Постанова

від 28.09.2017 по справі 440/829/17

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №440/829/17

Провадження № 2-а/440/102/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2017 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду місті Буськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною відмови у реєстрації місця проживання та зобов язання здійснити реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Топорівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною відмови у реєстрації місця проживання та зобов язання здійснити реєстрацію її та її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку № 384 по вул. Бішки в с. Заболото Топорівської сільської ради Буського району Львівської області. Покликається на те, що у вказаному приміщенні вона та діти зареєстровані не були, і в квітні 2016 року звернулась до Топорівської сільської ради із проханням зареєструвати її та дітей в належному їй житловому будинку за вище згаданою адресою. 21.04.2016 року виконавчим комітетом Топорівської сільської ради було прийнято рішення №10 Дати дозвіл на реєстрацію ОСОБА_2 та її дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у її власний житловий будинок по вул..Бішки буд.384 в селі Заболото Топорівської сільської ради Буського району Львівської області, на який не оформлено право власності, до часу оформлення права власності на житловий будинок . 05.05.2016 року Топорівською сільською радою проведено таку реєстрацію, про зроблено відмітку в паспорті позивачки. Після цього працівники Топорівської сільської ради вирішили, що провели реєстрацію місця проживання невірно і 05.05.2016 року листом повідомили, що скасують реєстрацію, коли позивач не надасть згоди батька на реєстрацію дітей. А 24.05.2016 року сільська рада повідомила ОСОБА_2, що її та дітей знято з реєстрації по вул.Бішки, 384 в с.Заболото Буського району Топорівської сільської ради Буського району Львівської області, зазначивши що згідно законопроекту №3224 від 14.06.2016 р. реєстрація громадян України яким виповнилося 14 років проводиться тільки по паспорту . Та висловлено вимогу надати документи: паспорт ОСОБА_3; будинкові книги; квитанції про сплату адміністративного збору; свідоцтво про народження ОСОБА_3; паспорт ОСОБА_2 і лише після цього реєстрацію буде проведено. Вважає такі дії відповідача протиправними. Просить суд зобов'язати відповідача провести реєстрацію її місця проживання та її неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем їхнього проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 сільської ради.

Позивач та її представник ОСОБА_1 позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просять позов задоволити.

Представник відповідача, ОСОБА_5 проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні такого за безпідставністю, оскільки працівники сільської ради діяли в межах закону, дії їх щодо відмови у реєстрації місця проживання позивачу - правомірні. Відмовлено ОСОБА_2 лише з двох підстав, оскільки не було згоди батька на реєстрацію дітей, не подано паспорт сина ОСОБА_6, якому на момент звернення позивачки до сільської ради з заявою про реєстрацію, виповнилося 14 років. Щодо проведення такої реєстрації позивачки та дітей за місцем їх фактичного проживання, за рішенням суду, сільська рада не заперечує.

Вислухавши представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та вивчивши надані докази у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Разом з тим, вирішуючи питання про застосування цих Законів у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 належить житловий будинок в с. Заболото пор вул. Бішки № 384, Буського району Львівської області, в якому вона фактично проживає разом з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, 2204 року народження.

Позивач в квітні 2016 року звернулася до Топорівської сільської ради із проханням зареєструвати її та дітей в належному їй житловому будинку.

Згідно рішення виконавчого комітету Топорівської сільської ради Буського району Львівської області №10 від 21.04.2016 року, надано дозвіл на реєстрацію ОСОБА_2 та її дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у її власний житловий будинок по вул. Бішки будинок № 384 в селі Заболото Топорівської сільської ради Буського району Львівської області, на який не оформлено право власності, до часу оформлення права власності на житловий будинок.

05.05.2016 року Топорівською сільською радою проведено реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та її дітей за вказаною вище адресою, відмітку про реєстрацію зроблено в паспорті позивачки та будинковій книзі.

Після цього, працівники Топорівської сільської ради листом від 05.05.2016 року повідомили, що скасують реєстрацію, коли ОСОБА_2 не надасть згоди батька на реєстрацію дітей.

24.05.2016 року сільська рада повідомила позивачку, що її та дітей знято з реєстрації. Та її з дітьми зареєстровано в житловому будинку її батька ОСОБА_8 за адресою с. Лісове, вул. Сарабуни, буд.468, Буського району Львівської області.

13 лютого 2017 року ОСОБА_2 вдруге звернулась до Топорівської сільської ради Буського району Львівської області із заявою про реєстрацію її та сина ОСОБА_9 по вул. Бішки, 384 в с. Заболото Буського району Топорівської сільської ради Буського району Львівської області.

Згідно листа №132 від 16.02.2017 року, Топорівська сільська рада Буського району Львівської області відмовила у проведенні реєстрації, зазначивши що хоча рішенням Топорівської сільської ради №10 від 21.04.2016 року й було дозволено реєстрацію позивачки та її дітей, однак ... в зв'язку з неповним пакетом документів які були надані для реєстрації... сільська рада не змогла зареєструвати Ваше місце проживання. На даний час згідно Вашої заяви для реєстрації Вас і Вашого сина ОСОБА_10 згідно законопроекту №3224 від 14.06.2016 р. реєстрація громадян України яким виповнилося 14 років проводиться тільки по паспорту . Вказано що для проведення реєстрації необхідно подати наступні документи: паспорт ОСОБА_3; будинкові книги; квитанції про сплату адміністративного збору; свідоцтво про народження ОСОБА_3; паспорт ОСОБА_2 і лише після цього реєстрацію буде проведено.

Преамбулою Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003р. № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) передбачено, що останній відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Згідно ст. 3 Закону № 1382-IV, реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом ОСОБА_11 України порядку.

Так, постановою Кабінету ОСОБА_11 України № 207 від 02.03.2016 р. затверджено Правила реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Правила), відповідно до п. 3 яких, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до п. 18 вказаних Правил, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Тобто, чинне законодавство передбачає можливість здійснення реєстрації місця проживання дитини до досягнення 16- річного віку за наявності свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 11 Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем були подані, а представником відповідача перевірені та прийняті всі визначені чинним законодавством документи, які необхідні для здійснення реєстрації місця проживання позивача та її дітей, а відтак, дії Топорівської сільської ради Буського району Львівської області щодо відмови позивачці в реєстрації її місця проживання разом з дітьми, є протиправними.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію місця проживання за заявою позивача, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету ОСОБА_11 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_11 11.03.1980р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Водночас, відмова відповідача в реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та сина ОСОБА_9 по вул. Бішки, 384 в с. Заболото Буського району Топорівської сільської ради Буського району Львівської області, згідно заяви від 13 лютого 2017 року, була мотивована тими підставами що позивачкою не додано паспорт сина, який на момент звернення з заявою про реєстрацію, досяг 14 років та відсутність згоди батька на реєстрацію дитини, яка, у свою чергу, визнана у цій справі протиправною, а тому колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Топорівської сільської ради Буського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про реєстрацію її місця проживання та сина ОСОБА_3 від 13.02.2017 року за вище вказаною адресою та прийняття відповідного рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11,12,13-14, 17, 49-51, 69-72, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправною відмову виконавчого органу Топорівської сільської ради Буського району Львівської області у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3.

Зобов'язати Топорівську сільську раду Буського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 13 лютого 2017 року про реєстрацію її місця проживання та сина ОСОБА_3 за адресою: вул. Бішки, 384 в с. Заболото Топорівської сільської ради Буського району Львівської області та прийняти відповідне рішення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області протягом 10-ти днів з дня її проголошення, з одночасною подачею її копії до апеляційного адміністративного суду Львівської області.

Суддя Б. М. Журибіда