Рішення

від 26.09.2017 по справі 906/612/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" вересня 2017 р. Справа № 906/612/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - довіреність від 07.08.2017

від первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - довіреність від 04.08.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (смт. Романів Житомирської області)

про стягнення 177 482,68 грн

та за зустрічним позовом: Ттттовариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (смт.Романів Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" (м. Одеса)

про стягнення 205072,48 грн.

В судовому засіданні 19.09.2017 оголошувалась перерва до 26.09.2017 о 12:00 год. з викликом сторін.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Екзіто" (замовника) 175 808,98 грн заборгованості з вартості наданих останньому послуг експедитора (позивача) згідно укладеного 27.04.2017 сторонами договору на транспортно - експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів за №27.04.17та 1 673,70 грн пені, нарахованої за прострочення виконання платежу за надані експедитором послуги.

Ухвалою від 14.07.2017 господарський суд порушив провадження за позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" 177 482,68 грн., з яких 175 808,98 грн заборгованості з оплати за експедиторські послуги згідно укладеного 27.04.2017 між сторонами договору на транспортно - експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17, та 1673,70 грн нарахованої пені за період з 27.06.2017 до 10.07.2017.

07.08.2017 на адресу господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява від 07.08.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (смт. Романів Житомирської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" (м. Одеса) про стягнення 205 072, 48 грн.

Ухвалою від 08.08.2017 у справі №906/612/17 господарський суд прийняв до спільного розгляду з первісним зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" про стягнення 205072,48 грн збитків, завданих внаслідок невиконання відповідачем (первісним позивачем) умов договору на транспортно - експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17 від 27.04.2017.

19.09.2017 позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовної заяви про стягнення збитків. (а.с.222-226)

В судовому засіданні представник ТОВ "Посейдон Групп" первісний позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що отримувач вантажу - ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D. (м.Хайфа,Ізраїль) відмовився від отримання вантажу, по доставці якого надавались послуги відповідачу, оскільки він був неналежної якості. Товар був переданий на відповідальне зберігання ZIM SNTERGRATED SHIPPING SERVICES LTD, виходячи з цього експедитор виконав свої зобов'язання перед замовником, що підтверджується поданими до позовної заяви документами. Зустрічні позовні вимоги заперечив в повному обсязі.

Представник ТОВ "Екзіто" проти позовних вимог первісного позову заперечив. Зазначив, що ТОВ "Посейдон Групп" не виконало свої зобов'язання за договором в частині доставки та не вручив товар отримавачу вантажу - ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D. (м.Хайфа,Ізраїль). Також, зазначив, що інформацією про вантаж на даний момент ТОВ "Екзіто" не володіє, підприємство про даний факт, не було належно повідомлене. Зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Підтримав подане 19.09.2017 клопотання про залучення ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом.

Обґрунтовуючи подане клопотання про залучення третьої особи, представник позивача за зустрічним позовом вказав, що ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D. є отримувачем вантажу за договором про надання послуг позивачем (експедитором), який є підставою позову, а тому останній має бути залучений до справи в якості третьої особи.

Згідно підпункту 1.6 пункту 1 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Відповідно ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Згідно зі статтею 21 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Це правило встановлено лише для сторін в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного і н т е р е с у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З поданої заяви представника ТОВ Екзіто вбачається, що ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D є покупцем за договором №1504 від 15.04.2017, для виконання якого було укладено договір № 27.04.17 на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньо-торгівельних вантажів. Відносини сторін у даній справі по оплаті послуг з доставки вантажу до пункту призначення не впливають на відносити між ТОВ "Екзіто" з його покупцем - ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D.Крім того, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) не надав суду належних доказів того, що з вини ТОВ "Посейдон Групп"згаданий вантаж не був отриманий його покупцем - ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D, оскільки до цього часу не з'ясував своїх стосунків з останнім.

Господарський суд, дослідивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що рішення господарського суду у даній справі не може вплинути на права та обов'язки ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D. Таким чином, заявник не довів те, що рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.

Отже, клопотання про залучення третьої особи не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Посейдон Груп" (експедитор/первісний позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (замовник/первісний відповідач) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів №27.04.17 (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 договору, замовник доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Замовнику за погодженням сторін.

Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються у заявках замовника (пункт 1.3. Договору).

Під кожне конкретне перевезення Замовник надає Експедитору письмову заявку, в якій вказує найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача та типового договору інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 10 днів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення (пункт 1.4. Договору).

Відповідно до вказаного договору було організовано транспортно-експедиційне обслуговування для ТОВ "Екзіто" на загальну суму 325 808,98 грн, що підтверджується рахунками на оплату №109 від 26.05.2017 надано послуг на суму 234 866,46 грн; №124 від 06.06.2017 надано послуг на суму 43 626,36 грн; №152 від 21.06.2017 надано послуг на суму 44 590,00 грн; №157 від 22.06.2017 надано послуг на суму 1 363,08 грн; №158 від 22.06.2017 надано послуг на суму 1 363,08 грн.

Відповідно до умов п. 4.1.5. Договору, замовник оплачує послуги експедитора на протязі 3 банківських днів з дня виставлення експедитором рахунку. Розрахунки здійснюються замовником на підставі виставлених Експедитором рахунків.

Станом на 10.07.2017 замовником сплачено на користь експедитора 150000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за період з дати укладання договору. У зв'язку з частковою оплатою послуг у замовника виникла заборгованість перед Експедитором на суму 175 808,98 грн.

26.06.2017 на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 175 808,98 грн, яка залишена відповідачем без відповіді.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі -Закон)

Згідно зі ст.1 Закону транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор є суб'єктом господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедирування, а транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень.

Питання укладення договору транспортного експедирування визначено також в ст.929 Цивільного кодексу України.

В частині першій даної статті зазначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частина 3 ст.929 ЦК України).

Так, відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства України відповідачем було надані позивачу доручення на навантаження експортного, імпортного або транзитного вантажу №266 від 22.05.2017, № 272 від 29.05.2017, №274 від 01.06.2017 року та заявки на доставку вантажу № 27/04/2017 від 27.04.2017, №28/04/2017 від 28.04.2017 та № 12/05/2017 від 12.05.2017.

Вказані доручення та заявки Позивачем було виконано, що підтверджується товарно-транспортними накладними (CMR), інвойсами та первинними документами з перевізником, а саме з ALON EROPA ETZIM LEHASAKA L.T.D, листом ZIM SNTERGRATED SHIPPING SERVICES LTD від 01.08.2017 віх.№ 74 (а.с.

Відповідно п. 4.2 договору, експедитор володіє правом утримання та застави щодо усіх вантажів замовника до проведення повної оплати з замовником. Таке право полягає у праві притримання вантажу або документів на вантаж, який перебуває у його власності, до моменту оплати послуг експедитора і відшкодуванні понесених ним в інтересах замовника витрат.

Відтак, господарський суд доходить висновку, що первісний позивач мав право притримання документів до повного з ним розрахунку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 12 Закону також встановлено обов'язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 175 808,98 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За порушення умов договору, первісним позивачем за період з 26.06.2017 по 10.07.2017 нараховано пеню в сумі 1673,70 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи, що заявлений розмір пені не перевищує перерахований судом, господарський суд прийшов до висновку про його задоволення в заявленій сумі.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 175 808,98 грн заборгованості та 1673,70 грн пені.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення збитків в сумі 205072,48 грн господарський суд зазначає наступне.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ч. ч.1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до п. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.

Відповідно до положень вказаної статті відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Позивач за зустрічними вимогами в обґрунтування вини ТОВ "Посейдон Груп" в заподіянні йому збитків посилається на те, що відповідач не передав повний пакет документів вантажоотримувачу, у зв'язку з чим завдало збитків підприємству.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані ст.1166 ЦК України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Разом з цим, позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Таким чином, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, а навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.623 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення суми збитків, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Як встановлено господарським судом вище, сторони у п. 4.2 договору дійшли домовленостей, що експедитор володіє правом утримання та застави щодо усіх вантажів замовника до проведення повної оплати з замовником. Таке право полягає у праві притримання вантажу або документів на вантаж, який перебуває у його власності, до моменту оплати послуг експедитора і відшкодуванні понесених ним в інтересах замовника витрат. Відтак, відповідач за зустрічними позовними вимогами мав право притримання документів до повного з ним розрахунку.

Отже, господарський суд не вбачає у діях ТОВ "Посейдон Груп" протиправної поведінки та/або вини.

Окрім того, представник ТОВ "Посейдон Груп" в судовому засіданні зазначив, що ними було здійснено доставку товару вантажоотримувачу, однак останні відмовились від його прийняття у зв'язку з неякісним вантажем.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

Господарський суд дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправності поведінки ТОВ "Посейдон Груп", не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували невиконання умов договору відповідачем за зустрічним позовом, внаслідок чого позивачу за зустрічним позовом заподіяно збитки, факт заподіяння збитків саме позивачу (фактичного завдання шкоди), а також доказів, які б підтверджували вину відповідача у понесенні позивачем збитків та причинний зв'язок між збитками та діями відповідача. Відтак, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню господарським судом.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзіто" (13002, Житомирська область, Романівський район, смт. Романів, вул. Путіліна, 9, код 40252828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Групп" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 5/2, офіс 1, код 38722442):

- 175 808,98 грн заборгованості;

- 1673,70 грн пені;

- 2662,24 грн судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.10.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу

2 - відч..