Рішення

від 25.09.2017 по справі 910/12622/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017Справа №910/12622/17 За позовом Публічного акціонерного товариства РАДИКАЛ БАНК

До Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТРА-В

про стягнення 332 968,57 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковтун А.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство РАДИКАЛ БАНК звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТРА-В про стягнення 332968,57 грн.

Ухвалою від 01.08.2017р. порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.09.2017р.

Представник відповідача у судове засідання 15.09.2017р. не з'явився, проте, 15.09.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою від 15.09.2017р. розгляд справи було відкладено на 25.09.2017р.

Представником позивача у судовому засіданні 25.09.2017р. було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги було підтримано.

Представник відповідача у судове засідання 25.09.2017р. не з'явився, проте, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 25.09.2017р. у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.09.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством РАДИКАЛ БАНК (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕТРА-В (позичальник) було укладено кредитний договір №КЛ-9492/1-978 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії (кредит, транш кредиту), а позичальник зобов'язується отримати кредит/транш кредиту, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом/траншем кредиту, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Під терміном відновлювальна кредитна лінія розуміється відклична кредитна лінія, при якій ліміт користування визначається у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитись у користуванні позичальника на будь-яку дату протягом строку (терміну) дії договору. У разі часткового або повного повернення кредиту/траншу кредиту позичальник може повторно отримати кредит/транш кредиту в межах зазначеного ліміту протягом строку (терміну) кредитної лінії на умовах і в порядку, що передбачений цим договором. Під терміном транш кредиту розуміється кожна окрема частина кредиту, що може бути надана кредитодавцем позичальнику в рамках ліміту відновлювальної відкличної кредитної лінії на умовах договору.

У п.п.1.1.1-1.1.4 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. вказано, що ліміт кредитної лінії 10 000 євро. Протягом дії цього договору ліміт кредитної лінії зменшується за графіком, визначеним у додатку №1 до договору. Термін остаточного повернення кредиту 12.03.2015р. включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або законодавством. Процентна ставка за користування кредиту/траншем кредиту 11% річних та може бути змінена при видачі кожної з частин кредиту (траншу кредиту) в межах кредитної лінії, за рішенням уповноваженого органу кредитодавця щодо користування грошовими коштами, рішення про видачу яких в межах розміру ліміту кредитної лінії розглядається уповноваженим органом кредитодавця.

За умовами п.1.2 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

Відповідно до змісту п.1.3 укладеного між сторонами правочину виконання зобов'язань позичальника забезпечується: порукою ОСОБА_2, заставою транспортного засобу, заставою рухомого майна.

Кредитодавець відкриває позичковий рахунок НОМЕР_1, на якому буде вираховуватись кредит/транш кредиту, наданий за договором, погашення кредиту/траншу кредиту, а також дострокове погашення кредиту/траншу кредиту, якщо таке буде. Такий позичковий рахунок є для позичальника обов'язковим для обліку руху сум, які позичальник повинен повернути кредитодавцю (п.2.1 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р.).

Згідно п.2.4 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. позичальник здійснює повернення кредиту/траншу кредиту у валюті кредиту/траншу кредиту платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок у строки (терміни), визначені графіком погашення, що наведений у додатку №1.

Моментом (днем) повернення кредиту та інших платежів відповідно до цього договору вважається день зарахування відповідних коштів на позичковий та інші рахунки, зазначені в цьому договорі, та підтверджується випискою з позичкового рахунку (п.2.6 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р.).

За умовами п.2.7 укладеного між позивачем та відповідачем договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем наступним чином: проценти за користування нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку до моменту фактичного повернення кредиту (в тому числі, і за період прострочення терміну (строку) остаточного погашення кредиту, зазначеного в п.1.1.2 цього договору). Проценти за користування кредитом/траншем кредиту нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п.1.1.3 цього договору. Проценти за користування кредитом/траншем кредиту нараховуються у валюті кредиту/траншу кредиту не рідше разу в місяць та/або в останній робочий день місяця за період з дати першого перерахування коштів з позичкового рахунку по день, що передує даті нарахування (по останній календарний день поточного місяця), та позичкового рахунку по день, що передує даті нарахування (по останній календарний поточного місяця), та надалі за період з дати попереднього нарахування (першого числа поточного місяця), а також в день остаточного повернення кредиту/траншу кредиту. Якщо день нарахування процентів припадає на вихідний або святковий (неробочий) день, нарахування здійснюється у попередній перед таким днем банківський день. Проценти за користування кредитом/траншем кредиту нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом/траншем кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році (або 360 днів у році - для кредиту в іноземній валюті) та календарна кількість днів у місяці. Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту.

Пунктом 2.8 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. передбачено, що проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином: проценти, за користування кредитом, нараховані згідно п.2.7 договору, позичальник зобов'язаний сплачувати на рахунок НОМЕР_3, відкритий у кредитодавця, щомісяця, не пізніше 10 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Якщо день сплати позичальником процентів припадає на вихідний або святковий (неробочий) день, сплата позичальником процентів здійснюється в наступний банківський день, що слідує за вихідним або святковим (неробочим) днем. Проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується строк користування кредитом/траншем кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня остаточного повернення кредиту/траншу кредиту, встановленого у п.1.1.2 договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов'язань (п.7.9 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р.).

У додатку №1 до договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. сторонами визначено графік зменшення ліміту кредитної лінії з кінцевим строком повернення кредитних коштів 28.02.2015р.

01.04.2114р. контрагентами було укладено додатковий договір №1 до договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р., в якій визначено, що в межах кредитування кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 9715 євро для поповнення обігових коштів шляхом перерахування на поточний рахунок НОМЕР_2 в Публічному акціонерному товаристві РАДИКАЛ Банк .

Пунктом 2 додаткового договору №1 від 01.04.2014р. визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю транш кредиту, що надається згідно цього додаткового договору, не пізніше 12.03.2015р. включно.

За користування траншем кредиту позичальник сплачує проценти в розмірі 11% річних (п.3 додаткового договору №1 від 01.04.2014р. до договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм статей 1054-10571 Цивільного кодексу України, а в частині, що не суперечить вказаним нормам та умовам договору, регулюється ст.1046-1053 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. банком було перераховано позичальнику кредитні кошти в сумі 9715 євро, на підтвердження чого представлено до матеріалів справи меморіальний ордер №1865 від 02.04.2014р. Відповідачем в процесі розгляду справи обставини отримання на підставі договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. кредитного траншу в означеному вище розмірі спростовано не було.

Як вбачається з представлених суду документів, за весь час користування відповідачем кредитними коштами, а саме кредитним траншем в сумі 9715 євро, банком на підставі умов договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. та додаткового договору №1 від 01.04.2014р. до вказаного правочину було нараховано відсотки на загальну суму 1033,64 євро.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін

В силу норм ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування.

Отже, виходячи з умов договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що строк сплати процентів за користування не відновлювальною кредитною лінією та строк повернення позичальником кредитного траншу в сумі 9715 євро настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕТРА-В належним чином свої обов'язки за договором №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. виконано не було, отриманий кредитний транш в повному обсязі не повернуто, проценти за користування кредитним коштами у визначеному умовами укладеного між сторонами правочину розмірі не сплачено, внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8302,62 євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 239 867,97 грн., та за процентами за користування кредитними коштами в сумі 1033,64 євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 29 862,52 грн.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти, приймаючи до уваги вимоги вищезазначених правових норм та умови кредитного договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії, враховуючи те, що відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не заперечив, належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р., не надав, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства РАДИКАЛ БАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю Тетра-В в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 8302,62 євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 239 867,97 грн., та за процентами за користування кредитними коштами в сумі 1033,64 євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 29 862,52 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 53 747,66 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 4095,80 грн., штрафу за порушення строків повернення кредиту в сумі 4797,36 грн. та штрафу за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитними в коштами в розмірі 597,25 грн. При цьому, суд в виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.4.2 кредитного договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. у разі несвоєчасного погашення кредиту/траншу кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаний кредитодавцем, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. В разі надання кредиту/траншу кредиту в іноземній валюті оплата здійснюється в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату платежу.

У разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2-3.3.15, 3.3.17 договору (п.3.3.3 обов'язок повернути кредит відповідно до умов п.2.4 договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування, сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору, інших платежів, що передбачені договором), позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф в розмірі 2% від суми заборгованості за цим договором за кожен випадок порушення та у день, вказаний кредитодавцем.

У п.4.9 договору №КЛ-9492/1-978 від 13.03.2014р. вказано, що керуючись частиною 1 ст.259 Цивільного кодексу України сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовується до стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) за цим договром, складатиме три роки. Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком, встановленим частиною шостою ст.232 Господарського кодексу України, а підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацем цього пункту договору.

З огляду на порушення позичальником строків повернення кредитного траншу та сплати процентів за користування кредитом, банком було нарахорвано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 53 747,66 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 4095,80 грн., штраф за порушення строків повернення кредиту в сумі 4797,36 грн. та штраф прострочення термінів сплати процентів за користування кредитними в коштами в розмірі 597,25 грн.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, з приводу наведеного заявником розрахунку пені суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 Цивільного кодексу України). Частина третя статті 533 Цивільного кодексу України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю №15-93 від 19.02.1993р. валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення частини другої статті 533 Цивільного кодексу України та частини другої статті 198 Господарського кодексу України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролю .

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). Аналогічну правову позицію наведено у п.8.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку пені з урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства та позиції Пленуму Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 51764,22 грн. та за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 3968,09 грн., а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТРА-В (01024, м.Київ, вул.Академіка Богомольця, будинок 6, ЄДРПОУ 14365294) на користь Публічного акціонерного товариства РАДИКАЛ БАНК (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул.Леніна, будинок 2-В, ЄДРПОУ 36964568) заборгованість по тілу кредиту в сумі 8302,62 євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 239 867,97 грн., за процентами за користування кредитними коштами в сумі 1033,64 євро, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 29 862,52 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 51764,22 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 3968,09 грн., штраф за порушення строків повернення кредиту в сумі 4797,36 грн., штраф за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитними в коштами в розмірі 597,25 грн. та судовий збір в сумі 4962,86 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

02.10.2017 р.

Суддя О.М. Спичак