Ухвала

від 29.11.2017 по справі 815/1020/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1020/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченко К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Украгросоюз на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Украгросоюз до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ :

В лютому 2017 року Дочірнє підприємство Украгросоюз звернулось до адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство Агрос-Юг , ОСОБА_2, в якому просило суд:

- скасувати рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25098207 від 07.10.2015 р., на підставі якого державним реєстратором Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Цибульник Л.Г. 05.10.2015 р. (номер запису 11520034) зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП Агрос-Юг , згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 року укладеного з власником - ОСОБА_2

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач, зазначав, що між ДП Украгросоюз та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № б/н від 10.10.2007 року, за яким ОСОБА_2 передав, а ДП Украгросоюз прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка знаходиться: масив № 80, ділянка № 1066, загальною площею 3, 40 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

У відповідності до п. 8 вищезазначеного договору договір укладено на п'ять років. Земельна ділянка (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) була передана за актом приймання-передачі від орендодавця (ОСОБА_2.) орендарю (ДП Украгросоюз ).

Договір оренди землі був зареєстрований в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2012 року за№-512020004001301.

Державна реєстрація права оренди землі була здійснена у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року за № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , яка була чинна до 01.01.2013 року.

Таким чином, між ОСОБА_4 та ДП Украгросоюз був укладений та належним чином зареєстрований договір оренди землі на строк до 20.06.2017 року.

Від орендодавця на адресу орендаря не надходило жодних повідомлень щодо перегляду умов договору оренди землі або його розірвання. Відтак, договір оренди землі є чинним на сьогоднішній день.

Поряд з цим, як стало відомо ДП Украгросоюз , 05.10.2015 року за ПП Агрос-Юг було зареєстроване право оренди тієї ж земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 03.03.2015 року укладеного з власником - ОСОБА_2

Отже, реєстрація речового права за ПП Агрос-Юг відбулась за наявністю дійсної, проведеної у відповідності до норм чинного законодавства, реєстрації права оренди землі за ДП Украгросоюз .

Таким чином, на час проведення реєстрації речового права за ПП Агрос-Юг була наявна суперечність між заявленим та вже зареєстрованим речовим правом, що є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ДП Украгросоюз , надавши письмові заперечення, в яких зазначав, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП Агрос-Юг в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи, ОСОБА_2, вважала адміністративний позов таким, що не належить до задоволення.

Представник третьої особи, ПП Агрос-Юг , зазначав, що вважає позовні вимоги ДП Украгросоюз такими, що не належать до задоволення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Украгросоюз .

Дочірнє підприємство Украгросоюз звернулось до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.10.2007 року між ДП Украгросоюз (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради, Ананьївськогво району, Одеської області, яка знаходиться : масив № 80 ділянка № 1066. Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,40 га, у тому числі ріллі 3,40 га.

Згідно з пунктом 8 договору, договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

На останній сторінці договору міститься запис про його реєстрацію в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центра ДЗК Держкомзему України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2012 року № 512020004001301.

Суд зазначає, що представник позивача надав до суду у якості додатку до позову копію вказаного договору запис про проведення реєстрації якого вчинено ОСОБА_5 (арк. с. 10), в іншій копії договору зазначено, що запис про реєстрацію договору вчинено ОСОБА_6 (арк. с. 67).

Земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку та актом про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 28.02.2005 року.

ОСОБА_2 передав земельну ділянку ДП Украгросоюз 10.10.2007 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі.

03.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПП Агрос-Юг укладено договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_2 передав в оренду земельну ділянку загальною площею 3,40 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Зазначена земельна ділянка була передана ПП Агрос-Юг на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки по договору, що складений 03.03.2015 року.

05.10.2015 року ПП Агрос-Юг звернулося до Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області із заявою про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

07.10.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 прийнято рішення № 25098207 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с/рада Долинська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за ПП Агрос-Юг .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття рішення № 25098207 від 07.10.2015 року суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами не існувала, оскільки речове право оренди земельної ділянки ДП Украгросоюз не було зареєстроване у встановленому законом порядку, що діяв станом на 20.06.2012 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Так, відповідно до ст.18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На підставі ст.20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник (сторона) правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом щодо договору.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 3 статті 10 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2015 року ПП Агрос-Юг була подана до Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області заява про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та ПП Агрос-Юг .

07.10.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 прийнято рішення № 25098207 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с/рада Долинська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за ПП Агрос-Юг .

Керуючись вимогами п.1 ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором було встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Так, згідно з п.4 ч.3 ст.10 Закону під час проведення реєстраційних дій державним реєстратором були використані відомості Державного земельного кадастру, в режимі читання було сформовано витяг з Державного земельного кадастру.

Таким чином, на підставі здійснення відповідних пошуків та невиявлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованим речовим правом, державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію речового права № 25098207 від 07.10.2015р., права оренди земельної ділянки від 03.03.2015р. укладеного між ОСОБА_2 та ПП Агрос-Юг .

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги відомості, з приводу того, що договір оренди землі укладені між ДП Украгросоюз від 10.10.2007 року містять записи про реєстрацію в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 20.06.2012р. за №512020004001301.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, прийшла до висновку, що відомості стосовно справжності вчинення запису від 20.06.2012 року за № 512020004001301 про реєстрацію спірного договору не відповідають дійсності, оскільки вони не підтверджуються жодним документом наданим позивачем та відділом Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області.

Так, в ході розгляду справи представником позивача було надано копію Поземельної книги Відділу Держкомзему у Ананьївському районі Одеської області від 20.06.2012 року № 512020004001301, кадастровий номер - НОМЕР_1.

Згідно з копією поземельної книги наданої, вбачається, що розділ 4 Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (Записи про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок) у відділі відсутній.

Судом також встановлено, що запис про реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2007 року вчинений 20.06.2012 року за № 512020004001301.

Разом з тим, згідно п. 8.2. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962, який діяв станом на 20.06.2012 року, реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двохрозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п'ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Таким чином, повинен утворитися 12-тизначний номер реєстрації, при цьому 3 та 4 цифрами реєстраційного номеру є дві останні цифри року реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі.

Дослідивши вищезазначений реєстровий номер суд встановив, що він містить 15 знаків та не відповідає вимогам наведеного порядку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до умов договору, державна реєстрація цього договору передує складанню акту приймання-передачі земельної ділянки, тоді як акт приймання-передачі був складений 10.10.2007 року, а реєстрація договору, була здійснена 20.06.2012 року, тобто майже через 5 років після укладення договору оренди землі.

Слід також зазначити, що відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Більш того, як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом №815/2807/17 за позовом ОСОБА_2 до Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство Агрос-Юг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство УКРАГРОСОЮЗ про визнання протиправними дії, про скасування запису про реєстрацію договору оренди землі було встановлено, що договір оренди землі укладений від 10.10.2007р. укладений між ОСОБА_2 та ДП Украгросоюз не був зареєстрований в Державному реєстрі земель.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в разі дійсної наявності запису реєстрації від 20.06.2012 року за № 512020004001301 договору оренди землі укладені між ДП Украгросоюз та ОСОБА_2 від 10.10.2007 р., то такі відомості на виконання вимог Закону були би перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку та в обов'язковому порядку перевірені державним реєстратором при здійсненні оскаржених реєстраційних дій від 07.10.2015р. № 25098207 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки строком на 49 років за ПП Агрос-Юг , згідно договору оренди земельної ділянки від 03.03.2015 року укладеного з власником - ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Украгросоюз - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 04.12.2017 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: К.В. Кравченко