Постанова від 08.09.2017 по справі 804/5207/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2017 р. Справа № 804/5207/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ Будівельні відходи до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання послуг у ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар є хибними та необгрунтованими. Реальність господарської операції ТОВ Будівельні відходи з ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар підтверджена належними первинними документами, у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача подав заяву про здійснення розгляду без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечував, у запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що згідно аналізу баз даних ДФС (ЄРПН) не встановлено придбання ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар послуг, які в подальшому були реалізовані на адресу ТОВ Будівельні відходи . Крім того, не встановлено придбання послуг з оренди транспортних засобів та механізмів, за допомогою яких здійснювались послуги. Таким чином, не встановлено наявності у ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар необхідних для надання послуг (робіт) в адресу позивача транспортних засобів та механізмів. Також, згідно аналізу звітності ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар , поданої до органів ДФС, не встановлено нарахування та виплати доходу фізичним особам (крім директора). Відповідно до змінних актів, працівники ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар не є водіями транспортних засобів. У зв'язку з чим, висновки акту перевірки є обгрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 є законним.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.03.2017 року №1520 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Будівельні Відходи (код ЄДРПОУ - 34365747) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Будівельні Відходи з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Лаконія Інвест (код за ЄДРПОУ 40468758) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 року, ТОВ ТК Донкар (код за ЄДРПОУ 40626067) за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.04.2017 року №3541/04-36-14-12/34365747 про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Будівельні Відходи (код ЄДРПОУ - 34365747) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Лаконія Інвест (код за ЄДРПОУ 40468758) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 року, ТОВ ТК Донкар (код за ЄДРПОУ 40626067) за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 року.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ Будівельні Відходи встановлено нереальність здійснення господарських операцій із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання:

ТОВ Лаконія Інвест (код ЄДРПОУ 40468758, період: вересень 2016 року) - ТОВ Будівельні Відходи .

ТОВ ТК Донкар (код ЄДРПОУ 40626067, період: жовтень 2016 року) - ТОВ Будівельні Відходи .

В порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст.44, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ Будівельні Відходи завищено податковий кредит на загальну суму 264901 грн., в тому числі у вересні 2016 року на суму 160653 грн., у жовтні 2016 року на суму 104248 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 264901 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 05.04.2017 року №3541/04-36-14-12/34365747, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 ТОВ Будівельні Відходи було подано адміністративний позов до суду.

Правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV) та положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

При встановленні факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Судом встановлено, що ТОВ Лаконія Інвест (Виконавець) та ТОВ Будівельні Відходи (Замовник) уклали договір №01/09-16 від 01.09.2016 року. Відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги гідромолоту, послуги перебазування, послуги фронтального навантажувача, транспортні послуги, разом з водіями, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані належним чином послуги.

На виконання вищезазначеного договору позивачем були надані: рахунки-фактури; податкові накладні; акти виконаних робіт; розрахунок коригування до податкової накладної; змінні рапорти; платіжні доручення, які підтверджують повну оплату за отримані послуги від ТОВ Лаконія Інвест .

Детальний опис вищезазначених документів міститься в акті перевірки (4-9 сторінка акту).

Суд зазначає, що під час перевірки контролюючим органом не зазначено, що надані під час перевірки рахунки-фактури та акти виконаних робіт оформлені з порушенням ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Ревізором-інспектором в акті перевірки зазначено, що послуги (роботи) отримані від ТОВ Лаконія Інвест , оприбутковано ТОВ Будівельні Відходи у бухгалтерському обліку на рахунок 91 (проводка Дт91-Кт631).

Послуги (роботи), отримані ТОВ Будівельні Відходи від ТОВ Лаконія Інвест , використано у власній господарській діяльності. ТОВ Будівельні Відходи у перевіряємому періоді здійснювало діяльність з надання послуг контрагентам-покупцям з прийому будівельних відходів.

Судом також встановлено, що ТОВ ТК Донкар (Виконавець) та ТОВ Будівельні Відходи (Замовник) уклали договір про надання послуг №01/10-16 від 03.10.2016 року, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні послуги: віброкотка, перебазування, бульдозера, екскаватора, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити наданні належним чином послуги.

На виконання вищезазначеного договору позивачем були надані: рахунки-фактури; податкові накладні; акти виконаних робіт; змінні рапорти; договір про відступлення права вимоги №01/10-1 від 03.11.2016 року; платіжні доручення, які підтверджують оплату за отримані послуги.

Детальний опис вищезазначених документів міститься в акті перевірки (12-14 сторінка акту).

Суд зазначає, що під час перевірки контролюючим органом не зазначено, що надані під час перевірки рахунки-фактури та акти виконаних робіт оформлені з порушенням ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Ревізором-інспектором в акті перевірки зазначено, що послуги (роботи) отримані від ТОВ ТК Донкар , оприбутковано ТОВ Будівельні Відходи у бухгалтерському обліку на рахунок 91 (проводка Дт91-Кт631).

Послуги (роботи), отримані ТОВ Будівельні Відходи від ТОВ ТК Донкар , використано у власній господарській діяльності. ТОВ Будівельні Відходи у перевіряємому періоді здійснювало діяльність з надання послуг контрагентам-покупцям з прийому будівельних відходів.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що ТОВ Будівельні Відходи документально підтверджено рух активів в процесі здійснення господарських операції з ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар та зміни в майновому стані.

Щодо доводів контролюючого органу, суд зазначає наступне.

ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар могли орендувати транспортні засоби з екіпажем або отримувати послуги, які в подальшому були реалізовані в адресу ТОВ Будівельні Відходи у неплатників ПДВ, у зв'язку з чим, дані послуги та оренда транспортного засобу не повинні бути відображені в ЄДРПН.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Суд зазначає, що контролюючим органом не було здійснено жодного запиту в адресу ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар з метою встановлення фактичних обставин, щодо наявності або відсутності транспортних засобів, обладнання та щодо надання послуг в адресу ТОВ Будівельні Відходи .

Контролюючим органом не було ініційовано проведення перевірки ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар .

Контролюючим органом не було направлено запитів до ДАІ щодо встановлення власників транспортних засобів.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України висловлено позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Так, наведені ГУ ДФС у Дніпропетровській області аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між ТОВ Будівельні Відходи та ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар , факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган обмежився лише аналізом ЄРПН та неподання ТОВ Лаконія Інвест , ТОВ ТК Донкар податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) за спірний період, без ретельного дослідження господарських операції позивача.

На підставі вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 є незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ Будівельні Відходи до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № НОМЕР_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.04.2017 року № НОМЕР_1.

Присудити із ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Будівельні Відходи судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4 966,90 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1