Рішення

від 06.10.2017 по справі 913/671/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 жовтня 2017 року Справа № 913/671/17

Провадження №25/913/671/17

Розглянувши матеріали позовної заяви

Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля", с. Привілля Троїцького району Луганської області

до Фермерського господарства "Св. Георгий", с. Царівка Троїцького району Луганської області

про стягнення 1 565 426 грн. 24 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання -помічник судді Ткаченко Д.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, посвідчення №1096 від 11.10.2012; угода на послуги адвоката на представництво інтересів в господарському процесі №409/2017 від 04.09.2017;

від відповідача: представник не прибув.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Привілля" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Св. Георгий" про стягнення заборгованості за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571 від 17.12.2012, №104 від 09.04.2013 в загальній сумі 1 569 522 грн. 13 коп., з якої:

-1 200 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість;

-107 034 грн. 46 коп. - інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по червень 2017 року;

-22 487 грн. 67 коп. - 3% річних за період з 16.12.2016 по 01.08.2017;

-240 000 грн. 00 коп. - штраф.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 530, 549, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), статтю 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з повернення суми позики у строки встановлені договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571 від 17.12.2012, №104 від 09.04.2013, що укладені між сторонами цієї справи.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, участь свого представника у судові засідання 31.08.2017, 26.09.2017, 06.10,2017 не забезпечив. Ухвала про порушення провадження у справі від 15.08.2017надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Царівка, проте була повернута Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" до суду з посиланням на закінчення терміну зберігання. Ухвали суду від 31.08.2017, 26.09.2017 надсилались за тією ж адресою, проте суд на дату розгляду справи не отримав інформації щодо одержання чи неодержання їх відповідачем.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом на виконання статті 64 ГПК України вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу про призначення справи до розгляду у судовому засіданні, про дату, час та місце його проведення.

26.09.2017 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на 4 095 грн. 89 коп. у зв'язку зі здійсненням перерахунку 3% річних та інфляційних втрат, одночасно збільшивши періоди їх нарахування. Позивач просить стягнути з відповідача 1 565 426 грн. 24 коп., з яких:

-1 200 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість;

-25 052 грн. 05 коп. - 3% річних за період з 16.12.2016 по 27.08.2017;

-100 374 грн. 19 коп. - інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по липень 2017 року;

-240 000 грн. 00 коп. - штраф.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає статті 22 ГПК України і приймається судом. Спір вирішується з новою ціною позову в сумі 1 565 426 грн. 24 коп.

Крім того, представник позивача подав до суду клопотання №2109/2017 від 21.09.2017 щодо покладення на відповідача витрат позивача на послуги адвоката в сумі 60 000 грн. 00 коп., яке судом задовольняється частково з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

Дослідивши матеріали справи, подані докази в підтвердження заявлених вимог, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

17.12.2012 між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" - позивачем у справі, за договором позикодавцем, та Фермерським господарством "Св.Георгий" - відповідачем у справі, за договором позичальником, укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальника грошові кошти, а позичальник зобов'язався повернути їх позикодавцю. (а.с. 11)

Відповідно до пункту 2.1 договору сума позики становить 1 000 000 грн.

За цим договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позичальника.

Днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк повернення позики становить 3 роки з моменту надання суми позики.

Згідно з пунктом 5.1 договору позичальник зобов'язаний повернути суму позики або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики в останній день строку, встановленого пунктом 4.1 договору.

Договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором (пункт 7.1 договору).

До договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571 від 17.12.2012 сторони уклали додаткову угоду №1 від 13.07.2016, якою змінили кінцеву дату повернення суми позики - до 15.12.2016, встановили у пункті 6.1 договору штраф за прострочення повернення позики в розмірі 20% від неповерненої суми позики.

Також сторони доповнили договір №571 від 17.12.2012 пунктом 6.3, де узгодили, що у разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку позичальника, або неповернення боргу на вимогу позикодавця після закінчення терміну, зазначеного в пункті 4.1 договору №571 від 17.12.2012, голова Фермерського господарства "Св. Георгий" ОСОБА_2 зобов'язується забезпечити повернення боргу рухомим або нерухомим майном, що знаходиться у його власності або перебуває на балансі Фермерського господарства "Св. Георгий". (а.с. 13)

09.04.2013 між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля", як позикодавцем, та Фермерським господарством "Св.Георгий", як позичальником, укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №104, за умовами якого якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальника грошові кошти, а позичальник зобов'язався повернути їх позикодавцю. (а.с. 12)

Відповідно до пункту 2.1 договору сума позики становить 200 000 грн.

За цим договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позичальника.

Днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк повернення позики становить 31.12.2013 з моменту надання суми позики.

Згідно з пунктом 5.1 договору позичальник зобов'язаний повернути суму позики або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики в останній день строку, встановленого пунктом 4.1 договору.

Договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором (пункт 7.1 договору).

До договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №104 від 09.04.2013 сторони уклали додаткову угоду №1 від 13.07.2016, якою змінили кінцеву дату повернення суми позики - до 15.12.2016, встановили у пункті 6.1 договору штраф за прострочення повернення позики в розмірі 20% від неповерненої суми позики.

Також сторони доповнили договір №104 від 09.04.2013 пунктом 6.3, де узгодили, що у разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку позичальника, або неповернення боргу на вимогу позикодавця після закінчення терміну, зазначеного в пункті 4.1 договору №104 від 09.04.2013, голова Фермерського господарства "Св. Георгий" ОСОБА_2 зобов'язується забезпечити повернення боргу рухомим або нерухомим майном, що знаходиться у його власності або перебуває на балансі Фермерського господарства "Св. Георгий". (а.с. 14)

Договори безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571 від 17.12.2012, №104 від 09.04.2013 прийняті сторонами до виконання.

На виконання зобов'язань з передачі відповідачу грошових коштів за вищевказаними договорами позивачем представлені:

-платіжне доручення №3438 від 17.12.2012 на перерахування ФГ "Св. Георгий" поворотної позики згідно договору №571 від 17.12.2012 в сумі 1 000 000 грн. 00 коп.;

-платіжні доручення №597 від 09.04.2013, №628 від 12.04.2013, №813 від 15.05.2013, №983 від 05.06.2013 на перерахування ФГ "Св. Георгий" поворотної позики згідно договору №104 від 09.04.2013 в загальній сумі 200 000 грн. 00 коп. (а.с. 15-19)

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань з повернення суми позики позивач надіслав відповідачу претензію №105 від 26.01.2017 щодо сплати заборгованості за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571 від 17.12.2012, №104 від 09.04.2013. (а.с. 41-43)

Претензія залишена відповідачем без відповіді, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про стягнення 1 565 426 грн. 24 коп., з яких:

-1 200 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість;

-25 052 грн. 05 коп. - 3% річних за період з 16.12.2016 по 27.08.2017;

-100 374 грн. 19 коп. - інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по липень 2017 року;

-240 000 грн. 00 коп. - штраф.

Доказів погашення заборгованості або часткової оплати сум, заявлених до стягнення, відповідач суду не подав.

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Спір між сторонами цієї справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №571 від 17.12.2012, №104 від 09.04.2013, які за своєю правовою природою є договорами позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідач порушив умови договорів в частині своєчасного повернення позивачу грошових коштів, сума позики в строк до 15.12.2016 не повернута.

Матеріалами справи підтверджений факт прострочення виконання зобов'язань з повернення позики в сумі 1 200 000 грн. 00 коп.

За цих обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1 200 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За правилами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правомірним є нарахування позивачем 3 % річних та втрат від інфляції на суму несвоєчасно повернутої позики.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних за прострочення повернення суми позики, враховуючи дати виникнення прострочення, суми простроченого платежу та періоди прострочення, дійшов висновку, що заявлена позивачем сума 25 052 грн. 05 коп. за період з 16.12.2016 по 27.08.2017 розрахована вірно та підлягає задоволенню.

Водночас, при обчисленні втрат від інфляції позивачем не враховано, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державною службою статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Як зазначено у пункті 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення,починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

А тому втрати від інфляції за прострочення повернення суми позики обчислюються з січня 2017 року по липень 2017 року і становлять 97 966 грн. 83 коп., у задоволенні решти заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 2 407 грн. 36 коп. слід відмовити.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Договорами (пункти 6.1) сторони визначили, що при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 20% від неповернутої суми позики.

А тому, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 20% за прострочення повернення суми позики в сумі 240 000 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" до Фермерського господарства "Св. Георгий" про стягнення 1 565 426 грн. 24 коп. підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача стягується заборгованість в сумі 1 563 018 грн. 88 коп.,з якої:

-1 200 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість;

-25 052 грн. 05 коп. - 3% річних за період з 16.12.2016 по 27.08.2017;

-97 966 грн. 83 коп. - інфляційні втрати за період з січня 2017 року по липень 2017 року;

-240 000 грн. 00 коп. - штраф.

Стосовно клопотання представника позивача щодо покладення на відповідача витрат позивача на послуги адвоката в сумі 60 000 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що відшкодування витрат позивачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії:

-угоди про послуги адвоката на представництво інтересів в господарському процесі №409/2017 від 04.09.2017, укладена між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" та адвокатом ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача в господарському процесі про стягнення грошових коштів з Фермерського господарства "Св. Георгий" за гонорар у розмірі 60 000 грн. 00 коп.;

-свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 №1096 від 11.10.2012;

-акту виконаних робіт від 21.09.2017 на суму 60 000 грн. 00 коп. за угодою про послуги адвоката на представництво інтересів в господарському процесі №409/2017 від 04.09.2017.;

-оригінал платіжного доручення №1782 від 19.09.2017 на оплату послуг адвоката ОСОБА_1 в сумі 60 000 грн. 00 коп. (а.с.67-71)

Відповідно до статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 6.5 постанови пленуму №7 від 21.02.2013 встановлено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Матеріали справи свідчать:

-угода на представництво інтересів в господарському процесі була укладена позивачем з адвокатом 04.09.2017, вже після подачі позову і порушення судом провадження у справі, представництво інтересів позивача у судовому засідання 31.08.2017 здійснював інший представник - ОСОБА_3;

-обсяг проведеної адвокатом ОСОБА_1 роботи зводиться до представництва інтересів позивача у двох судових засіданнях 26.09.2017 і 06.10.2017, підготовки заяви про зменшення розміру позовних вимог і здійснення нових розрахунків втрат від інфляції та 3% річних.

За цих обставин, враховуючи характер спору, витрачений адвокатом ОСОБА_1 час на підготовку матеріалів та обсяг проведеної ним роботи, суд вважає, що понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката, які він просить стягнути за рахунок відповідача, є неспіврозмірними, а тому суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню відповідачем у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 23 445 грн. 29 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 5 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" до Фермерського господарства "Св. Георгий" про стягнення 1 565 426 грн. 24 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Св. Георгий" (92140, Луганська область, Троїцький район, село Царівка, ідентифікаційний код 37981144) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" (92123, Луганська область, Троїцький район, селище Привілля, провулок Парковий, буд. 14, ідентифікаційний код 31844498) заборгованість в сумі 1 200 000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 25 052 грн. 05 коп., інфляційні втрати в сумі 97 966 грн. 83 коп., штраф в сумі 240 000 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 23 445 грн. 29 коп., витрати на послуги адвоката в сумі 5 000 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 407 грн. 36 коп. відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 06.10.2017.

Суддя Л.В. Іноземцева