Постанова

від 29.03.2018 по справі 707/2172/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 березня 2018 року

м. Київ

справа № 707/2172/15-ц

провадження № 61-8496св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Черкаська місцева прокуратура Черкаської області,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області,

представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року у складі судді Морозова В. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В., Пономаренка В. В.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2015 року Черкаська місцева прокуратура Черкаської області (далі - прокурор) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсними свідоцтв на право власності на земельні ділянки та скасування рішень державного реєстратора.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням першого заступникаголови Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 13 лютого 2014 року № 30 було надано дозвіл громадянам, у тому числі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Того ж дня, було видано розпорядження № 28, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок загальною площею 12,5166 га в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. Вказаним розпорядженням для масиву земельних ділянок, серед яких є і спірні, визначено вид угідь піски та віднесено до земель загального користування.

Відповідно до розпорядження Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 21 березня 2014 року № 73 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту та безоплатно передано у власність громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва, зокрема: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Черкаської області здійснено реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки, а відповідачам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Прокурор вважав, що при прийнятті розпорядження від 21 березня 2014 року № 73 Черкаською районною державною адміністрацією порушено порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки вказані земельні ділянки були землями загального користування, які відносилися до категорії земель лісогосподарського призначення, а спірним розпорядженням таке цільове призначення було змінено на землі рекреаційного призначення, з порушенням вимог частини сьомої статті 20 ЗК України, відповідно до вимог якої зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, чого зроблено не було.

Прокурор вказував також про те, що не розроблявся та не затверджувався детальний план території Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаського району Черкаської області та була відсутня містобудівна документація, відсутнє погодження проекту землеустрою органами центральної влади, що здійснюють реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, не проведено обов'язкової експертизи землевпорядної документації, що є порушенням частини шостої статті 186-1 ЗК України. Указане призвело до порушень загального порядку безоплатної передачі у власність земельних ділянок для здійснення індивідуального дачного будівництва.

Ураховуючи наведене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 21 березня 2014 року №73 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність у частині передачі у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнати недійсними свідоцтва від 02 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0787 га, видане ОСОБА_5, від 03 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0786 га, видане ОСОБА_4, від 03 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0786 га, видане ОСОБА_6, від 03 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,076 га, видане ОСОБА_7; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 03 квітня 2014 року № 12148324 Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_4 ; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 03 квітня 2014 року № 12133619 Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_6 ; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 02 квітня 2014 року № 12129053 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_5 ; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 03 квітня 2014 року № 12145367 Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_7 .

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року позов Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 21 березня 2014 року №73 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність у частині передачі у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Визнано недійсними свідоцтва: від 02 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0787 га, видане ОСОБА_5; від 03 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0786 га, видане ОСОБА_4; від 03 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0786 га, видане ОСОБА_6; від 03 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,076 га, видане ОСОБА_7

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 03 квітня 2014 року № 12148324 Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_4 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 03 квітня 2014 року № 12133619 Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_6 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 02 квітня 2014 року № 12129053 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_5 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 03 квітня 2014 року № 12145367 Про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за ОСОБА_7 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зміна цільового призначення спірних земельних ділянок була проведена без погодження з Кабінетом Міністрів України, а тому був порушений порядок зміни цільового призначення землі, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 21 ЗК України, а саме визнання недійсними та скасування незаконних рішень. Передачею у власність земельних ділянок було порушено пункт 5 частини першої статті 27 ЛК України, відповідно до якої Кабінету Міністрів України належить право на передачу у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 відхилено. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи та дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову прокурора, оскільки право власності на спірні земельні ділянки у даних правовідносинах набуто без законних підстав, крім того, ліси України є їїнаціональним багатством (стаття 1 ЛК України), а тому вказане право підлягає відновленню.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно встановили, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, оскільки відповідних доказів прокурором надано не було, а тому безпідставно застосували до спірних правовідносин положення статті 21 ЗК України та статті 27 ЛК України. Судами не було враховано, що спірні земельні ділянки були віднесені до виду угідь піски рішенням Черкаської районної державної адміністрації від 13 лютого 2014 року, яке є чинним та правомірність якого підтверджена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, якою було відмовлено у позові прокуратури про визнання протиправним і скасування розпоряджень та встановлено, що земельні ділянки за межами населеного пункту в адміністративних межах Будищенської сільської ради площею 12,5166 га станом на 01 липня 2014 року віднесено до виду угідь піски .

Інші учасники справи судові рішення не оскаржували.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справа передана до Верховного Суду.

У березні 2018 року Черкаська місцева прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, оскільки судами вірно встановлено, що спірні земельні ділянки відносилися до земель лісогосподарського призначення, а тому були незаконно передані у власність відповідачам.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами першою, другою, сьомою статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини четвертої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності (пункт 5 частини першої статті 27 ЛК України).

Згідно зі статтею 57 ЛК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Встановивши, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується, у тому числі, довідкою управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області від 09 січня 2014 року форми 6-зем, яка відображає результат робіт із землеустрою, а зміна цільового призначення земельних ділянок була проведена Черкаською районною державною адміністрацією з порушенням порядку зміни цільового призначення землі, без погодження з Кабінетом Міністрів України, суди дійшли обґрунтованого висновку про незаконність передачі у приватну власність спірних земельних ділянок відповідачам, скасування розпорядження державної адміністрації про передачу земельних ділянок громадянам, скасування свідоцтв на право власності на земельні ділянки та скасування державних реєстрацій, у порядку статті 21 ЗК України.

Суди правильно вказали, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, відповідно до норми частини третьої статті 186-1 ЗК України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, проте доказів того, що матеріали інвентаризації та проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок були погоджені Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства надано не було.

Доводи касаційної скарги про те, що спірні земельні ділянки були віднесені до виду угідь піски рішенням Черкаської районної державної адміністрації від 13 лютого 2014 року, яке є чинним та правомірність якого підтверджена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, є необґрунтованими, оскільки зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що у позові прокуратури було відмовлено з інших підстав, а оцінка вказаному рішенню Черкаської районної державної адміністрації не надавалась.

Апеляційний суд правильно послався на положення статті 35 Закону України Про землеустрій та вказав, що відносити до відповідної категорії можливо лише землі, які не віднесені до тієї чи іншої категорії, а як встановлено судами спірні земельні ділянки на час проведення інвентаризації були віднесені до категорії земель лісогосподарського призначення.

Посилання касаційної скарги на правову позицію Верховного Суду України у постановах від 24 грудня у справі №6-212цс14 та від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, є безпідставним, оскільки в них містяться інші фактичні обставини та застосування норм права.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом набула його у власність.

Згідно з частиною першою статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 1 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Oсобу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92цс13.

Судами встановлено, що у справі, яка переглядається, земельні ділянки перейшли з державної власності у приватну незаконно, тому принцип справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника порушено не було.

Крім того, земельні ділянки були передані у власність фізичним особам безоплатно.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, з дотриманням вимог статей 212-215, 315 ЦПК України 2004 року, забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, ухвалили судові рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують та на їх законність не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк