Рішення

від 25.09.2017 по справі 922/5158/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р.Справа № 922/5158/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації", м. Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації-плюс", м.Брянка Луганської області про стягнення коштів у розмірі 2299555,14грн. за участю представників:

від позивача: Корж О.В., довіреність №990/03 від 31.08.2017

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (далі за текстом - відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 13.10.2015 про уточнення суми позову, просить стягнути з відповідача 2299555,14 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 844525,50грн., заборгованість за процентами - 309119,48грн., заборгованість за комісією - 205,50грн., пеню за прострочення сплати кредиту - 374344,60грн. (за період з 12.06.2014 по 03.08.2015), пеню за прострочення сплати процентів - 92588,18грн. (за період з 08.03.2013 по 03.08.2015), пеню за прострочення сплати комісії - 92,49грн. (за період з 09.07.2013 по 03.08.2015), 3% річних за користування чужими грошовими коштами (основне зобов'язання) - 29014,66грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами (нараховані та неоплачені проценти) - 6367,83грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами (нараховані та неоплачені комісії) - 7,50грн., суму індексації простроченої заборгованості по кредиту - 498769,16грн., суму індексації простроченої заборгованості по процентам - 116391,78грн., суму індексації простроченої заборгованості по комісії - 128,47грн., штрафи - 28000,00грн. (за порушення умов пункту 4.2.5 Договору, вчинені відповідачем у період з 10.03.2014 по 25.07.2015).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №07/12 від 05.07.2012.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2015 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (далі за текстом - третя особа).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2015 замінено третю особу у справі її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації-плюс", а також зупинено провадження у даній справі до вирішення адміністративної справи №826/18330/14.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2017 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 25.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням заяви від 13.10.2015 про уточнення суми позову.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, вказаною в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У наданих під час розгляду справи відзиві та письмових поясненнях відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити. Вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором є погашеною внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, відповідач посилається на умови договору застави від 05.07.2012, укладеного позивачем з третьою особою, яким забезпечено виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №07/12 від 05.07.2012. Крім того, відповідач зазначає про існування форс-мажорних обставин, а саме: терористичних актів на території Луганської області, які унеможливили виконання ним своїх договірних зобов'язань за кредитним договором. Вважає, що нарахування позивачем пені та штрафів з 14.04.2014 суперечить вимогам статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Також, відповідач вважає, що позивачем безпідставно не здійснено перерахування депозитних коштів з депозитних рахунків третьої особи в рахунок погашення кредитних зобов'язань відповідача.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про час і місце розгляду справи була повідомлена за адресою, вказаної у клопотанні її представника від 05.11.2015.

У своїх письмових поясненнях, наданих під час розгляду справи, третя особа проти позову заперечила. Вказує, що банк не виконав її розпорядження щодо перерахування коштів з рахунка ПрАТ "Брянківське управління шахтобудмеханізації", відкритого в банку, на рахунок відповідача, відкритий в цьому ж банку. Вважає, що позивач порушив вимоги статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо припинення нарахування пені за кредитними зобов'язаннями. Крім того, зазначає, що позивач не підтвердив свої вимоги оригіналами кредитного договору №07/12 від 05.07.2012 та додаткових угод до нього.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

05 липня 2012 року між позивачем, як банком, та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір №07/12 (далі за текстом - Договір), за умовами якого банк, в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику кредит на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пунктів 1.2-1.4 Договору кредит надається банком позичальнику у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 861650,00грн. Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі у строк до 16.06.2013. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 18,8% процентів річних. У разі непогашення позичальником кредиту у строк, визначений п.1.2 та п.1.3 цього Договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п.1.2. та п.1.3. цього Договору, нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 25% процентів річних.

Позивач на виконання умов Договору надав відповідачу кредит у розмірі 844525,50грн., що підтверджується меморіальним ордером №1023 від 05.07.2012.

Сторонами були укладені наступні додаткові угоди до Договору, а саме:

1) Додаткову угоду №1 від 05.07.2012, за умовами якої банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 844525,50грн.

2) Додаткову угоду № 2 від 17.06.2013, якою Договір викладено в новій редакції, відповідно до якої:

- Кредит надається банком позичальнику у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом у розмірі 861650,00грн. Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та на умовах визначених цим Договором, та у строк, вказаний у п.1.3 цього Договору (п.1.2 Договору в новій редакції).

- Строк користування (термін повернення) кредиту до 11.06.2014 включно (п.1.3. Договору в новій редакції).

- Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 20,5% річних. Сторони погоджуються що у разі не погашення позичальником кредиту у строк, визначений п.1.3. цього Договору, починаючи з наступного календарного дня за датою вказаною в п.1.3. цього Договору, нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 25,5% річних (п.1.4. Договору в новій редакції).

- Кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів (п.1.5. Договору в новій редакції).

- Позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом, які розраховуються па основі процентної ставки, що вказана в п 1.4. цього Договору. Проценти нараховуються у валюті кредиту, вказаної в п.1.2. цього Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення Кредиту. Для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісяця. Проценти позичальник сплачує щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі. (п.п.2.9-2.11. Договору в новій редакції).

- Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором (п.7.1. Договору в новій редакції).

Відповідач отриманий кредит в обумовлений Договором строк (до 11.06.2014 включно) не повернув, нараховані проценти та комісію за користування кредитом в повному обсязі не сплатив, що підтверджується наданими позивачем виписками по особовому рахунку відповідача, чим порушив свої зобов'язання за Договором.

У зв'язку з цим, позивач звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь 2299555,14 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 844525,50грн., заборгованість за процентами - 309119,48грн., заборгованість за комісією - 205,50грн., пеню за прострочення сплати кредиту - 374344,60грн. (за період з 12.06.2014 по 03.08.2015), пеню за прострочення сплати процентів - 92588,18грн. (за період з 08.03.2013 по 03.08.2015), пеню за прострочення сплати комісії - 92,49грн. (за період з 09.07.2013 по 03.08.2015), 3% річних за користування чужими грошовими коштами (основне зобов'язання) - 29014,66грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами (нараховані та неоплачені проценти) - 6367,83грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами (нараховані та неоплачені комісії) - 7,50грн., суму індексації простроченої заборгованості по кредиту - 498769,16грн., суму індексації простроченої заборгованості по процентам - 116391,78грн., суму індексації простроченої заборгованості по комісії - 128,47грн., штрафи - 28000,00грн. (за порушення умов пункту 4.2.5 Договору, вчинені відповідачем у період з 10.03.2014 по 25.07.2015).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази підтверджують отримання відповідачем кредиту в розмірі 844525,50грн.

Відповідач не надав суду доказів повернення кредиту у строк, встановлений Договором, тобто до 11.06.2014, включно.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, вимоги про стягнення 844525,50грн. заборгованості по кредиту є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також суд задовольняє вимоги про стягнення заборгованості за процентами, яка станом на 03.08.2015 складає 309119,48грн., оскільки розрахунок даної суми відповідає обставинам справи та умовам п.п.1.4, 2.9-2.10 Договору.

Відповідно до п.2.6. Договору в новій редакції, за обслуговування кредитної лінії позичальник щомісяця сплачує банку комісію у розмірі 2% (два) процента річних, яка нараховується на суму невикористаної позичальником частини ліміту кредиту, встановленого п.1.2. цього Договору. Комісія за обслуговування кредитної лінії нараховується у валюті Кредиту з дати укладення цього Договору та в межах терміну, зазначеного у п. 1.3. цього Договору. Нарахування комісії за обслуговування здійснюється в порядку, встановленому п.п.2.9.-2.10. цього Договору, аналогічно порядку нарахування процентів. Комісія за обслуговування кредитної лінії сплачується до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нарахована комісія, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за цим Договором в повному обсязі (п.2.6. Договору в новій редакції).

На підставі даної умови Договору позивачем заявлено до стягнення 205,50грн. заборгованості за комісією, обчисленої за період з 27.06.2013 по 04.08.2015.

Перевіривши розрахунок даної суми, суд визнав його правильним, та задовольняє позов у частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 205,50грн.

У відповідності до статі 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.2.5. Договору в новій редакції, позичальник зобов'язаний для здійснення перевірки цільового використання кредиту; наявності, умов зберігання та стану майна, оформленого в заставу; аналізу фінансового стану, платоспроможності та кредитоспроможності позичальника, надавати банку всі необхідні документи, які підготовлені та оформлені у відповідності з нормами бухгалтерського обліку в Україні, засвідчені: підписами керівника та головного бухгалтера (особами, які виконують їх обов'язки), відбитком печатки Позичальника, зокрема: а) щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2)); б) щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3)); в) щоквартально до 7 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку довідки (або завірені банками виписки) з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній квартал; г) щомісячно, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, надавати банку оформлену на фірмовому бланку та підписану керівником (його заступником) і головним бухгалтером (із засвідченням підписів відбитком печатки) довідку про грошові надходження на всі свої поточні рахунки, відкриті в усіх інших банках (п.4.2.5. Договору в новій редакції).

За порушення п. 4.2.5. Договору банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити штраф у сумі 1000грн. за кожний випадок (п.6.3. Договору в новій редакції).

Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату штрафу застосовується позовна давність у три роки (п.6.4. Договору в новій редакції).

На підставі вказаних умов Договору, позивачем здійснено нарахування відповідачу штрафів на загальну суму 28000,00грн. за порушення умов пункту 4.2.5 Договору, що вчинені відповідачем у період з 10.03.2014 по 25.07.2015.

Відповідачем доказів виконання вказаних умов Договору не надано, а тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано нараховано штрафи на суму 28000,00грн., у зв'язку з чим дані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.1. Договору в новій редакції за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховуються за цей же строк (п.6.4. Договору в новій редакції).

Згідно даної умови Договору, позивач здійснив нарахування відповідачу пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 374344,60грн. (за період з 12.06.2014 по 03.08.2015), пені за прострочення сплати процентів у розмірі 92588,18грн. (за період з 08.03.2013 по 03.08.2015), пені за прострочення сплати комісії в сумі 92,49грн. (за період з 09.07.2013 по 03.08.2015).

Суд зазначає, що згідно статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До даного переліку включено і м.Брянку Луганської області, на території якої здійснював господарську діяльність відповідач станом на 14.04.2014, що підтверджується відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявними матеріалами справи, а також не оспорюється позивачем.

Отже, на відповідача, поширюються вищевказані положення статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", що унеможливлює нарахування та стягнення пені з 14.04.2014.

Враховуючи викладене, суд повністю відмовляє у стягненні пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 374344,60грн. (за період з 12.06.2014 по 03.08.2015), оскільки вони нараховані після 14.04.2014.

Вимоги про стягнення пені за прострочення сплати процентів підлягають частковому задоволенню за період з 08.03.2013 до 14.04.2014 в сумі 287,39грн.

Вимоги про стягнення пені за прострочення сплати комісії підлягають частковому задоволенню за період з 09.07.2013 до 14.04.2014 в сумі 2,36грн.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач правомірно здійснив нарахування 29014,66грн. 3% річних та 498769,16грн. інфляційних втрат саме на суму основного зобов'язання (кредиту).

В задоволенні вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції на суми заборгованості з нарахованих та неоплачених процентів, а також заборгованості по комісії, суд відмовляє, тому що до даних сум положення статті 625 ЦК України не застосовуються, оскільки вони не є сумою позики (кредиту), про яку йдеться в частині 1 статті 1050 ЦК України.

Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену в Аналізі практики застосування ст.625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, відповідно до якої вирiшуючи питання, пов'язане з правомiрнiстю нарахування позивачем трьох процентiв рiчних на суму заборгованості зi сплати процентiв, передбачених кредитним договором, суди мають керуватися тим, що три проценти рiчних повиннi нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентiв за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов'язкових для сторiн правилах чи договорі немає прямої вказiвки щодо iншого порядку нарахування процентiв.

Заперечення відповідача та третьої особи проти позову судом відхиляються з огляду на таке.

Положення статей 572 та 589 ЦК України передбачають право, а не обов'язок кредитора (заставодержателя) у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

За таких обставин, банк на власний розсуд може обирати яким саме способом захищати своє порушене право - за рахунок стягнення заборгованості з позичальника або за рахунок заставленого майна.

Отже, наявність договору застави від 05.07.2012, укладеного між позивачем з третьою особою, яким забезпечено виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №07/12 від 05.07.2012, та невчинення банком дій щодо звернення стягнення на предмет застави не можуть бути підставою для позбавлення його права на стягнення заборгованості безпосередньо з позичальника.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за Договором є погашеною внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до статті 601 ЦК України та статей 203, 220 ГК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, для зарахування вимог необхідне додержання трьох умов: вимоги повинні бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких або настав, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому, під зустрічністю вимог мається на увазі одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто контрагенти в двох різних зобов'язаннях одні й ті самі, проте боржник за один договором є кредитором за іншим і навпаки.

Однак, відповідач та третя особа наполягають на зарахуванні зустрічних однорідних вимог за договорами банківського вкладу, укладеними між позивачем та третьою особою. Суд зазначає, що в цих договорах відповідач не є стороною і, відповідно, не має будь-яких зустрічних вимог до позивача.

Отже, зарахування вимог банку до відповідача за рахунок зобов'язання банку до третьої особи є неможливим в порядку статті 601 ЦК України та статей 203, 220 ГК України.

Також, суд звертає увагу відповідача, що питання обґрунтованості чи безпідставності нездійснення позивачем перерахування депозитних коштів з депозитних рахунків третьої особи в рахунок погашення кредитних зобов'язань відповідача, можуть бути предметом відповідного позову.

Посилання відповідача на форс-мажорні обставини судом не приймаються, оскільки не підтверджені належними доказами.

Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, відповідний сертифікат відповідачем суду не надано.

Щодо доводів про підтвердження вимог банку оригіналами кредитного договору №07/02 від 05.07.2012 та додаткових угод до нього, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування укладення вказаного договору та додаткових угод. Більш того, факт виникнення кредитних правовідносин за Договором визнано усіма учасниками судового процесу та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі листами відповідача та третьої особи та їх поясненнями.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно пункту 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору:

якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується;

у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи те, що позивач станом на момент подання позову у даній справі був звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в доход Державного бюджету України.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (61091, м.Харків, проїзд Стадіонний, буд.8, кв.4, код 35825814) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м.Київ, пр.Перемоги, буд.41, код 19357489) 844525,50грн. заборгованості по кредиту, 309119,48грн. заборгованості за процентами, 205,50грн. заборгованості за комісією, 287,39грн. пені за прострочення сплати процентів, 2,36грн. пені за прострочення сплати комісії, 29014,66грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами (основне зобов'язання), 498769,16грн. суми індексації простроченої заборгованості по кредиту, 28000,00грн. штрафів.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (61091, м.Харків, проїзд Стадіонний, буд.8, кв.4, код 35825814) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 24223,10грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 02.10.2017 р.

Суддя М.В. Калантай