Постанова

від 06.10.2017 по справі 815/1020/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1020/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Іщенко С.О.,

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_3, за результатом розгляду якого позивач просить суд: скасувати рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25098207 від 07.10.2015 р., на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_5 05.10.2015 р. (номер запису 11520034) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП Агрос-Юг , згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 року укладеного з власником - ОСОБА_3

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив наступне.

Між ДП Украгросоюз та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі № б/н від 10.10.2007 року, за яким ОСОБА_3 передав, а ДП Украгросоюз прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка знаходиться: масив № 80, ділянка № 1066, загальною площею 3, 40 га (кадастровий номер земельної ділянки 5120281400:01:001:0135).

У відповідності до п. 8 вищезазначеного договору договір укладено на п'ять років. Земельна ділянка (кадастровий номер земельної ділянки 5120281400:01:001:0135) була передана за актом приймання-передачі від Орендодавця (ОСОБА_3І.) Орендарю (ДП Украгросоюз ).

Договір оренди землі був зареєстрований в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2012 року за№-512020004001301.

Державна реєстрація права оренди землі була здійснена у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. за № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , яка була чинна до 01.01.2013 року.

Таким чином, між ОСОБА_6 та ДП Украгросоюз був укладений та належним чином зареєстрований Договір оренди землі на строк до 20.06.2017 року.

Від Орендодавця на адресу Орендаря не надходило жодних повідомлень щодо перегляду умов Договору оренди землі або його розірвання. Відтак, Договір оренди землі є чинним на сьогоднішній день.

Поряд з цим, як стало відомо ДП Украгросоюз , 05.10.2015 року за ПП Агрос-Юг було зареєстроване право оренди тієї ж земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 5120281400:01:001:0135), згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 року укладеного з власником - ОСОБА_3

Отже, реєстрація речового права за ПП Агрос-Юг відбулась за наявністю дійсної, проведеної у відповідності до норм чинного законодавства, реєстрації права оренди землі за ДП Украгросоюз .

Таким чином, на час проведення реєстрації речового права за ПП Агрос-Юг була наявна суперечність між заявленим та вже зареєстрованим речовим правом, що є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ДП Украгросоюз .

23.08.2017 року від представника ГТУЮ в Одеській області надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, згідно з якими ГТУЮ в Одеській області вважає, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП Агрос-Юг в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи, ОСОБА_3, під час судового розгляду справи зазначила, що вважає адміністративний позов таким, щ не належить до задоволення.

Представник третьої особи, ПП Агрос-Юг , до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату,час і місце судового розгляду. Під час судового розгляду справи зазначав, що вважає позовні вимоги ДП Украгросоюз такими, що не належать до задоволення.

Дослідивши матеріали справи з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.10.2007 року між ДП Украгросоюз (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради, Ананьївськогво району, Одеської області, яка знаходиться : масив № 80 ділянка № 1066. Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,40 га, у тому числі ріллі 3,40 га.

Згідно з пунктом 8 договору, договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7т днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

На останній сторінці договору міститься запис про його реєстрацію в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центра ДЗК Держкомзему України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2012 року № 512020004001301.

Суд зазначає, що представник позивача надав до суду у якості додатку до позову копію вказаного договору запис про проведення реєстрації якого вчинено ОСОБА_7 (арк. с. 10), в іншій копії договору зазначено, що запис про реєстрацію договору вчинено ОСОБА_8 (арк. с. 67).

Земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку та актом про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 28.02.2005 року.

ОСОБА_3 передав земельну ділянку ДП Украгросоюз 10.10.2007 року , що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі.

03.03.2015 року між ОСОБА_3 та ПП Агрос-Юг укладено договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_3 передав в оренду земельну ділянку загальною площею 3,40 га, кадастровий номер: 5120281400:01:001:0135.

Зазначена земельна ділянка була передана ПП Агрос-Юг на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки по договору, що складений 03.03.2015 року.

05.10.2015 року ПП Агрос-Юг звернулося до Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області із заявою про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки .

07.10.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_9 прийнято рішення № 25098207 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою : Одеська область, Ананьївський район, с/рада Долинська, кадастровий номер земельної ділянки 5120281400:01:001:0135 за ПП Агрос-Юг .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 9 Закону, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 36 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно пп. 1 п. 37 Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, серед іншого, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено ч. 1 ст. 24 Закону, відповідно до якої у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; т3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч. 4 ст. 3 названого Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» ( в редакції станом на 20.06.2012 року), до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

06 серпня 2013 року листом Державної реєстраційної служби України за № 2951/05-15-13 «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами» з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державного реєстратора зобов'язано запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Державний реєстратор під час здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року №21-760а15.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі» , в редакції, що діяла на момент укладання договорів, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом..

Суд зазначає, що згідно з листом Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області від 12.09.2016, згідно наявних Книг реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року щодо договорів оренди на земельні ділянки на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області укладених з ДП Украгросоюз , ОКПО: 30818378: 9. ОСОБА_3, масив № 80, ділянка № 1066, площа 3,40 га, кадастровий номер 5120281400:01:001:0135 - 20.06.2012 року на 5 років.

26.06.2017 року на запит представника третьої особи ПП Агрос-Юг Відділ Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області повідомив, що у відділі наявний оригінал договору оренди землі між ДП Украгросоюз та громадянином ОСОБА_3 від 20.06.2013 року № 512020004001301, кадастровий номер - 5120281400:01:001:0135, проте розділ 4 Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (Записи про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок) у Відділі відсутній.

Згідно з копією поземельної книги наданої, у якості додатку до вказаного листа, на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:001:0135, сформованої за допомогою НКС, судом не встановлено відомостей про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ДП Украгросоюз у 2012 році.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи представник позивача неодноразово наголошував, що жодних договорів з ОСОБА_3 з приводу оренди вказаної вище земельної ділянки, окрім договору від 10.10.2017 року ДП Украгросоюз не укладало.

Судом також встановлено, що запис про реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2007 року вчинений 20.06.2012 року за № 512020004001301.

Разом з тим, згідно п. 8.2. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962, який діяв станом на 20.06.2012 року, реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двохрозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п'ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Таким чином, повинен утворитися 12-тизначний номер реєстрації, при цьому 3 та 4 цифрами реєстраційного номеру є дві останні цифри року реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі.

Дослідивши вищезазначений реєстровий номер суд встановив, що він містить 15 знаків та не відповідає вимогам наведеного порядку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до умов договору, державна реєстрація цього договору передує складанню акту приймання-передачі земельної ділянки, тоді як акт приймання-передачі був складений 10.10.2007 року, а реєстрація договору, як стверджує позивач, була здійснена 20.06.2012 року, тобто майже через 5 років після укладення договору оренди землі.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення, оскільки підставою для скасування оскаржуваного рішення позивач зазначив наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, тоді як, з огляду на встановлені судом обставини, така суперечність не існувала на момент прийняття рішення № 25098207 від 07.10.2015 року, оскільки речове право оренди земельної ділянки ДП Украгросоюз не було зареєстроване у встановленому законом порядку, що діяв станом на 20.06.2012 року.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію.

06 жовтня 2017 року.