Рішення

від 03.10.2017 по справі 902/402/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2017 р. Справа № 902/402/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства Аромат (вул. І. Мазепи, 10, м. Київ, 01010) в особі філії Лактіс (вул. Маршала Харченка, 3, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 29000)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 47502 грн. пені та повернення майна

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю №18 від 30.05.2017р.;

відповідача ОСОБА_3 за довіреністю б/н. від 02.10.2017р.;

старший судовий експерт Вінницького відділення КНДІСЕ Лозінська А.В. посвідчення №1235 від 19.11.2015р.;

судовий експерт Вінницького відділення КНДІСЕ Сімчук Л.Ю. посвідчення №1248 від 25.11.2015р..

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство Агромат в особі філії ЛАКТІС звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 47 502,00 грн. та зобов'язання повернути майно.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди від 22.04.2016 року за № 96 в частині поставки на виробництво позивача молочної сировини, що відповідно до п. 11.1 договору є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку та повернення майна орендодавцю. При цьому, неповернення майна, у встановлені п. 11.1. договору строки є підставою стягнення пені в розмірі 1% від вартості майна за кожен день.

Ухвалою суду від 10.05.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/402/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 01.06.2017року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

01.06.2017 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі. При цьому наголошує, що ніколи не перебувала у договірних зобов'язаннях з позивачем, відповідно і не отримувала у позивача майна у користування. Зазначає, що 22.04.2016 року між ФОП ОСОБА_1 та СВК Молоко-Країна укладено договір № 0422/1 на надання послуг, за яким ФОП ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання по організації збору молока.

Ухвалою суду від 01.06.2017 року розгляд справи відкладено на 22.06.2017 року з метою виконання сторонами вимог ухвали суду в частині надання доказів.

16.06.2017 року до суду надійшли заперечення б/н. та дати (вх. номер канц. суду 06-52/5986/17 від 19.06.2017р.) за підписом представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2, в яких останній зазначає, що відповідач не мала та не має договірних відносин з Дочірнім підприємством Агромат та її філією Лактіс . Прийом молока та його охолодження ФОП ОСОБА_1 здійснювала та здійснює з 20.05.2013 року і по даний час в танку молочному об'ємом 3000 л. інвентарних № 1009091340 за допомогою охолоджувача з 18.09.2014 року і по даний час. Відтак, потреби у майні позивача ФОП ОСОБА_1 не мала.

Зазначає, що 22.04.2016 року відповідачем дійсно був підписаний договір, але не з Дочірнім підприємством Агромат та її філією Лактіс , а з СВК Молоко-Країна , договір за № 0422/1 на надання послуг. (оригінал договору № 0422/1 від 22.04.2016 року та докази його виконання додано до заперечень)

21.06.2017 року до суду надійшла заява № 16/06/17 від 16.06.2017 року за підписом представника позивача за довіреністю ОСОБА_6 про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача пені в розмірі 77 532,00 грн..

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява № 16/06/17 від 16.06.2017 року подана представником позивача з дотриманням положень наведеної норми, відтак приймається судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням збільшених позовних вимог.

З метою з'ясування питання укладення договору оренди № 96 від 22.04.2016 року, проти якого заперечує відповідач, ухвалами суду від 22.06.2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів, та призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Відповідно до висновків експертизи, викладених у висновку експертів № 4059/4060/17-21 від 05.09.2017 року підпис на договорі оренди № 96 від 22.04.2016 року та акті прийому-передачі від 22.04.2016 року від імені ОСОБА_1 виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів самою ОСОБА_1

Ухвалою суду від 12.09.2017 року провадження у справі № 902/402/17 поновлено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2017 року. Явку в судове засідання представників сторін та судових експертів Вінницького відділення КНДІСЕ Лозінської А.В. та Сімчук Л.Ю. для дачі пояснень по висновку судової почеркознавчої експертизи, визнано обов'язковою. Зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення щодо висновку судової експертизи №4059/4060/17-21 від 05.09.2017 року.

27.09.2017 року до суду надійшли пояснення за підписом представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2, в яких останній заперечує проти висновку судової експертизи та зазначає, що копія висновку, отримана відповідачем, не відповідає порядку засвідчення копії документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, та п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

На визначену судом дату з'явились представники відповідача та судові експерти.

При розгляді справи 03.10.2017 року представником відповідача подано клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій заявлених позивачем. Дане клопотання мотивоване важким майновим станом відповідача та надмірно великим розміром заявлених штрафних санкцій.

Позивач правом участі в засіданні суду не скористався. Причини неявки суду не повідомив. При цьому, про розгляд справи в суді останній повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5630 від 21.09.2017 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що позивачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, справа розглядається за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, в тому рахунку висновок судової експертизи № 4059/4060/17-21 від 05.09.2017 року, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 квітня 2016 року між Дочірнім підприємством Агромат в особі директора філії Лактіс ДП Агромат Ходоса Вадима Анатолійовича (позивач, за договором Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди № 96 (надалі Договір) (а.с.25-28).

Відповідно до предмету даного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування баки для охолодження молока:

Метою оренди є використання майна для охолодження та тимчасового зберігання молочної сировини для подальшого надходження на виробництво Орендодавця. (п. 2.1. Договору)

А) модель RFT -120 ємкістю 1200 літрів, заводський номер - 98L09755, інв. № 100001808 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.;

Б) модель RFT -120 ємкістю 1200 літрів, заводський номер - 98L01619, інв. № 100001809 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн..

Майно, що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 10 днів з дати підписання цього Договору. (п. 3.1. Договору)

Передача майна в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом прийому-передачі. (п. 3.2. Договору)

Майно, що орендується, вважається переданим Орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі майна. (п. 4.1. Договору)

Розмір орендної плати складає 50,00 грн. з ПДВ за один календарний місяць. (п. 5.1. Договору)

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа наступного місяця. (п. 5.2. Договору)

Після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний протягом 2-х днів повернути майно, що орендується, Орендодавцю разом з тарою, упаковкою тощо (комплектно) за актом передачі. (п. 8.1. Договору)

У випадку прострочення в прийнятті або передачі з оренди майна, що орендується, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% від вартості майна за кожен день прострочення.

Розділом 11 Договору сторони визначили підстави дострокового розірвання даного Договору.

Так, відповідно до п. 11.1. Договору даний Договір підлягає розірванню в односторонньому порядку, з вилученням у Орендаря майна, що орендується, у випадку припинення надходження на виробництво Орендодавця молочної сировини від Орендаря. Майно, що орендується, підлягає поверненню у 3-х денний строк з дня, коли надходження молочної сировини припинилося, з обов'язковим оформленням акту прийому-передачі орендованого майна.

Термін дії цього Договору з 23.04.2016р. по 31.12.2016р. Договір вважається пролонгованим на рік, якщо жодна зі сторін не заявить про його розірвання не пізніше ніж за 1 (один) місяць) до закінчення його дії. (п. 14.1. Договору)

Даний Договір зі сторони Орендодавця підписано директором Філії Лактіс ДП Агромат Ходос В.А. та скріплено печаткою філії, зі сторони Орендаря підписано ОСОБА_1

За актом приймання-передачі від 22.04.2016 року позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно:

1) бак для охолодження молока модель RFT -120 ємкістю 1200 літрів, заводський номер - 98L09755, інв. № 100001808 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.;

2) бак для охолодження молока модель RFT -120 ємкістю 1200 літрів, заводський номер - 98L01619, інв. № 100001809 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.;

3) насос Г-2 ОПБ - 2 шт.;

4) заслонка шиберна прох. ДУ-40;

5) Кран шиберний DN-50р-р;

6) ручка до крана шиберного;

7) труба прозора з морозостійкого ПВХ.

Як стверджує позивач, відповідач, з липня 2016 року, припинив поставку сировини на Філію Лактіс ДП Агромат , у зв'язку з чим, в січні 2017 року на адресу відповідача направлено вимогу № 3 від 18.01.2017 року про повернення протягом 3-х календарних днів, з дати отримання цієї вимоги орендоване майно обумовлене Договором. Договір оренди № 96 від 22.04.2016 року вважати достроково розірваним з моменту отримання даної вимоги. (а.с.30,31)

Як доказ надсилання вимоги відповідачу позивач долучив до позовної заяви копію службового чека від 23.01.2017 року та витяг з веб-сайту УДППЗ Укрпошта за штрихкодовим ідентифікатором 3230600998095. (а.с. 31,32)

Як зазначає позивач, відповідач на вимогу позивача не відреагував, орендоване майно не повернув.

Вважаючи, що договір оренди № 96 від 22.04.2016 року припинив свою дію у зв'язку із односторонньою відмовою орендодавця від цього Договору, позивач, звернувся до суду із позовом про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути орендоване майно та стягнути з останньої пеню за неповернення майна у відповідності до п. 10.1. Договору.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведена стаття регулює захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати (негаторний позов) захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову є обставини створення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем правомочностей власника. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод та вчинення перешкод відповідачем. За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено в ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно з частинами 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Відповідно до ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 - 4 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на пропозицію позивача про розірвання спірного договору оренди не відреагував, відповіді на вимогу позивача не надав, об'єкт оренди позивачу не повернув, тобто між сторонами у встановленому законом порядку не було досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди.

Крім того, в ч. 1 ст. 291 ГК України зазначено про недопустимість односторонньої відмови від договору оренди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача про те, що договір оренди майна припинив свою дію у зв'язку з його розірванням позивачем в односторонньому порядку.

Посилання ж позивача на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди може бути підставою для розірвання цього договору в порядку, передбаченому ст. 188 ГК України.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01 березня 2017 р. у справі № 908/2028/16.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність доказів розірвання чи припинення у будь-який інший передбачений діючим законодавством спосіб договору оренди №96 від 22.04.2016 року, що унеможливлює, в свою чергу, односторонню відмову від договору позивачем на підставі п.11.1 Договору.

Також суд зважає на ту обставину, що копія службового чека від 23.01.2017 року та витяг з веб-сайту УДППЗ Укрпошта за штрихкодовим ідентифікатором 3230600998095, надані позивачем як доказ отримання відповідачем вимоги про розірвання договору та повернення майна, не можуть слугувати беззаперечним доказом отримання відповідачем такої вимоги, оскільки зі змісту зазначених документів неможливо встановити яка кореспонденція направлялась відповідачу.

З урахуванням наведеного, в його сукупності, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно. І як наслідок не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 77 532,00 грн. на підставі п. 10.1. Договору.

Зважаючи на наведене вище, в його сукупності та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з підстав у ньому викладених.

Щодо заперечень відповідача, суд не бере їх до уваги, оскільки, матеріалами справи, в тому рахунку і висновком судової експертизи, доведено укладення між сторонами договору оренди № 96 від 22.04.2016р., та отримання відповідачем обумовленого договором майна.

Заява представника відповідача б/н. від 03.10.2017 року про зменшення розміру штрафних санкцій залишається судом без розгляду у зв'язку з відмовою в позові.

Судові витрати у складі судового збору ти витрат за проведення судової експертизи підлягають віднесенню на позивача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Агромат в особі філії Лактіс (вул. Маршала Харченка, 3 м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 26438136) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп. - відшкодування витрат за проведення судової експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Маршала Харченка, 3, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 29000)