Рішення

від 28.09.2017 по справі 911/248/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2017 р. Справа № 911/248/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Цементний Альянс»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КИЙБУД АЛЬЯНС»

про стягнення 2 993 133,68грн

Головуючий суддя С.І.Чонгова

Суддя О.О.Рябцева

Суддя П.В. Горбасенко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 16.08.2017);

від відповідача:ОСОБА_3 (договір про надання правової допомоги б/н від 03.03.2017).

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Цементний Альянс» (далі - ТОВ «ТВК «Цементний Альянс» ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КИЙБУД АЛЬЯНС» (далі - ТОВ «КИЙБУД АЛЬЯНС» ) про стягнення 3256598,46грн у т.ч.: 2 993 133,68грн - основна заборгованість; 164 974,34грн - пеня за період з 07.11.2016 по 17.01.2017; 17 675,83грн - проценти за період з 07.11.2016 по 17.01.2017;80 814,61грн - збитки від інфляції за період листопад - грудень 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки №30/03 від 01.04.2015, в частині сплати за поставлений товар у встановлений договором строк.

Відповідач у справі - ТОВ «КИЙБУД АЛЬЯНС» документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

28.02.2017 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог на 218 567,79грн до загальної суми позовних вимог 2 993 133,68грн. Так позивач просить стягнути з відповідача вказану суму основного боргу, при цьому не заявляючи вимог про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції. Та повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 3 951,98, у зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог

Відповідна заява прийнята судом до розгляду, оскільки, в силу ст.22 ГПК України, право на збільшення або зменшення позовних вимог є процесуальним правом позивача, яке може бути ним реалізовано у будь-який час до прийняття рішення по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 повернуто ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кийбуд Альянс» подану зустрічну позовну заяву б/н від 03.03.2017 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Цементний Альянс» про визнання недійсним договору №30/03 від 01.04.2015.

17.03.2017 від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кийбуд Альянс» надійшла апеляційна скарга б/н від 17.03.2017 на ухвалу господарського суду Київської області від 06.03.2017 про повернення зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2017 провадження у справі 911/248/17 зупинено до розгляду поданої апеляційної скарги та повернення матеріалів справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 ухвалу господарського суду Київської області від 06.03.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2017 провадження у справі поновлено та ухвалено судом здійснювати розгляд даної справи колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 18.07.2017, для розгляду справи № 911/248/17 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Чонгова С.І., суддів Горбасенко П.В., Ярема В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2017 вказану справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чонгова С.І., суддів Горбасенко П.В., Ярема В.А.; розгляд справи призначено на 07.08.2017.

Враховуючи перебування судді ЯремА В.А. у відпустці відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 07.08.2017 суддю Ярема В.А. замінено суддею Рябцева О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2017 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чонгова С.І., суддів Рябцева О.О., Горбасенко П.В.; розгляд справи призначено на 07.09.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2017 розгялд даної справи відкладено на 28.09.2017.

Дослідивши матеріали справи, подані письмові пояснення та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між ТОВ «ТВК «Цементний Альянс» (далі - продавець) та ТОВ «КИЙБУД АЛЬЯНС» (далі - покупець) укладено договір №30/03 (а.с.11-13, далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами п. 1.1 вказаного договору, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товарні бетони та розчини (далі - товар).

Згідно п. 2.3 договору, кількість товару визначається відповідно до загальної кількості переданого товару, відповідно з накладними на товар.

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна, вартість товару, вартість перевезення визначається відповідно до тарифів продавця на момент поставки і зазначається у специфікації до договору, або в рахунках-фактури та накладних на товар.

За домовленістю сторін, покупець сплачує вартість товару та інші платежі, відповідно до вказаного договору, авансовим платежем або відтермінування оплати протягом 5 календарних днів згідно з виставленим рахунками-фактури.

Як зазначає позивач, ним в період з 01.04.2015 по 18.11.2016 за видатковими накладними поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 993 133,68грн.

Як вказує позивач, станом на 18.11.2016 між сторонами підписано акт звіряння розрахунків на суму 2 993 133,68грн.

Проте, як вбачається з акту звіряння розрахунків станом на 31.08.2017 вбачається, що заборгованість відповідач перед позивачем складає 2 756 585,02грн, що не заперечується сторонами у справі, підтверджено видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні..

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити заборгованість за поставлений товар.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, сторонами в договорі змінено загальне правило, та вказано, що розрахунок може здійснюватись протягом 5 календарних днів.

Враховуючи, що остання поставка товару здійснена позивачем відповідачу відбулась 28.11.2016, та враховуючи, що не заперечується сторонами шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, те що відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів повернення товару або його оплати на суму 2 756 585,02грн, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості у вказаному розмірі за поставлений товар обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У вимогах позивача про стягнення з відповідача 235 548,66грн основного боргу в задоволенні позову суд відмовляє, з огляду на ненадання позивачем доказів поставки товару на вказану суму.

В силу ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 41 348,78грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КИЙБУД АЛЬЯНС» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Цементний Альянс» 2 756 585,02грн основної заборгованості, 41 348,78грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 235 548,66грн основного боргу в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 05.10.2017.

Головуючий суддя С.І. Чонгова

Суддя П.В. Горбасенко

Суддя О.О.Рябцева