Постанова

від 18.02.2020 по справі 914/1402/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа №914/1402/17

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунальної установи "Інститут міста Дрогобич" б/н від 06.10.2017 (вх. № ЗАГС 01-05/188/18 від 16.10.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2017 (суддя Березяк Н.Є.)

у справі № 914/1402/17

за позовом: Виробничо-комерційного приватного підприємства "Варіант" (надалі ВКПП "Варіант"), м. Броди, Львівська область

до відповідача: Комунальної установи "Інститут міста Дрогобич" (надалі КУ "Інститут міста Дрогобич"), м. Дрогобич, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 114 232,07 грн

за участю учасників справи :

від позивача: не з`явився

від відповідача: Скорик І.М.- представник (довіреність №15 від 03.02.2020)

від третьої особи : не з`явився

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІ ГПК України (в редакції від 15.12.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ВСТАНОВИВ:

ВКПП Варіант звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунальної установи Інститут міста Дрогобич , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дрогобицька міська рада, про стягнення 114 232,07 грн інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов`язання, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунальної установи Інститут міста Дрогобич на користь ВКПП Варіант 104 678,12 грн - інфляційних нарахувань та 1 570,20 грн - судового збору. В решті частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання, здійснивши належний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на суму 104 678,12 грн. В решті стягнення інфляційних втрат на суму 9 553,95 грн відмолено, як такі що безпідставно заявлені.

Не погоджуючись з даним рішенням, Комунальна установа Інститут міста Дрогобич подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані нею докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2017 у справі № 914/1228/16, на підставі якого стягнуто з відповідача 147 248,00 грн основного боргу, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017, а справу направлено до суд суду першої інстанції на новий розгляд. Тобто, позивачем не доведено факту наявності заборгованості на суму 147 248,00 грн, на яку нараховані інфляційні втрати, що є предметом даного спору.

Ухвалою суду від 09.11.2017 провадження по розгляду апеляційної скарги Комунальної установи Інститут міста Дрогобич на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2017 у справі №914/1402/17 зупинено до прийняття рішення Господарським судом Львівської області у справі № 914/1228/16 та набрання ним законної сили.

Ухвалою суду від 20.01.2020 поновлено апеляційне провадження у справі № 914/1402/17, з огляду на те, що обставини, які зумовили його зупинення усунено.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, надіслала клопотання про розгляд справи без її участі (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/673/20 від 04.02.2020).

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасника справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

24.11.2014 між ВКПП "Варіант" та Комунальною установою "Інститут міста Дрогобич" було укладено договори № 1, 2, 3, 5 на виконання робіт по об`єкту впровадження енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції у ДНЗ № 30 у м. Дрогобич, ДНЗ № 21 у м. Стебник, ДНЗ № 29 у м. Дрогобич, ДНЗ № 2 у м. Дрогобич.

ВКПП "Варіант" стверджує , що на підставі вказаних договорів, останнє виконало роботи по заміні віконних конструкцій загальною вартістю 380 485,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання виконав не належним чином, розрахувався частково, чим допустив виникнення боргу на суму 147 248,00 грн.

Дані обставини стали підставою звернення ВКПП "Варіант" до суду про стягнення з Комунальної установи "Інститут міста Дрогобич" заборгованості в розмірі 147 248,00 грн.

За результатами вказаного позову Господарським судом Львівської області 16.02.2017 по справі №914/1228/16 було прийнято рішення, яким стягнуто з Комунальної установи Інститут міста Дрогобич за не оплату наданих робіт по об`єкту впровадження енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції у ДНЗ у м. Дрогобичі 147 248,00 грн боргу (а.с. 9-13).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2017 залишено без змін (а.с. 14-16).

Сума заборгованості в розмірі 147 248,00 грн, яка була предметом розгляду у справі № 914/1228/16, відповідачем сплачена лише 14.07.2017, що підтверджується меморіальним орденом № 2 від 14.07.2017 на суму 147 248,00 грн (а.с. 46).

Зважаючи на те, що відповідачем зобов`язання виконано лише 14.07.2017, ВКПП Варіант звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з Комунальної Установи Інститут міста Дрогобич 114 232,07 грн інфляційних витрат, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Окрім цього, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2017 по справі №914/1228/16 стягнуто з Комунальної установи Інститут міста Дрогобич за не оплату наданих робіт по об`єкту впровадження енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції у ДНЗ у м. Дрогобичі 147 248,00 грн боргу.

Оскільки відповідачем було оплачено суму заборгованості лише 14.07.2017, то відповідно до зазначеного вище, позивачем відповідачу здійснено нарахування інфляційних втрат за період з січня 2015 року по травень 2017 року в сумі 114 232,07 грн (а.с. 17).

Однак, колегія суддів завертає увагу на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2017 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 по справі №914/1228/16 були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2019 у справі №914/1228/16 повністю відмовлено в задоволені позову ВКПП "Варіант" до Комунальної установи Інститут міста Дрогобич про стягнення заборгованості в розмірі 147 248,00 грн за не оплату наданих робіт по об`єкту впровадження енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції у ДНЗ у м. Дрогобичі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2019 у справі №914/1228/16 залишено без змін.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судами при розгляді зазначеної вище справи встановлено, що предметом позову у справі №914/1228/16 є стягнення з відповідача 147 148,00 грн вартості неоплачених підрядних робіт, проте, матеріалами справи підтверджено, що сторони спору у актах корегування (зменшення) ціни виконаних підрядних робіт погоджено зменшену вартість виконаних позивачем підрядних робіт, яка в сумі склала 147 148,00 грн, то відповідно відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Тобто, при розгляді справи №914/1228/16 позивачем не було належними та допустимими доказами підтверджено наявності заборгованості в розмірі 147 148,00 грн.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем у даній справі № 914/1402/17 заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 114 232,07 грн, які нараховані на суму заборгованості 147 248,00 грн, яка була предметом розгляду у справі № 914/1228/16, то з огляду на недоведеність існування самої заборгованості, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення інфляційних втрат.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд неповно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, в зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом з врахуванням вищенаведених норм права, належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи, викладені в апеляційній скарзі. Проте, позивачем не спростовано доводи апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись, ст.ст. 269, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2017 у справі № 914/1402/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з Виробничо-комерційного приватного підприємства "Варіант" (80600, Львівська обл., м. Борислав, вул. Залізнична,13, код ЄДРПОУ 22416623) на користь Комунальної установи "Інститут міста Дрогобич" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 37672574) 1 727,22 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишити за позивачем.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

М.І. Хабіб