Вирок

від 01.11.2010 по справі 1-78/2010

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-78/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2010 року, Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді -Жмурченка В.Д.

при секретарі - Коваль В.В.

за участю прокурора - Подолінного JI.A.

адвоката - Маківського В.О.

представника потерпілого- ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Недригайлів справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Вінницької області, Шаргородського району, громадянин України, Українець, освіта неповна середня, розлучений, мешканець АДРЕСА_1

за ст.. 286 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2010 року близько 19год. 00хв. керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі «Білопілля - Терни - Л.Долина» в напрямку м. Терни, зневажив безпекою дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, що склалася на час ДТП та в районі 39 км. автодороги «Білопілля - Терни - Л.Долина» не впорався з керуванням автомобіля, в наслідок чого відбувся занесення автомобіля на слизькому покриття автодороги з послідуючим його розвертанням та зіткнення з автомобілем марки КАМАЗ 5320 державний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4, який в порушення пунктів 22.1 Правил дорожнього руху України рухався в зустрічному напрямку.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді «Відкритого вивиху плюснової кістки, перелому 2 плюстневої кістки, множинних переломо-вивихів кісток передплюсні лівої ступні Відкритого перелому лівої пяточної кістки. Некрозу з дефектом м'яких тканин тіла лівої ступні. Закритого перелому дистального метаепифіза правої лучевої кістки», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1248 від 25.08.2010 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Керуючи автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_2, порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою KM України від 10.10.01р. №1306, введених в дію з 1.01.02р.), передбачених пунктами:

1.3 Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, також бути взаємно ввічливими.

1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2 .3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Допущені ОСОБА_2 порушення пунктів 1.3; 1.5, 2.36; 10.1; 12.1 ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.

В судовому засіданні підсудний свою вину в скоєному визнав в повній мірі щиро розкаявся та пояснив що він дійсно допустив порушення правил дорожнього руху внаслідок чого і сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої потерпілий ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Дорога була засніжена і коли він з метою розминутися з зустрічним автомобілем заїхав на засніжену обочину його автомобіль занесло і він зіткнувся з зустрічним автомобілем КАМАЗ під керуванням потерпілого.

Крім повного визнання вини самим підсудним його вина в скоєному злочині стверджується показами потерпілого.

Так допитана в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив суду що він рухався по автодорозі з увімкненим світлом фар і помітив що в зустрічному йому напрямку рухається автомобіль КАМАЗ. При зближенні коли до зустрічного автомобіля залишалося близько 10 метрів він помітив як як задню частину зустрічного автомобіля стало заносити на його смугу руху. Після чого відразу відбувся удар. На суворості покарання він не наполягає.

Крім повного визнання вини самим підсудним та показів потерпілого його вина в скоєному злочині стверджується матеріалами справи зокрема:

протоколом огляду місця події та схемою до нього, де зафіксована слідова картина місця ДТП.

(а.с. 18-21)

висновком судово-медичної експертизи № 1248 від 25.08.2010 року, згідно висновку якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді ««Відкритого вивиху плюснової кістки, перелому 2 плюстневої кістки, множинних переломо-вивихів кісток передплюсні лівої ступні. Відкритого перелому лівої пяточно'і кістки. Некрозу з дефектом м'яких тканин тіла лівої ступні. Закритого перелому дистального метаепифіза правої лучевої кістки», які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

(а.с. 123)

висновком транспортно-трасологічної експертизи № 20 від 29.03.2010 року відповідно до висновку якої на момент первинного контакту між повздовжніми осями контактуючих транспортних засобів був кут в межах 100-120градусів.

(а.с. 129)

протоколом відтворення обстановки та обставин події з водієм ОСОБА_6, при якому він вказав механізм виникнення ДТП.

(а.с. 111)

протоколом відтворення обстановки та обставин події з водієм ОСОБА_4 при якому він вказав механізм виникнення ДТП.

(а.с. 75)

висновком судово-автотехнічної експертизи, № 1070 від 25.08.2010 відповідно до якого, «в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимог п.п. 10.1; 12,1 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали».

(а.с. 354)

Враховуючи вище викладені докази в їх совокупності суд вважає, що вина підсудного в скоєнні злочину в судовому засіданні доведена повністю.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_2. суд кваліфікує за ст. 286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою яка керує транспортними засобами, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

ОСОБА_2 по місцю свого проживання та по місцю попередньої місцю роботи, характеризується з позитивної сторони, судимості не має.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом"якшують та обтяжчують покарання.

Обставинами, що пом"якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину шляхом правдивих показів як на досудовому слідстві так і в суді.

Як обставинами, що пом"якшують покарання суд визнає часткове відшкодування потерпілому шкоди, наявність на утриманні малолітньої внучки та слабкий стан здоров"я підсудного.

Обставинами які обтяжчують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст. 75 КК України при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини які пом"якшують покарання, та інші обставини справи, суд переходить до висновку, про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а в зв"язку з цим про необхідність прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробовуванням.

Прийнявши рішення про звільнення його від відбування покарання з випробовуванням, на думку суду, буде необхідною та достатньою умовою для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

По справі також заявлені цивільні позови.

Згідно з вимогами ст. 93 і КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілого від злочину стягуються з винного за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Так прокурор просить суд стягнути з підсудного на користь фінансового управління Сумської міської ради за лікування потерпілого ОСОБА_4 кошти в сумі 1585 грн 59 коп.

Також стягнути з підсудного на користь фінансового управління Полтавської міської ради за лікування потерпілого ОСОБА_4 кошти в сумі 6023 грн 30 коп.

Також стягнути з підсудного на користь фінансового управління Котелевської районної державної адміністрації, Полтавської області за лікування потерпілого ОСОБА_4 кошти в сумі 4896 грн 83 коп.

На думку суду дані позова підлягають повному задоволенню.

Крім того по даній справі потерпілий ОСОБА_4 та цивільний позивач ОСОБА_7 просять суд стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 80 000 моральної шкоди та 40 000 матеріальної шкоди.

На користь цивільного позивача ОСОБА_7 35 000 грн матеріальної шкоди.

Підсудний ОСОБА_2 позов потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди визнав частково в частині стягнення матеріальної шкоди не визнав.

Позовні вимоги ОСОБА_7 підсудний не визнав взагалі.

Суд вважає що позов потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню а в частині стягнення матеріальної шкоди позов підлягає залишенню без розгляду.

Позов цивільного позивача ОСОБА_7 також підлягає залишенню без розгляду.

Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в частині стягнення з підсудного матеріальної шкоди без розгляду суд виходить з того що підсудний ОСОБА_2

своїми діями дійсно як потерпілому ОСОБА_4 так і цивільному позивачу ОСОБА_7 заподіяв матеріальну шкоду, але відсутність у них відповідних доказів на даний час унеможливлює встановити суму збитків.

Залишаючи дані вимоги без розгляду суд цим самим надає можливість цивільним позивачам в порядку цивільного судочинства вирішити даний спір.

Відповідно до ст. 1167 ІДК України моральна шкода завдана неправомірними діями фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.

При завданні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванні покладається на винну особу незалежно від того, чи була завдана потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних та фізичних страждань, та наслідки від них, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення. . При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості. Граничні межі, при визначенні розміру моральної шкоди законодавством не встановлені.

По даній справі є також судові витрати які також підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст..ст..323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробовуванням. Іспитовий строк встановити 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Сумської міської ради 1585 гри. 59 коп. коштів витрачених закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Полтавської міської ради 6023 грн. 30 коп. коштів витрачених закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Котелевської районної державної адміністрації. Полтавської області 4896 грн. 83 коп. коштів витрачених закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2 1690 грн. 20 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_3 дозволити використовувати власнику ОСОБА_8

Автомобіль КАМАЗ 53212 д.н. НОМЕР_4 дозволити використовувати власнику ОСОБА_2

Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд до набранням вироку законної сили. Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя: В.Д. Жмурченко