Постанова

від 29.11.2017 по справі 902/402/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 902/402/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився;

відповідача: представники Ганай А.Г., Нагорнюк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Лактіс" від 19.10.2017р. на рішення господарського суду Вінницької області від 03.10.17р. у справі № 902/402/17 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Лактіс"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Ганай Віри Петрівни

про стягнення 47 502 грн. пені та повернення майна

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.10.2017р. у справі №902/402/17 відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Аромат" в особі Філії "Лактіс" до Фізичної особи-підприємця Ганай Віри Петрівни про стягнення пені та зобов'язання повернути майно; стягнуто з позивача на користь відповідача 2476,00грн. відшкодування витрат за проведення судової експертизи.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач на пропозицію позивача про розірвання спірного договору оренди не відреагував, відповіді на вимогу позивача не надав, об'єкт оренди позивачу не повернув, відповідно між сторонами у встановленому законом порядку не було досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди. Відповідно твердження позивача про те, що договір оренди майна припинив свою дію у зв'язку з його розірванням позивачем в односторонньому порядку є безпідставними в силу статті 291 ЦК України. Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів розірвання чи припинення у будь-який інший передбачений діючим законодавством спосіб договору оренди №96 від 22.04.2016р., неможливо стверджувати про правомірну та закону односторонню відмову позивачем від договору на підставі пункту 11.1 договору. У даному випадку відсутні правові підстави для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно. І як наслідок не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 77532,00 грн. на підставі пункту 10.1. договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "Аромат" в особі Філії "Лактіс" звернулося до суду з апеляційною скаргою від 19.10.2017 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 03.10.2017р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги; стягнути з ФОП Ганай В.П. на користь апелянта суму витрат по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги у розмірі 3520,00грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, та таким, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального права, а висновки суду, викладені у ньому, є хибними та такими, що не відповідають обставинам справи. Так, 22.04.2016р. між ДП "Аромат" в особі Філії "Лактіс" (орендодавець) та ФОП Ганай В.П. (орендар) було укладено договір оренди №96, згідно якого передано майно (баки охолодження молока) в тимчасове користування; метою оренди є використання майна для охолодження та тимчасового зберігання молочної сировини для подальшого надходження на виробництво орендодавця. Згідно пунктом 11.1 договору, даний договір підлягає розірванню в односторонньому порядку, з вилученням у Орендаря майна, що орендується, у випадку припинення надходження на виробництво Орендодавця молочної сировини від Орендаря. Майно, що орендується, підлягає поверненню у 3-х денний строк з дня, коли надходження молочної сировини припинилося, з обов'язковим оформленням акту прийому-передачі орендованого майна. Скаржник зазначає, що ФОП Ганай В.П. не здійснювало поставку сировини (молоко коров'яче) на філію позивача, у зв'язку з чим, останній направив підприємцю вимогу про повернення орендованого майна №3 від 18.01.2017р., згідно якої відповідач зобов'язаний був повернути орендоване майно протягом 3-х календарних днів з дати отримання вимоги, тобто в строк до 30.01.2017р. Таким чином, зважаючи на неповернення відповідачем орендованого ним майна у строк до 30.01.2017р. та керуючись положеннями пункту 10.1 договору, позивач вважає, що ФОП Ганай В.П. правомірно повинна також сплатити пеню в заявленому розмірі. Апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд прийшов до хибного висновку, що предметом даного спору є вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном, що зовсім не відповідає дійсності. Додатково скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на незрозумілість призначення судом експертизи по справі №902/402/17, яка повністю підтверджує позицію позивача по справі та спростовує аргументи відповідача, доцільність її проведення по даній справі.

Відповідач - ФОП Ганай В.П. у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Вінницької області у даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав викладених у відзиві.

Позивач (апелянт) - Дочірнє підприємство "Аромат" в особі філії "Лактіс" явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини не явки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с. 233).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 03.10.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 квітня 2016 року Дочірнім підприємством "Аромат" в особі директора філії "Лактіс" ДП "Аромат" Ходоса Вадима Анатолійовича (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Ганай Вірою (Орендар) укладено договір оренди №96, згідно пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування баки для охолодження молока:

А) модель RFT -120 ємністю 1200 літрів, заводський номер - 98L09755, інв. № 100001808 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.;

Б) модель RFT -120 ємністю 1200 літрів, заводський номер - 98L01619, інв. № 100001809 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.. (а.с.25-28).

Стан майна, що орендується, на момент передачі в оренду: у справному стані (пункт 1.2 договору).

Метою оренди є використання майна для охолодження та тимчасового зберігання молочної сировини для подальшого надходження на виробництво Орендодавця (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору майно, що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 10 днів з дати підписання цього Договору.

Передача майна в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом прийому-передачі (пункт 3.2. договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що майно, що орендується, вважається переданим Орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі майна.

Розмір орендної плати складає 50,00грн. з ПДВ за один календарний місяць (пункт 5.1. договору).

Відповідно до пункту 5.2 договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа наступного місяця.

Після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний протягом 2-х днів повернути майно, що орендується, Орендодавцю разом з тарою, упаковкою тощо (комплектно) за актом передачі (пункт 8.1. договору).

Пунктом 10.1 сторони договору передбачили, що у випадку прострочення в прийнятті або передачі з оренди майна, що орендується, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% від вартості майна за кожен день прострочення.

Розділом 11 договору сторони визначили підстави дострокового розірвання даного Договору.

Так, згідно пункту 11.1. договору даний договір підлягає розірванню в односторонньому порядку, з вилученням у Орендаря майна, що орендується, у випадку припинення надходження на виробництво Орендодавця молочної сировини від Орендаря. Майно, що орендується, підлягає поверненню у 3-х денний строк з дня, коли надходження молочної сировини припинилося, з обов'язковим оформленням акту прийому-передачі орендованого майна.

Термін дії цього договору з 23.04.2016р. по 31.12.2016р. Договір вважається пролонгованим на рік, якщо жодна зі сторін не заявить про його розірвання не пізніше ніж за 1 (один) місяць) до закінчення його дії (пункт 14.1. договору).

Даний договір зі сторони Орендодавця підписано директором Філії "Лактіс" ДП "Аромат" Ходос В.А. та скріплено печаткою філії, зі сторони Орендаря підписано Ганай В.П. (а.с. 28).

Матеріалами справи встановлено, що згідно акту приймання-передачі від 22.04.2016р. орендодавець передав, а орендар прийняв наступне майно:

1) бак для охолодження молока модель RFT -120 ємністю 1200 літрів, заводський номер - 98L09755, інв. № 100001808 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.;

2) бак для охолодження молока модель RFT -120 ємністю 1200 літрів, заводський номер - 98L01619, інв. № 100001809 (далі за текстом - майно), вартість майна на момент передачі в оренду складає 27 300,00 грн.;

3) насос Г-2 ОПБ - 2 шт.;

4) заслінка шиберна прох. ДУ-40;

5) Кран шиберний DN-50р-р;

6) ручка до крана шиберного;

7) труба прозора з морозостійкого ПВХ. (а.с. 29).

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, ДП "Аромат" в особі Філії "Лактіс" 18.01.2017р. направив на адресу ФОП Ганай В.П. вимогу №3 про повернення орендованого майна(а.с.30-31). У вимозі підприємство зазначило про укладений договір 22.04.2016р., передачу у тимчасове користування майна згідно положень вказаного договору. Також зазначено, що з липня 2016 року, ФОП Ганай В.П. припинено поставку сировини (молоко коров'яче) на Філію "Лактіс" ДП "Аромат". Враховуючи пункт 11.1 договору, беручи до уваги припинення поставки сировини та нецільовим використанням переданого в оренду майна, керуючись положеннями статей 783,785 ЦК України та статей 285, 291 ГК України, підприємство вимагало повернути протягом 3-х календарних днів, з дати отримання цієї вимоги орендоване майно обумовлене договором та зазначено, що договір оренди № 96 від 22.04.2016р. слід вважати достроково розірваним з моменту отримання даної вимоги (а.с.30, 31). Як доказ надсилання вказаної вимоги до позовної заяви копію службового чека від 23.01.2017р. та витяг з веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором 3230600998095 (а.с. 31,32).

В матеріалах справи відсутні докази виконання вказаної претензії, чи відповідь на неї.

При цьому, вважаючи, що договір оренди №96 від 22.04.2016р. припинив свою дію у зв'язку із односторонньою відмовою орендодавця від цього договору, ДП "Аромат" в особі філії "Лактіс" в квітні 2017 року звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ганай Віри Петрівни про стягнення 47502,00грн. пені за неповернення майна у відповідності до пункту 10.1. Договору та зобов'язання повернути орендоване майно (а.с. 3-6).

Позовні вимоги обґрунтовані та мотивовані тим, що ФОП Ганай В.П. неналежно виконувала умови договору оренди від 22.04.2016р. №96 в частині поставки на виробництво ДП "Аромат" в особі філії "Лактіс" молочної сировини, що відповідно до пункту 11.1 договору є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку та повернення майна орендодавцю. При цьому, неповернення майна, у встановлені пунктом 11.1. договору строки є підставою стягнення пені в розмірі 1% від вартості майна за кожен день.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.05.2017р. порушено провадження у даній справі і прийнято вказану позовну заяву до розгляду; зобов'язано сторони надати докази необхідні для вирішення спору.

21.06.2017р. до господарського суду від позивача надійшла заява №16/06/17 від 16.06.2017р. про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача пені в розмірі 77 532,00грн.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява подана представником позивача з дотриманням положень наведеної норми, а тому правомірно прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Відповідно до зазначеного вище спір підлягає розгляду з урахуванням збільшених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що враховуючи надані сторонами пояснення у суді першої інстанції, заперечення, відзив по суті даного спору, зокрема, щодо обставин укладення договору від 22.04.2016р. №96, з метою з'ясування питання щодо його укладення, проти якого заперечує відповідач, ухвалами місцевого господарського суду від 22.06.2017р. у даній справі продовжено строк розгляду справи на 15 днів, та призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинялося до отримання висновку судової експертизи.

05.09.2017р. на адресу господарського суду Вінницької області надійшов експертний висновок судово-технічної та почеркознавчої експертизи у даній справі (а.с. 157-161).

Згідно висновків експертизи, викладених у висновку експертів №4059/4060/17-21 від 05.09.2017р. експертами встановлено, що підпис на договорі оренди №96 від 22.04.2016 року та акті прийому-передачі від 22.04.2016 року від імені Ганай В.П. виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів самою Ганай В.П.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.09.2017р. провадження у справі №902/402/17 поновлено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2017р.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даного спору 03.10.2017р. представником відповідача подано клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій заявлених позивачем. Дане клопотання мотивоване важким майновим станом відповідача та надмірно великим розміром заявлених штрафних санкцій.

Враховуючи обґрунтування та доводи позовної заяви, предметом даного спору є вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Дана норма Закону регулює захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати (негаторний позов) захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Так, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову є обставини створення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем правомочностей власника. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод та вчинення перешкод відповідачем.

За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції з'ясовано, що фізично майно, яке зазначено як предмет договору оренди у однойменному договорі №96 від 22.04.16р. та акті прийому-передачі від 22.04.16р. для відповідача не передавалося - відсутні будь-які письмові докази на доставку, монтування та введення в експлуатацію обладнання.

В свою чергу представники відповідача зазначають, що для встановлення такого обладнання є певні вимоги - воно має знаходитися у приміщенні, яке дозволяє підтримувати постійний температурний режим охолодженого молока. А оскільки відповідачка має у наявності ємність для охолодження молока місткістю до 3000 літрів, яка не завжди заповнена повністю, то придбання будь-яких інших ємностей, у тому числі і за пропозицією позивача, є недоцільною.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно частин 1, 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Частиною 7 статті 180 ГК України визначено, що строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Згідно частини 1-3 статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частинами 1 - 4 статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як уже зазначалося, відповідач - ФОП Ганай В.П. на пропозицію позивача про розірвання спірного договору оренди не відреагувала, відповіді на вимогу позивача не надала у звязку із неотриманням такої вимоги, об'єкт оренди позивачу не повернула, тобто між сторонами у встановленому законом порядку не було досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди.

Крім того, частиною 1 статті 291 ГК України передбачено про недопустимість односторонньої відмови від договору оренди.

Надані позивачем як доказ отримання відповідачем вимоги про розірвання договору та повернення майна - копія службового чека від 23.01.2017 року та витяг з веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором 3230600998095 в даному випадку не можуть слугувати беззаперечним доказом отримання відповідачем такої вимоги, оскільки зі змісту зазначених документів неможливо встановити яка кореспонденція направлялась відповідачу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, твердження та доводи позивача - ДП "Аромат" в особі філії "Лактіс" про те, що договір оренди майна від 22.04.2016р. №96 припинив свою дію у зв'язку з його розірванням позивачем в односторонньому порядку є безпідставними.

Відсутність доказів розірвання чи припинення у будь-який інший передбачений діючим законодавством спосіб договору оренди №96 від 22.04.2016р. унеможливлює односторонню відмову від договору позивачем на підставі пункту 11.1 договору.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання та обґрунтування позивача на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним договором оренди, як вірно зазначено судом першої інстанції, може бути підставою для розірвання договору в порядку, передбаченому статтею 188 ГК України (правова позиція ВГСУ у постанові від 01.03.2017р. у справі №908/2028/16).

Враховуючи наведені обставини, норми чинного законодавства, наявні матеріали справи докази, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що заявлений ДП "Аромат" в особі філії "Лактіс" позов про стягнення пені в розмірі 47502,00грн. та зобов'язання повернути майно є безпідставний та не доведений позивачем у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим, у позові слід відмовити. Відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 77 532,00 грн. на підставі пункту 10.1 договору оренди №96 від 22.04.2016р. також до задоволення не підлягає.

Висновок господарського суду Вінницької області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно та стягнення пені є правомірним.

За наведених обставин, заява відповідача б/н від 03.10.2017р. про зменшення розміру штрафних санкцій залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами та зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Лактіс" від 19.10.2017р. до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Лактіс" від 19.10.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 03 жовтня 2017 року у справі №902/402/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/402/17 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І. Ю.