Рішення

від 26.09.2017 по справі 346/5822/16-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/5822/16-ц

Провадження № 2/346/172/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі :

головуючого-судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", Державного агентства лісових ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Обласне комунальне підприємство "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", виконавчий комітет Шепарівцівської сільської ради про визнання незаконною відмови у проведенні приватизації, визнання права на приватизацію та зобов'язання провести приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що проживає з донькою, ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_6

24 жовтня 1990 року президія профкому Коломийського лісокомбінату розглядала заяву його дружини, ОСОБА_3 - працівниці Коломийського лісокомбінату про надання житла. За результатами розгляду ухвалила рішення: просити адміністрацію надати приміщення для житла в Шепарівцівському лісництві сім'ї ОСОБА_3, враховуючи житлові умови. Спільне рішення стосувалося надання не конкретно визначеного житла (його номеру та площі), а приміщення для житла у Шепарівському лісництві.

У жовтні 1990 року адміністрація Коломийського лісокомбінату виділила їхній сім'ї житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1

Після смерті дружини ІНФОРМАЦІЯ_3 року, він разом із донькою ОСОБА_2 продовжує проживати у спірній квартирі.

Користується квартирою відповідно до договорів найму житла. Дані договори почали укладатися з 2001 року, спочатку між Коломийським держлісгоспом (згодом ДП "Коломийський лісгосп") та його дружиною ОСОБА_3, а з 2011 року договори найму житла укладалися між ДП "Коломийський лісгосп" та ним.

Предметом договорів найму житла між ДП "Коломийський лісгосп" та його сім'єю з 2001 року до 2006 року була квартира з 2-х кімнат загальною площею 46 м.кв. в будинку за адресою: АДРЕСА_1, а з 2006 року по даний час ця сама квартира тільки загальною площею 61,6 м.кв., оскільки були виконані роботи з переобладнання та перепланування житлового приміщення зі згоди ДП "Коломийський лісгосп".

У 2016 році він вирішив скористатися своїм правом на приватизацію житла, яке винаймає та проживає у ньому, разом із донькою, більше двадцяти років.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 р. № 396, до органу приватизації, окрім заяви на приватизацію квартири, у тому числі, потрібно подати копію ордера про надання жилої площі.

За його зверненням виконавчий комітет Шепарівцівської сільської ради надав відповідь від 02.03.2016 р. № Т-9/02.2-10, у якій відмовив йому у наданні ордеру та рекомендував звернутися до дирекції ДП "Коломийський лісгосп", на балансі якого знаходиться житлове приміщення, за дозволом на приватизацію квартири АДРЕСА_1.

24 лютого 2016 року він звернувся до ДП "Коломийський лісгосп" із заявою про отримання ордеру на квартиру АДРЕСА_2, однак отримав відповідь, що правових підстав на отримання ордеру у нього немає.

07 липня 2016 року він звернувся до балансоутримувача ДП "Коломийський лісгосп" із заявою про передачу у власність квартири АДРЕСА_3.

До органу управління майном - Держагентства лісових ресурсів Україна він надіслав копію вищевказаного звернення та просив погодити відчуження майна.

ДП "Коломийський лісгосп" у листі від 28.07.2016 р. № 09-06/441 відповів, що звернувся до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, з метою подальшого звернення до Державного агентства лісових ресурсів України і що про прийняте рішення повідомить додатково.

07 жовтня 2016 року він отримав ще одного листа від ДП "Коломийський лісгосп" від 04.10.2016 № 09-06/571, де було зазначено, що спірне приміщення перебуває на балансі ДП "Коломийський лісгосп" як нежитлове приміщення, в якому знаходиться контора Шепарівцівського лісництва і не підпадає під перелік об'єктів приватизації, передбачених законом, а тому ДП "Коломийський лісгосп" не може надати дозвіл на приватизацію вказаної квартири.

26 жовтня 2016 року Державне агентство лісових ресурсів України, дотримуючись такої ж позиції, зазначило, що у ДП "Коломийське лісове господарство" відсутні правові підстави на надання дозволу на приватизацію ним спірного житла.

Така позиція відповідачів порушує його право на приватизацію квартири, яку він винаймає.

Згідно Договору тимчасового найму житла, він би не міг винаймати нежитлове приміщення, а тому винаймає і хоче приватизувати житлове приміщення, яке є самостійним об'єктом і не має відношення до нежитлового приміщенні - контори Шепарівцівського лісництва.

Відмова ДП "Коломийський лісгосп" та Держлісагентства у наданні дозволу на приватизацію ним квартири є незаконною та суперечить Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Житловому кодексу Української PCP, Цивільному кодексу України.

03 серпня 2016 року із заявою про оформлення передачі у приватну власність квартири, він звернувся до Обласного комунального підприємства "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" та 22 серпня 2016 року отримав відповідь, що тільки при наявності у нього певного (повного) пакету документів, він зможе звернутися в БТІ для проведення робіт по приватизації квартири.

У березні 2016 року ДП "Коломийський лісгосп" та виконавчий комітет Шепарівцівської сільської ради у повторній видачі йому ордеру відмовили.

Через відсутність у нього ордеру чи його копії, він позбавлений права на приватизацію житла, у якому проживає на законних підставах, відповідно до договору найму, що порушує його право на приватизацію, а тому просить суд визнати відмову ДП "Коломийське лісове господарство", Державного агентства лісових ресурсів України на проведення ним приватизації квартири АДРЕСА_3 незаконною; визнати за ним право на приватизацію даної квартири; зобов'язати ДП "Коломийське лісове господарство", Державне агентство лісових ресурсів України провести приватизацію на його користь та стягнути в солідарному порядку з відповідачів судовий збір у розмірі 1653,63 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала. Пояснила, що позивач з сім єю проживає в квартирі № 3 з 1990р. До 2001р. договори найму житла не укладались. ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина позивача ОСОБА_3 померла. В даній квартирі є газове пічне опалення, електроенергія. Квартира відповідає всім ознакам житлового приміщення, хоча згідно технічної документації все приміщення контори рахується як нежитлове. Позивач намагався виробити окрему техдокументацію на квартиру, однак через відсутність згоди відповідачів не може її виробити. Крім його квартири в будинку є ще 2 квартири. Дана квартира не відноситься до об єктів які не підлягають приватизації. Гр.ОСОБА_4 працював лісником і був керівником Шепарівського лісництва.

В судове засідання в якому ухвалено рішення позивач та його представник не з явились, але представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник ДП "Коломийське лісове господарство" в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмове заперечення, згідно якого заперечує проти позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Приміщення яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 у якому має намір приватизувати ОСОБА_1, знаходиться на балансі ДП "Коломийський лісгосп" як нежитлове приміщення, у якому розміщена контора Шепарівціського лісництва, тому не підпадає під перелік об'єктів приватизації передбачених законом.

ДП "Коломийський лісгосп" житлове будівництво не вело, пайову участь у житловому будівництві не брало, а тому житлового фонду не мало і не має.

Про те, що будівля за адресою: АДРЕСА_4 не відноситься до житлового фонду свідчить технічний паспорт на дане приміщення та витяг з державного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Сім'я ОСОБА_1, за місцем роботи його дружини - ОСОБА_3, на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не перебувала.

Оскільки рішення адміністрації ДП "Коломийський лісгосп" або Коломийського лісокомбінату та профкому про надання житла сім'ї ОСОБА_3 у будинку за адресою: АДРЕСА_4 не приймалось, то відповідно і підстав для видачі ордера на квартиру № 3 у даному приміщенні не було і не має.

Крім того, ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_2 навіть не зареєстровані у спірному приміщенні, яке мають намір приватизувати. За даною адресою не була зареєстрована і ОСОБА_3, яка перебувала у трудових відносинах з Коломийським лісокомбінатом і якій було надано дане приміщення для тимчасового проживання.

Вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача - Державного агентства лісових ресурсів України в судовому засіданні проти позову заперечив. Просить застосувати строк позовної давності. В судове засідання в якому ухвалено рішення не з явився, хоча повідомлявся про час і місце судового розгляду.

Представник ОКП "Коломийське МБТІ" в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник виконавчого комітету Шепарівцівської сільської ради подала заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі, проти позову не заперечує.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, аналізуючи обставини встановлені під час розгляду справи та дослідивши зібрані докази, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно витягу з протоколу № 11 засідання президії профкому Коломийського лісокомбінату від 24.10.1990р. профком постановив просити адміністрацію лісокомбінату надати приміщення для житла в Шепарівському лісництві сім'ї ОСОБА_3, враховуючи житлові умови. На данному витягу наявна резолюція т. ОСОБА_4 … .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 484. Згідно свідоцтво про народження зазначено батьками ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Відповідно до договорів найму житлового приміщення в будинку Коломийського держлісгоспу за 2001-2017 рр., укладений відповідачем з ОСОБА_3, а після її смерті з позивачем, сім'ї позивача було надано для проживання квартиру в будинку за адресою: АДРЕСА_5, як жиле приміщення. В договорах зазначено обов язки наймодавця та наймача, зокрема: використовувати жиле приміщення за його прямим призначенням, вносити плату за користування жилим прміщенням на рахунок Коломийського держлісгоспу. Вказано, що квартира складається з 2 кімнат загальною площею 61,6 кв.м., обладнана пічним опалення, є газ, електроенергія.

В листі Шепарівцівської сільської ради від 02.05.2016 р. № Т-9/02.2-10 вказано, що оскільки позивач із сім'єю вселений та проживає з жовтня 1990 року по теперішній час на підставі договору тимчасового найму, то не може бути виданий йому ордер на дане приміщення, так як ордер видається лише на вільне жиле приміщенняю

В повідомленні Державного агентства лісових ресурсів України від 02.03.2016 р. № 09-06/155 йдеться про відсутність правових підстав для надання позивачу дозволу на отримання ордеру на квартиру АДРЕСА_5.

В повідомленні Шепарівцівської сільської ради від 02.07.2016 р. йдеться про те, що функції органу приватизації державного житлового фонду с. Шепарівці покладено на ОКП "Коломийське МБТІ", що підтверджується рішеннями сільської ради від 18.06.2013р. № 32 і № 33, та надано необхідний для приватизації перелік документів.

Згідно довідки Шепарівцівської сільської ради від 02.07.2016р. № 576 ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_4 із дочкою ОСОБА_2.

Згідно листів позивача до відповідачів від 07.07.2016р. та 03.08.2016 р. позивач просить про надання дозволу на приватизацію спірної квартири;

На заяву ОСОБА_1 до ОКП "Коломийське МБТІ" про оформлення передачі в приватну власність спірної квартири ОКП "Коломийське МБТІ" від 18.08.2016р. № 134 повідомило, що для того, щоб БТІ провело роботи по приватизації державного житлового фонду в першу чергу необхідно рішення органу місцевого самоврядування, підприємства, організації чи установи, у власності яких знаходиться дане майно про доручення ОКП "Коломийське МБТІ" виконувати функції органу приватизації державного житлового фонду з вказанням чіткої адреси та технічних характеристик об єкта., що приватизується та зазначено перелік необхідних документів.

Згідно листів ДП "Коломийське лісове господарство" від 04.10.2016 р. №09-06/571 та листом Державного агентства лісових ресурсів від 26.10.2016р. № 05-39/5845-16, в яких зазначено, що приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_4 перебуває на балансі ДП "Коломийський лісгосп" як нежитлове приміщення, в якому знаходиться контора Шепарівського лісництва і не підпадає під перелік об'єктів приватизації, а тому відповідач не може надати дозвіл на приватизацію даного приміщення.

Згідно свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_4 є нежитловим та належить державі в особі Кабінету Міністрів, Державного комітету лісового господарства, в господарському віданні ДП Коломийське лісове господарство . ;

Згідно технічного паспорта будинок АДРЕСА_4 значиться як нежитлове приміщення ДП Коломийське лісове господарство .

В листі ДП "Коломийське лісове господарство" до Бюро технічної інвентаризації від березня 2010 року № 148 вказано, що в приміщенні контори Шепарівського лісництва розміщені кімнати, які не використовуються як виробничі приміщення та які підприємство надає працівникам для житла і укладає договори для тимчасового найму житла у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988р. Про службові жилі приміщення .

Згідно трудової книжки ОСОБА_3, де підтверджено факт перебування її з відповідачем у трудових відносинах з 1977р. по 1998р.

Згідно довідок Ощадбанку позивач з дочкою ОСОБА_2 числяться в списках на приватизацію житла, майновий сертифікат отримали, житлові чеки не використали.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що дружина позивача ОСОБА_3 працювала з нею в лісокомбінаті з 70-их років. З 1990р. сім я ОСОБА_3 проживає в будинку контори лісництва по АДРЕСА_4 Працювала економістом. Лісничий ОСОБА_4 на той час поселяв без ордера на підставі резолюції директора ОСОБА_7, який був її чоловіком.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЖК Української РСР жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.

Частиною 1 ст. 5 ЖК Української РСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду.

За змістом ст. 2 Закону до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Частинами 4, 5 ст. 5 Закону передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Статтею 8 Закону встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

У відповідності до ст. 382 ч.1 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Судом встановлено, що крім позивача у будинку № 2 проживають ще дві сім ї у квартирах № 1 і №2. Про те, що спірне приміщення є по факту житловою квартирою свідчать дані укладених договорів найму житла і сам факт проживання позивача з сім єю з 1990р., який не заперечили відповідачі.

Згідно ст.. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 15 ЖК України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах рад, в тому числі, приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових.

Також за змістом ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Пунктами 4,5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженогопостановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37, визначено, що до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових. Службові жилі приміщення обліковуються в журналі обліку службових жилих приміщень. Оперативний облік належних їм службових жилих приміщень провадять також відповідні підприємства, установи, організації.

Матеріали справи не містять підтверджень про віднесення в установленому порядку квартири № 3 до службового житла, оскільки відповідного рішення згідно із ч. 1ст. 118 ЖК Української РСР виконавчим комітетом Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області не приймалося .

Позивач на даний час позбавлений можливості отримати ордер на спірне приміщення, який вимагається згідно п. 18 Положення про порядок передачі квартир(будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджене наказом Міністерства з питань ЖКГ від 16.12.2009 N 396, оскільки ОСОБА_3 яка працювала у відповідача померла, а ордер згідно ст. 58 ЖК України видається лише на вільне житлове приміщення і є підставою для вселення, що вже реалізовано сім єю позивача в 1990р. на підставі рішення профкому з відповідною резолюцією керівника, дійсність якої підтвердила його дружина свідок ОСОБА_6 Квартира в якій проживає позивач з дочкою на підставі договорів найму житла по - факту є житлом, відповідає вимогам ст. 382 ч.1 ЦК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачі, вирішуючи питання про приватизацію житла, безпідставно відмовили позивачу у приватизації. Тому, позивач відповідно до ст. 9 ч.3 ЖК України, ч.4 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" з метою поновлення порушенного права позивача на приватизацію житла, слід визнати відмови у приватизації незаконними, визнати право позивача на приватизацію та зобов язати відповідачів провести приватизацію спірного житла.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки позивачу було відмовлено відповідачами у приватизації в 2016р. згідно листів від 04.10.2016 р. №09-06/571 та від 26.10.2016р. № 05-39/5845-16.

На підставі викладеного, керуючись ст. 197 ч.2, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними відмови Державного підприємства "Коломийське лісове господарство"та Державного агентства лісових ресурсів України у проведення приватизації ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_5

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_6

Зобов'язати Державне підприємство "Коломийське лісове господарство", Державне агентство лісових ресурсів України провести приватизацію на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_5

Стягнути з Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", код ЄДРПОУ 22190768, юридична адреса: с. Н. Вербіж, вул. Дружби, 18, Коломийського району, Івано-Франківської області, та Державного агентства лісових ресурсів України, код ЄДРПОУ 37507901, юридична адреса: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_6, судовий збір у розмірі 1653,63 грн. в рівних частках.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів після проголошення рішення суду, або отримання копії повного рішення, через Коломийський міськрайоннийсуд.

Суддя Потятинник Ю. Р.