Ухвала

від 02.10.2017 по справі 638/11343/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/11343/16-к

Провадження № 1-кс/638/2415/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши самовідвід слідчого судді у справі за клопотанням представника власника (володільця) арештованого майна адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2017 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання представника власника (володільця) арештованого майна адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту з майна, в якому просить скасувати арешт грошових коштів ОСОБА_3 на загальну суму 4886 доларів США, 600 євро, 5 лір та 1078,50 китайських юанів, які вилучено в квартирі останньої за адресою: АДРЕСА_1 під час обшуку 23.07.2016 року старшим слідчим СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016220480003239 від 05.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та арештовано 25.07.2016 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 (638/11984/16-к).

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у провадженні за клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016220480003239 від 05.07.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у провадженні за клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016220480003239 від 05.07.2016 року.

Як регламентує стаття 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силучастин 1,3 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Дослідивши матеріали клопотання, та з метою недопущення існування обставини, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до частини 4 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Суддя під час здійснення судочинства зобов`язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.

Також, у рішеннях «Білуга проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи викладене, а також те, що ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 17.02.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 ОСОБА_2 про скасування арешту майна, ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 частково задоволено заяву адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту у цьому ж кримінальному провадженні, з метою недопущення виникнення обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, вважаю за необхідне задовольнити заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82КПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Самовідвід слідчого судді ОСОБА_1 у справі за клопотанням представника власника (володільця) арештованого майна адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту з майна - задовольнити.

Справу передати для визначення іншого слідчого судді в порядку, встановленомустаттею 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя