Рішення

від 21.09.2017 по справі 910/7798/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2017Справа № 910/7798/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Зарудній О.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Київської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна ;

2)Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче

підприємство Побутрембудматеріали

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Кобзіна Т.В.

від відповідача-1: Іскренко О.А.

від відповідача-2: Ковтуненко С.В.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулась Київська міська рада (далі - Київрада, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна (далі - ТОВ СВМП Путна , відповідач-1) про зобов'язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач-1 всупереч вимогам земельного законодавства України, користується земельною ділянкою орієнтовною площею 12558,67 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, без достатніх правових підстав, а саме - без документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, для розміщення споруд невизначеного призначення, крім того, на вказаній земельній ділянці влаштовано сміттєзвалище.

У позові Київрада просить суд зобов'язати відповідача-1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 12558,67 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, та повернути її позивачу, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд та побутових відходів.

Під час розгляду справи ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2017 р. до участі у справі було залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали (далі - ТОВ ВП Побутрембудматеріали , відповідач-2), до якого були заявлені тотожні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідачів-1 і 2 проти задоволення позовних вимог заперечували, вказали, що відповідачу-1 на праві власності належить нерухоме майно - нежитлова будівля магазину загальною площею 174,00 кв.м., а відповідачу-2 належить нерухоме майно - гаражний бокс № 179 загальною площею 264,7 кв.м., які розташовані на спірній земельній ділянці, тому використання ними вказаної земельної ділянки не є самовільним її зайняттям. Крім того, відповідач-2 зазначив, що вчиняє дії, спрямовані на оформлення права користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку. Також відповідач-1 вважав, що акт обстеження земельної ділянки № 17-0023-02 від 11.01.2017 р., наданий позивачем на підтвердження його доводів, не є належним та допустимим доказом. Представники відповідачів-1 і 2 просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 29.12.2011 р. була здійснена державна реєстрація права власності відповідача-1 - ТОВ СВМП Путна на нежитлову будівлю магазину загальною площею 174,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 4, на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.12.2010 р. у справі № 2-4461.

Крім того, 06.02.2013 р. було зареєстровано право власності відповідача-1 на гаражний бокс № 179, загальною площею 264,7 кв.м., розташований у обслуговуючому кооперативі Дарницького району м. Києва Позняки-4 гаражно-обслуговуючий кооператив по вул. Канальній, 4.

У подальшому відповідач-1 відчужив на користь відповідача-2 - ТОВ ВП Побутрембудматеріали вищевказаний гаражний бокс № 179 на підставі договорів купівлі-продажу ? частки гаражного боксу від 19.02.2016 р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмака І.П., та зареєстрованих у реєстрі за №№ 219, 222, а також надав нотаріально посвідчену заяву від 19.02.2016 р., зареєстровану в реєстрі за № 221, якою надав згоду на вилучення (виділення) та передачу із земельної ділянки з обліковим кодом 90:106:009 в платне користування (оренду) відповідачу-2 ? частки від земельної ділянки площею 6279,60 кв.м., для обслуговування нежитлової будівлі (гаражного боксу).

Судом також встановлено, що 11.01.2017 р. головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ваньчуком Я.Б. було проведено обстеження земельної ділянки, загальною площею 12558,67 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, код ділянки 90:106:0009 (далі - спірна земельна ділянка), за результатами якого був складений акт обстеження земельної ділянки № 17-0023-02 (далі - акт № 17-0023-02).

З акту № 17-0023-02 вбачається, що за результатами обстеження були встановлені наступні обставини:

- згідно бази даних міського земельного кадастру спірна земельна ділянка обліковується за споживчо-виробничим малим підприємством Путна (правонаступником якого є відповідач-2);

- земельна ділянка огороджена, на ній розміщені споруди невизначеного призначення та влаштовано сміттєзвалище;

- рішення Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані;

- на частину зазначеної території відповідач-2 - ТОВ ВП Побутрембудматеріали 03.03.2016 р. було подано клопотання до Київради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу АЗК з об'єктами дорожнього сервісу (К-26394). До вказаного клопотання були долучені документи, які свідчать про належність гаражного боксу площею 264,7 кв.м. відповідачу-2;

- згідно з інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за адресою: вул. Канальна, 4, зареєстроване право власності відповідача-1 - ТОВ СВМП Путна на нежитлову будівлю магазину площею 174 кв.м.

- у діях землекористувачів земельної ділянки вбачаються ознаки порушення дотримання вимог земельного законодавства, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, засмічення земельної ділянки побутовими відходами.

Крім того, 30.06.2017 р. головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ваньчуком Я.Б. було повторно проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якого складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 17-0033-02 (далі - акт № 17-0033-02), та встановлено, що на час проведення перевірки майно, яке належить на праві власності ТОВ СВМП Путна та ТОВ ВП Побутрембудматеріали - демонтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 17.05.2011 (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011) роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Пунктом 47 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, встановлено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Статтею 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені документи, що можуть би отримані заявником за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав складаються рішення державного реєстратора та витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, які надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Таким чином, документом, який свідчить про наявність права власності на нерухоме майно, зокрема й земельну ділянку, є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. ч. 8, 9 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Отже, згідно із законодавством України право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, отримання заявником дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про передання у власність чи користування (оренду) визначеної земельної ділянки заявникові, та отримання документів, що посвідчують права заявника на визначену земельну ділянку. Усі перелічені документи можуть свідчити або про вжиття особою заходів до оформлення права на земельну ділянку або про завершення оформлення такого права в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Поряд із цим положеннями ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов'язок доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі-1 і 2 не надали суду рішення Київської міської ради про надання їм у власність або користування спірної земельної ділянки, а також визначених чинним законодавством документів, що посвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою.

Водночас, судом встановлено, що об'єкти нерухомого майна, що належали на праві власності відповідачам-1 і 2 та були розміщені на спірній земельній ділянці, станом на 30.06.2017 р. - демонтовані. Представники відповідачів доказів протилежного суду не надали.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача-2 про те, що ним вчиняються дії, спрямовані на оформлення його прав на спірну земельну ділянку у встановленому законодавством порядку, оскільки подане ним клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 03.03.2016 р. (К-26394) та додані до нього документи були повернуті заявнику на доопрацювання, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) № 057022-6110 від 01.04.2016 р. Доказів повторного звернення із таким клопотанням відповідач-2 суду не надав. Крім того, суд зазначає, що вказане клопотання від 03.03.2016 р. (К-26394) було подано лише щодо частини спірної земельної ділянки площею 0,6280 га.

Суд також не приймає до уваги докази, надані відповідачем-1 на підтвердження його заперечень, а саме - податкове повідомлення-рішення № 0058251203 від 28.11.2016 р. про нарахування земельного податку та штрафних санкцій за його несплату, оскільки такі докази не підтверджують право відповідача-1 на володіння (користування) спірною земельною ділянкою в розумінні наведених раніше положень Земельного кодексу України, отже, не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського-процесуального кодексу України. Крім того, суд зазначає, що у акті про результати камеральної перевірки податкової звітності № 9005/26-51-12-03/21454018 від 17.10.2016 р. зазначено, що за даними земельного кадастру правовстановлюючий документ щодо відведення спірної земельної ділянки землекористувачем не оформлювався, а земельна ділянка використовується згідно технічного звіту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі-1 і 2, всупереч наведеним нормам чинного законодавства України, користуються спірною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а сукупність встановлених судом обставин дозволяє суду кваліфікувати таке використання вказаної земельної ділянки відповідачами як самовільне її зайняття.

Щодо тверджень відповідача-1 про те, що акт обстеження земельної ділянки № 17-0023-02 від 11.01.2017 р., є неналежним доказом суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.7 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, який є додатком до рішення Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 (далі - Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві) усі землі в межах міста Києва є об'єктами самоврядного контролю та охорони.

Самоврядний контроль за використанням і охороною земель полягає у забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства та включає правові, економічні і соціальні заходи, спрямовані на додержання вимог земельного законодавства (п. 1.5 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві).

Пунктом 2 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є додатком до рішення Київської міської ради № 182/342 від 19.12.2002 (далі - Положення про Департамент земельних ресурсів), встановлено, що основним завданням Департаменту, зокрема, є здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з положеннями п. 10 рішення Київської міської ради Про забезпечення недопущення самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок № 317/1182 від 02.04.2015, у разі виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід забезпечити складання акта про виявлені порушення.

Відповідно до п. 3 Положення про Департамент земельних ресурсів, Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує, зокрема, такі завдання:

- здійснює самоврядний контроль за додержанням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земель усіх форм власності відповідно до їхнього цільового призначення та умов надання, відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою;

- виявляє землі, що використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача-1 про те, що акт обстеження земельної ділянки № 17-0023-02 від 11.01.2017 р. не є належним доказом у даній справі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідачів-1 і 2 повернути йому спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд та побутових відходів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю СВМП Путна (02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, будинок 1/38, ідентифікаційний код 21454018) та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали (08835, Київська обл., Миронівський район, село Росава, вул. Бібліотечна, будинок 21А, ідентифікаційний код 24888504) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 12558,67 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Канальна, 4, та повернути її Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141), привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд та побутових відходів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СВМП Путна (02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, будинок 1/38, ідентифікаційний код 21454018) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали (08835, Київська обл., Миронівський район, село Росава, вул. Бібліотечна, будинок 21А, ідентифікаційний код 24888504) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 вересня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 28 вересня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.