Ухвала

від 03.10.2017 по справі 809/1051/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9408/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 року у справі за позовом Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач безпідставно відмовив Калуському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України, як стягувачу, у прийнятті виконавчого документа до виконання, оскільки згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 за № 1055 та від 21.12.2016 за № 988 правонаступником управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, яке зазначене стягувачем у відповідному виконавчому документі, є Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області. Тому повідомлення відповідача від 21.06.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання слід скасувати та зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про прийняття виконавчого документа до виконання. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.05.2017 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №809/359/17 про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" Долинської міської ради на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі заборгованості в сумі 7 323,36 грн.

Згодом, позивач 07.06.2017 року звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, однак відповідно до повідомлення державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби від 21.06.2017 року за №12045 вказаний виконавчий лист було повернуто заявнику без прийняття до виконання, оскільки Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області не є стороною даного виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Як вбачається з виконавчого листа №809/359/17, виданого 30.05.2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом, стягувачем є управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, то на переконання суду підстав для прийняття вказаного виконавчого листа до виконання без відповідної заяви саме управління Пенсійного фонду України в Долинському районі у відповідача не було (а.с.41-42).

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що виключно суд, а не орган примусового виконання, вправі допускати заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником на будь-якій стадії адміністративного процесу, в тому числі на стадії виконання судового рішення.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 року у справі №809/1051/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст судового рішення виготовлено 04.10.2017 року