Ухвала

від 26.09.2017 по справі 707/2172/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/55/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом Черкаської місцевої прокуратури до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва та скасування рішення,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника прокуратури Черкаської області - ОСОБА_11, яка просила апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Черкаська місцева прокуратура звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва та скасування рішення, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 13 лютого 2014 року № 30 було надано дозвіл громадянам, у тому числі ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту.

Того ж дня, було видано розпорядження № 28, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок загальною площею 12,5166 га. в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту Черкаського району Черкаської області. Вказаним розпорядженням для масиву земельних ділянок, серед яких є і спірні, визначено вид угідь - піски та віднесено до земель загального користування.

Відповідно до розпорядження № 73 від 21 березня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту та безоплатно передано у власність громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва, зокрема і ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського РУЮ Черкаської області здійснено реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки, а відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Вважаючи, що розпорядження першого заступника голови Черкаської РДА такими, що прийнятті порушення вимог земельного законодавства, Черкаська місцева прокуратура звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області із даним позовом та просила постановити судове рішення, яким визнати незаконним і скасувати розпорядження першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 21 березня 2014 року № 73 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність , в частині передачі у власність ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту; визнати недійсним свідоцтва на право власності на земельні ділянки та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки відповідачів - фізичних осіб.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року позовні вимоги - задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 21 березня 2014 року №73 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність в частині передачі у власність ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_12 ОСОБА_13 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Визнано недійсними свідоцтва серії САК №928198 від 02.04.2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0787 га, видане ОСОБА_8, серії САК №928807 від 03.04.2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0786 га, видане ОСОБА_6, серії САК №928200 від 03.04.2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0786 га, видане ОСОБА_9, серії САК №928806 від 03.04.2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,076 га, видане ОСОБА_10.

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського РУЮ від 03.04.2014 року №12148324 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2075, розташовану в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_6 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського РУЮ від 03.04.2014 року №12133619 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2080, розташовану в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_9 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського РУЮ від 02.04.2014 року №12129053 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2079, розташовану в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_8 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського РУЮ від 03.04.2014 року №12145367 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2078, розташовану в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_10 .

Стягнуто із ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_12 ОСОБА_13, Черкаської районної державної адміністрації на корить держави судові витрати по справі в сумі 243,60 грн., тобто по 48,72 грн. із кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, при неповному з ясуванні обставин, які, на думку апелянта, мають суттєве значення для правильного вирішення виниклого спору по суті, просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга, подана представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог керівника Черкаської місцевої прокуратури.

Є необґрунтованими посилання представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача, не надавши належної уваги тим фактам, що спірна земельна ділянка не відноситься та не відносилась до земель лісогосподарського призначення, оскільки такі посилання апелянта спростовуються наявними по справі матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації №73 від 21 березня 2014 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Будищанської сільської ради, за межами населеного пункту відповідно з додатком. Передано у власність земельні ділянки громадянами, для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту. Земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.(а.с.25, т. 1)

З додатку до вказаного розпорядження списку вбачається, що такі земельні ділянки були надані ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 26, т. 1).

На підставі зазначеного рішення вказаним громадянам були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.(а.с.34-37, т. 1).

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки форми 6-зем від 09 січня 2014 року № 01-09/9116 (а.с. 22, т. 1 зворотна сторона) управління держземагенства у Черкаському районі Черкаської області вбачається, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення.

Вказана довідка відображає результат робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою. (ст.1 Закону України Про землеустрій )

Верховний суд України під час розгляду справи № 6-224цс14 в своїй поставі від 21 січня 2015 року вказав, що аналогічна за змістом довідка є доказом при встановленні цільового призначення землі.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що зміна цільового призначення спірних земельних ділянок була проведена без погодження з КМУ, а тому був порушений порядок зміни цільового призначення землі, що тягне за собою наслідки, передбачені ст. 21 ЗК України, а передачею у власність було порушено п. 5 ч. 1 ст. 27 ЛК України, відповідно до якої КМУ належить таке право як передача у власність, надання у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в обґрунтування її вимог, зокрема, зазначив, що розпорядження Черкаської РДА № 28 від 13 лютого 2014 року є чинним і не скасованим, тому земельні ділянки правомірно віднесені до виду угідь піски за результатами інвентаризації земельних ділянок.

Такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки статтею 35 Закону України Про землеустрій встановлено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

З зазначеної норми вбачається, що відносити до відповідної категорії можливо лише землі, не віднесені до тієї чи іншої категорії, а як встановлено в судовому засіданні спірні земельні ділянки, на час проведення інвентаризації, були віднесені до відповідної категорії.

Крім того, рішення адміністративних судів, на які посилається представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, не мають преюдиційне значення, оскільки в даній справі беруть участь і інші особи.

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр , в редакції чинній на час виникнення правовідносин, встановлено, що до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

Формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватися один раз. Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

- лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства.

Доказів того, що матеріали інвентаризації та проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок були погоджені Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства надано не було ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, тому висновок суду першої інстанції в цій частині не спростований.

Посилання в апеляційній скарзі на схему генплану, колегія суддів, вважає необґрунтованим, так як в п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" застосовано такий термін як попередні планувальні рішення , однак схема генплану на яку посилається апелянт не є попереднім, оскільки за часом затвердження фактично, співпадає з погодженням відведення земельних ділянок та з датою оспорюваного розпорядження.

Ч. 1 ст. 9 ЗУ Про державну експертизу землевпорядної документації , в редакції чинній на час виникнення правовідносин, встановлено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки відносились до земель лісогосподарського призначення, а відтак проведення державної експертизи є обов'язковою.

Проведення державної експертизи є обов'язковим і щодо земель рекреаційного призначення, вказаного в спірному розпорядженні № 73 від 21 березня 2014 року, а зазначена апелянтом та обставина, що така категорія землі була визначена після передачі земельної ділянки у власність, а тому і експертиза не повинна була проводитись є помилковим, так як від категорії землі залежить порядок розпорядження землею, а тому прийняттю рішення про розпорядження землею передує визначення категорії землі, якщо така категорія не визначена або змінюється.

Також є необгрунтованими посилання представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в апеляційній скарзі на порушення судом ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо мирного володіння своїм майном, оскільки ці порушення були допущені з боку публічного органу.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. У контексті цієї норми під майном розуміється ціла низка інтересів економічного характеру.

Отже, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.(Постанова ВСУ в справі № 6-2902цс15 від 03 лютого 2016 року).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що право власності у даних спірних правовідносинах набуто без законних підстав, крім того предмет такого права є національним багатством (ст. 1 ЛК України), а тому таке право підлягає відновленню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом Черкаської місцевої прокуратури до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва та скасування рішення - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :