Постанова

від 06.03.2018 по справі 804/3809/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 рокусправа № 804/3809/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю

судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року (головуючий суддя Прудник С.В., повний тест складений 05.10.2017)

у справі № 804/3809/17

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення вимог від 19.09.2017 (а.с. 86-88) просили:

визнати протиправним рішення Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо ненадання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області: ОСОБА_1 - від 16.03.2017 № К-6839/0-1174/6-17, ОСОБА_2 - від 16.03.2017 № К-6860/0-1188/6-17, ОСОБА_3 - від 16.03.2017 № К-6855/0-1183/6-17, ОСОБА_4 - від 16.03.2017 № К-7187/0-1184/6-17, ОСОБА_5 - від 16.03.2017 № Ч-7190/0-1194/6-17, ОСОБА_6 - від 16.03.2017 № Ч-7342/0-1190/6-17, ОСОБА_7 - від 16.03.2017 № К-6869/0-1193/6-17, ОСОБА_8 - від 16.03.2017 № Р-7184/0-1191/6-17, ОСОБА_9 - від 16.03.2017 № М-6865/0-1196/6-17;

зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі клопотання від 26.07.2016 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.2016 року позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення кожному з позивачів у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, втім відповідачем відмовлено у зв'язку з тим, що земельна ділянка зарезервована для учасників АТО. Вказана відмова оскаржена до суду і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/6637/16 визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не надання дозволу позивачам на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов'язано повторно розглянути клопотання від 26.07.2016. За повторним розглядом клопотання відповідачем знову відмовлено з тих підстав, що у клопотанні та доданих графічних матеріалах не визначено місце розташування бажаної земельної ділянки. Така відмова є протиправною, оскільки постановою у справі № 804/6637/16 встановлено, що подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у ст. 118 Земельного кодексу України. Також позивачі вважають належним способом захисту порушених прав зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постанову суду мотивовано тим, що наведена відповідачем у спірних рішеннях підстава для відмови у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачам суперечить обставинам справи та не відповідає дійсності. Мотиви відмови Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність судом визнані такими, що не відповідають приписам ст. 118 Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд першої інстанції виходив з того, що позивачі неодноразово зверталися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з одного і того ж питання щодо видання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та отримували формальні відмови в його виданні, а також того, що єдиною підставою для відмови в наданні вказаного дозволу є відсутність на графічних матеріалах місця розташування земельної ділянки як бажане, що спростовано судом, і встановив, що в даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивачів, є саме зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на підставі клопотання від 26.07.2016.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач наполягає на тому, що на наданих позивачами графічних матеріалах не визначено місце розташування земельної ділянки як бажане, відтак відсутня можливість перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, проектам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що порушує норми ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно, відсутні правові підстави для надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою. Також, відповідач вказує, що на сьогоднішній день земельні ділянки, які розташовані в Любимівській сільській раді Дніпропетровського району з кадастровими номерами НОМЕР_1 знаходиться у приватній власності, тому відсутні підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області позивачам.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав наведені в апеляційній скарзі доводи. На вимогу апеляційного суду відповідачем подано додаткові документи, що стосуються факту надання у власність визначених позивачами земельних ділянок у власність іншим особам.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, дії відповідача є протиправними, порушують права позивачів на отримання земельних ділянок у власність.

Інші позивачі в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином. Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 26 липня 2016 року кожен з позивачів звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області. До заяви додано копії паспортів, копії ідентифікаційного коду заявників, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листами Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.09.2016 № К-6839/0-4004/6-16, від 09.09.2016 № К-6860/0-4005/6-16, від 09.09.2016, № К-6855/0-4006/6-16, від 09.09.2016 № К-7187/0-4017/6-16, від 09.09.2016 №Ч-7190/0-4018/6-16, від 09.09.2016 № Р-6869/0-4019/6-16, від 09.09.2016, № Р- 7184/0-4007/6-16, від 09.09.2016 № М-6865/0-4008/6-16, відповідно, відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області із зазначенням, що земельні ділянки, які плануються позивачам для відведення, відносяться до земель, які зарезервовані для передачі учасникам АТО.

Правомірність означених рішень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було предметом судового розгляду в межах справи Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/6637/16.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 № 804/6637/16, яка набрала законної сили, в установленому порядку не скасована, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлене листом від 09.09.2016 № К-6839/0-4004/6-16, ОСОБА_2 викладену в листі від 09.09.2016 № К-6860/0-4005/6-16, ОСОБА_3 викладену в листі від 09.09.2015, № К-6855/0-4006/6-16, ОСОБА_4 викладене в листі від 09.09.2016 № К-7187/0-4017/6-16, ОСОБА_5 викладене в листі від 09.09.2016 № Ч-7190/0-4018/6-16, ОСОБА_7 викладену в листі від 09.09.2016 № Р-6869/0-4019/6-16, ОСОБА_8 викладене в листі від 09.09.2016, № Р- 7184/0-4007/6-16, ОСОБА_9 викладене в листі від 09.09.2016 № М-6865/0-4008/6-16, ОСОБА_6, щодо не надання дозволу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання від 26.07.2016 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області.

На виконання постанови суду від 08.11.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області та прийнято рішення, оформлені листами,: від 16.03.2017 № К-6839/0-1174/6-17, від 16.03.2017 № К-6860/0-1188/6-17, від 16.03.2017 № К-6855/0-1183/6-17, від 16.03.2017 № К-7187/0-1184/6-17, від 16.03.2017 № Ч-7190/0-1194/6-17, від 16.03.2017 № Ч-7342/0-1190/6-17, від 16.03.2017 № К-6869/0-1193/6-17, від 16.03.2017 № Р-7184/0-1191/6-17, від 16.03.2017 № М-6865/0-1196/6-17, якими відмовлено позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова мотивована відсутністю правових підстав для надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою з огляду на відсутність на графічних матеріалах місця розташування земельної ділянки як бажаного, внаслідок чого, як зазначає відповідач, відсутня можливість перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, проектам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що порушує норми частини 6 статті 118 Земельного кодексу України.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про безпідставність такої відмови, вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з наведеної норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про відмову у наданні відповідного дозволу може бути прийнято виключно з причин, які визначені в ч.7 ст.118 ЗК України.

В даному випадку відмовляючи у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач послався на відсутність на графічних матеріалах, поданих позивачами, місця розташування бажаної земельної ділянки, втім з матеріалів справи вбачається, що наведені відповідачем підстави не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 804/6637/16 встановлено, що до клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.07.2016 кожним з позивачів було додано копію паспорта, копію ідентифікаційного коду заявника, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України (в редакції на час прийняття судом першої інстанції постанови від 02.10.2017), відповідно доч.4 ст.78 КАС України (в редакції з 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, відповідачем не спростовано, що з графічних матеріалів, доданих позивачами до клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.07.2016, вбачається, що останні містять зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки, зокрема, зі схеми бажаного місця розташування земельної ділянки на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області вбачається зображення контуру земельної ділянки - графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки зроблені з використанням Публічної кадастрової карти України та містять зображення контуру земельної ділянки.

На користь даного висновку свідчать і наведені відповідачем пояснення, що визначені позивачами земельні ділянки передані у приватну власність іншим особам, тобто подані позивачем до клопотань від 26.07.2016 матеріали в повній мірі дозволяли відповідачу встановити фактичне місце розташування бажаних позивачами земельних ділянок і перевірити їх на відповідність вимогам, наведеним в ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що визначені Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області мотиви відмови в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не відповідають фактичним обставинам, внаслідок чого рішення відповідача від 16.03.2017 № К-6839/0-1174/6-17, від 16.03.2017 № К-6860/0-1188/6-17, від 16.03.2017 № К-6855/0-1183/6-17, від 16.03.2017 № К-7187/0-1184/6-17, від 16.03.2017 № Ч-7190/0-1194/6-17, від 16.03.2017 № Ч-7342/0-1190/6-17, від 16.03.2017 № К-6869/0-1193/6-17, від 16.03.2017 № Р-7184/0-1191/6-17, від 16.03.2017 № М-6865/0-1196/6-17 про відмову у наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області є безпідставними та протиправними, внаслідок чого підлягають скасуванню.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га (кожному) для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі клопотань від 26.07.2016.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції встановив, що в даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивачів, який в свою чергу виключає необхідність повторного звернення до суду, є саме зобов'язання Головне відповідача прийняти певне рішення - надати дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою.

При цьому, судом відхилено посилання відповідача, що визначені позивачем земельні ділянки, що розташовані в Любимівській сільській раді Дніпропетровського району з кадастровими номерами НОМЕР_1, знаходяться у приватній власності, оскільки така обставина не була встановлена відповідачем під час винесення спірних рішень та не була покладена в основу таких рішень.

Окрім того, суд зазначив, що з наданих відповідачем доказів неможливо встановити, що земельні ділянки, про які вказано позивачами у відповідних клопотаннях про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 26.07.2016 та доданих графічних матеріалах бажаного місця розташування земельної ділянки, є саме земельними ділянками, яким присвоєно кадастрові номери НОМЕР_1.

Апеляційний суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі, додатково поданих відповідачем на вимогу апеляційного суду графічних схемах, бажані позивачами земельні ділянки розташовані на земельному масиві, який відповідає земельним ділянкам, що передані у власність іншим фізичним особам.

Також встановлено, що цим, іншим, фізичним особам відповідач надав дозволи на розробку проекту землеустрою відповідними наказами від 03.10.2016, 30.11.2016, а наказами від 28.03.2017, 19.04.2017, 04.05.2017, 19.06.2017 - затвердив проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради і надав земельні ділянки, яким присвоєно вказані вище кадастрові номери, у власність.

Право власності на означені земельні ділянки належним чином зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаними вище фізичними особами 29.05.2017, 05.07.2017, 15.05.2017, 11.05.2017, 03.04.2017, 10.05.2017, 05.04.2017, 25.04.2017.

Тобто на момент прийняття судом першої інстанції постанови від 02.10.2017 і зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою вказані вище земельні ділянки вже перебували у приватній власності інших фізичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України однією з вимог, яким має відповідати рішення суб'єктів владних повноважень, є їх обґрунтованість, тобто прийняття з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, разом з тим не прийняв до уваги, що в даному випадку фактично зобов'язав відповідача прийняти певне рішення, яке, за викладених вище обставин, не може бути обґрунтованим.

Крім того, слід враховувати, що повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, є дискреційними.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі клопотання від 26.07.2016 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для часткового скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 808/3809/17 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетрвоській області надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі клопотання від 26.07.2016.

Прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 808/3809/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко