Ухвала

від 28.09.2017 по справі 817/525/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"28" вересня 2017 р. Справа № 817/525/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

представника позивача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2017 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" (далі - ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 11.04.2017 № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 209356,25 грн. та від 11.04.2017 № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 232 618,75 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми "Р" від 11.04.2017 № НОМЕР_1 про збільшення ОСОБА_4 акціонерному товариству "Рівнеавтошляхбуд" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 209 356,25 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми "Р" від 11.04.2017 № НОМЕР_2 про збільшення ОСОБА_4 акціонерному товариству "Рівнеавтошляхбуд" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 232 618,75 грн.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 6 629,63 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Рівненській області у період з 15.03.2017 по 21.03.2017, на підставі наказу від 15.03.2017 № 220 та направлення від 15.03.2017 № 262/17-00-14-01, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" (код ЄДРПОУ 31435931) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Реалбуд-М» (код ЄДРПОУ 38116600) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за наслідками якої складено акт від 28.03.2017 №143/17-00-14-03/31435931 (т.1 - а.а.с.16-37).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

1) п.44.1 - п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.5, 21 П(С)БО 15 «Дохід» , п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання» , ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №3996-ХІV (далі - Закон № 3996-ХІV), п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), в результаті чого ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" занижено податку на прибуток за 2016 рік в сумі 167 485,00 грн.;

2) пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд":

- завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за червень 2016 року на суму 65 815,07 грн., за липень 2016 року на суму 42 034,57 грн., за серпень 2016 року на суму 60 280,15 грн.;

- занижено податку на додану вартість за вересень 2016 року в сумі 173 854,00 грн., та за грудень 2016 року в сумі 12 241,00 грн.

На підставі акта перевірки від 28.03.2017 № 143/17-00-14-03/31435931 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 11.04.2017 №0002271401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 209 356,25 грн. (167 485,00 грн. - за основним платежем, 41 871,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 11.04.2017 № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 232 618,75 грн. (186 095,00 грн. - за основним платежем, 46 523,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 - а.а.с.38-39).

Вважаючи такі рішення податкового органу протиправними, ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" звернулося до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" зареєстроване як юридична особа 29.03.2001, перебуває на обліку, як платник податків в органі доходів і зборів з 29.11.2011 за № 29-21/9013. У перевіряємому періоді був платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом від 15.12.2011 № 200014135. Основними видами економічної діяльності товариства наразі є 42.11 - будівництво доріг і автострад (т.2 - а.а.с.116-118). Має ліцензію на виконання будівельних робіт серії АЕ № 525490, яка видана Державною будівельною інспекцією України 15.01.2015 (т.1 - а.с.54).

У перевіреному періоді ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" було здійснено господарські операції з ТОВ «Реалбуд-М» щодо придбання мінерального порошку активованого, за наслідками яких позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит.

Так, впродовж червня-вересня 2016 року на виконання договору поставки від 26.05.2016 №26/05-2016 ТОВ «Реалбуд-М» було поставлено ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" порошок мінеральний активований згідно з видатковими накладними: від 10.06.2016 №104 на суму 37510,14грн. (у т.ч. ПДВ 6251,69грн.); від 15.06.2016 №113 на суму 37180,14грн. (у т.ч. ПДВ 6196,69грн.); від 21.06.2016 №122 на суму 36036,13грн. (у т.ч. ПДВ 6006,02грн.); від 21.06.2016 №123 на суму 38060,14грн. (у т.ч. ПДВ 6343,36грн.); від 24.06.2016 №136 на суму 34848,13грн. (у т.ч. ПДВ 5808,02грн.); від 25.06.2016 №138 на суму 37642,14грн. (у т.ч. ПДВ 6273,69грн.); від 25.06.2016 №139 на суму 39358,14грн. (у т.ч. ПДВ 6559,69грн.); від 28.06.2016 №192 на суму 37158,13грн. (у т.ч. ПДВ 6193,02грн.); від 29.06.2016 №193 на суму 37620,13грн. (у т.ч. ПДВ 6270,02грн.); від 29.06.2016 №164 на суму 30426,11грн. (у т.ч. ПДВ 5071,02грн.); від 30.06.2016 №174 на суму 29051,10грн. (у т.ч. ПДВ 4841,85грн.); від 03.07.2016 №190 на суму 33000,12грн. (у т.ч. ПДВ 5500,02грн.); від 05.07.2016 №199 на суму 37356,13грн. (у т.ч. ПДВ 6226,02грн.); від 25.07.2016 №311 на суму 19458,86грн. (у т.ч. ПДВ 3243,14грн.); від 25.07.2016 №309 на суму 38565,72грн. (у т.ч. ПДВ 6427,62грн.); від 25.07.2016 №240 на суму 37839,72грн. (у т.ч. ПДВ 6306,62грн.); від 26.07.2016 №284 на суму 11605,04грн. (у т.ч. ПДВ 1934,17грн.); від 26.07.2016 №310 на суму 35397,74грн. (у т.ч. ПДВ 5899,62грн.); від 30.07.2016 №312 на суму 38984,14грн. (у т.ч. ПДВ 6497,36грн.); від 03.08.2016 №322 на суму 40436,15грн. (у т.ч. ПДВ 6739,36грн.); від 04.08.2016 №348 на суму 35739,13грн. (у т.ч. ПДВ 5956,52грн.); від 09.08.2016 №352 на суму 34506,74грн. (у т.ч. ПДВ 5751,12грн.); від 11.08.2016 №372 на суму 32340,12грн. (у т.ч. ПДВ 5390,02грн.); від 13.08.2016 №431 на суму 30140,11грн. (у т.ч. ПДВ 5023,35грн.); від 15.08.2016 №395 на суму 33528,12грн. (у т.ч. ПДВ 5588,02грн.); від 16.08.2016 №432 на суму 28820,10грн. (у т.ч. ПДВ 4803,35грн.); від 21.08.2016 №433 на суму 29040,11грн. (у т.ч. ПДВ 4840,02грн.); від 21.08.2016 №429 на суму 32208,12грн. (у т.ч. ПДВ 5368,02грн.); від 21.08.2016 №410 на суму 32978,12грн. (у т.ч. ПДВ 5496,35грн.); від 25.08.2016 №443 на суму 31944,12грн. (у т.ч. ПДВ 5324,02грн.); від 08.09.2016 №497 на суму 34342,13грн. (у т.ч. ПДВ 5723,69грн.); від 15.09.2016 №520 на суму 38786,14грн. (у т.ч. ПДВ 6464,36грн.); від 18.09.2016 №536 на суму 34661,12грн. (у т.ч. ПДВ 5776,85грн.) (т.1 - а.а.с.55-88).

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Реалбуд-М» для ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" було виписано податкові накладні: від 10.06.2016 №18 на суму 37510,14грн. (у т.ч. ПДВ 6251,61грн.); від 15.06.2016 №30 на суму 37180,14грн. (у т.ч. ПДВ 6196,69грн.); від 21.06.2016 №36 на суму 36036,13грн. (у т.ч. ПДВ 6006,02грн.); від 21.06.2016 №38 на суму 38060,14грн. (у т.ч. ПДВ 6343,36грн.); від 24.06.2016 №39 на суму 34848,13грн. (у т.ч. ПДВ 5808,02грн.); від 25.06.2016 №42 на суму 37642,14грн. (у т.ч. ПДВ 6273,69грн.); від 25.06.2016 №43 на суму 39358,14грн. (у т.ч. ПДВ 6559,69грн.); від 28.06.2016 №47 на суму 37158,13грн. (у т.ч. ПДВ 6193,02грн.); від 29.06.2016 №48 на суму 37620,13грн. (у т.ч. ПДВ 6270,02грн.); від 29.06.2016 №51 на суму 30426,11грн. (у т.ч. ПДВ 5071,02грн.); від 30.06.2016 №49 на суму 29051,10грн. (у т.ч. ПДВ 4841,85грн.); від 03.07.2016 №5 на суму 33000,12грн. (у т.ч. ПДВ 5500,02грн.); від 05.07.2016 №10 на суму 37356,13грн. (у т.ч. ПДВ 6226,02грн.); від 25.07.2016 №43 на суму 19458,86грн. (у т.ч. ПДВ 3243,14грн.); від 25.07.2016 №60 на суму 38565,72грн. (у т.ч. ПДВ 6427,62грн.); від 25.07.2016 №59 на суму 37839,72грн. (у т.ч. ПДВ 6306,62грн.); від 26.07.2016 №44 на суму 11605,04грн. (у т.ч. ПДВ 1934,17грн.); від 26.07.2016 №61 на суму 35397,74грн. (у т.ч. ПДВ 5899,62грн.); від 30.07.2016 №46 на суму 38984,14грн. (у т.ч. ПДВ 6497,36грн.); від 03.08.2016 №8 на суму 40436,15грн. (у т.ч. ПДВ 6739,36грн.); від 04.08.2016 №7 на суму 35739,13грн. (у т.ч. ПДВ 5956,52грн.); від 09.08.2016 №13 на суму 34506,74грн. (у т.ч. ПДВ 5751,12грн.); від 11.08.2016 №23 на суму 32340,12грн. (у т.ч. ПДВ 5390,02грн.); від 13.08.2016 №21 на суму 30140,11грн. (у т.ч. ПДВ 5023,35грн.); від 15.08.2016 №33 на суму 33528,12грн. (у т.ч. ПДВ 5588,02грн.); від 16.08.2016 №34 на суму 28820,10грн. (у т.ч. ПДВ 4803,35грн.); від 21.08.2016 №61 на суму 29040,11грн. (у т.ч. ПДВ 4840,02грн.); від 21.08.2016 №63 на суму 32208,12грн. (у т.ч. ПДВ 5368,02грн.); від 21.08.2016 №62 на суму 32978,12грн. (у т.ч. ПДВ 5496,35грн.); від 25.08.2016 №64 на суму 31944,12грн. (у т.ч. ПДВ 5324,02грн.); від 08.09.2016 №9 на суму 34342,13грн. (у т.ч. ПДВ 5723,69грн.); від 15.09.2016 №35 на суму 38786,14грн. (у т.ч. ПДВ 6464,36грн.); від 18.09.2016 №39 на суму 34661,12грн. (у т.ч. ПДВ 5776,85грн.), які включені до Єдиного реєстру податкових накладних, відображені в акті перевірки від 28.03.2017 №143/17-00-14-03/31435931 на аркушах 7-8 та не заперечуються відповідачем (т.1 - а.а.с.22-23).

Транспортування мінерального порошку активованого до с.Обарів Рівненського району Рівненської області проводилося автотранспортом як постачальника - ТОВ «Реалбуд-М» , так і покупця - ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд", до пункту розвантаження в селі Обарів Рівненського району Рівненської області, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними: від 10.06.2016 №Р104; від 15.06.2016 №Р103; від 21.06.2016 №Р113; від 21.06.2016 №Р123; від 24.06.2016 №Р136; від 25.06.2016 №Р138; від 25.06.2016 №Р139; від 28.06.2016 №Р192; від 29.06.2016 №Р193; від 29.06.2016 №Р164; від 30.06.2016 №Р174; від 03.07.2016 №Р190; від 05.07.2016 №Р199; від 25.07.2016 №Р311; від 25.07.2016 №Р309; від 25.07.2016 №Р240; від 26.07.2016 №Р284; від 26.07.2016 №Р310; від 30.07.2016 №Р312; від 03.08.2016 №Р322; від 04.08.2016 №Р348; від 09.08.2016 №Р352; від 11.08.2016 №Р372; від 13.08.2016 №Р431; від 15.08.2016 №Р395; від 16.08.2016 №Р432; від 21.08.2016 №Р433; від 21.08.2016 №Р429; від 21.08.2016 №Р410; від 25.08.2016 №Р443; від 08.09.2016 №Р497; від 15.09.2016 №Р520; від 18.09.2016 №Р536 (т.1 - а.а.с.89-121).

Оплата за мінеральний порошок була здійснена ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" в повному обсязі на загальну суму 1116568,23грн., про що свідчать платіжні доручення: від 15.06.2016 №906 на суму 37510,14грн.; від 21.06.2016 №932 на суму 36036,13грн.; від 29.06.2016 №1001 на суму 187088,69грн.; від 11.07.2016 №1096 на суму 204490,59грн.; від 11.08.2016 №1353 на суму 292654,37грн.; від 23.08.2016 №1468 на суму 219054,00грн.; від 28.09.2016 №1752 на суму 66286,25грн.; від 08.12.2016 №2385 на суму 73448,06грн. (т.1 - а.а.с.122-129).

Придбаний у ТОВ «Реалбуд-М» товар було кваліфіковано позивачем як сировина і матеріли та відображено в бухгалтерському обліку на рахунках №631 та №201. Фактичне їх оприбуткування та використання у господарській діяльності позивача підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №631 за 2016 рік за договором поставки від 26.05.2016 №26/05-2016 (т.1 - а.а.с.130-132).

Відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліках операцій з придбання у ТОВ «Реалбуд-М» у 2016 році товару «мінеральний порошок активований» на загальну суму 1116568,53грн. (у т.ч. ПДВ 186095,00грн.) відповідачем не заперечується, у суду не виникає сумнівів щодо достовірності таких обставин, а відтак, в силу вимог ч.3 ст.72 КАС України, вони не потребують доказуванню.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, мінеральний порошок активований, що був придбаний ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" у ТОВ «Реалбуд-М» в наступному був використаний позивачем для виробництва асфальтобетону на власному асфальтобетонному заводі, який розташований в с.Городок (ст.Обарів) Рівненського району Рівненської області на земельній ділянці, з кадастровим номером 5624683300:07:033:0545, та згідно з державним актом від 26.12.2012 серії ЯМ №177422 належить ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" на праві власності (т.1 - а.а.с.133-134), про що відображено в акті перевірки.

Впродовж червня-вересня 2016 року на згаданому асфальтобетонному заводі ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" було виготовлено дрібнозернистий щільний асфальтобетон типу БМ марки 1 та марки 2 в кількості 28066,1тон. Для виготовлення вказаної кількості асфальтобетону було витрачено 1227,294 тони мінерального порошку, підтвердженням чого слугують відповідні акти переробки матеріалів за: червень-вересень 2016 року, з яких: 1015,06тон мінерального порошку придбаного у ТОВ «Реалбуд-М» та 212,234 тон мінерального порошку придбаного у інших постачальників. При цьому, витрата матеріалів, яка була використана при виготовлені дрібнозернистого щільного асфальтобетону підтверджується довідками будівельної лабораторії ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" за червень-вересень 2016 року, яка діє на підставі Свідоцтва про атестацію від 16.11.2015 №РТ0104/2015 (т.1 - а.а.с.135-141.

Таким чином, придбаний у ТОВ «Реалбуд-М» мінеральний порошок використовувався ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" для виробництва асфальтобетону (дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу БМ марка 2 та типу АМ марка 2), який в подальшому був використаний відповідачем під час проведення ремонтних робіт на об'єктах:

1. «Поточний середній ремонт автомобільної дороги Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече на ділянці км 229+400 - км 236+000» , що підтверджується: договором від 03.06.2016 №10, укладеного між Службою автомобільних робіт в Рівненській області та ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд"; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 17.06.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 17.06.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 23.06.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 23.06.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 25.07.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.07.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 25.08.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.08.2016; звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в порівняні з виробничими нормами за червень - липень 2016 року; картою підбору складу дрібнозернистого щільного асфальтобетону для влаштування вирівнювального шару покриття автодороги від 11.05.2016; виписками з особового рахунку з відомостями про надходження коштів за виконані роботи від 29.06.2016, від 08.07.2016, від 08.08.2016, від 21.09.2016; протоколами Служби автомобільних доріг у рівненській області про те, що суміш асфальтобетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" від 16.06.2016 №96, від 24.06.2016 №106, від 01.07.2016 №116, від 02.07.2016 №117, від 02.07.2016 №118, від 02.07.2016 №120; від 02.07.2016 №121, від 30.06.2016 №124, від 02.07.2016 №125; протоколами випробування лабораторії ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" про те, що суміш асфальтобетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" від 11.06.2016 №16, від 16.06.2016 №18, від 22.06.2016 №20, від 25.06.2016 №21, від 29.06.2016 №22 (т.1 - а.а.с.142-180).

2. «Поточний середній ремонт автодороги Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече на ділянці км 216+500 - км 225+500» , що підтверджується: договором від 03.06.2016 №9, укладеного між Службою автомобільних робіт в Рівненській та ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд"; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 28.07.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.07.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 12.08.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 12.08.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 02.09.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 02.09.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 19.09.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 19.09.2016; звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в порівняні з виробничими нормами за липень 2016 року та серпень 2016 року; картою підбору складу дрібнозернистого щільного асфальтобетону для влаштування вирівнювального шару покриття автодороги від 11.05.2016 та від 11.07.2016; виписками з особового рахунку з відомостями про надходження коштів за виконані роботи від 08.08.2016, від 22.08.2016; від 21.09.2016; від 22.09.2016; протоколами Служби автомобільних доріг у рівненській області, які підтверджують те, що суміш асфальтобетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" від 22.07.2016 №158, від 03.08.2016 №169, від 18.08.2016 №192, від 16.08.2016 №190, від 18.08.2016 №194, від 18.08.2016 №193, від 19.08.2016 №195, від 19.07.2016 №154, від 19.08.2016 №196, від 19.07.2016 №155, від 19.08.2016 №197, від 04.08.2016 №171, від 19.08.2016 №198, від 22.07.2016 №157, від 19.08.2016 №199, від 03.08.2016 №168, від 19.08.2016 №200, від 04.08.2016 №170, від 19.08.2016 №201, від 09.08.2016 №178, від 19.08.2016 №202, від 09.08.2016 №179, від 19.08.2016 №203, від 09.08.2016 №180, від 19.08.2016 №204, від 16.08.2016 №188, від 19.08.2016 №205; протоколами випробування лабораторії ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" про те, що суміш асфальтобетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" від 16.07.2016 №29, від 20.07.2016 №31, від 10.08.2016 №39, від 15.08.2016 №40, від 23.08.2016 №44 (т.1 - а.а.с.181-240).

3. «Поточний ремонт автодороги Доманове-Тереблече 239км» , що підтверджується: договором підряду від 01.07.2016 №01/07, укладеного між Філією Дубенсьої ДЕД ДП «Рівненський облавтодор» та ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд"; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 15.08.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 15.08.2016; звітом про витрати основних матеріалів в будівництві в порівняні з виробничими нормами за липень 2016 року; картою підбору складу дрібнозернистого щільного асфальтобетону для влаштування вирівнювального шару покриття автодороги від 04.07.2016; актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.12.2016 (т.1 - а.а.с.241-248).

4. «Капітальний ремонт дорожнього покриття вулиці ОСОБА_5 на ділянці від вулиці Щепкіна до вулиці Львівська в м.Здолбунів» , що підтверджується: договором підряду від 05.07.2016 №03 укладеного між Комунальним підприємством «Здолбунівське» Здолбунівської міської ради Рівненської області та ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд"; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 08.08.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 08.08.2016 №2; звітом про витрати основних матеріалів в будівництві в порівняні з виробничими нормами за липень 2016 року; картою підбору складу дрібнозернистого щільного асфальтобетону для влаштування вирівнювального шару покриття автодороги від 11.05.2016; випискою з особового рахунку з відомостями про надходження коштів за виконані роботи від 03.08.2016, від 04.08.2016, від 12.08.2016 (т.1 - а.а.с.249-250, т.2 - а.а.с.1-10).

5. «Поточний середній ремонт автодороги Р-05 Городище - Рівне - Старокостянтинів на ділянці км 204+500 - км 208+792» , що підтверджується: договором від 03.06.2016 №11, укладеного між Службою автомобільних робіт в Рівненській області та ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд"; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 22.09.2016 та актами приймання виконаних будівельних робіт від 22.09.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 11.10.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 11.10.2016; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 28.10.2016 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.10.2016; звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в порівняні з виробничими нормами за вересень 2016 року; картою підбору складу дрібнозернистого щільного асфальтобетону для влаштування вирівнювального шару покриття автодороги від 26.08.2016; випискою з особового рахунку з відомостями про надходження коштів за виконані роботи від 23.09.2016, від 12.10.2016, від 01.11.2016, від 04.11.2016 та від 10.11.2016; протоколами Служби автомобільних доріг у рівненській області, які підтверджують те, що суміш асфальтобетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" від 11.10.2016 №298, від 11.10.2016 №297, від 11.10.2016 №296, від 05.10.2016 №237, від 11.10.2016 №294, від 05.10.2016 №286, від 10.10.2016 №293, від 30.09.2016 №276, від 10.10.2016 №292, від 29.09.2016 №275, від 10.10.2016 №291, від 29.09.2016 №270, від 10.10.2016 №290, від 28.09.2016 №269, від 10.10.2016 №292, від 28.09.2016 №268, від 11.10.2016 №295, від 29.09.2016 №271, від 29.09.2016 №272, від 29.09.2016 №273, від 27.09.2016 №274; протоколами випробування лабораторії про те, що суміш асфальтобетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови" від 24.09.2016 №61, від 26.09.2016 №63 та від 29.09.2016 №64 (т.2 - а.а.с.11-85).

Виконання зазначених будівельних робіт відповідають статутним видам діяльності підприємства, безпосередньо впливали на результати господарської діяльності підприємства, а саме на виконання договірних зобов'язань перед третіми сторонами, та мали наслідком отримання позивачем прибутку.

Доцільність здійснення операцій з придбання позивачем мінерального порошку у ТОВ «Реалбуд-М» та подальше його використання у господарській діяльності підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" від 12.04.2017 №135 про економічну доцільність названої операції та отримання позивачем доходу внаслідок їх здійснення (т.2 - а.с.120).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Крім того, згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальним фактором, для формування податкового кредиту з ПДВ, є зв'язок придбаних товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Встановлено факт використання позивачем у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей отриманих згідно договорів купівлі-продажу з ТОВ «Реалбуд-М» .

На момент виписування обумовлених податкових накладних контрагент позивача, ТОВ «Реалбуд-М» , було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sta.gov.ua (що діє відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) (т.2 - а.с.119).

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів - ТОВ «Реалбуд-М» , були виписані позивачу податкові накладні, відповідають вимогам, ст.201 ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.

Відповідно, сформований позивачем на підставі виписаних ТОВ «Реалбуд-М» податкових накладних податковий кредит підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Реалбуд-М» було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагентів та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Норми ПК України не ставлять формування валових витрат та податкового кредиту в залежність від подання чи неподання звітності контрагентами платника податку до податкового органу та декларування ними у такій звітності податкових зобов'язань.

Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування повинен нести безпосередньо той платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустив правопорушення, а тому колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що ТОВ «Реалбуд-М» не було подано до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, як на підставу неправомірності господарських операцій з ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд".

Дії ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Колегія суддів критично оцінює висновки відповідача про формальність здійснення господарських операцій за правочинами, вчиненими позивачем з ТОВ «Реалбуд-М» як таких, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямовані на отримання податкової вигоди.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однією з ознак, яка згідно з ЦК впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Крім того, згідно ст.228 ЦК правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано жодного доказу, що б підтверджував нікчемність згаданого договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо нікчемності укладеного договору є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Стосовно ж доводів відповідача з приводу того, що видаткові накладні на поставку мінерального порошку ТОВ «Реалбуд-М» для позивача не містили в графі «відвантажив» відомостей щодо особи яка їх підписала, а містить лише підпис, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, який передбачає, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми. Таким чином, незначні недоліки первинних документів бухгалтерського обліку не свідчать про їх юридичну дефектність за умови, якщо інші докази підтверджують здійснення господарських операцій.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що чинне законодавство не встановлює, що окремий недолік видаткової накладної сам по собі може бути безумовною підставою для позбавлення цієї накладної сили звітного податкового документа, а відтак не може бути підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Окрім того, відповідач мав змогу в ході перевірки встановити особу яка вчинила господарську операцію від імені відповідача та підписала від його імені видаткові накладні з інших перелічених документів, які були підставою для формування витрат (договір поставки та товарно-транспортні накладні).

Щодо твердження апелянта про відсутність у ТОВ «Реалбуд-М» можливостей для виконання господарських зобов'язань перед ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" по укладеному договору, то колегія суддів зазначає, що господарські зобов'язання ТОВ «Реалбуд-М» відповідають видам діяльності підприємства відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру. Крім того, ТОВ «Реалбуд-М» як господарюючий суб'єкт не було позбавлене можливості залучати для виконання умов укладеного з ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" договору організації, які мають трудові ресурси, засоби, техніку, обладнання, необхідні для виконання договірних зобов'язань.

З приводу доводів відповідача щодо не надання податковому органу декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності, то перевірка таких документів не належить до повноважень податкового органу. Вказане підтверджується пп.20.1.8. п.20.1. ст.20 ПК України, згідно якої податковий орган має право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Як вбачається із даної норми чинного законодавства, податковий орган не уповноважений на здійснення перевірки декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності, адже вказані документи не відносяться до первинних документів, оскільки не фіксують і не підтверджують господарську операцію (п.2.1. Положення №88). Крім того, наявність або відсутність декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності не спростовує обставин, щодо фактичного здійснення названих господарських операцій, адже ці документи лише засвідчують відповідність товару стандартам та технічним умовам. Відповідно до ст.6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження виключно відповідно до законів України, а тому здійснення повноважень, які не надані податковому органу чинним законодавством не передбачено.

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки на те, що ТОВ «Реалбуд-М» задіяне в схемах ухилення від сплати податків, а також про те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000088 за фактом придбання та створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що операції ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" з ТОВ «Реалбуд-М» відповідно до договору поставки від 26.05.2016 №26/05-2016 являються фіктивними. Крім того, суд звертає увагу на вимогу ч.1. ст.70 КАС України відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відносно наявної в матеріалах справи, наданої представником відповідача, копії ОСОБА_3 з кримінального провадження №32016180000000088 від 16.09.2016 (т.2 - а.с.152), то з вказаного витягу не вбачається ознак фіктивності по взаємовідносинах ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" з ТОВ «Реалбуд-М» по вищевказаних операціях. Крім того, суд зазначає, що на момент проведення перевірки та на даний час вирок по вказаному кримінальному провадженні, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на існування кримінального провадження, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи при цьому жодного доказу фіктивності обумовлених операцій з поставки мінерального порошку. За таких обставин твердження податкового органу про безтоварність правочину ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" та ТОВ «Реалбуд-М» та його фіктивність є передчасними та необґрунтованими.

Вина та умисел юридичних осіб у вчиненні діянь, спрямованих на заволодіння майном держави, може бути доведена не інакше, як шляхом встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та вказаного умислу у фізичних осіб, які діяли, як уповноважені особи від імені юридичних осіб.

Згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень не були обвинувальні вироки судів, якими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені контрагентів позивача.

Колегія суді наголошує, що особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив безтоварного характеру спірних господарських операцій. Позивач правомірно сформував суму податкового кредиту на підставі первинних документів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" вересня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд" вул. Соборна, 446, м.Рівне, 33024

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12,м.Рівне,33023

- ,