Рішення

від 26.09.2017 по справі 914/1402/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017р. Справа № 914/1402/17

За позовом: Виробничо - комерційного приватного підприємства Варіант , м. Броди

до відповідача: Комунальної установи Інститут міста Дрогобич , м. Дрогобич

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада, м. Дрогобич

про стягнення 114 232, 07 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 - представник

від відповідача : ОСОБА_3 - директор

від третьої особи : не з'явився

Суть спору : на розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Виробничо - комерційного приватного підприємства Варіант до Комунальної установи Інститут міста Дрогобич третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада, про стягнення 114 232, 07 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.07.2017 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2017 року.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою суду від 11.09.2017 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 міську раду, продовжено строк розгляду справи та відкладе розгляд справи на 26.09.2017 р.

26.092017 р. на адресу суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. 4043/17) у зв'язку з тим, що ухвалою суду від 19.09.2017 р. Вищим господарським судом України прийнято касаційну скаргу КУ Інститут м. Дрогобича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 р. по справі №914/1228/16.

Проаналізувавши заявлене клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на ті обставини, що оскаржене до ВГСУ рішення суду, не набрало законної сили і не є підставою зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2017 р. свої позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві та наданих поясненнях. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в лютому 2017 року рішенням суду задоволено позовні вимоги Виробничо - комерційного приватного підприємства Варіант та стягнуто з Комунальної установи Інститут міста Дрогобич на його користь 147 248,00 грн. - основного боргу, 2208,72 грн. судового збору та 8 578,80 грн. витрат на оплату вартості судової експертизи. Постановою Львівського апеляційного господарського суду дане рішення залишено без змін та набрало законної сили 08.06.2017 року. Зважаючи на те, що рішення суду відповідачем в добровільному порядку виконано лише 14.07.2017 р., що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальним орденом № 2 від 14.07.2017 р. на суму 147 248,00 грн., ВКПП Варіант звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 114 232,07 грн. інфляційних, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2017 р. проти позовних вимог заперечив, з підстав наданих в усних поясненнях, зокрема свої заперечення обґрунтовував тим, що на дане рішення подано касаційну скаргу, що й стало підставою подачі клопотання про зупинення провадження у справі (вх. 4043/17).

Третя особа явки повноважного представника у судове засідання 26.09.2017 р. не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 26.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.02.2017 р. по справі №914/1228/16 встановлено, що заборгованість Виробничо-комерційного приватного підприємства «Варіант» (Львівська область, м.Броди, вул Залізнична, 13, Ідентифікаційний код 22416623) перед Комунальною установою «Інститут міста Дрогобич» ( Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1, Ідентифікаційний код 37672574) за не оплату наданих робіт по об'єкту впровадження енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції у ДНЗ у м. Дрогобичі складає 147248,00 грн. боргу, а також стягнено 2208,72 грн. судового збору та 8 578,80 грн. витрат на оплату вартості судової експертизи. Як зазначено у позовній заяві 08.06.2017 року з дане рішення набрало законної сили, однак сума заборгованості в розмірі 147 248,00 грн. сплачена лише 14.07.2017 р., що підтверджується меморіальним орденом № 2 від 14.07.2017р. на суму 147 248,00 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем зобов'язання виконано лише 14.07.2017 р., Виробничо-комерційне приватне підприємство Варіант звернулось до суду із позовною заявою про стягнення зі КУ Інститут міста Дрогобич 114 232,07 грн. інфляційних витрат, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, ч. 3 ст. 35 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 4.1 Постанови № 14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Окрім цього, а в п. 5.1 вказаної Постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Окрім цього, у п. 7.1 цієї Постанови зазначається, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до зазначеного, позивачем відповідачу здійснено нарахування інфляційних втрат за період з січня 2015 року по травень 2017 року в сумі 114 232,07 грн. Суд провівши перерахунок заявлених вимог, дійшов до висновку, що до стягнення підлягає 104 678,12 грн. (перерахунок здійснено згідно програми Ліга Закон ).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем жодним чином не спростовані, а тому підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунальної установи Інститут міста Дрогобич (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 37672574) на користь Виробничо-комерційного приватного підприємства Варіант (80600, Львівська область, м. Борислав, вул. Залізнична, 13, код ЄДРПОУ 22416623) 104678,12 грн. - інфляційних нарахувань та 1570,20 грн. - судового збору.

3. В решта частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.09.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.