Постанова

від 26.09.2017 по справі 347/172/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8707/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

01.02.2017 ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його надати направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності, оформити належно документацію згідно Закону України Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває в трудових відносинах із ДП Кутське лісове господарство на посаді майстра лісу Березівського лісництва. Відповідно до Наказу ДП Кутське лісове господарство № 74 к/в від 14.03.2013 йому було надано відпустку по догляду за дитиною з 14.03.2013 по 11.03.2014 та вказано - до роботи приступити 12.03.2014, що ним було виконано. Перебуваючи 13.03.2014 в адміністративній будівлі ДП Кутське лісове господарство , між ним та жителями с. Баня-Березів Косівського району виник конфлікт через те, що він відмовився писати заяву про звільнення на вимогу мешканців цього села. Внаслідок цього конфлікту він отримав тілесні ушкодження. За цим фактом відкрите кримінальне провадження, рішення на цей час не прийнято. Після отримання тілесних ушкоджень він проходив стаціонарне лікування в медичних установах, що підтверджується відповідними виписками та витягами з історії хвороби.

Неодноразово він звертався з заявою до відповідача про виплату йому одноразової допомоги і страхової виплати та видачі направлення на МСЕК, для встановлення ступеня втрати працездатності, однак такі звернення залишились без належного реагування. Таку бездіяльність Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі позивач вважає протиправною.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 позов задоволено частково. Поновлено пропущений процесуальний строк. Визнано протиправною бездіяльність Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Косівському районі та зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі надати ОСОБА_2, при наявності підтверджуючих документів, направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності. В іншій частині вимог адміністративного позову відмовлено.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що ним не вчинено бездіяльності, оскільки позивачем для отримання страхових виплат не представлено всіх документів. Крім того, ОСОБА_2 отримав направлення на МСЕК від профспілки підприємств лісового господарства Івано-Франківської області, пройшов огляд на засіданні обласного МСЕК і направлений на обстеження в Дніпропетровський інститут гігієни, від якого відмовився. При цьому, направлення на МСЕК видається тільки однією з перелічених установ, зазначених в ч. 2 ст. 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Також, оскаржується в судовому порядку акти форми Н-5 та Н-1, затверджені Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, на підставі яких надається направлення на МСЕК, чого судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення враховано не було.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у відсутності відповідача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах із ДП Кутське лісове господарство .

Відповідно до Наказу ДП Кутське лісове господарство № 74 к/в від 14.03.2013 позивачу було надано відпустку по догляду за дитиною з 14.03.2013 по 11.03.2014, після закінчення якої він приступив до роботи в якості майстра лісу Березівського лісництва, згідно наказу № 74 від 14.03.2013 ДП Кутське лісове господарство .

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2014 позивач перебував у конторі Кутського лісгоспу для погодження директором його заяви про допуск до роботи, куди прибули жителі с. Баня-Березів Косівського району з вимогою, щоб він написав заяву про звільнення з роботи. Коли він відмовився, жителями села йому були нанесені тілесні ушкодження. За цим фактом, за заявою ОСОБА_2, Косівським РВ УМВС у Івано-Франківській області було розпочато досудове розслідування, яке занесено в Державний реєстр досудових розслідувань № 1201409019000078, а також його направлено на стаціонарне лікування в Коломийську лікарню.

На неодноразові звернення позивача в різні інстанції, а також на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015, лише 30.12.2015 Держгірпромнаглядом в Івано-Франківській області видано наказ, та створено спеціальну комісію для повторного розслідування цього нещасного випадку.

26.06.2016 спеціальною комісією по розслідуванню нещасного випадку складено акт за формою Н-5 та Н-1 з висновком, що такий пов'язаний з виробництвом.

На підставі складених спеціальною комісією і затверджених Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області актів форми Н-5 та Н-1, позивач повторно звернувся із письмовою заявою до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Косівського відділення, про виплату одноразової соціальної допомоги та соціальних виплат згідно Закону України та ст. 92 ЛК України, а також надання направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності, у задоволенні якої йому було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, оскільки відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , робочий орган виконавчої дирекції Фонду зобов'язаний надати направлення на МСЕК позивачу, оскільки у нього наявний акт про нещасний випадок на виробництві та акт розслідування професійних захворювань за формами Н-5 та Н-1. У задоволенні позову в частині щодо зобов'язання відповідача оформити належно документацію відмовлено за безпідставністю.

Оскільки постанова суду першої інстанції, в частині відмови, сторонами не оскаржується, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядає таку в межах апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 за № 1105-ХІV, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 вказаного Закону ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання, направлення, зокрема, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває в трудових відносинах із ДП Кутське лісове господарство та є майстром лісу Березівського лісництва.

Перебуваючи 13.03.2014 в адміністративній будівлі ДП Кутське лісове господарство , між позивачем та жителями с. Баня-Березів Косівського району виник конфлікт, після якого позивач отримав тілесні ушкодження, підтвердженням чого є заява ОСОБА_2 про злочин до Косівського РВ УМВС та заяви - повідомлення адресовані в інші правоохоронні інстанції.

За результатами розгляду заяви про злочин щодо ОСОБА_2 слідчим відділенням Косівського райвідділу відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та розпочато досудове розслідування. Остаточного рішення по вказаному кримінальному провадженню органами досудового розслідування по цей час не прийнято.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015, Держгірпромнагляд в Івано-Франківській області видав наказ від 30.12.2015 та створив спеціальну комісію, для повторного розслідування вказаного нещасного випадку, за результатами якого 26.06.2016 складено акти за формою Н-5 та Н-1 про те, що зазначений вище нещасний випадок з ОСОБА_2 пов'язаний з виробництвом.

18.07.2016 ОСОБА_2 повторно звернувся з листом до відповідача про надання йому направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності.

Листом від 20.07.2016 № 230/01-21 відповідачем відмовлено позивачу у наданні такого направлення, оскільки згідно окремої думки члена комісії повторного спеціального розслідування нещасного випадку - страхового експерта з охорони праці Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області висновки окремих членів комісії щодо акту за формою Н-1 є безпідставними і цей випадок необхідно вважати непов'язаним з виробництвом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області допустило бездіяльність, щодо не надання ОСОБА_2 направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності, що суперечать вимогам ст. 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Щодо покликання апелянта на те, що Івано-Франківським судом вирішується питання про скасування акта за формою Н-1 від 22.06.2016 про нещасний випадок на виробництві та акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 22.06.2016, які є підставами для видачі робочим органом виконавчої дирекції Фонду направлення для огляду потерпілого МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності, то судом апеляційної інстанції такі до уваги не беруться, оскільки оскарження актів не є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача надати направлення на МСЕК.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, чи вчинення дій під умовою.

Так, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача надати ОСОБА_2 направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності при наявності підтверджуючих документів, тобто за певних умов, оскільки такий спосіб захисту порушених прав позивача не відповідає завданню адміністративного судочинства, передбаченого ч. 1 ст. 2 КАС України, так як суд не має повноважень зобов'язувати особу вчинити дії за певної умови та такі дії спрямовані на майбутнє, які не є порушеними.

Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, однак допущено порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни оскарженої постанови, шляхом виключення з резолютивної частини слів при наявності підтверджуючих документів .

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року у справі № 347/172/17 змінити, виключити із абзацу другого резолютивної частини постанови слова: при наявності підтверджуючих документів .

У решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова в повному обсязі складена та підписана 29.09.2017.