Постанова

від 27.09.2017 по справі 914/3023/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Справа № 914/3023/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Палія В.В., Селіваненка В.П. за участю представників сторін:від позивача - ОСОБА_4, від відповідача - не з'явився, розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову від та на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду 24.04.2017 Господарського суду Львівської області від 09.02.2017 у справі№ 914/3023/16 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доЖитлово-будівельного кооперативу "Аурум I" простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум I" (далі - ЖБК "Аурум І") про стягнення 45 515,63 грн, з яких: 35 346,22 грн основного боргу, 5 301,93 грн штрафу, 3 030,50 грн пені, 304,21 грн 3% річних та 1 532,77 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі №914/3023/16 за позовом ФОП ОСОБА_5 до ЖБК "Аурум І" про стягнення 45 515,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Долінська О.З.) від 09.02.2017 призначено судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі №914/3023/16 на підставі ст. 79 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - головуючий суддя, судді Бойко С.М., Давид Л.Л.) від 24.04.2017 ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2017 в частині зупинення провадження у справі залишено без змін та припинено апеляційне провадження в частині призначення судової експертизи.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 та ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2017, ФОП ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Львівської області.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2017 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_5 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.09.2017.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2017 на підставі ст. 41 ГПК України призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі №914/3023/16 на підставі ст. 79 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що предметом позову є матеріально-правові вимоги ФОП ОСОБА_5 до ЖБК "Аурум І" про стягнення 35 346,22 грн основного боргу, 5 301,93 грн штрафу, 3 030,50 грн пені, 304,21 грн 3% річних та 1 532,77 грн інфляційних втрат стягнення сум, які обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1/004-09-2015 від 01.09.2015 щодо оплати вартості наданих послуг.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог ЖБК "Аурум І" вказує на те, що умовами договору визначено розмір винагороди за надання сукупності передбачених договором послуг (агентських та консультативних), однак позивач консультативні послуги за договором не надав, а договором не визначено методики визначенню розміру винагороди за надання кожного із цих видів послуг окремо.

З огляду на зазначене, суд вказав, що дослідженню підлягають обставини ринкової вартості наданих агентських послуг за умовами договору №1/004-09-2015 від 01.09.2015, які потребують спеціальних знань, у зв'язку з чим на підставі ст. 41 ГПК України судом призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

З огляду на те, що судом було призначено судову експертизу для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського суду і потребують спеціальних знань, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень, згідно з ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

У п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання призначення судової експертизи" зазначено, що ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

В п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 (з наступними змінами і доповненнями) зазначено, що наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною другою статті 106 ГПК. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК.

Відповідно до ст. 111 13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, оскільки в силу ст. 106 ГПК України ухвала суду в частині призначення судової експертизи не підлягає оскарженню та виходячи з того, що місцевий господарський суд, призначаючи судову експертизу, скористався своїм правом, передбаченим п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України та зупинив провадження у справі, то колегія суддів вважає, суд апеляційної інстанції в межах повноважень обґрунтовано залишив без змін ухвалу місцевого господарського в частині зупинення провадження у справі та вмотивовано припинив апеляційне провадження в частині призначення судової експертизи.

Згідно із ч.1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, у рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Виходячи з того, що право на доступ до суду не є абсолютним, а ст. 106 ГПК України не передбачено право на оскарження окремо від рішення місцевого господарського суду в апеляцйному порядку ухвали суду про призначення судової експертизи, то колегією суддів відхиляються доводи ФОП ОСОБА_5, викладені у касаційній скарзі, про можливість оскарження такої ухвали окремо від рішення суду.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2017 у справі № 914/3023/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Палій В.В.

Селіваненко В.П.