Постанова

від 27.09.2017 по справі 21/1

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Справа № 21/1 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Палія В.В., Селіваненка В.П. за участю представників сторін:від позивача - не з'явився, від відповідача - не з'явився, розглянувши касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на постанову від та на ухвалу відДонецького апеляційного господарського суду 30.05.2017 Господарського суду Донецької області 13.04.2017 у справі№ 21/1 за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" простягнення 114 574, 87 грн

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця") звернулося до Господарського суду Донецької області в порядку ст. 121 4 ГПК України із заявою про заміну сторін виконавчого провадження, в якій просило замінити сторону стягувача по справі з ДТГО "Львівська залізниця" на його правонаступника ПАТ "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця", а також замінити боржника по справі - ТОВ "Донбасвуглепереробка" його правонаступником - ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.04.2017 призначено заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) від 13.04.2017 відмовлено ДТГО "Львівська залізниця" у задоволенні заяви про заміну сторін виконавчого провадження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючий суддя, судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) від 30.05.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.04.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.04.2017, ДТГО "Львівська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено та неправильно застосовано норми процесуального права, а саме ст.ст. 32, 121 4 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 касаційну скаргу ДТГО "Львівська залізниця" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 відкладено розгляд касаційної скарги на 27.09.2017.

Від ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" на адресу суду 27.09.2017 надійшов відзив на касаційну скаргу ДТГО "Львівська залізниця", в якому підприємство просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2010 у справі №21/1 стягнуто з ТОВ "Донбасвуглепереробка" на користь ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" 105 870,00 грн штрафу, 7 942,32 грн додаткових платежів, 762,55 грн додаткових витрат, 1145,75 грн витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення виданий відповідний наказ.

ДТГО "Львівська залізниця" подало до суду заяву про заміну сторін у виконавчому провадженні: стягувача - ДТГО "Львівська залізниця" його правонаступником ПАТ "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" та боржника - ТОВ "Донбасвуглепереробка" його правонаступником - ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна".

В обгрунтування поданої заяви ДТГО "Львівська залізниця" щодо заміни боржника посилається на п.1.3 Статуту ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", відповідно до якого фабрика утворена в процесі приватизації на базі цілісного майнового комплексу "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" шляхом поділу ТОВ "Донбасвуглепереробка", а також на інвентаризаційне повідомлення ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" про підтвердження кредиторської заборгованості перед залізницею.

В частині заміни сторони виконавчого провадження - стягувача, заявник посилається на Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та на постанову Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якої на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) і підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття, утворюється ПАТ "Українська залізниця". Згідно з додатком 1 до цієї постанови в перелік підприємств, які реорганізувались, увійшло і ДТГО "Львівська залізниця.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДТГО "Львівська залізниця" про заміну сторін виконавчого провадження, а саме стягувача і боржника, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з наступного.

ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" утворене в процесі приватизації на базі цілісного майнового комплексу "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" шляхом поділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка".

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" припинено, його правонаступниками є дві юридичні особи - Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" і Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Росія". З ЄДРПОУ не вбачається відомостей про те, у яких частинах і за якими зобов'язаннями зазначені юридичні особи є правонаступниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка".

Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами відповідно до ст. 107 ЦК України мають бути зазначені у розподільчому балансі.

Суди попередніх інстанцій зазначивши, що сторони у справі не надали суду розподільчий баланс, дійшли висновку, що встановити чи перейшли до ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" зобов'язання у даній справі не можливо, у зв'язку з чим відмовили у задоволенні заяви в частині заміни боржника у виконавчому провадженні.

Разом з тим, колегія суддів вважає вказаний висновок попередніх інстанцій вважає передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2010 у справі №21/1 стягнуто з ТОВ "Донбасвуглепереробка" на користь ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" 105 870,00 грн штрафу, 7 942,32 грн додаткових платежів, 762,55 грн додаткових витрат, 1145,75 грн витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення виданий відповідний наказ.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції чинній на час звернення ДТГО "Львівська залізниця" із заявою, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник; у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пред'явлений стягувачем до виконання наказ Господарського суду Донецької області від 14.07.2010 №21/1 був повернути йому без виконання на підставі постанови Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 14.03.2017, в якій зазначено про відсутність майна у боржника та наявності інформації з ДФС про припинення юридичної особи.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" припинено, його правонаступниками є дві юридичні особи - Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" і Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Росія".

Також судами встановлено, що ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" утворене в процесі приватизації на базі цілісного майнового комплексу "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" шляхом поділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка".

За змістом ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа вважається такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 ЦК України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДТГО "Львівська залізниця" про заміну боржника у виконавчому провадженні, а саме ТОВ "Донбасвуглепереробка" на Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" виходили з того, що сторонами не було надано суду розподільчого балансу, що унеможливлює встановити чи перейшли до новоутвореної внаслідок поділу юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" від ТОВ "Донбасвуглепереробка" прав і обов'язків за вказаним рішенням.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву про заміну боржника, не надали оцінки поясненням ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" про те, що оригінали передавальних актів, актів основних засобів, нерухомого майна в рамках судової справи №5006/32/192пн/2012с стосовно приватизації товариства на вимогу акціонера товариства, який до початку бойових дій знаходився у м. Донецьк, 27.02.2013 були направлені йому і вказану документацію після початку АТО з м. Донецьк вивезти не вдалось.

Також суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявному в матеріалах справи та складеному відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інвентаризаційному повідомленню від 30.11.2014, підписаного керівником та головним бухгалтером ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", яким підтверджено наявність у підприємства кредиторської заборгованості перед Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень ДТГО "Львівська залізниця" за рішенням суду №21/1 від 12.04.2010 у розмірі 115 956,62 грн.

Не врахування вказаних обставин справи, які мають істотне значення для розгляду заяви по суті, призвело до передчасних висновків попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні заяви в частині заміни боржника у виконавчому провадженні.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДТГО "Львівська залізниця" про заміну стягувача у виконавчому провадження на ПАТ "Українська залізниця", суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні (ДТГО "Львівська залізниця") подана передчасно, оскільки реорганізація (припинення діяльності) ДТГО "Львівська залізниця" не припинилась, з огляду на відсутність запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань про припинення позивача не внесено.

Разом з тим, вказані висновки попередніх судових інстанцій колегія суддів вважає передчасними та такими, що зроблені без урахування всіх обставин, зокрема.

Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі - Товариство).

Зазначений Закон містить наступні положення.

Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Частиною 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

На виконання вимог Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" Постановою Кабінету Міністрів України № 200 утворено ПАТ "Українська залізниця" на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

ДТГО "Львівська залізниця" увійшло до переліку, наведеному у зазначеному додатку.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України статутний капітал Товариства формується шляхом внесення до нього: майна Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

Підпунктом 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 постановлено Міністерству інфраструктури до 31.12.2015 вжити заходи для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених в додатку № 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з п.п. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" Постанови № 200; Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п.п. 20, 21 Статуту).

Відповідно до п.п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21 жовтня 2015 року.

Отже, Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено особливості утворення ПАТ "Українська залізниця", на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.

Відповідно до пунктів 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно ДТГО "Львівська залізниця" визначається спеціальним законом та прийнятою на його виконання постановою № 200, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДТГО "Львівська залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.05.2017 у справі №905/1294/16).

Суди попередніх інстанцій на зазначене не звернули увагу, у зв'язку з чим належним чином не дослідили чи проводилась на виконання постанови інвентаризація товариства, чи складався та затверджувався передавальний акт, та чи перейшли до ПАТ "Українська залізниця" права та обов'язки ДТГО "Львівська залізниця", в тому числі і поданій справі.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про відмову у задоволенні заяви ДТГО "Львівська залізниця" про заміну сторін у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.111 7 ГПК України, колегія суддів вважає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.04.2017 підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.04.2017 у справі № 21/1 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Палій В.В.

Селіваненко В.П.