Ухвала

від 03.10.2017 по справі 804/12080/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2017 р. К/800/17559/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Бившевої Л.І. Олендера І.Я., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 у справі №804/12080/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Політон ЛТД доДніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Політон ЛТД звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 за №0000492205, №0000502205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 за №0000492205, №0000502205, видані на підставі акту перевірки ТОВ Політон ЛТД за №903/6022.1-07/20269514 від 15.02.2013; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Політон ЛТД судовий збір у розмірі 258,34 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 скасовано та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, скасовано прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 28.03.2013 податкові повідомлення - рішення №0000492205, №0000502205, в іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що постанова суду апеляційної інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- на підставі пп.78.1.4, п.78.1.11 п.78.1 ст.78, на виконання постанови слідчого СО ПМ Дніпродзержинської ОДПІ капітана податкової міліції Перевязко А.Е. від 05.02.2013 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП Таір - Д , ПП Промислове будівництво , ПП Ударник , ПП ТД Альфа Буд , ТОВ ЛТД за період з 01.01.2009 по 30.04.2012, за результатами якої складено акт №1903/60/22-507/20269514 від 15.02.2013;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого позивачем завищено скориговані валові доходи на суму 1 757 864,85 грн., пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено витрати від операційної діяльності на суму 880 843,35 грн., пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання на суму 351 572,97 грн., п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 501 632,37 грн.;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення №0000492205 від 28.03.2013, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 15 500 грн. (з яких: 12 400 грн. - основний платіж та 3 100 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

2) податкове повідомлення-рішення №0000502205 від 28.03.2013, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з ПДВ на суму 10 334 грн. (з яких: 8 267 грн. - основний платіж та 2 067 грн. - штрафні санкції).

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на досліджені первинних документів. При цьому, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем всупереч положень п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову про задоволення позовних вимог з інших підстав, мотивуючи своє рішення тим, що вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України не ставлять винесення податкового повідомлення-рішення в залежність від виявлення порушень податкового законодавства платником податків за результатами проведення перевірки.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.

Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, помилково застосував до спірних правовідносин положення п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України в редакції, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що диспозиція п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем спірних податкових повідомлення-рішень, зобов'язує контролюючий орган прийняти податкове повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, виключно у випадку, коли грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (осіб) платника податків, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, наказ на проведення перевірки позивача від 05.02.2013 прийнято на виконання постанови слідчого в рамках розслідування кримінальної справи №99124406, порушеної стовно директора ПП Таір-Д за ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України, оскільки кримінальне провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення, предметом якого є податки та/або збори, було відкрите не по відношенню до посадової особи (осіб) позивача.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог, встановлених ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що під час нового розгляду справи, судам на підставі належних та допустимих доказів необхідно дослідити правомірність визначення відповідачем позивачу суми грошових зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, тобто, фактичні обставини щодо наявності та/або відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіЛ.І. Бившева І.Я. Олендер