знайомими, давати пояснення щодо викладених у статтях відомостей, наголошувати, що такі є перекручені та не відповідають дійсності. Окреслені обставини також вплинули на його виробничі відносини, адже він перманентно перебуває у стані стресу та надмірних хвилювань, зумовлених втручанням у його особисте і сімейне життя. ОСОБА_2 намагалась знеособити персональні дані жінки Л . та унеможливити ідентифікацію її імені та прізвища, про що свідчить використання неповного імені жінки, а лише позначення імені однією літерою Л , все ж інформація, яка розміщена в усіх статтях, у їх сукупності на думку позивача дає підстави чітко твердити про те, що жінкою Л., історію якої у своїй статті описує автор ОСОБА_2, є його покійна мати - ОСОБА_8.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявлений у справі цивільний позов заперечила, зазначивши що працює у лікарні тривалий період часу, біля 40 років, була знайома з ОСОБА_8, неодноразово надавала їй медичну допомогу. Після смерті останної та виходу телепередачі на каналі ZIK змушена була відреагувати. Майже вся інформація яка викладена в її статтях в Газеті ОСОБА_5 вісті вже було оприлюднена в телепередачі на каналі ZIK . У своїх статтях виражала свою суб'єктивну точку зору, можливо і емоційно. Вважає, що жодним чином не порушила лікарську таємницю, не образила і не мала на меті образити родичів померлої. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив обгрунтування відповідача щодо невизнання заявленого позову, зазначивши на відсутність доказів щодо факту заподіяння моральної шкоди та обгрунтування розміру такої.

Будучи допитанм в судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_4 організації ОСОБА_5 асоціації депутатів першого демократичного скликання ОСОБА_6 зазначив, являється керівником такої організації та така видає газету ОСОБА_5 вісті . Дописувачами газети являються громадяни м. Бібрка, також публікується інформація ОСОБА_5 міської ради.

Головним редактором газети являється ОСОБА_9, відповідальним за випуск є ОСОБА_10 Газета видається тиражем в 200 примірників. Заявлений ОСОБА_4 організації позов заперечує, вважає такий безпідставним.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін виникає спір. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно свідоцтва про смерть, встановлено, що ОСОБА_11 помер 18 липня 1992 року.

Позивач просить визнати неправдивою та зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 організацію ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання (ідентифікаційний код 33276562) опублікувати у газеті ОСОБА_5 вісті (свідоцтво серія ЛВ № 807/60) спростувати таку інформацію, яка була опублікована у вказаній газеті, а саме: у випуску № 19 (96) від 21.04.2016 р.: Так і померла - без родинної опіки, як і просила: Ці слова одинокої матері можуть свідчити про те, яким було її життя в похилому віці - одиноким, без родинного затишку і тепла, без синівської любові і співчуття, відданою на милосердя державного соціального захисту населення… А чи платимо, чи доплачуємо хоч половину з того, що заробляємо, доглядаючи закордонних старців, до мізерної зарплати наших соціальних працівників, які зрештою не зобов'язані опікувати таких одиноких , як пані Л.? ; у випуск № 20 (97) від 28.04.2016 р.: На жаль, родичі покійної, а за ними й адвокат, телекореспонденти схильні не лише звинувачувати персонально, але й узагальнювати: медики нефахові, безсердечні, одним словом - злочинці за визначенням ; у випуску № 21 (98) 05.05.2016 р.: А витрачені на тризни адвокатів, телевізійників кошти чи не краще було спрямувати на адресну допомогу потребуючим, таким же одиноким , покинутим… ; у випуску № 21 (98) 05.05.2016 р.: Можна зрозуміти й адвокатів - це їхня робота. І вони працюють, працюють так, як хоче і оплачує замовник. Журналісти очевидно, - теж… .

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначив приймав активну участь в діяльності газети до 2009 року, а з цього часу редакційну політику не здійснює. Як йому відомо, А ОСОБА_9 на даний час знаходиться за кордоном та був редактором та видавцем газети в 2005-2009 роках. Хто на даний час здійснює редакційну політику та хто фінансує газету йому не відомо. Обізнаний про статті ОСОБА_2, нічого образливого в таких статтях не бачить, на його думку є прямий зв'язок між телепередачею та статтями.

Згідно свідоцтва про народження серії v-УР №0638054, встановлено, що ОСОБА_7 є рідним сином ОСОБА_8.

Згідно копії договору про соціальне обслуговування одинокого, заяви ОСОБА_8 про прийняття на соціальне обслуговування, наказу №63 від 04.04.2012 року, ОСОБА_8 за її заявою прийнято в територіальний центр на обслуговуванняу відділенні соціальної допомоги вдома.

Відповідно до копій електронних квитків та посадових талонів, копії конвертів та копії документів з банку, підтверджено доводи представника позивача про те що він спілкувався з матір'ю ОСОБА_8 переказував їй кошти, провідував.

З медичної карти від 09.03.2011 року встановлено, що ОСОБА_8 мала право на отримання медичної допомоги в рамках системи NHS.

Відповідно до листа Медичного центру до ОСОБА_8 від 11.04.2011 р, встановлено, що ОСОБА_8 проходила медичне обстеження і медичний центр пропонував їй пройти аналогічне обстеження через три місяці.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її пердставник визнали, що жінка Л. , про яку йдеться у статтях автора ОСОБА_2 є померла ОСОБА_8, таке підтверджується чіткими фактичними даними, які були наведені ОСОБА_2 у своїх статтях, зокрема вік - 76 років, наявність трьох синів, обставинами звернення за медичною допомогою 8 січня 2015 р. до ОСОБА_5, встановленим діагнозом, та іншим.

Відповідно до копії нотаріально завіреної заяви ОСОБА_12 від 24.10.2016 року, слідує що ОСОБА_12 протягом багатьох років знала сім'ю ОСОБА_8, стверджує, що ОСОБА_8 була добре забезпечена синами з Лондона, не була самотньою, її навідували сини, друзі.

Згідно досліджених в судовому засіданні випуски газети ОСОБА_5 вісті від 21.04.2016 р. випуск № 19 (96), від 28.04.2016 р. випуск № 20 (97) та випуск від 05.05.2016 р. № 21 (98), автора - ОСОБА_2 (лікара-терапевта ОСОБА_5) та запису сюжету телеперадачі «Лікарські таємниці: на які кошти живе ОСОБА_5 районна лікарня?» від 23.03.2016 року встановлено відповідність тверджень представника позивача, щодо порушення ОСОБА_2 свого професійного обов'язку щодо нерозголошення лікарської таємниці. Таке слідує слідує з гарантій передбачених Конституцією України

Згідно ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 286 ЦК України, фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2, що вжиті нею висловлювання містять оціночні судження, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, ОСОБА_2, протиправно поширила без будь якої на те згоди чи дозволу родичів померлої ОСОБА_8, конфеденційну інформацію, яка стала їй відома як лікарю, що надавав медичну допомогу ОСОБА_8 Поширення такої інформації відбулося шляхом поблікації ряду статтей в Газеті ОСОБА_5 вісті , за авторством ОСОБА_2, дві з яких були підписані відповідачем з зазначенням її посади лікар-терапевт ОСОБА_5 лікарні Заначене право на поширення такої інформації не виникає і у разі висвітлення її в інших засобах масової інформації.

Відповідно до витягу з Держаного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агенств як суб'єктів інформаційної діяльності засновником газети ОСОБА_5 вісті являється ОСОБА_4 організація ОСОБА_5 асоціації депутатів першого демократичного скликання

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні), забороняється використання друкованих засобів масової інформації для втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до абзац 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку .

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно з положень п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 р. № 4, на осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 р. № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки, згідно зі статтею 21 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 р. № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до ст. 119 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яки¬ми неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обо¬в'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення

За змістом статей 23,1167,1168 ЦК та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода від¬шкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосеред¬ньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт порушених прав позивача, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в повній мірі задоволити в частині визнання неправдивою та зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 організацію ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання опублікувати у газеті ОСОБА_5 вісті спростування інформації, у стягненні моральної шкоди суд, оцінивши доводи сторін та надані докази, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме в сумі 100 000 грн, оскільки зазначена сума буде відповідоною сатисфакціює відшкодування заподіяної моральної шкоди.

За правилами ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 84,88, 209, 223-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати неправдивою та зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 організацію ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання (ідентифікаційний код 33276562) опублікувати у газеті ОСОБА_5 вісті (свідоцтво серія ЛВ № 807/60) спростувати таку інформацію, яка була опублікована у вказаній газеті, а саме:

Випуск № 19 (96) від 21.04.2016 р.: Так і померла - без родинної опіки, як і просила: Ці слова одинокої матері можуть свідчити про те, яким було її життя в похилому віці - одиноким, без родинного затишку і тепла, без синівської любові і співчуття, відданою на милосердя державного соціального захисту населення… А чи платимо, чи доплачуємо хоч половину з того, що заробляємо, доглядаючи закордонних старців, до мізерної зарплати наших соціальних працівників, які зрештою не зобов'язані опікувати таких одиноких , як пані Л.? ;

Випуск № 20 (97) від 28.04.2016 р.: На жаль, родичі покійної, а за ними й адвокат, телекореспонденти схильні не лише звинувачувати персонально, але й узагальнювати: медики нефахові, безсердечні, одним словом - злочинці за визначенням ;

Випуск № 21 (98) 05.05.2016 р.: А витрачені на тризни адвокатів, телевізійників кошти чи не краще було спрямувати на адресну допомогу потребуючим, таким же одиноким , покинутим… ;

Випуск № 21 (98) 05.05.2016 р.: Можна зрозуміти й адвокатів - це їхня робота. І вони працюють, працюють так, як хоче і оплачує замовник. Журналісти очевидно, - теж… .

Зобов'язати ОСОБА_4 організацію ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання (ідентифікаційний код 33276562) забезпечити ОСОБА_7 право на відповідь, шляхом опублікування в Газеті ОСОБА_5 вісті його позиції щодо поширеної ОСОБА_2 інформації та обставин порушення ОСОБА_7 прав на недоторканність сімейного життя та на повагу до честі та гідності.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 організації ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання (ідентифікаційний код 33276562) у користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) солідарно.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_7 судові витрати у справі в сумі 1025.60 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 організації ОСОБА_5 асоціація депутатів першого демократичного скликання в користь ОСОБА_7 та судові витрати у справі в сумі 1025.60 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області.

Суддя ОСОБА_13