ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
"05" жовтня 2017 р. Справа № 920/247/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Слободін М.М.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2978 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2015 року у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» , м. Суми,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бавар - SL» , м. Суми,
про стягнення 25 109,16 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.03.2015 р. (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бавар - SL» на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» 25 109,16 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 1 827,00 грн. судового збору.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Також, апелянт просить відновити пропущений строк на подачу апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання заявника про поновлення строку подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись, в тому числі норм процесуального права.
За змістом положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Згідно з частиною 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Таким чином, в силу принципу диспозитивності, сторона сама визначає порядок і спосіб захисту свого права.
Між тим, у встановлений законом строк апелянт апеляційної скарги не подав і жодного обґрунтування поважності причин такого неподання суду не навів.
Частиною 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України встановлює можливість поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги враховуючи приписи ст.ст. 53, 99 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності, з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 23.10.2015 року вже звертався до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2015 року. Ухвалою апеляційного суду від 03.11.2017 року вказана скаргу була провернута заявникові.
Таким чином станом на 23.10.2015 року відповідачеві було відомо про існування рішення місцевого господарського суду. В своєму клопотанні заявник не наводить будь-яких обставин, які перешкоджали йому подати апеляційну скаргу протягом останніх майже двох років.
Посилання відповідача на те, що йому не було відомо про рішення місцевого господарського суду від 03.03.2015 року та про ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 року, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, процесуальні документі направлялись господарським судом Сумської області та Харківським апеляційним господарським судом на адресу відповідача, зазначену як у позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 40030, м. Суми, вул. Шевченка, 18.
Направлена на вказану адресу кореспонденція поверталась із поміткою "за закінченням терміну зберігання".
Як роз'яснено в пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За викладеного, колегія суддів вважає, що заявник належним чином повідомлявся про розгляд господарської справи в суді, а його доводи щодо неналежного повідомлення слід відхилити.
Таким чином, заява про відновлення строку на подання апеляційної скарги не містить зазначення жодних поважних причин пропуску строку.
Між тим, пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року № 7 роз`яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Доводи та обставини, які наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та оцінюватись відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, слід враховувати наскільки суттєво був пропущений встановлений законом строк.
Харківський апеляційний господарський суд особливу увагу звертає на таке.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Справа «Пономарьов проти України» правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_1 проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято господарським судом Сумської області 03.03.2015 р., повний текст рішення складено 04.03.2015 р., а з апеляційною скаргою апелянт звертається 18.09.2017 року.
Пунктом 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За викладеного, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 53, 86, 91, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Повернути апеляційну скаргу.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 25 арк.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Слободін М.М.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2017 |
Оприлюднено | 06.10.2017 |
Номер документу | 69347929 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Сіверін В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні