Ухвала

від 26.09.2017 по справі 922/1509/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" вересня 2017 р.Справа № 922/1509/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2", с.Подвірки Харківської області, на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор", смт.Нова Водолага Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2", с.Подвірки Харківської області про стягнення 349865,78грн. за участю представників:

від стягувача (позивача): ОСОБА_2, довіреність від 25.04.2017

від боржника (відповідача): ОСОБА_1, довіреність від 27.12.2016

від ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2017 задоволено позов у даній справі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2" (далі за текстом - відповідач, боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (далі за текстом - позивач, стягувач) 291210,08грн. основного боргу, 44112,19грн. пені, 11040,85грн. інфляційного збільшення боргу, 3502,66грн. 3% річних., 5247,99грн. судового збору.

07 липня 2017 року на виконання даного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

28 серпня 2017 року боржник звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області (далі за текстом - ВДВС), в якій просить:

- визнати незаконними дії ВДВС в частині примусового стягнення з боржника 150000,00грн. за платіжною вимогою №54390022 від 17.08.2017 в рахунок виконання наказу №922/1509/17 від 07.07.2017, виданого господарським судом Харківської області;

- зобов'язати ВДВС повернути (перерахувати) боржнику 150000,00грн. безпідставно стягнутих грошових коштів.

В судовому засіданні 12.09.2017 судом оголошено перерву до 27.09.2017.

В призначеному судовому засіданні представник боржника підтримав доводи скарги, просив суд її задовольнити, оскільки ВДВС безпідставно не врахував сплачені на користь стягувача грошові кошти в розмірі 150000,00грн. в рахунок погашення заборгованості, стягнутої за рішенням у даній справі.

ВДВС у письмових поясненнях проти скарги заперечив, просив в її задоволенні відмовити. Вказує на те, що грошові кошти в розмірі 150000,00грн. не були враховані у виконавчому провадженні, оскільки 14.08.2017 до відділу надійшов лист стягувача, відповідно до якого останній повідомив, що отримував вищезазначені кошти в рамках господарських правовідносин за договором підряду №16/02-29 та просив стягнути заборгованість за наказом №922/1509/17 від 07.07.2017 в розмірі 255113,77грн. Тобто стягувач не врахував сплачені боржником суми як погашення боргу за виконавчим документом.

В судове засідання 27.09.2017 представник ВДВС не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. В минулому судовому засіданні представник ВДВС просив в задоволенні скарги відмовити.

Стягувач у запереченнях проти скарги та його представник у судовому засіданні просили в задоволенні скарги відмовити. Вказують, що здійснені боржником платежі на загальну суму 150000,00грн. були здійснені в рамках господарських правовідносин за договором, які не охоплені та не були предметом розгляду у справі №922/1509/17, відтак вони жодним чином не стосуються обов'язку боржника сплатити стягувачу грошові кошти згідно з судовим рішенням та наказом господарського суду Харківської області у справі №922/1509/17.

Розглянувши скаргу боржника, надані учасниками судового процесу докази, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

На виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження №ВП54390022 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1509/17 від 07.07.2017 про стягнення з ТОВ "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2" на користь ТОВ "ПФ "Данко Декор" суми боргу в розмірі 2551 13,77 грн.

Постановою ВДВС від 27.07.2017 відкрито виконавче провадження ВП №54390022 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1509/17 від 07.07.2017.

27 липня 2017 року ВДВС винесена постанова про арешт коштів боржника.

Як вказує ВДВС у письмових поясненнях, 04 серпня 2017 року боржник надав до відділу платіжні доручення №408 від 20.06.2017 на суму 100000,00грн., №422 від 29.06.2017 на суму 50000,00грн., №441 від 03.07.2017 на суму 100000,00грн., якими, на його думку, підтверджується добровільне виконання судового рішення на суму 250000,00грн.

Разом із тим, згідно листа стягувача №11/08-17 від 11.08.2017, останній повідомив ВДВС про те, що здійснені боржником платежі на загальну суму 150000,00грн. (згідно платіжних доручень №422 від 29.06.2017 на суму 50000,00грн. та №441 від 03.07.2017 на суму 100000,00грн.) не можуть бути враховані як погашення заборгованості на виконання судового наказу господарського суду Харківської області від 07.07.2017 у справі № 922/1509/17, оскільки вони здійснені в рамках господарських правовідносин, які не охоплені та не були предметом розгляду господарського суду Харківської області від 07.07.2017 у справі № 922/1509/17. У зв'язку з цим, стягувач просив ВДВС вжити заходи з примусового виконання в частині стягнення з боржника на користь стягувача 255113,77грн.

Таким чином, стягувач фактично підтвердив часткове виконання боржником рішення у справі №922/1509/17 лише в розмірі 100000,00грн., сплачених згідно платіжного доручення №408 від 20.06.2017. Інша частина платежів (в сумі 150000,00грн.) зарахована стягувачем в рахунок оплати послуг з декорування пляшок за договором №16/02-29 від 16.02.2015, наданих стягувачем боржнику у травні - липні 2017 року.

Враховуючи викладене, ВДВС не прийняв до уваги доводи боржника про погашення заборгованості у розмірі саме 250000,00грн. і згідно платіжної вимоги від 17.08.2017 №54390022 стягнув шляхом списання з банківського рахунку боржника 280776,14грн. в рахунок стягнення боргу за наказом господарського суду Харківської області №922/1509/17.

31 серпня 2017 року ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважаючи, що ВДВС безпідставно не врахував сплату 150000,00грн. згідно платіжних доручень №422 від 29.06.2017 та №441 від 03.07.2017 в рахунок добровільного виконання судового рішення у справі №922/1509/17, боржник звернувся до господарського суду з даною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобовязані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Як встановлено судом, боржник на підтвердження факту добровільного часткового виконання рішення надав до ВДВС платіжні доручення №408 від 20.06.2017 на суму 100000,00грн. та №441 від 03.07.2017 на суму 100000,00грн. з призначенням платежу: "оплата за послуги з нанесення декору на пляшку зг. дог. №16/02-29 від 16.02.2015", а також платіжне доручення №422 від 29.06.2017 на суму 50000,00грн. з призначенням платежу: "п/оплата за послуги з нанесення декору на пляшку ємн.0,5л, дог.№16/02-29 від 16.02.2015".

Згідно пункту 1.30. статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 33.2. статті 33 цього ж Закону платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Згідно з абзацом пятим пункту 1.19. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

В силу пункту 2.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

У платіжних дорученнях № 408 від 20.06.2017 на суму 100000,00грн. та № 422 від 29.06.2017 на суму 50000,00грн., боржник у реквізиті "Призначення платежу" не вказав, що кошти спрямовуються на виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2017 у справі № 922/1509/17.

Разом із тим, пунктом 2.29. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено право ініціатора платежу у будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Однак, боржник не звертався до банку з приводу відкликання вказаних вище платіжних доручень.

Крім того, стягувач повідомив ВДВС про те, що 150000,00грн., сплачених згідно платіжних доручень №422 від 29.06.2017 та №441 від 03.07.2017, є оплатою послуг згідно договору №16/02-29 від 16.02.2015. На підтвердження вказаних обставин стягувач надав докази існування між сторонами господарських відносин за вказаним договором у період, що не був предметом розгляду у справі №922/1509/17. Зазначене підтверджується рахунком №СФ-0000136 від 26.05.2017 на оплату послуг з нанесення декору на пляшку 0,5 л. у кількості 30132 шт. на загальну суму 172053,72грн., листом директора боржника №206 від 05.07.2017, актами прийому-передачі виконаних робіт №139 від 05.07.2017, №140 від 05.07.2017, №141 від 05.07.2017, довіреністю на отримання ТМЦ №56 від 05.07.2017, накладними на відпуск готової продукції №05/07-01 від 05.07.2017, №05/07-04 від 05.07.2017, №05/07-02 від 05.07.2017, товарно-транспортними накладними №05/07-01 від 05.07.2017, №05/07-04 від 05.07.2017, №05/07-02 від 05.07.2017.

Таким чином, враховуючи вказане боржником призначення платежу у спірних платіжних дорученнях та з огляду на існування між сторонами поточних господарських операцій за договором №16/02-29 від 16.02.2015, ВДВС правомірно не прийняв вказані платіжні доручення саме як доказ добровільного виконання рішення від 20.06.2017 у даній справі.

Згідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Вказані вимоги були дотримані ВДВС шляхом стягнення грошових коштів у примусовому порядку шляхом списання з банківського рахунку боржника згідно платіжної вимоги від 17.08.2017 №54390022.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення скарги боржника на дії ВДВС.

Відповідно до пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2" на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Харківської області відхилити.

Суддя ОСОБА_3