Рішення

від 29.09.2017 по справі 927/1104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

26 вересня 2017 року Справа №927/1104/15

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"

вул. Леніна, 6 А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453

До ВІДПОВІДАЧА: Фермерського господарства "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис"

пров. Лесі Українки, 13, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400

Про визнання недійсним договору

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Карпенко М.О. - представник, довіреність №б/н від 08.09.2017.

Від Відповідача: ОСОБА_4. - директор, наказ №1 від 07.02.2002.

Ларченко А.В. - представник, довіреність №05/04/2017 від 20.04.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" заявлено позов до Фермерського господарства "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис" про визнання недійсним договору №9 на виконання будівельних робіт, укладеного між сторонами 29 липня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що сторони, укладаючи договір №9 на виконання будівельних робіт від 29 липня 2013 року, заздалегідь знали, що договір виконано не буде, що він не спрямований на настання обумовлених ним правових наслідків, оскільки на момент укладення даного договору комплекс із чотирьох арочних теплиць вже було зведено і про це було відомо сторонам.

У судовому засіданні 01.09.2015 представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позову та, зокрема, зазначено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 у справі №927/832/15 було задоволено у повному обсязі позов Фермерського господарства "Виробничо-торгова фірма "Борзна-Агробазис" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" заборгованості у розмірі 63678 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3019 грн. 00 коп., а також інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 46548 грн. 00 коп. за договором №9 на виконання будівельних робіт від 29 липня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.09.2015 провадження у справі №927/1104/15 було зупинено до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 у справі №927/832/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 у справі №927/832/15 залишено без змін.

Ухвалою суду від 30.11.2015 провадження у справі №927/1104/15 було поновлено, розгляд справи призначено на 16.12.2015.

У судовому засіданні 16.12.2015 представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 у справі №927/832/15, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" на користь Фермерського господарства "Виробничо-торгова фірма "Борзна-Агробазис" заборгованість у розмірі 63678 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3019 грн. 00 коп., а також інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 46548 грн. 00 коп. за договором №9 на виконання будівельних робіт від 29 липня 2013 року, залишено без змін. При цьому, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оглянувши та проаналізувавши Договір на виконання будівельних робіт від 29.07.2013 № 9, оригінал Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 від 25.09.2015, Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 від 25.09.2013 та Договірну ціну на будівництво Тепличного комплексу чотири теплиці, що здійснюється у 2013 році, встановила, що названі документи є двосторонньо підписаними, жодних зауважень та заперечень ТОВ "Агросервіс" матеріали справи не містять, що, в свою чергу, свідчить про визнання ТОВ "Агросервіс" таких документів.

Ухвалою суду від 16.12.2015 за клопотанням представника Позивача провадження у справі було зупинено до вирішення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.

27.10.2016 від Позивача надійшов лист, у якому повідомляється, що 01.03.2016 Борзнянським районним судом Чернігівської області було винесено вирок по справі №730/1054/15-к по обвинуваченню директора ФГ ВТФ "Борзна-Агробазис" ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_4. визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.336 Кримінального Кодексу України.

Вищевказаний вирок залишений без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 16.06.2016, у касаційному порядку не оскаржувався.

До листа додані копії вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01.03.2016 та ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 16.06.2016 по справі №730/1054/15-к.

Ухвалою суду від 04.11.2016 провадження у справі №927/1104/15 поновлено, розгляд справи призначено на 29.11.2016.

Ухвалою суду від 29.11.2016 за заявою Відповідача провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги засудженого ОСОБА_4. на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01.03.2016 та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16.06.2016 у справі №730/1054/15-к.

Одночасно даною ухвалою продовжено строк розгляду спору до 20 грудня 2016 року включно.

21.04.2017 до суду від Відповідача надійшла ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2017, якою скасовано ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16.06.2016 щодо ОСОБА_4 та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

04.09.2017 представником Позивача через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду подано письмове повідомлення, у якому зазначено, що Апеляційним судом Чернігівської області розглянута справа №730/1054/15-к по обвинуваченню ОСОБА_4. у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.336 Кримінального Кодексу України, про що 22.06.2017 винесено ухвалу, копію якої додано до вказаного повідомлення.

Ухвалою суду від 05.09.2017 провадження у справі №927/1104/15 поновлено, розгляд справи призначено на 13.09.2017.

До початку судового засідання 13.09.2017 від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання.

Ухвалою суду від 13.09.2017 розгляд справи відкладено на 26.09.2017.

У судовому засіданні 26.09.2017 представник Відповідача подала клопотання про зупинення розгляду справи №927/1104/15 до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ кримінальної справи №730/1054/15-к про притягнення директора ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна-Агробазис" ОСОБА_4. до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України, до якого додані копія касаційної скарги та фіскальний чек про її відправлення.

Представник Позивача проти зупинення провадження у справі заперечила.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення розгляду справ з підстав, зазначених нижче.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивачем зазначено таке.

З березня по серпень 2011 року в с. Плиски Борзнянського району Чернігівської області на земельній ділянці площею 3,04436 кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності силами ТОВ "Агросервіс", ПП "Панорама квітів" було зведені чотири арочні теплиці.

Щодо зведення вказаних теплиць проектної чи іншої документації виготовлено не було.

З метою передачі чотирьох арочних теплиць іншому товариству, в 2013 році виникла необхідність виготовлення документації на вказані арочні теплиці.

З цією метою посадові особи ТОВ "Агросервіс" звернулись до директора ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис" щодо виготовлення проектної та іншої документації, в тому числі договору на виконання будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт.

У серпні 2013 року між ТОВ "Агросервіс" та ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис" було досягнуто домовленість про те, що ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис" виконає документацію щодо проектування та побудови вже зведених на той час теплиць, в результаті чого було підписано договір №9 на виконання будівельних робіт від 29.07.2013.

25.09.2013 було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт.

Вказані документи були підготовлені ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис".

Позивач вважає, що вищевказаний договір є фіктивним, тобто таким, що вчинений без наміру створити правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином.

На підставі рахунку-фактури №5 від 28.08.2013 Відповідач сплатив Позивачу 19000,00 грн. за виконані роботи по проектуванню теплиць.

Рахунок на оплату робіт по проектуванню теплиць виставлений Позивачем 28.08.2013, тобто після укладення договору на виконання будівельних робіт.

На думку Позивача, вказана обставина підтверджує, що Позивач не міг виконувати будівельні роботи без проектної документації, домовленість про виготовлення якої була досягнута після укладення договору про виконання будівельних робіт.

Як зазначає Позивач, чотири арочні теплиці, з приводу будівництва яких було підписано договір №9, були побудовані в серпні 2011 року, що підтверджується довідкою Плисківської сільської ради Борзнянського району від 03.07.2015.

Відповідно до інформації, наданої ПП "Панорама квітів", чотири арочні теплиці в с. Плиски Борзнянського району Чернігівської області були збудовані на замовлення ТОВ "Агросервіс" з березня по серпень 2011 року.

Відповідно до заяви ОСОБА_5, власниці земельної ділянки площею 3,04436 кадастровий номер НОМЕР_1, теплиці збудовані на належній їй земельній ділянці в серпні 2011 року, жодних добудов чи реконструкцій вказаних теплиць з того часу не відбувалося.

Оскільки Позивач вважає, що сторони, укладаючи договір №9 на виконання будівельних робіт від 29 липня 2013 року, заздалегідь знали, що договір виконано не буде, що він не спрямований на настання обумовлених ним правових наслідків, оскільки на момент укладення даного договору комплекс із чотирьох арочних теплиць вже було зведено і про це було відомо сторонам, тому просить визнати даний договір недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (Замовник) в особі директора Поповича Олександра Васильовича та Відділом капітального будівництва та проектування Фермерського господарства "Виробничо-торгова фірма "Борзна-Агробазис" (Виконавець) в особі директора ОСОБА_4, був укладений договір №9 на виконання будівельних робіт (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору відповідно до умов за даного Договору, Виконавець зобов'язується виконати будівельні роботи по будівництво Арочних теплиць і кількості чотири штуки загальною площею 4400 м кв. в с. Плискі Борзнянського р-ну. Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт, передбачених п.1.1. даного Договору обумовлена Договірною ціною і складає 63678-00 (шістдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень).

Згідно з п.3.1. Договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 днів з моменту підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт.

За умовами п.п.4.1., 4.3. Договору термін виконання робіт здійснюються Виконавцем протягом серпня-вересня місяців 2013р. Виконані роботи, передбачені п.1.1. даного Договору передаються Виконавцем Замовнику по Акту виконаних будівельних робіт.

Відповідно до п.9.1. Договору цей Договір набуває чинності з дати його підпису і дійсний до 30 грудня 2013р. до повного розрахунку за надані послуги.

Як вбачається з вищевказаного Договору, він підписаний особами, вказаними в преамбулі Договору та скріплений печатками сторін.

В матеріалах справи містяться копії рахунку-фактури №5 від 28.08.2013 на суму 14000,00 грн. за виконані роботи по проектуванню теплиць, виставленого Відповідачем Позивачу, акту здавання-прийняття проектно-кошторисної документації на суму 14000,00грн., підписаного між сторонами та скріпленого їх печатками.

Між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року на суму 13619,98 грн., 20994,57 грн., 13557,96 грн., 15506,08 грн.

Позивачем було перераховано Відповідачу 19000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №314 від 28.08.2013 на суму 5000,00 грн., №333 від 06.09.2013 на суму 9000,00 грн., №479 від 09.12.2013 на суму 5000,00 грн.

Досліджуючи позовні вимоги та заперечення на них, суд відмічає наступне.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України:

"Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами."

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування."

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 у справі №927/832/15 позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" на користь Фермерського господарства "Виробничо-торгова фірма "Борзна-Агробазис" заборгованість за договором підряду у розмірі 63678 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3019 грн. 00 коп., а також інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 46548 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору у розмірі 2264грн. 90 коп.

Підставою позову у справі було виконання робіт за оспорюваним Договором №9 на виконання будівельних робіт від 29.07.2013

Як вбачається з рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 у справі №927/832/15 за позовом Фермерського господарства "Виробничо-торгівельна фірма" "Борзна-Агробазис" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" про стягнення 113245 грн., копія якого роздрукована з Бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" суду був наданий письмовий відзив на позовну заяву, у якому було заявлено вимогу про визнання договору від 29.07.2013 №9 недійсним, посилаючись на те, що укладений сторонами у справі договір не був спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, і дана вимога розглядалася судом в процесі розгляду справи №927/832/15.

При цьому, судом досліджено довідку Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 03.07.2015 № 468 про те, що тепличний комплекс з чотирьох теплиць, що межує з адресою в АДРЕСА_1, був побудований в серпні 2011 року і з 2011 року і на даний час добудови теплиць, їх реконструкції не проводилось.

В процесі судового розгляду справи позивачем не надано належним та допустимих доказів того, що зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2013 роботи позивачем не виконувалися.

Довідка органу місцевого самоврядування щодо обставин будівництва предмету договору підряду не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки видача вказаної довідки сільською радою є порушенням повноважень та компетенції, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування". Вказаний орган місцевого самоврядування не є стороною договору підряду або органом, уповноваженим надавати висновки з приводу дат початку та закінчення будівництва будь-яких об'єктів (таким органом є, зокрема, Державна архітектурно-будівельна інспекція).

Крім того, відповідачем жодним чином не доведено наявність підстав для визнання укладеного сторонами у справі договору недійсним на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України.

За таких обставин судом не можуть бути прийняті до уваги викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача.

В постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі №927/832/15 зазначено таке.

Відповідач ТОВ "Агросервіс" у доводах апеляційного оскарження наголошує на тому, що Договір на виконання будівельних робіт від 29.07.2013 № 9 є недійсним, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним, та не відповідає вимогам ч.5 ст. 203 ЦК України. Скаржник стверджує, що позивач не виконував будівельних робіт в зв'язку з відсутністю у нього необхідних умов для виконання будівельних робіт і не відображав вказані роботи в документах бухгалтерського обліку. Відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги Довідку Плисківської сільської ради, Борзнянського району, Чернігівської області від 03.07.2015 № 468, за якою зазначено про те, що тепличний комплекс з чотирьох теплиць, що межує з адресою АДРЕСА_1, був побудований в серпні 2011 року і з 2011 року по теперішній час добудови теплиць, їх реконструкції не проводилось.

Під час судового засідання від 13.10.2015, колегія суддів, враховуючи зауваження скаржника щодо недійсності Договору, оглянула та проаналізувала Договір на виконання будівельних робіт від 29.07.2013 № 9, оригінал Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 від 25.09.2015, Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 від 25.09.2013 та Договірну ціну на будівництво Тепличного комплексу чотири теплиці, що здійснюється у 2013 році, та встановила, що названі документи є двосторонньо підписаними, жодних зауважень та заперечень відповідача матеріали справи не містять, що, в свою чергу, свідчить про визнання відповідачем таких документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача ТОВ "Агросервіс" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

01.03.2016 Борзнянським районним судом Чернігівської області винесено вирок по справі №730/1054/15-к по обвинуваченню директора ФГ ВТФ "Борзна-Агробазис" ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_4. визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, з застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4., протягом серпня-вересня 2013 року, обіймаючи посаду директора ФГ ВТФ "Борзна-Агробазис", яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто будучи службовою особою, спільно з директором ТОВ "Агросервіс", який також являється службовою особою, перебуваючи у невстановленому слідством місці, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що станом на вказаний період в с.Плиски Борзнянського району вже були побудовані арочні теплиці в кількості чотирьох, загальною площею 4400 кв.м, склав, підписав та засвідчив печаткою товариства наступні документи: договір на виконання будівельних робіт №9 від 29 липня 2013 року, договірну ціну на будівництво тепличного комплексу на чотири теплиці, що здійснюються у 2013 році, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (типова форма №КБ-3, затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року за №5544), акт б/н приймання виконання будівельних робіт за вересень 2013 року (типова форма №КБ-2в, затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року №554), до яких були внесені завідомо неправдиві відомості про вартість, об'єм виконаних робіт, які на той момент вже були фактично виконані.

Заслухавши обвинувачуваного, допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження суд находить, що винуватість ОСОБА_4. в пред'явленому йому обвинуваченні підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення, а невизнання ним своєї вини суд розцінює як спроба пом'якшити свою участь та уникнути заслуженого покарання.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачуваний ОСОБА_4. своїми умисними діями, які виразилися в службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Вищевказаний вирок залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16.06.2016.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2017 скасовано ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16 червня 2016 року щодо ОСОБА_4 та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 22.06.2017 вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 березня 2016 року відносно ОСОБА_4 залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України:

"1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей."

Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України:

"1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами."

У п.п.3.11. п.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (зі змінами) зазначено:

"3.11. Фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення."

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України:

"Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю."

Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України:

"1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

2. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється."

У судовому засіданні 26.09.2017 представник Відповідача подала клопотання про зупинення розгляду справи №927/1104/15 до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ кримінальної справи №730/1054/15-к про притягнення директора ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна-Агробазис" ОСОБА_4. до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України.

Представник Позивача заперечила щодо клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі.

Досліджуючи обґрунтованість даного клопотання суд відмічає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави."

Таким чином, дана стаття передбачає можливість зупинення провадження у господарській справі лише, якщо пов'язана з нею, в тому числі і кримінальна справа, розглядається саме судом.

У п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) зазначено, зокрема, таке.

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

У клопотанні про зупинення провадження у справі Відповідачем зазначено, що розгляд судом кримінальної справи №730/1054/15-к щодо притягнення директора ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна-Агробазис" до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України, яка пов'язана зі справою №927/1104/15, ще не завершений, оскільки ним 09 вересня 2017 року подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цівільних і кримінальних справ на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01.03.2016 та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 22.06.2017, і рішення суду за даною касаційною скаргою суттєво впливає на результат вирішення справи №927/1104/15, що розглядається господарським судом.

До вказаного клопотання Відповідачем додані лише копія касаційної скарги та фіскальний чек про її відправлення до відповідного суду.

Доказів прийняття відкриття касаційного провадження за вищезазначеною скаргою Відповідачем, тобто, що вже відбувається саме судовий розгляд зазначеної касаційної скарги, суду не надано.

Крім того, вже продовжений ухвалою суду від 29.11.2016 за заявою Відповідача згідно з ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору закінчується 26.09.2017 і підстав для його чергового продовження чинним законодавством не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №927/1104/15 до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ кримінальної справи №730/1054/15-к про притягнення директора ФГ "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна-Агробазис" ОСОБА_4. до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Відповідно до п.п.4.1. п.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

З урахуванням викладеного, враховуючи повне задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір №9 на виконання будівельних робіт, укладений 29 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (вул. Леніна, 6 А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453, ідентифікаційний код 31324488) та Фермерським господарством "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис" (пров. Лесі Українки, 13, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400, ідентифікаційний код 31480020).

3. Стягнути з Фермерського господарства "Виробничо-торгівельна фірма "Борзна - Агробазис" (пров. Лесі Українки, 13, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400, ідентифікаційний код 31480020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (вул. Леніна, 6 А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453, ідентифікаційний код 31324488) 1218 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 вересня 2017 року.

Суддя І.В. Кушнір