Постанова

від 02.10.2017 по справі 804/3809/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 р. Справа № 804/3809/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Стогній К.В.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання противоправними рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (далі - позивачі) звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просять суд, з урахуванням заяви про уточнення вимог від 19.09.2017 року (а.с. 86-88):

- визнати протиправним рішення Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо ненадання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області: ОСОБА_1 від 16.03.2017 р. № К-6839/0-1174/6-17, ОСОБА_3 від 16.03.2017 р. № К-6860/0-1188/6-17, ОСОБА_4 від 16.03.2017 р. № К-6855/0-1183/6-17, ОСОБА_5 від 16.03.2017 р. № К-7187/0-1184/6-17, ОСОБА_6 від 16.03.2017 р. № Ч-7190/0-1194/6-17, ОСОБА_7 від 16.03.2017 р. № Ч-7342/0-1190/6-17, ОСОБА_8 від 16.03.2017 р. № К-6869/0-1193/6-17, ОСОБА_9 від 16.03.2017 р. № Р-7184/0-1191/6-17, ОСОБА_10 від 16.03.2017 р. № М-6865/0-1196/6-17;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетрвоській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі клопотання від 26.07.2016 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.07.2016 року позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, проте останнім було відмовлено у зв'язку з тим, що земельна ділянка зарезервована для учасників АТО. Вказана відмова було оскаржена до суду та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/6637/16 визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не надання дозволу позивачам на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області, та зобов'язано повторно розглянути клопотання від 26.07.2016р. За повторним розглядом клопотання відповідачем було знову відмовлено з посиланням на те, що у клопотанні та доданих графічних матеріалах не визначенол місце розташування бажаної земельної ділянки. Позивачі вважають таку відмову протиправною, оскільки судовим рішенням у справі № 804/6637/16 встановлено, що подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у статті 118 Земельного кодексу України. Отже, вважають належним способом захисту порушених прав зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.11-16).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

ОСОБА_1 у судовому засіданні 02.10.2017 року позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що на наданих позивачами графічних матеріалах не визначено місце розташування земельної ділянки як бажане, відтак відсутня можливість перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, проектам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у вастановленому законом порядку, що порушує норми частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, відтак, відсутні правові підстави для надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою. Також, вказав, що на сьогоднішній день земельні ділянки, які розташовані в Любимівській сільській раді Дніпропетровського району з кадастровими номерами 1221484000:06:058:0008, 1221484000:06:058:0009, 1221484000:06:058:0007, 1221484000:06:058:0006, 1221484000:06:058:0001, 1221484000:06:058:0004, 1221484000:06:058:0003, 1221484000:06:058:0005 та 1221484000:06:058:0002 знаходиться у приватній власності.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 26 липня 2016 року позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області. До заяви додано копії паспортів, копії ідентифікаційного коду заявників, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішеннями Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.09.2016 р. № К-6839/0-4004/6-16, від 09.09.2016 р. № К-6860/0-4005/6-16, від 09.09.2016 р., № К-6855/0-4006/6-16, від 09.09.2016 р. №К-7187/0-4017/6-16, від 09.09.2016 р. №Ч-7190/0-4018/6-16, від 09.09.2016 р. №Р-6869/0-4019/6-16, від 09.09.2016 р., №Р- 7184/0-4007/6-16, від 09.09.2016 р. № М-6865/0-4008/6-16, відповідно, відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 804/6637/16 визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлене листом від 09.09.16р. № К-6839/0-4004/6-16, ОСОБА_3 викладену в листі від 09.09.16р. № К-6860/0-4005/6-16, ОСОБА_4 викладену в листі від 09.09.15р., № К-6855/0-4006/6-16, ОСОБА_5 викладене в листі від 09.09.16р. №К-7187/0-4017/6-16, ОСОБА_6 викладене в листі від 09.09.16р. №Ч-7190/0-4018/6-16, ОСОБА_8 викладену в листі від 09.09.16р. №Р-6869/0-4019/6-16, ОСОБА_9 викладене в листі від 09.09.16р., №Р- 7184/0-4007/6-16, ОСОБА_10 викладене в листі від 09.09.16р. № М-6865/0-4008/6-16, ОСОБА_7, щодо не надання дозволу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання від 26.07.2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області.

З матеріалв справи вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області та прийнято рішення: від 16.03.2017 р. № К-6839/0-1174/6-17, від 16.03.2017 р. № К-6860/0-1188/6-17, від 16.03.2017 р. № К-6855/0-1183/6-17, від 16.03.2017 р. № К-7187/0-1184/6-17, від 16.03.2017 р. № Ч-7190/0-1194/6-17, від 16.03.2017 р. № Ч-7342/0-1190/6-17, від 16.03.2017 р. № К-6869/0-1193/6-17, від 16.03.2017 р. № Р-7184/0-1191/6-17, від 16.03.2017 р. № М-6865/0-1196/6-17, якими відмовлено позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вказані відмови вмотивовані відсутністю на графічних матеріалах місця розташування земельної ділянки як бажане, отже відсутня можливість перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, проектам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у вастановленому законом порядку, що порушує норми частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, відтак, відсутні правові підстави для надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_12 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Враховуючи системний аналіз вищезазначених норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяв (клопотань) позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач має прийняти одне з таких рішень:

- наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом щодо регулювання земельних відносин не встановлено форми відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Як судом зазначалось, 26 липня 2016 року позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотаннями та необхідними доданими до них документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Заявлений позивачем розмір земельної ділянки - 2,0 га - відповідає нормі, передбаченій Земельним кодексом України; подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у статті 118 Земельного кодексу України.

Окрім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 804/6637/16 встановлено, що до заяви позивачами було додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду заявника, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, як вбачається з графічних матеріалів, доданих позивачами до клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.07.2016 р., останні містять зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки, зокрема, зі схеми бажаного місця розташування земельної ділянки на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області вбачається зображення контуру земельної ділянки - графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки зроблені з використанням Публічної кадастрової карти України, та містять зображення контуру земельної ділянки орієнтованою площею, та розташована близ земельної ділянки за кадастровим номером 1221484000:06:056:0377.

Отже, наведена відповідачем підстава для відмови у наданні відповідних дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки суперечить обставинам справи, та не відповідає дійсності; такі посилання є безпідставними та не містять належного обґрунтування для відмови у задоволенні заяви (клопотання) про надання відповідного дозволу.

На підставі викладеного, мотиви Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмови в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, судом не можуть бути визнані правомірними, оскільки не відповідають приписам статті 118 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача про те, що земельні ділянки, які розташовані в Любимівській сільській раді Дніпропетровського району з кадастровими номерами 1221484000:06:058:0008, 1221484000:06:058:0009, 1221484000:06:058:0007, 1221484000:06:058:0006, 1221484000:06:058:0001, 1221484000:06:058:0004, 1221484000:06:058:0003, 1221484000:06:058:0005 та 1221484000:06:058:0002, знаходиться у приватній власності, судом не може бути прийнято як підстава для відмови в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки така обставина не була встановлена під час винесення спірних рішень та не була покладена в основу таких рішень. Окрім того, з наданих відповідачем доказів не можливо встановити, що земельні ділянки, про які вказано позивачами у відповідних клопотаннях про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.07.2016 р. та доданих графічних матеріалах бажаного місця розташування земельної ділянки, є саме земельними ділянками, яким присвоєно кадастрові номери 1221484000:06:058:0008, 1221484000:06:058:0009, 1221484000:06:058:0007, 1221484000:06:058:0006, 1221484000:06:058:0001, 1221484000:06:058:0004, 1221484000:06:058:0003, 1221484000:06:058:0005 та 1221484000:06:058:0002.

Суд зауважує, що приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Разом з тим, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а рішення приймати обґрунтовано.

Відповідно до статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель; земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю.

Суд звертає увагу, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, відстрочувати термін реалізації права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).

На підставі викладеного, рішення від 16.03.2017 р. № К-6839/0-1174/6-17, від 16.03.2017 р. № К-6860/0-1188/6-17, від 16.03.2017 р. № К-6855/0-1183/6-17, від 16.03.2017 р. № К-7187/0-1184/6-17, від 16.03.2017 р. № Ч-7190/0-1194/6-17, від 16.03.2017 р. № Ч-7342/0-1190/6-17, від 16.03.2017 р. № К-6869/0-1193/6-17, від 16.03.2017 р. № Р-7184/0-1191/6-17, від 16.03.2017 р. № М-6865/0-1196/6-17, про відмову у наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області підлягають скасуванню, оскільки прийняте на підставі протиправної відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та не відповідають положенням Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд вважає за необхідне значити, що як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_13 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_13 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Разом з тим, суд вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

ОСОБА_12 Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного, з урахуванням тієї обставини, що позивачі неодноразово зверталися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетрвоській області з одного і того ж питання щодо видання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та отримували формальні відмови в його виданні, а також того, що єдиною підставою для відмови в наданні вказаного дозволу є відсутність на графічних матеріалах місця розташування земельної ділянки як бажане, що спростовано судом, суд вважає що в даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивачів, який в свою чергу виключає необхідність повторного звернення до суду, є саме зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетрвоській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі клопотання від 26.07.2016 року.

Відповідно до частини 2 статтті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 5120 грн., що документально підтверджується квитанціями: №0.0804734598.1 від 13.07.2017 року, №0.0804734325.1 від 13.07.2017 року, №0.0804738522.1 від 13.07.2017 року, №0.0804735937.1 від 13.07.2017 року, №0.0804739538.1 від 13.07.2017 року, №0.0804743042.1 від 13.07.2017 року, №0.0804740822.1 від 13.07.2017 року, №0.0804746717.1 від 13.07.2017 року (а.с.3-10).

Отже, сплачений позивачами судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в загальному розмірі 5120 грн. підлягає стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 02 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05 жовтня 2017 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання противоправними рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо ненадання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області: ОСОБА_1 від 16.03.2017 р. № К-6839/0-1174/6-17, ОСОБА_3 від 16.03.2017 р. № К-6860/0-1188/6-17, ОСОБА_4 від 16.03.2017 р. № К-6855/0-1183/6-17, ОСОБА_5 від 16.03.2017 р. № К-7187/0-1184/6-17, ОСОБА_6 від 16.03.2017 р. № Ч-7190/0-1194/6-17, ОСОБА_7 від 16.03.2017 р. № Ч-7342/0-1190/6-17, ОСОБА_8 від 16.03.2017 р. № К-6869/0-1193/6-17, ОСОБА_9 від 16.03.2017 р. № Р-7184/0-1191/6-17, ОСОБА_10 від 16.03.2017 р. № М-6865/0-1196/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетрвоській області надати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі клопотання від 26.07.2016 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань по 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) кожному на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_4), ОСОБА_6 (ІН НОМЕР_5), ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_6), ОСОБА_8 (ІН НОМЕР_7), ОСОБА_9 (ІН НОМЕР_8) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05 жовтня 2017 року.

Суддя (підпис) ОСОБА_16